Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 208. Види судових рішень

1. Судові рішення викладаються у двох формах: 1)ухвали;
2) рішення.
2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановления ухвал.
3. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.
1. Коментована стаття називається «види судових рішень», але в її змісті мова йде вже не про види, а про форми судових рішень. Уявляється, що речення такого змісту: «судове рішення викладається у формі рішення» чи «судове рішення викладається у формі ухвали», - є не зовсім вдалими і з точки зору смислу, і з точки зору логіки, і з точки зору традицій судової практики з цивільних справ, і з точки зору теорії цивільного процесу. У судовій практиці та теорії цивільного процесу більш вдалим є визначати загальне поняття судових процесуальних актів «судові постанови», що поділяються на судові рішення та ухвали. Тому вважаємо, що є всі підстави для зміни редакції коментованої статті.
2. Процесуальним підсумком закінчення розгляду справи є винесення судового рішення чи судової ухвали. Судовим рішенням закінчується розгляд справи по суті, а судовою ухвалою, крім закінчення розгляду справи (ухвали про закриття провадження у справі та про залишення заяви без розгляду), вирішуються питання, пов'язані з рухом справи у суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження в справі тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 208. Види судових рішень"
  1. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    статті, скільки с г. 640 ЦК. Співвласник мас право на виділ у натурі частки з майна, шо є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки я спільного майна не допускається згідно із законом або с неможливим (йдеться про неподільну річ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Договір про
  2. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  3. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  4. Види складів адміністративних правопорушень
    статтю у наступній редакції: «Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправного діяння була у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Не підлягає покаранню
  5. 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків.
    статті 77 КпШС України за життя батьків діти не мають права на їх майно, так само як батьки не мають права і майно дітей. Таким чином, батьки мають право належне їм майно продавати, дарувати, передавати до найму, не запитуючи згоди на це дітей. Батьки можуть також позбавити спадщини за своїм заповітом (за винятком випадків, передбачених статтею 535 ЦК України, - обов'язкова частки у спадщині).
  6. Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду
    статті викликає ряд ускладнень у її тлумаченні та застосуванні. Перш за все, про назву статті. Якщо буквально розуміти її назву, виходить, що ЦПК встановлює два принципи: гласність та відкритість. Але ж це зовсім не так тому, що у частині 1 зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Це більш вдало, оскільки відкритість, тобто розгляд справ у відкритому судовому
  7. Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів
    стаття регулює питання співучасті у цивільному процесі. Співучасть - це обумовлена матеріальним правом множинність осіб на тій чи іншій стороні у цивільному процесі внаслідок наявності загального права або загального обов'язку. Від співучасті необхідно відрізняти суб'єктивне поєднання позовів, коли суб'єктивні права і обов'язки не залежать одні від одних, а множинність осіб виникає за
  8. Стаття 34. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
    статті. Іноді стверджують, що позов третьої особи не може бути пред'явлений до однієї сторони, тому що вимога третьої особи завжди суперечить інтересам обох сторін. Уявляється, що правило цієї статті є цілком обгрунтованим. Так, у разі пред'явлення позову про витребування речі, позов пред'являється третьою особою тільки до відповідача, тобто до тієї із сторін, в якої знаходиться спірна річ. Позов
  9. Стаття 35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
    статтею 27 цього Кодексу. 4. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. 1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, відрізняються від попереднього виду третіх осіб характером заінтересованості: вони заінтересовані не у предметі спору, а у певному результаті спору, тому що той чи
  10. Стаття 67. Види процесуальних строків
    стаття передбачає два види строків: установлені законом і призначені судом або суддею. До першого виду належать, наприклад, строки на апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК), на порушення питання про постановления додаткового рішення (ст. 220 цього Кодексу) та ін. До другого - строки, тривалість яких визначає суд або суддя з урахуванням характеру конкретної процесуальної дії. Так, відповідно до ст.