Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 53/5 . Порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку

Порушення посадовою особою встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння" передбачене частиною першою цієї статті, вчинене посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 53 згідно із Законом України від 16.06.2011 р. № 3521-VI)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері володіння і користування земельними ділянками (див. Земельний кодекс України).
Безпосередній об'єкт - встановлений порядок видачі державного акта на право власності на землю.
Предмет посягання - право землевласника на земельну ділянку.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку (формальний склад).
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених законом.
Форма державних актів на право власності на земельну ділянку затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449.
Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання и власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.
Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.
Строки та порядок видачі державних актів на землю встановлено Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647).
3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 53/5 . Порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку"
  1. § 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
    Це тривале, відчужуване і таке, що переходить у спадщину, право користування чужою земельною ділянкою для забудови. За загальним правилом, це тривале користування, але може бути встановлений визначений або невизначений строк. У новому ЦК України ці відносини врегульовані статтями 415-419 глави 34 "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови". Звичайно, 4 при здійсненні цього права
  2. Права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої для забудови
    . Зазначений власник має право на одержання плати за користування його земельною ділянкою. Якщо на земельній ділянці збудовано промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача. Власник земельної ділянки зберігає за собою право володіти, користуватися і розпоряджатися нею в межах, визначених договором із
  3. Стаття 270. Об'єкти оподаткування
    270.1. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. 270.1. Щодо особливостей загального визначення поняття «об'єкт оподаткування» - див. коментар до ст. 22 ПК України. Розглядаючи об'єктом оподаткування земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, слід звернутися до
  4. Права та обов'язки землекористувача
    . Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. На будівлі (споруди), споруджені на чужій земельній ділянці, переданій землекористувачеві для забудови, у землекористувача виникає право власності. Власник будівель (споруд) має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними. У разі переходу права власності на будівлі (споруди) до інших осіб,
  5. § 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
    Емфітевзис - це довгострокове, відчужуване і таке, що переходить у спадщину право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Це право характеризується такими ознаками: це право - лише користування чужою земельною ділянкою. Воно не охоплює право розпорядження цією ділянкою; це право відчужуване, тобто право користування чужою ділянкою може бути продане, подароване,
  6. Стаття 53/4. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель
    Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель - тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Доповнено статтею 534 згідно із Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного
  7. § 2. Право на присадибну земельну ділянку, умови й порядок її надання
    Земельна ділянка являє собою засіб виробництва як основну базу для ведення особистого селянського господарства громадян і територіального розташування житлових і господарських будівель. Згідно з Конституцією і Земельним кодексом України носієм земельних і пов'язаних з ними прав та обов'язків у особистому господарстві є громадяни України. Ними можуть бути також іноземці, особи без громадянства.
  8. РОЗДІЛ XIII ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ
    Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. У ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. встановлено, що використання землі в Україні є платним. Такий підхід
  9. Засоби захисту прав власників у випадках втручання державних органів у здійснення власником його правомочностей та видання державними органами актів, які порушують права власників
    . Ці засоби захисту права власності застосовуються як при неправомірному, так і при правомірному заподіянні державними органами збитків власникам. Особливостями даного способу захисту є те, що відповідачами виступають державні органи, наділені владними повноваженнями. Тобто це означає можливість відповідальності держави за прийняття її органами рішень, що порушують право власності, причому
  10. § 5. Підстави, порядок виникнення та припинення права власності та права користування земельними ділянками
    Надання земельних ділянок у приватну власність і постійне користування громадянам та юридичним особам здійснюється із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом. Підставами набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами є передача земельних ділянок у власність або надання їх у
  11. § 6. Умови та порядок припинення діяльності селянського (фермерського) господарства
    Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється в разі: - рішення членів селянського (фермерського) господарства про припинення його діяльності. При цьому враховується як намір голови господарства добровільно відмовитися від земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, так і бажання всіх членів господарства припинити подальше його функціонування; - припинення права
  12. Стаття 269. Платники податку
    269.1. Платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі. 269.1. Щодо загального визначення «платники податків» - див. коментар до ст. 15 ПК України. Платники плати за землю є суб' єктами податкових правовідносин, це фізичні та юридичні особи, які постійно користуються земельною ділянкою у зв' язку з набуттям права власності на
  13. Стаття 212/8. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі
    Порушення права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку з відомостями Державного реєстру виборців, ЗІ списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (звернення) про внесення змін до відомостей Державного реєстру виборців або запиту щодо відомостей
  14. Стаття 290. Порядок зарахування до бюджетів плати за землю
    290.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю. 290.1. У ч.3 с. 143 Конституції України закріплено, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного
  15. Які особливості найму (оренди) землі?
    Право оренди землі - це основане на договорі строкове оплатив володіння і користування землею, необхідне орендарю для здійснення підприємницької чи іншої діяльності. Земля може передаватися в оренду громадянам і юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам. Правове регулювання відносин, пов'язаних з наймом (оренди) землі, здійснюється
  16. § 3. Форми власності на землі сільськогосподарського призначення
    Землі сільськогосподарського призначення можуть належати на правах власності громадянам, юридичним особам, територіальним громадам та державі, що означає наявність у цих суб'єктів права правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. У приватну власність для сільськогосподарського