Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 256-4. Створення прийомної сім'ї


1. Рішення про створення прийомної сім'ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї.
3. Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, зобов'язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.
4. Положення про прийомну сім'ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.
1. У коментованій статі визначені органи, які уповноваженні вирішувати питання створення прийомної сім'ї та здійснювати контроль за її функціонуванням. Такими уповноваженими органами є районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі комітети міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення). Процедура утворення розпочинається з волевиявлення осіб або особи, яка бажає створити прийомну сім'ю. Однак самого волевиявлення недостатньо, оскільки мова іде про виховання дітей, які в певній мірі постраждали від неналежного батьківського піклування, або батьки яких загинули. Отже необхідно також переконатися у тому, що виховання в прийомній сім'ї буде відповідним та повноцінним. Перш за все, особи, які бажають створити прийомну сім'ю, мають повністю відповідати певним вимогам (див. коментар до ст. 256-2 СК). Для гарантій належного виховання передбачена складна процедура: 1) кандидати у прийомні батьки мають пройти курс підготовки; 2) за результатами проходження курсу підготовки має бути надана рекомендація відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 3) заява має бути підтримана уповноваженими органами, які подають відповідний висновок про можливість утворення прийомної сім'ї.
Щодо документів, то, кандидати у прийомні батьки разом із заявою подають до органу, який санкціонує утворення прийомної сім'ї, такі документи: копії паспортів кандидатів у прийомні батьки; довідка про склад сім'ї (форма N 3); копія свідоцтва про шлюб; довідка про стан здоров'я кандидатів у прийомні батьки та членів сім'ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра); довідка про доходи потенційної прийомної сім'ї; довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендація центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; вимагається також письмова згода всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім'ї, засвідчена нотаріально.
2. На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання.
Законодавство встановлює особливі підстави для припинення такого договору. Так, Договір припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором.
3. Контроль виконання договору, а також умов проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.
Соціальне супроводження прийомної сім'ї здійснюється постійно центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім'ї. Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім'єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї, дітей та молоді.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 256-4. Створення прийомної сім'ї"
  1. Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
    статті дій. Факти незаконного усиновлення (удочеріння), передачі дитини під опіку тощо як наслідки цих діянь значення для кваліфікації не мають. 3. Суб'єктом цього злочину можуть бути як будь-які приватні особи, включаючи осіб, які бажають усиновити (удочерити) дитину, взяти її в сім'ю на виховання чи стати опікуном (піклувальником) дитини, так і працівники, у т. ч. службові особи органів,
  2. Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
    статті майже всіх Кодексів про шлюб та сім'ю інших союзних республік містили аналогічні норми. З приводу цього у літературі висловлювалася думка, що «законодавець необґрунтовано застосовує до одного виду суспільних відносин (відносин щодо сімейного виховання) зовсім різні юридичні моделі: право та обов'язок... Право та обов'язок - це різнополюсні поняття. Одне з них полягає у поведінці, яка
  3. Стаття 151. Права батьків щодо виховання дитини
    стаття містить відкритий перелік прав батьків щодо виховання дитини. У сімейно-правовій літературі вже неодноразово відмічалося, що «складність з'ясування суті поняття «право на виховання» обумовлена тісним переплетінням правомочностей, які включаються в нього, з іншими батьківськими правами», «багатство змісту даного поняття не дозволяє дати не тільки вичерпний, але й навіть приблизний перелік
  4. Стаття 163. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб
    стаття не враховує ті випадки, коли дитина проживає у сім'ях осіб на підставі договору - передана під патронат, до прийомної сім'ї чи до дитячого будинку сімейного типу. Проте передача дитини до сім'ї патронатного вихователя, прийомних батьків, батьків-вихователів не є підставою вимагати відібрання малолітньої дитини від цих осіб. 3. Батьки мають право вимагати відібрання дитини шляхом подання
  5. Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами
    статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів. 2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини. На відміну від загальних підстав виникнення відносин
  6. Стаття 229. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини
    статті 218 цього Кодексу. 3. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини. 1. Коментована стаття закріплює право особи, яка подала заяву про усиновлення, виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Подібне бажання висловлюється у заяві про усиновлення (див. коментар до
  7. Стаття 256-2. Прийомні батьки
    статтею 150 цього Кодексу. 3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу. 4. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. 1. У ст. 256-2 СК міститься перелік вимог до осіб, які виявили бажання бути прийомними батьками. Однак, законодавець з невідомих причин не
  8. Стаття 256-5. Дитячий будинок сімейного типу
    256-5 СК зазначено, що дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, тобто поняття дитячий будинок сімейного типу розкривається за допомогою терміну сім'я. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч. 2 ст. 3 СК). Дитячий будинок сімейного типу створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі.
  9. Стаття 256-6. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу
    статтею 150 цього Кодексу. 3. Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу. 4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники. 5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна
  10. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    статті. Назви розділів: І - "Загальні положення"; II - "Право власності"; ЦІ - "Зобов'язальне право"; IV - "Авторське право"; V - "Право на відкриття"; VI - "Винахідницьке право"; VII - "Спадкове право"; VIII - "Правоздатність іноземців і осіб без громадянства. Застосування цивільних законів іноземних держав, міжнародних договорів і угод". Говорячи про найбільш характерні моменти, що
© 2014-2020  yport.inf.ua