Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 100. Обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного

1. У виняткових випадках за наявності підстав, передбачених статтею 97 цього Кодексу, та з урахуванням обставин, зазначених у статті 99 цього Кодексу, запобіжний захід може бути обрана щодо підозрюваного. При цьому обвинувачення має бути пред'явлено підозрюваному не пізніше 10 діб з моменту застосування запобіжного заходу, а якщо підозрюваний був затриманий, а потім поміщений під варту - в той же строк з моменту затримання. Якщо в цей термін обвинувачення не буде пред'явлене, то міра запобіжного заходу негайно скасовується, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
(В ред. Федерального закону від 22.04.2004 N 18-ФЗ)
2. Звинувачення у скоєнні хоча б одного із злочинів, передбачених статтями 205, 205.1, 206, 208, 209, 210, 277, 278, 279, 281 і 360 Кримінального кодексу Російської Федерації, має бути пред'явлено підозрюваному, щодо якої обрано запобіжний захід, не пізніше 30 діб з моменту застосування запобіжного заходу, а якщо підозрюваний був затриманий, а потім поміщений під варту - в той же строк з моменту затримання. Якщо в цей термін обвинувачення не буде пред'явлене, то міра запобіжного заходу негайно скасовується.
(Частина друга введена Федеральним законом від 22.04.2004 N 18-ФЗ, в ред. Федерального закону від 03.11.2009 N 245-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Стаття 100. Обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного "
  1. Стаття 94. Підстави звільнення підозрюваного
    1. Підозрюваний підлягає звільненню за постановою дізнавача чи слідчого, якщо: (в ред. Федерального закону від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 1) не підтвердилося підозра у вчиненні злочину; 2) відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту; 3) затримання було здійснено з порушенням вимог статті 91 цього Кодексу. 2. Після закінчення 48 годин
  2. Підозрюваний
    . Згідно ч. 1 ст. 46 КПК підозрюваним є особа: - щодо якої порушено кримінальну справу; - затримана за підозрою у скоєнні злочину відповідно до ст. 91 і 92 КПК; - до якого застосована будь-яка з передбачених законом запобіжних заходів. Підозрюваний бере участь у кримінальному процесі тільки в стадії попереднього розслідування. Часовий період, в
  3. Стаття 107. Домашній арешт
    (в ред. Федерального закону від 07.12.2011 N 420-ФЗ) 1. Домашній арешт як запобіжний захід обирається за судовим рішенням щодо підозрюваного або обвинуваченого при неможливості застосування іншої, більш м'якою, запобіжного заходу і полягає в знаходженні підозрюваного або обвинуваченого у повній або часткової ізоляції від суспільства в житловому приміщенні, в якому він проживає в якості
  4. Заходи припинення. Взяття під варту.
    Що таке запобіжного заходу і щодо кого вони застосовуються. Заходами захід у кримінальному процесі називаються передбачені законом засоби впливу на обвинуваченого або підозрюваного, які полягають в позбавленні або обмеженні її свободи, майнових втратах (в даному випадку мається на увазі такий запобіжний захід, як застава; при її порушенні грошові кошти спрямовуються в дохід
  5. Стаття 210. Розшук підозрюваного, обвинуваченого
    (в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ) 1. Якщо місце перебування підозрюваного, обвинуваченого невідоме, то слідчий доручає його розшук органам дізнання, про що зазначає в постанові про призупинення попереднього слідства або виносить окрему постанову. (в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ) 2. Розшук підозрюваного, обвинуваченого може бути оголошений як під
  6. У яких випадках обвинуваченому може бути обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту
    . Можливість її застосування передбачена ст. 108 КПК. Взяття під варту - найсуворіша міра запобіжного заходу, що представляє собою максимально жорстке вторгнення в сферу прав громадянина на свободу та особисту недоторканність, гарантірованньгх Конституцією, Декларацією прав свобод людини і громадянина Російської Федерації. У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1976
  7. Стаття 160. Заходи піклування про дітях, про утриманців підозрюваного або обвинуваченого і заходи щодо забезпечення со-хранности його майна
    1. Якщо у підозрюваного або обвинуваченого, затриманого або укладеного під варту, залишилися без нагляду і допомоги несо-вершеннолетніе діти, інші утриманці, а також старі батьки, потребують стороннього догляду, то слідчий, дізнавач вживає заходів щодо їх передачі на піклування близьких родичів, родичів чи інших осіб або приміщенню у відповідні дитячі або
  8. Стаття 91. Підстави затримання підозрюваного
    1. Орган дізнання, дізнавач, слідчий вправі затримати особу за підозрою у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, за наявності однієї з таких підстав: (в ред. Федеральних законів від 04.07.2003 N 92-ФЗ, від 05.06.2007 N 87-ФЗ) 1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення; 2) коли
  9. Стаття 103. Особиста порука
    1. Особиста порука полягає у письмовому зобов'язанні заслуговує на довіру особи про те, що воно ручається за виконання підозрюваним або обвинуваченим зобов'язань, передбачених пунктами 2 і 3 статті 102 цього Кодексу. 2. Обрання особистого поручительства в якості запобіжного заходу допускається за письмовим клопотанням одного або декількох поручителів за згодою особи, щодо
  10. Стаття 108. Взяття під варту
    1. Взяття під варту як запобіжний захід застосовується за судовим рішенням щодо підозрюваного або об-виняемого у скоєнні злочинів, за які кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін понад три роки при неможливості застосування іншої, більш м'якою, запобіжного заходу. При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в постанові
  11. Стаття 110. Скасування або зміна запобіжного заходу
    Постановою Конституційного Суду РФ від 22.03.2005 N 4-П частина перша статті 110 визнана не суперечить Конституції РФ, оскільки міститься в ній положення за своїм конституційно-правовим змістом передбачає довільне і не кон-троліруемое судом продовження строків тримання підсудного під вартою і не звільняють суд від обов'язку розгляду кримінальної справи в розумні терміни.