Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
(1) Орган (посадова особа), що, згідно статті 213 нього Кодексу, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Здебільшого, поняття всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, а так само поняття правосвідомості та внутрішнього переконання є багато в чому оціночними, оскільки їх адекватність реаліям залежить саме від оцінки конкретних відомостей органом (посадовою особою), то здійснює розгляд справи, а така оцінка завідомо має суб'єктивний характер, оскільки об'єктивними можуть бути лише обставини, але аж ніяк не люди та не закон як творіння виключно людських рук.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 252. Оцінка доказів"
  1. Стаття 89. Визнання доказів недопустимими
    оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. 3. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час
  2. Стаття 212. Оцінка доказів
    статті і судової практики можна навести такі принципи оцінки доказів: а) докази оцінюються судом (кожний окремо й усі в сукупності); б) докази оцінюються за внут рішнім переконанням суддів; в) внутрішнє переконання має бути не беззвітним, не інтуїтивним, а заснованим на всебічному, повно му і об'єктивному розгляді у судовому засіданні обставин справи; г) при оцінці доказів судді повинні
  3. Стаття 134. Заява про забезпечення доказів
    статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу. 1. Коментована стаття перелічує обов'язкові реквізити заяви про забезпечення доказів. Заява повинна містити вказівку судді чи суду, яким вона адресована, бути датована і підписана, в ній треба зазначити, яких конкретно дій щодо забезпечення доказів просить від суду (судді) заявник. 2. Хоча дана стаття і передбачає
  4. Стаття 85. Належність доказів
    доказів.
  5. Стаття 274. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)
    статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу. 274.1. Щодо поняття ставки податку, яке вживається у ст. 274 ПК України - див. п. 14.1.240. ст. 14 ПК України. У статті, що коментується, йдеться про обчислення ставки оподаткування земельних ділянок, нормативну оцінку яких було проведено, незалежно від місця знаходження цих земельних ділянок. Зокрема, цей правовий режим оподаткування
  6. Стаття 177. Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів
    доказів, якими вони обґрунтовуються. 2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений. 1. Якщо заслуховуванням пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, обов'язково починається дослідження доказів, то подальший порядок дослідження доказів визначається судом по кожній конкретній справі залежно від її
  7. Стаття 93. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом
    статті, по-перше, підкреслює наявність у суду права у необхідних випадках витребувати письмові та речові докази. По-друге, його праву кореспондує обов'язок осіб надати суду зазначені ним письмові чи речові докази по справі, що ним розглядається. Якщо ці особи не надають суду витребува- 115 них доказів та не повідомляють суд про причини їх неподання, суд може постановити ухвалу про
  8. Стаття 357. Дослідження речових доказів
    доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням. 3. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх
  9. Стаття 135. Розгляд заяви про забезпечення доказів
    статті визначають строк і порядок розгляду заяв про забезпечення доказів. Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо справа ще не відкрита, - місцевим судом, де мають бути вчинені дії щодо забезпечення доказів. Про дії по забезпеченню доказів повідомляються заінтересовані особи, але неявка їх не перешкоджає розгляду заяви, якщо у суду є дані про належне
  10. Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
    статті 65,
  11. Стаття 133. Забезпечення доказів
    стаття і статті 134, 135 цього Кодексу регулюють інститут забезпечення доказів у цивільному судочинстві. Забезпечення доказів - це їх процесуальна фіксація під час розгляду справи, а також як до, так і після подачі заяви. Так, наприклад, якщо строк виконання зобов'язання ще не настав, уповноважена сторона ще не може пред'явити позов у суді, а свідок вибуває із країни на тривалий час чи назавжди,
  12. Стаття 139. Зберігання речових доказів
    стаття ЦПК встановлює порядок зберігання речових доказів у суді й обов'язок суду вживати заходів до зберігання речей у незмінному стані. 2. Документи, що є речовими доказами, дрібні предмети у конвертах і пакетах зберігаються у справі та разом зі справою. Предмети, що за своїми розмірами або властивостями не можуть зберігатися у справі, зберігаються у камері схову суду зі складанням їх опису в
  13. Стаття 90. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
    доказів.
  14. Стаття 94. Оцінка доказів
    доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 2. Жоден доказ не має наперед встановленої
  15. Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
    статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. 2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. 3. Суд
  16. Стаття 87. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
    стаття встановлює правило про сплату витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, виходячи із загального принципу: витрати за відповідну дію несе сторона, яка заявила клопотання про її проведення, або обидві сторони, якщо відповідне клопотання заявлено обома сторонами. 2. Витрати пов'язані з проведенням огляду
  17. Стаття 187. Дослідження речових доказів
    стаття визначає порядок дослідження у судовому засіданні речових доказів. Дослідження провадиться шляхом огляду речових доказів судом і ознайомлення з ними осіб, які беруть участь у справі. Якщо речові докази пов'язані з показаннями свідків або висновком експерта, то вони можуть пред'являтися для ознайомлення також свідкам і експертам. У ході дослідження речових доказів особи, які беруть участь у
© 2014-2022  yport.inf.ua