Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
(1) Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
(2) Відповідно до ст. 1176 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".
Відповідно до статті 1 цього Закону, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Відповідно до ст. 2 цього Закону та в аспекті застосування статті 296 КУАП право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає лише у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 3 громадянинові відшкодовуються (повертаються):
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
Відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум втраченого заробітку та інших грошових доходів, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування виправних робіт як адміністративного стягнення.
Майно повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина. Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди.
У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.
Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. У разі пошкодження майна завдана шкода відшкодовується повністю.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди у встановленому законодавством порядку переходить до його спадкоємців.
Згідно ст. 11 Закону, у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди. У разі закриття справи про адміністративне правопорушення орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання особи в місячний строк письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив, в якому працює особа, або за її місцем проживання.
Якщо відомості про накладення на громадянина адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були поширені в засобах масової інформації, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду засоби масової інформації протягом одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина, відповідно до чинного законодавства України.
Розмір відшкодовуваної шкоди залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.
Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі про відшкодування матеріальної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
(3) Порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт уточнюється також у Положенні про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженому спільним Наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 березня 1996 р. за № 106/1131).
Отже, згідно цього Положення, ще раз підкреслюється, що завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Громадянинові, а в разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.
Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.
При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
7. Відповідно до ст. 3 Закону відшкодуванню громадянинові підлягають:
1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3) судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
5) моральна шкода.
Згідно з частиною 1 ст. 4 Закону розмір сум, які передбачені п. 1 ст. З Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час виправних робіт як адміністративного стягнення.
Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відбування адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється:
1) для робітників і службовців - у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та від 16.05.95 р. № 348 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100";
2) для членів кооперативу, колгоспу - в порядку, передбаченому в положенні про оплату праці в даному кооперативі, колгоспі. В тому разі, коли такий порядок не встановлено, середньомісячний заробіток обчислюється шляхом поділу на 12 суми річного доходу, який сплачено кооперативом, колгоспом за обсяг виконаних робіт і кінцеві результати праці в попередньому господарському році;
3) для інших громадян, які не відносяться до категорії робітників і службовців,- шляхом поділу на 12 суми річного доходу за попередній рік. В даному випадку йдеться про доходи осіб вільних професій (художників, письменників тощо); осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сфері кустарно-ремісничих промислів сільського господарства, побутового обслуговування населення та іншими видами діяльності, основаними виключно на особистій праці цих осіб, членів їх сімей; а також стипендії, що виплачуються в період навчання у вищих і середніх спеціальних учбових закладах, училищах і на курсах.
Якщо громадяни, зазначені в підпунктах 2 і 3 цього пункту, з поважних причин (служба в Збройних Силах, навчання тощо) працювали менше року (місяця), сума заробітку (доходу), що була виплачена, ділиться на відповідне число місяців (днів).
Обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку.
У тих випадках, коли не можна визначити доход громадянина (ще не наступив термін подачі декларації, або з інших причин), або коли громадянин не мав певних джерел доходів з поважних причин (протягом перших трьох місяців після звільнення із Збройних Сил чи інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, або закінчення середньої школи, чи в разі хвороби тощо), розмір шкоди визначається виходячи з встановленого законом мінімуму заробітної плати.
Крім відшкодування заробітку та інших грошових доходів, громадянинові згідно з п. З ст. З Закону підлягають поверненню судові витрати та інші витрати.
До інших витрат відносяться суми, внесені ним на відшкодування матеріальної шкоди добровільно або за вимогою адміністрації, а також суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщення.
Відповідно до п. 4 ст. З Закону громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені ним адвокатському об'єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і апеляційної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та апеляційної інстанції.
Для визначення розміру шкоди, переліченої в пп. 1,3,4 ст. З Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.
У місячний термін з дня звернення громадянина суд витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст. 12 Закону постанову (ухвалу).
В прийнятій постанові (ухвалі) суду, зокрема, зазначається:
- найменування органу (службової особи), що виніс таку постанову (ухвалу), і дата її винесення;
- дата накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
- дата і підстави закриття справи про адміністративне правопорушення;
- зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо);
- докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин відбував адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку);
- розмір судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями;
- розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;
- загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;
- порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали).
Згідно з частиною 2 ст. 12 Закону у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян (в порядку, передбаченому статтею 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України). Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.
У разі незгоди з винесеною ухвалою суду громадянин має право оскаржити її до суду вищої інстанції.
13. Не пізніше трьох діб після винесення постанови (ухвали) про розмір шкоди, завірена гербовою печаткою її копія надсилається громадянинові або його спадкоємцям і подається ними до відповідного територіального органу Державної казначейської служби за місцем проживання для одержання чека.
Відшкодування громадянинові шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, ст. З Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідний територіальний орган Державної казначейської служби, до якого звернувся громадянин за відшкодуванням шкоди, надсилає до Управління Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі заявку, в якій вказує суму відшкодування, а Управління Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилає заявку до Державної казначейської служби України.
Державна казначейська служба України перераховує вказані кошти на рахунок УДК в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а останні - на рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби для виплати їх громадянинові.
Виплата громадянинові суми відшкодування проводиться установою банку на підставі чека, виданого органом Державної казначейської служби після подання громадянином копії постанови (ухвали) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду про розмір відшкодування шкоди за умов наявності коштів на рахунку відповідного територіального органу Державної казначейської служби.
Згідно з впровадженою з 1998 року новою бюджетною класифікацією України, видатки на відшкодування збитків, завданих громадянам, слід класифікувати як "інші види соціальної допомоги" (код № 090402 функціональної класифікації видатків бюджету).
Копія зазначеної постанови (ухвали) залишається в справі відповідного органу Державної казначейської служби України.
На цій копії орган казначейської служби робить відмітку із зазначенням дати, номера і суми чека, виданого громадянинові для отримання ним зазначених коштів.
Згідно з ст. 5 Закону в разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди, передбаченої пп. 1, 2,3 і 4 ст. З Закону, переходить до його спадкоємців, коло яких визначається цивільним законодавством. За наявності декількох спадкоємців тієї черги, що закликається до спадкування, кожному з них виплачується його частка. Спори між цими громадянами, пов'язані з відшкодуванням майнової шкоди, розглядаються судом на загальних підставах.
Передбачене частиною 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Питання відшкодування моральної шкоди, що передбачено частиною 1 ст. 13 Закону, за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною 1 ст. 12 Закону.
Якщо для з'ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі.
Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
У закриття справи про адміністративне правопорушення, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані згідно з ст. 11 Закону роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди, а також на його прохання в місячний термін письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив або громадські організації за місцем проживання.
Якщо відомості про накладення на громадянина адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були опубліковані в пресі, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті - на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакції повинні протягом одного місяця зробити повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина (ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні").
В тому разі, коли редакція газети, журналу або іншого друкованого видання не опублікує таке повідомлення, зазначені особи можуть звернутися з подібною вимогою до районного (міського) суду.
Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, відповідно до ст. 14 Закону на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.

Повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина


Повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина


« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення"
  1. 9. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення
    постанови про накладення штрафу, про що має бути зроблена відповідна відмітка в цій постанові, або винесення постанови про закриття справи у випадках, установлених чинним законодавством. 9.2. Справа про адміністративне правопорушення зброшурована, з описом документів, що в ній є (додаток 6), прошнуровується, скріплюється гербовою печаткою, засвідчується підписом посадової особи, яка винесла
  2. 7. Оскарження і опротестування постанови за справою про адміністративне правопорушення
    статтями 166-5, 166-6 Кодексу, для того, щоб стягнення не було посилено. Посадова особа Національного банку, яка розглянула скаргу або протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення, своє рішення оформлює у вигляді постанови (додаток 5). Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа
  3. 6. Постанова за справою про адміністративне правопорушення
    статтями 166-5,166-6 Кодексу, посадова особа виносить постанову за справою. Постанова має містити такі реквізити: посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), викладення обставин, установлених при розгляді справи,
  4. Розділ IX. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
    статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (5) Справи про адмінправопорушення на ринку цінних паперів щодо громадян та посадових
  5. Розділ XIII. Постанова за справою про адміністративне правопорушення
    постанови. Постанова має містити такі реквізити: номер постанови; лата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи, яка винесла постанову, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативно-правового акта, що передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення, прийняте по
  6. Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення
    статті 21 Закону України "Про прокуратуру". Згідно норм зазначеної статті цього Закону, протест приноситься прокурором. Його заступником до органу (посадової особи), що виніс постанову по справі про адмінправопорушення, або до вищестоящого органу (посадової особи) щодо органу (посадової особи), який виніс цю постанову. У протесті на постанову по справі про адмінправопорушення прокурор ставить
  7. Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення
    статтею 24 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом
  8. Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення
    статтею 288 цього Кодексу, становить 10 днів з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України. Так, наприклад, відповідно до статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як
  9. 4.5. Конфіскація контрафактної продукції
    постановив справу закрити, а вилучені аудіокасети та компакт-диски повернути 3., оскільки за таких обставин адміністративне стягнення не може бути накладено. У іншому випадку, незважаючи на закінчення двомісячного строку, суддя Шевченківського районного суду м. Києва 22 червня 2003 р. постановив провадження у справі щодо П. за ч. 1 ст. 1649 КпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення
  10. 4.5. Конфіскація контрафактної продукції
    постановив справу закрити, а вилучені аудіокасети та компакт-диски повернути 3., оскільки за таких обставин адміністративне стягнення не може бути накладено. У іншому випадку, незважаючи на закінчення двомісячного строку, суддя Шевченківського районного суду м. Києва 22 червня 2003 р. постановив провадження у справі щодо П. за ч. І ст. 1649 КпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення
  11. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
    статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. (У редакції Закону України від 24.09.2008 р. № 586-УІ) (1) Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, встановленого
  12. ПЛАН
    адміністративного правопорушення. 2.1 Поняття правопорушення. 2.2 Загальні риси адміністративних правопорушень. 2.3 Види адміністративних правопорушень. 2.4 Відмінність адміністративного правопорушення від злочину. 3. Юридичний склад адміністративного правопорушення. 3.1 Поняття складу адміністративного правопорушення 3.2 Функцій складу адміністративного правопорушення. 3.3 Ознаки
  13. Стаття 269. Потерпілий
    статті 272 цього Кодексу. (2) Потерпілий має право: 1) знайомитися з матеріалами справи; 2) заявляти клопотання; 3) оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. (3) Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього
  14. Стаття 394. Перевірка законності та обгрунтованості постанови митного органу
    статті, приймаються митними органами шляхом винесення постанов. Копія рішення по скарзі або поданню прокурора на постанову у справі про порушення митних правил протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено. Про результати розгляду подання повідомляється прокуророві. У разі скасування постанови митного органу по справі про порушення митних правил суми штрафів повертаються
  15. Стаття 395. Підстави для скасування або зміни постанови про накладення стягнення за порушення митних правил
    скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4)
  16. Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення
    статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи; 9) смерть особи, щодо якої було
  17. Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення
    статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою
  18. Розділ III. Провадження у справах про правопорушення на ринку пінних паперів щодо юридичних осіб
    скасування державної страті або визнання банкрутом юридичної особи, щодо якої порушено справу про правопорушення; у разі скасування законодавчого акта, який відповідальність за правопорушення. При наявності за даним фактом порушеної справи про правопорушення щодо особи, яка притягується до відповідальності. 3. Уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення топким, рішення за