Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 172/3. Порушення обмежень щодо використання службового становища

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з припни її такої вигоди для себе чи інших осіб - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру.
Порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб - тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної виголи матеріального характеру.
Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, визначені у пунктах 1 -3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
2. У статтях 172 і 1723 під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції (див. Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб (формальний склад).
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції", ч. 2 цієї статті КУАП, неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
Статтею 6 Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлено обмеження щодо використання службових повноважень, порушення яких тягне за собою відповідальність, передбачену коментованою статтею цього Кодексу. Так, згідно ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, особам, що є суб'єктами правопорушення за статтею 172-2 КУАП, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);
2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;
3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;
4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - особливий.
Згідно ст. ст. 4 і 6 Закону "Про засади запобігання і протидії корупції" суб'єктами цього адмінпроступку є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування:
г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;
г) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді. Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Витої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними них функцій);
д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції;
е) посадові та службові особи органів прокуратури. Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;
є) члени Центральної виборчої комісії;
ж) посадові та службові особи інших органів державної влади;
2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті І частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевою бюджету;
б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках);
в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового;
г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;
з) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 172/3. Порушення обмежень щодо використання службового становища"
  1. 2. Антимонопольне законодавство України
    статтею 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Конституційна заборона стосується діяльності, націленої на недопущення, обмеження чи усунення конкуренції, незалежно від конкретних її видів і складів правопорушень. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
  2. Стаття 166-3.
    статтею 166-3 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95
  3. Стаття 347. Порушення встановленого порядку знищення (руйнування) товарів
    порушення встановлених цим Кодексом та іншими законами України умов, заборон та обмежень щодо знищення (руйнування) таких товарів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
  4. Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
    обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи, взятої під захист, або інші тяжкі наслідки,- караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення безпеки осіб, взятих під захист, та
  5. Стаття 4.
    статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; ( Абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від
  6. Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
    статтями Особливої частини КК (зокрема, за ст. 345). Злочин вважається закінченим з моменту застосування впливу у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу. 4. Суб'єкт злочину загальний. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та метою - перешкодити виконанню потерпілим службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Про поняття виконання
  7. Стаття 351. Дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза митним контролем
    порушення митних правил через митний кордон
  8. Стаття 483. Інформування державних та інших органів чи службових осіб
    статтею 480 цього Кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх
  9. Стаття Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
    статтею КК може наставати лише тоді, коли внаслідок дій слідчого, прокурора з досудового розслідування заподіяна істотна шкода охоро- нюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій охоронюваних Конституцією
  10. Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
    статті 79, 88, 104, 106, 114, 122, 128, 148). Закон України «Про статус народного депутата України» в редакції від 22 березня 2001 р. Закон України «Про Антимонопольний комітет» від 26 листопада 1993 р. Закон України «Про Рахункову палату України» від 12 липня 1996р. Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23 вересня 1997р. Закон України
  11. Стаття 166/3. Дискримінація підприємців органами влади і управління
    статтею 1663 згідно із Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.2011 р. № 3720-V") 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності, а також у сфері державного управління (див. Господарський кодекс України). 2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні органами влади
  12. Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
    статтями 126, 129, а у разі вчинення таких дій службовою особою з використанням свого службового становища - за статтею, що передбачає відповідальність за відповідний злочин у сфері службової діяльності. Примушування працівника до належного виконання своїх обов'язків відповідно до займаної посади не утворює складу злочину, передбаченого ст. 173. За наявності підстав такі дії службової особи
  13. Стаття 213. Повідомлення інших осіб про затримання
    статті, а в разі нездійснення повідомлення про затримання - здійснити передбачені цією статтею дії
  14. Стаття 369. Давання хабара
    статті. 6. Частина 3 ст. 369 передбачає дві спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності: 1) якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара; 2) якщо після давання хабара він добровільно заявив про це до порушення кримінальної справи щодо нього органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи. Поняття вимагання як обставини, що звільняє
  15. Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
    статтями 376 і 377. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення впливу на суддю, незалежно від того, чи вдалося винному перешкодити судді у виконанні ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення. 4. Суб'єкт злочину загальний. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є мета - перешкодити
  16. Стаття 399. Загальні положення щодо порядку виконання постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил
    статтею 393 цього Кодексу. Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених цим Кодексом випадках, а в інших випадках - через державного виконавця. У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується