Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 335. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції


Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов'язаної з виконанням такої угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків та зборів), передбачених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 335.2 цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
Податкові зобов'язання не виникають у разі:
- розподілу прибуткової продукції між інвестором і державою;
передачі права власності від інвестора до держави на майно, придбане або створене інвестором для виконання угоди про розподіл продукції і вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією або з дня припинення дії угоди;
передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції в користування оператору угоди в межах такої угоди;
- розподілу оператором компенсаційної та/або прибуткової продукції між інвесторами;
при передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції оператору для забезпечення виконання умов угоди про розподіл продукції в межах такої угоди.
Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
а) податок на додану вартість;
б) податок на прибуток підприємств;
в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.
Інвестор зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних із заробітної плати та інших винагород і виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку згідно із розділом IV цього Кодексу.
Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво) зобов'язаний зареєструватися за місцезнаходженням як платник податків та при взятті на податковий облік подати органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:
засвідчену в нотаріальному порядку копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;
копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.
Після реєстрації як платника податку, інвестор зобов'язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов'язків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. Податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов'язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов'язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.
Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затверджується центральним органом державної податкової служби.
335.3. Дія цього розділу не поширюється (крім випадків, передбачених статтею 337 цього Кодексу), на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (надання послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором
Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.
335.4. Податковий облік, пов'язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.
Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.
335. Система оподаткування при виконанні УРП може бути визначена як спеціальний податковий режим, при якому встановлюється особливий порядок сплати податків і зборів, а стягування ряду податків і зборів заміняється розподілом виробленої продукції між державою й інвестором. Даний розділ закріплює сприятливі умови оподаткування для укладання таких угод та провадження діяльності згідно з такими угодами.
335.1. З метою створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування на території України, її континентальному шельфі та виключній (морській) економічній зоні був прийнятий Закон від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції». Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, що впливає на особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.
Згідно з вказаним Законом між Україною (далі - Державою) й інвестором (інвесторами) (визначення надано в пп. 14.1.82. ПК) укладаються угоди на пошукові роботи, розвідку, видобування корисних копалин, їх транспортування, обробку, зберігання, переробку, використання, реалізацію чи інше розпорядження продукцією. Продукція, отримана в результаті виконання угоди про розподіл продукції (вироблена продукція (визначення наведено в пп. 14.1.28. ПК), щоквартально повинна поділятися на такі
частини:
інвестор отримує компенсаційну частку (визначення наведено в пп. 14.1.93. ПК) (не більше 70 %) на компенсацію понесених ним витрат;
продукція, що залишилася (прибуткова) (визначення наведено в пп. 14.1.198 ПК) розподіляється між Державою й інвестором згідно з умовами угоди.
Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність щодо зобов'язань, передбачених такою угодою.
Держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, документів дозвільного характеру, ліцензій, пов' язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, будівництвом споруд, передбачених угодою про розподіл продукції.
Внаслідок того, що частина прибуткової продукції передається інвестором у власність Держави, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків і зборів замінюється розподілом виробленої продукції між Державою та інвестором на умовах такої угоди.
Особливі умови виконання угод про розподіл продукції, встановлені Законом «Про угоди про розподіл продукції», вплинули на те, що операції з передачі продукції, майна між учасниками угоди про розподіл продукції не визнаються реалізацією, незважаючи на перехід права власності, тому податкові зобов'язання не виникають у разі: - розподілу прибуткової продукції між інвестором і Державою;
передачі права власності від інвестора до Держави на майно, придбане або створене інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією;
передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції в користування оператору угоди в межах такої угоди;
розподілу оператором компенсаційної та/або прибуткової продукції між інвесторами;
при передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції оператору для забезпечення виконання умов угоди про розподіл продукції в межах такої угоди.
335.2. Інвестор під час виконання угоди про розподіл продукції сплачує такі податки і збори136:
податок на додану вартість;
податок на прибуток підприємств;
плата за користування надрами для видобування корисних копалин.
Крім того, інвестор нараховує, утримує і сплачує до бюджету податок з доходів фізичних осіб і єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також державний збір та мито у разі отримання державних послуг.
