1. Якщо особа до досягнення повноліття проживала з родичами або іншими особами однією сім'єю, вона зобов'язана утримувати непрацездатних родичів та інших осіб, з якими проживала не менш як п'ять років, за умови, що ця особа може надавати матеріальну допомогу.
Цей обов'язок виникає, якщо у того, хто потребує матеріальної допомоги, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
1. Обов'язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття є зворотнім до встановленого статтею 269 СК України обов'язку інших осіб утримувати дитину. Умовами для виникнення обов'язку вихованця стосовно осіб з якими вона проживала однією сім'єю являється:
1) повнолітність та достатній для надання матеріальної допомоги рівень забезпеченості вихованця;
2) непрацездатність родичів та інших осіб, з якими проживала однією сім'єю;
3) необхідність отримання фактичним вихователем матеріальної допомоги;
4) відсутність у того, хто потребує матеріальної допомоги, дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;
5) особа проживала однією сім'єю до досягнення повноліття, але не менш як п'ять років з родичами або іншими особами, що її виховували.
2. Обов'язок по утриманню колишнього вихователя виникає в особи за умови відсутності у неї чоловіка, дружини, повнолітніх сина чи дочки, тобто аліментнозобов'язаних осіб першої черги та осіб, що належать до кола аліментнозобов'язаних другої черги - братів чи сестер. Обов'язок по утриманню може виникнути також тоді, коли є всі чи хоча б хтось із зазначених осіб, але вони недостатньо матеріально забезпечені чи з інших поважних причин не можуть надавати вихователю матеріальну допомогу.
Законодавством не встановлений строк існування обов'язку утримувати вихователя. Він може існувати протягом всього життя вихователя за умови наявності зазначених у ст. 271 СК України умов.
Коментована стаття, не містить вимоги щодо працездатності вихованця як підстави виникнення у них аліментних зобов'язань. Тому обов'язок по утриманню вихователя може покладатися на повнолітню, проте непрацездатну особи за умови наявності у неї можливості надання матеріальної допомоги.
Відсутнє у змісті коментованої статті положення про можливу втрату права на аліменти фактичним вихователем у разі здійснення своїх обов'язків по вихованню особи неналежним чином. За змістом ст. 271 для виникнення аліментного обов'язку у вихованця достатньо лише факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років. Однак суд, враховуючи всі обставини справи не позбавлений можливості відмовити у призначенні аліментів від колишнього вихованця у разі не належного виконання своїх обов'язків особою, що мала виконувати щодо нього функції вихователя.
|
- Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 1. Відповідно до домінуючих у суспільстві моральних засад для відносин, що складаються в сім'ї, характерною є турбота про малолітніх, неповнолітніх, інших непрацездатних членів сім'ї, надання їм посильної підтримки й матеріальної допомоги. Батьки забезпечують інтереси дитини в житлі, харчуванні, відпочинку, лікуванні тощо.
- Стаття 265. Обов'язок баби, діда утримувати внуків
1. Баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. 1. Глава 22 СК України регулює відносини, пов'язані з утриманням інших членів родини, визначенням розміру та порядку сплати аліментів на їх користь.
- Стаття 269. Обов'язок інших осіб утримувати дитину
1. Особи, у сім'ї яких виховувалася дитина, зобов'язані надавати їй матеріальну допомогу, якщо у неї немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, за умови, що ці особи можуть надавати матеріальну допомогу. 1. Аліментні зобов'язання інших осіб по утриманню дитини, що виховувалася в їх сім'ї вперше отримали нормативне закріплення у ст. 95 КпШС, яка фіксувала обов'язок осіб, які
- 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжю право залишати кожному з них дошлюбне прізвище. За їх взаємною згодою, вони мають право вибирати спільне прізвище, яке повинно бути прізвищем одного з них. Вибір іншого прізвища законодавцем не допускається. Кожний з подружжя не має будь-яких переваг у виборі спільного прізвища, питання про вибір прізвища вирішується ними спільно. В
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
- Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: 165.1.1 сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів
- § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
Захист права спільної власності. Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомоч-ностей співвласниками та правові засоби вирішення можливих спорів між ними. Так, у співвласників може виникнути потреба у припиненні права спільної власності. Вони можуть це зробити, зокрема, шляхом виділення своєї частки у спільному майні (його поділу). Згідно зі ст. 115 ЦК України кожний з
- § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших особливостей, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Положення про рівність прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України і цілком стосується особистих немайнових прав. Крім того, ст. 52 Конституції України проголошує рівність прав усіх
- Стаття 135. Залишення в небезпеці
1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,-
|