Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей


1. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.
1. У статті 216 СК України встановлено загальну заборону посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства.
Оскільки виявлення та влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, віднесене до виключної компетенції спеціально створених державних органів, протиправною вважається діяльність інших органів та організацій (у тому числі й тих, де перебувають діти, позбавлені батьківського піклування, - виховальних, навчальних, лікувальних закладів та ін.). Як відзначалося, керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян, службові особи органів опіки та піклування, а також інші особи, яким стало відомо про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані інформувати про них органи опіки та піклування за місцем знаходження дитини (ч. 1 ст. 214 СК). Будь-яка інша діяльність цих закладів по виявленню та підбору дітей для передачі їх на усиновлення від імені та в інтересах осіб, які бажають усиновити дитину (дітей), забороняється.
Органи та посадові особи, які уповноважені законом здійснювати підбір та передачу дітей на усиновлення, не можуть мати на меті отримання прибутку,тобто комерційні цілі. У зв'язку з цим, як слушно відзначає З.В. Ромовська, встановлена законодавцем заборона стосується не лише діяльності комерційних осіб, а й некомерційних, і саме тому терміни «посередницька» та «комерційна діяльність» розділені комою.
2. У той же час не визнається посередницькою діяльність з усиновлення дітей спеціально уповноваженими іноземними державами органів чи організацій з усиновлення дітей, яка провадиться на території України в силу міжнародного договору або на засадах взаємності, а також діяльність державних органів з виконання покладених на них обов'язків по виявленню, обліку та влаштуванню дітей, позбавлених батьківського піклування.
3. Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ю тягне кримінальну відповідальність винних осіб за ст. 169 КК України у вигляді штрафу від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, а якщо ті самі дії були вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 216. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей"
  1. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
  2. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших особливостей, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Положення про рівність прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України і цілком стосується особистих немайнових прав. Крім того, ст. 52 Конституції України проголошує рівність прав усіх
  3. Стаття 328. Розголошення державної таємниці
    1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
  4. Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
    1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані
  5. Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
    1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. 2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. 3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. 1. Завдяки природній близькості між батьками та дітьми, тому
  6. Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
    1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. 2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. 3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських
  7. Стаття 153. Права батьків та дитини на спілкування
    1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. 1. Спілкування - важлива складова частина соціального буття людини як суспільної істоти, джерело її життєдіяльності, умова формування особистості. Людина не може існувати поза спілкуванням з іншими людьми. Потреба у спілкуванні - одна з базових потреб індивіда.
  8. § 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
    На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певного рівня психічної зрілості. Критеріями є вік, а також стан психічного здоров'я. З урахуванням цих критеріїв можна виокремити декілька видів дієздатності фізичних осіб: 1) повну дієздатність; 2) часткову дієздатність; 3) неповну дієздатність. Повна дієздатність
  9. § 1. Договір дарування
    Базою для визначення договору дарування є норми ЦК (гл. 55); відповідні правові норми щодо безповоротної фінансової допомоги і а безоплатного надання товарів (робіт, послуг) містяться в Законі І Іро оподаткування прибутку підприємств". Додатково особливості інституту пожертви як різновиду дарування визначені законами » країни від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні іріанізації"
  10. § 2. Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
    Договори перевезення на загальному рівні регулюються гл. 64 ЦК. Глава 32 ГК регулює перевезення вантажів; ч. 6 ст. 306 цього Кодексу вказує, шо відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК та іншими нормативно-правовими актами. Спеціальне правове регулювання відносин перевезення вантажів, пасажирів і багажу залежить від виду транспорту, яким здійснюється таке