Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням

Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб- від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Непроведення рекультивації порушених земель - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 03.02.93 р. № 2977-ХІІ, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; у редакції Закону України від 15.04.2008 р. № 271-УГ)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері володіння і користування земельними ділянками, а також у сфері раціонального землекористування і охорони земель (див. Земельний кодекс України, Закон України "Про охорону земель").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
2) непроведення рекультивації порушених земель. Обидва склади - формальні.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно вимог статті 166 Земельного кодексу, рекультивація порушених земель- це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.
Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується грунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без фунтового покриву.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням"
  1. Стаття 53. Порушення правил використання земель
    порушення виражається у: 1) використанні земель не за цільовим призначенням; 2) невиконанні природоохоронного режиму використання земель; 3) розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель; 4) неправильній експлуатації, знищенні або пошкодженні протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. Всі склади формальні. 3.
  2. Стаття 205. Умови переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)
    строків, встановлених цим Кодексом; 3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено
  3. Стаття 210. Розпорядження товарами, щодо яких закінчилися строки тимчасового ввезення (вивезення)
    строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна: 1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу; 2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих
  4. Стаття 207. Допущення товарів до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення)
    повернення.
  5. Стаття 204. Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)
    поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов
  6. Стаття 579. Тимчасова видача
    статтею 575 цього Кодексу. 2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк. 3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному центральному органу не пізніш як за двадцять днів до
  7. Стаття 254. Умови тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України під зобов'язання про зворотне вивезення, у тому числі з метою транзиту
    статті, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, надані гарантії застосовуються для забезпечення
  8. Стаття 108. Строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів
    статті, за заявою декларанта може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць, митним органом, якому підпорядкований митний орган, за дозволом якого товари і транспортні засоби були розміщені на складі. Заява про продовження строку тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів попередньо погоджується з власником складу та відповідним митним органом. До закінчення строків
  9. Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна
    порушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від
  10. Стаття Строк звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна
    повернення. Майно затриманого може вилучатися службовими особами, уповноваженими на проведення процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 520 КПК. За загальним правилом, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше воно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Водночас
  11. Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
    порушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 5) вид
  12. Стаття 53/2 . Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру
    статтею 532 згідно із Законом України від 03.02.93 р. № 2977-ХІІ; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР; у редакції Закону України від 15.04.2008 р. № 271-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного земельного кадастру (див. Земельний кодекс України, Закон України "Про Державний земельний кадастр", Порядок