|
1. У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.
1. Принцип безпосередності судового розгляду (див. коментар до ст. 159 цього Кодексу) допускає дослідження доказів саме у цьому судовому засіданні. Однак, у ряді випадків можливості допитати свідків у даному засіданні або немає, або такий допит є недоцільним. Тому в тій чи іншій справі можуть бути показання свідків, зібрані у порядку судових доручень, забезпечення доказів або допиту свідків за місцем їх проживання, перебування і т. ін. Якщо суд відкладає розгляд справи і у засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі, то свідків треба допитати у даному засіданні і не викликати їх у нове засідання, тому що це недоцільно не тільки через зайві витрати, але й заважатиме оперативності розгляду справи.
2. Одержані зазначеними у попередньому пункті способами матеріали допиту свідків повинні обов'язково оголошуватися у судовому засіданні, тому що у противному разі вони не будуть мати
213
доказового значення. Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови № 9 від 21 грудня 1990р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» («Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Ухвали Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах». - К., 1999. - С. 349) звернув увагу суддів на те, що, виходячи з принципу безпосередності судового розгляду, показання свідків, як й інші докази, повинні бути досліджені у судовому засіданні, в якому ухвалене рішення, незалежно від того, чи досліджувалися дані докази цим же складом суду в іншому су-довому засіданні.
|
- Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
стаття містить правила про принцип безпосередності судового розгляду та про перерви у судовому засіданні. Принцип безпосередності судового розгляду визначає формування і дослідження процесуального матеріалу, формування внутрішнього переконання суддів. Він діє тільки у стадії судового розгляду цивільної справи у суді першої інстанції, оскільки правила щодо нього містяться в главі 4 "Судовий
- Стаття 187. Дослідження речових доказів
стаття визначає порядок дослідження у судовому засіданні речових доказів. Дослідження провадиться шляхом огляду речових доказів судом і ознайомлення з ними осіб, які беруть участь у справі. Якщо речові докази пов'язані з показаннями свідків або висновком експерта, то вони можуть пред'являтися для ознайомлення також свідкам і експертам. У ході дослідження речових доказів особи, які беруть участь у
- Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
стаття містить приблизний перелік фактів, які можна .встановлювати в судовому порядку. 1) Факт родинних відносин. У заяві слід вказати мету встановлення факту, який орган державної реєстрації актів цивільного стану і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про підтвердження такого ступеня спорідненості, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини,
- § 2. Захист честі, гідності та ділової репутації
статті) відповідачем у справі виступає орган, що здійснив випуск масової інформації, а у позовах про спростування відомостей, викладених у характеристиках, довідках та інших документах, відповідачами визнаються особи, які їх підписали, та підприємства, установи, організації, від імені яких видано документ. За умови, якщо автор дасть згоду на розкриття свого імені, він притягується до участі у
- 8.3. Правочини з дефектами форми
показаннях свідків. Визнання існування правочину, встановлення його змісту може ґрунтуватися на письмових доказах, фіксації угоди засобами аудіо-, відеозапису, інших аналогічних доказах. Для деяких видів прнвочинів спеціальним законом може перед- оачатися недійсність у разі недодержання простої письмової форми. Наприклад, згідно зі ст. 547 ЦК гіравочин щодо забезпечення виконання зобов'язання
- § 3. Форма заповіту
оголошення його померлим, одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус зобов'язаний призначити день оголошення змісту заповіту. Про день оголошення заповіту він повідомляє членів сім'ї спадкодавця та родичів останнього відповідним листом, якщо їхнє місце проживання йому відоме. Якщо місце проживання зазначених осіб невідоме, нотаріус робить відповідне повідомлення в друкованих засобах
- § 2. Система методів юридичної психології
оголошенням певного подразника. Такий експеримент використовують для того, щоб з'ясувати відношення особи до розслідуваної події або встановлюваного факту. Вважаємо, що проведення таких експериментів суперечить етичним вимогам судово-слідчої діяльності, і внаслідок цього вони не можуть бути рекомендовані для одержання інформації. Різновидом експериментального методу, що застосовується в більш
- § 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному
судочинстві
оголошення чи пред'явлення доказової інформації; умовчання про доказову інформацію, що є в розпорядженні слідчого; постановка комплексу запитань, спрямованих на орієнтацію мислення в необхідному напрямі; постановка серії запитань, спрямованих на деталізацію того, що повідомляється, які розраховані на те, що особа обмовиться і це буде свідчити про винну поінформованість; оголошення всієї доказової
- § 4. Посвідчувальна діяльність
оголошення показань свідків чи потерпілих, пред'явлення доказів та ін.). Необхідно зазначити, що діяльність у кримінальному судочинстві має відповідати принципу верифікування (можливості перевірити), що виникає лише при посвідчувальній
- § 2. Психологія допиту
оголошення показань інших осіб, допит на місці події, роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину, переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування тощо. Таблиця 3. Класифікація жестів (за І. М. Юсуповим)36 {foto16} {foto17} Існує певна класифікація запитань, що використовуються у процесі допиту. За своєю спрямованістю запитання поділяються на основні (спрямовані на
|