Щоб мати право на наведений вище порядок оподаткування, інвестор повинен зареєструватися за своїм місцезнаходженням в органах державної податкової служби й отримати свідоцтво про реєстрацію, форма якого затверджується центральним органом державної податкової служби. Відповідно до п. 64.6. ПК заяву про взяття на облік такий платник податків зобов'язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди
136 До прийняття цього Кодексу особливостям оподаткування прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, присвячений тільки один пункт (7.17) у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не розкриває порядок оподаткування, а дає посилання на Закон України «Про угоди про розподіл продукції», що порушує вимоги Закону України «Про систему оподаткування», в ст. 1 якого встановлено, що ставки і механізм справляння податків не можуть встановлюватися іншими законами, крім законів про оподаткування. Закон «Про угоди про розподіл продукції» не відноситься до законів про оподаткування.
або після набрання ним чинності, якщо, відповідно до законодавства, реєстрація договору не проводиться.
Інвесторами можуть бути: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об' єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за її межами, які мають відповідні матеріально-технічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами.
Угода про розподіл продукції укладається на конкурсній основі з переможцем конкурсу і реєструється Міжвідомчою комісією. Виходячи з цього, встановлено перелік документів, які разом з повідомленням повинні бути подані до органу державної податкової служби для реєстрації такого платника податків:
нотаріально-засвідчену угоду про розподіл продукції;
копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.
Порядок складання і подання податкової звітності інвестором, його (їх) відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), не відрізняється від інших платників податків.
Передбачений у даному пункті порядок оподаткування інвестора розповсюджується тільки на діяльність, пов' язану з виконанням угоди про розподіл продукції. Якщо інвестор поряд з діяльністю щодо виконання угоди про розподіл продукції має іншу, не пов' язану з цією угодою діяльність, то результати іншої діяльності оподатковуються на загальних підставах. У цьому випадку інвестор подає податкові декларації і звіти за кожним податком і збором окремо за результатами діяльності, пов'язаної з виконанням угоди про розподіл продукції і результатами діяльності (-ей), не пов' язаної(-их) з виконанням такої угоди.
335.3. При виконанні робіт у межах угоди про розподіл продукції на підставі договорів з інвестором можуть брати участь підрядники,
субпідрядники, перевізники, інші особи, в т.ч. іноземні, які сплачують усі податки, передбачені Податковим кодексом України. Однак є особливості оподаткування податком на додану вартість підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів, які беруть участь у виконанні робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, на основі договорів (контрактів) з інвестором. Ці особливості визначені в ст. 337 цього Кодексу, яка присвячена особливостям сплати податку на додану вартість.
335.4. Щоб мати право на порядок оподаткування, викладений у цій статті, треба вести окремий податковий облік діяльності, пов'язаної з виконанням угоди про розподіл продукції, не пов'язаної з виконанням такої угоди. Якщо інвестор не веде відокремлений податковий облік, його діяльність оподатковується на загальних підставах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 335. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції"
  1. Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання
    138.1. Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139
  2. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  3. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
  4. Стаття 336. Особливості сплати податку на прибуток
    336.1 Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей: а) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора, який визначається, виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до
  5. Стаття 337. Особливості сплати податку на додану вартість
    337.1. Постачання на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у порядку і строки, встановлені розділом V цього Кодексу. 337.2. За умови ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних
  6. Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне
  7. § 1. Господарська діяльність: поняття та види
    Поняття «господарської діяльності» є визначальним для подальшого розуміння і засвоєння форм та методів державного регулювання виробництва суспільно - необхідних матеріальних благ, яке є результатом діяльності людини і одночасно засобом забезпечення її життєдіяльності та суспільних потреб. На початку розвитку людства воно відбувалося шляхом ведення натурального господарства. При такому способі
  8. Стаття 14. Визначення понять
    14.1.81. інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що
  9. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    39.1 Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами;
  10. Стаття 63. Загальні положення щодо обліку платників податків
    63.1. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. 63.2. Взяттю на облік або реєстрації в органах
© 2014-2022  yport.inf.ua