| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 259. Доставляння порушника |
||
|
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних І санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, І немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього. При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об'єктів природно-заповідної о фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами. У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення. У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення. При вчиненні правопорушень, зв'язаних з посягненням на охоронювані об'єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення. При вчиненні правопорушень, пов'язаних із незаконним зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення. Доставлення порушника мас бути проведено в можливо короткий строк. Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку І державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше. У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно і Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 03.04.86 p. № 2010-ХІІ; законами України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ, від 07.02.2002 р. № 3048-ІІІ, від 03.04.2003 p. № 662-ІV, від 15.05.2003 р.№ 743-ІV, від 11.05.2004 р. № 1703-ІV, від 15.04.2008 р. № 271-VI, від 15.06.2010 p. № 2339-VI, від 09.09.2010 р. № 251 8- VI, від 17.03.2011 р. Ля 3I61-VI) (1) Стаття 259 цього Кодексу встановлює перелік виключних випадків, коли з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, для встановлення особи порушника і подальшого складення протоколу про адмінправопорушення порушника може бути примусово доставлено до штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку, міліції, приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи органу Державної прикордонної служби України. (2) Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. (3) Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше. Після цього (якщо не встановлено інше) порушника має бути відпущено незалежно від того, чи встановлено його особу та чи складено протокол про адмінправопорушення. Стосовно перебування порушників, примусово доставлених для встановлення особи та/або складення протоколу про адмінправопорушення, до інших органів, граничні строки їх тримання в приміщеннях цих органів встановлюються підзаконними актами. (4) У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Відповідно до Інструкції про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 16 грудня 2004 року №618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2004 р. за № 1675/10274) військовослужбовці у вішалках, передбачених частиною 10 цього Кодексу, доставляються на гауптвахту Служби правопорядку. Військовослужбовці під час прийняття на гауптвахту Служби правопорядку підлягають обов'язковому медичному та особистому огляду. Організування медичного огляду та надання медичної допомоги покладається на начальника медичної служби гарнізону. Медичний огляд та надання медичної допомоги здійснюються медичним працівником органу управління Служби правопорядку або медичним працівником військового лікувального закладу Збройних Сил України за попередньою заявкою начальника органу управління Служби правопорядку. Результати медичного огляду та надання медичної допомоги з висновками медичного працівника органу управління Служби правопорядку або працівника військового медичного закладу Збройних Сил України зазначаються в книзі медичного огляду військовослужбовців. Прийняття затриманих військовослужбовців у КТЗ здійснюється на підставі протоколів про адміністративне затримання, які складаються уповноваженими на те посадовими особами органів управління Служби правопорядку у відповідності з вимогами КУпАП. Затримання військовослужбовців уповноваженими посадовими особами Служби правопорядку здійснюється з дотриманням вимог глави 20 КУпАП. Вилучені речі та документи зберігаються до розгляду судом справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають уповноважені на це посадові особи органу управління Служби правопорядку. Затримані військовослужбовці мають право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою захисника, іншого фахівця у галузі права, який має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову в справі. Затримані військовослужбовці, які утримуються в КТЗ до 3-х годин, харчуванням за рахунок держави не забезпечуються. Затримані офіцери, прапорщики (мічмани), військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, які утримуються в КТЗ від однієї до трьох діб, забезпечуються харчуванням у порядку, визначеному підпунктом 7.29.8 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 9 грудня 2002 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 року за № 992/7280. Затримані військовослужбовці харчуються тільки в камерах. Про затримання та утримання військовослужбовців в КТЗ начальник (черговий) органу управління Служби правопорядку негайно, якщо відомо особу затриманого, сповіщає командира військової частини (установи), в якій проходить військову службу затриманий військовослужбовець. Прийняття, утримання у КТЗ затриманих військовослужбовців іноземної держави (комбатантів), на території якої військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань (утворених відповідно до законів України) виконують відповідні завдання, здійснюється з неухильним дотриманням норм міжнародного права згідно з Конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, ратифікованою Президією Верховної Ради СРСР 17 квітня 1954 року, Додатковим протоколом до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 червня 1977 року, ратифікованим Президією Верховної Ради Української PCP 18 серпня 1989 року, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів не міжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року, ратифікованим Президією Верховної Ради Української PCP 18 серпня 1989 року. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 259. Доставляння порушника" |
||
|
||