Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 20. Сторони трудових відносин

(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.
Працівник - фізична особа, яка вступила в трудові відносини з працедавцем.
Вступати в трудові відносини як працівників мають право особи, які досягли віку шістнадцяти років, а у випадках і по-рядку, що встановлені цим Кодексом, - також особи, які не досягли вказаного віку.
Роботодавець - фізична особа чи юридична особа (організація), що набрало чинності в трудові відносини з працівником. У випад-ях, передбачених законами, в якості роботодавця може виступати інший суб'єкт, наділений правом укладати трудові договори.
Для цілей цього Кодексу роботодавцями - фізичними особами визнаються:
фізичні особи, зареєстровані в установленому порядку як індивідуальних підприємців і здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а також приватні нотаріуси, адвокати, котрі заснували адвокатські кабінети, і інші особи, чия професійна діяльність відповідно до федеральних законів підлягає державній регист-рації і (або) ліцензуванню, які вступили в трудові відносини з працівниками з метою здійснення зазначеної діяльності (далі - роботодавці - індивідуальні підприємці ). Фізичні особи, які здійснюють в порушення вимог федеральних законів зазначену діяльність без державної реєстрації та (або) ліцензування, які вступили в трудові відносини з працівниками з метою здійснення цієї діяльності, не звільняються від виконання обов'язків, покладених цим Кодексом на робото-телей - індивідуальних підприємців;
фізичні особи, що вступають в трудові відносини з працівниками з метою особистого обслуговування і допомоги з ведення домаш-нього господарства (далі - роботодавці - фізичні особи, які не є індивідуальними підприємцями).
Права та обов'язки роботодавця у трудових відносинах здійснюються: фізичною особою, є працедавцем; орга-нами управління юридичної особи (організації) або уповноваженими ними особами в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації, нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування, засновник-ними документами юридичної особи (організації) і локальними нормативними актами.
Укладати трудові договори в якості роботодавців мають право фізичні особи, які досягли віку вісімнадцяти років, за умови наявності у них цивільної дієздатності в повному обсязі, а також особи, які не досягли вказаного віку, - з дня прид- тенія ними цивільної дієздатності в повному обсязі.
Фізичні особи, які мають самостійний дохід, досягли віку вісімнадцяти років, але обмежені судом у дієздатності-сти, мають право з письмової згоди піклувальників укладати трудові договори з працівниками з метою особистого обслуговування і по-мощі з ведення домашнього господарства.
Від імені фізичних осіб, які мають самостійний дохід, досягли віку вісімнадцяти років, але визнаних судом недее-здатними, їх опікунами можуть укладатися трудові договори з працівниками з метою особистого обслуговування цих фізичних осіб і допомоги їм з ведення домашнього господарства.
Неповнолітні у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, за винятком неповнолітніх, що придбали цивільну дієздатність в повному обсязі, можуть укладати трудові договори з працівниками при наявності власних заробітку, стипендії, інших доходів і з письмової згоди своїх законних представників (батьків, опікунів, піклувальників).
У випадках, передбачених частинами восьмою - десятою цієї статті, законні представники (батьки, опікуни, попеч-ли) фізичних осіб, які у ролі роботодавців, несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із трудових відносин, включаючи зобов'язання з виплати заробітної плати.
За випливають із трудових відносин зобов'язаннями роботодавців - установ, що фінансуються повністю або частково власником (засновником), а також роботодавців - казенних підприємств додаткову відповідальність несе власник (устано-дитель) відповідно до федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 20. Сторони трудових відносин "
  1. Стаття 77. Загальні підстави припинення трудового договору
    стаття передбачає загальні підстави припинення трудового договору, тобто такі підстави, які можуть бути застосовані до всіх працівників, незалежно від їх категорії. 2. Припинення трудового договору тягне за собою припинення трудового відносини. Підстави припинення трудового договору, перераховані в ч. 1 коментованої статті, умовно можна розділити на чотири групи залежно від
  2. Стаття 60. Заборона вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором
    стаття містить одну з основних гарантій стабільності трудового договору. ТК гарантує працівникові дотримання тих умов договору, які були обумовлені при укладенні трудового договору. 2. Зміна визначених сторонами умов трудового договору, в тому числі переклад на іншу роботу, допускається лише за згодою сторін трудового договору, за винятком випадків, передбачених ТК.
  3. 3. Трудова книжка
    сторін не зажадала їх припинення. У цій ситуації трудовий договір буде перекваліфікований в договір, укладений на невизначений строк. А значить, припинити його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Трудового кодексу
  4. Стаття 78. Розірвання трудового договору за угодою сторін
    стаття не передбачає будь-яких причин, що обмежують можливість припинення трудового договору за угодою сторін. При досягненні домовленості між працівником і роботодавцем трудовий договір, укладений на невизначений строк, або строковий трудовий договір може бути розірваний у будь-який час у строк, визначений сторонами. Анулювання домовленості щодо терміну і підстави
  5. Глава 2. Трудові відносини, сторони трудових відносин, підстави виникнення трудових відносин
    сторони трудових відносин, підстави виникнення трудових
  6. Стаття 72. Зміна визначених сторонами умов трудового договору
    стаття містить загальні умови, за яких допускається зміна визначених сторонами умов трудового договору. Відповідно до неї умови трудового договору можуть бути змінені, як загальне правило, лише за згодою сторін, яке оформляється у письмовій формі. Виняток з цього правила становлять випадки, передбачені Трудовим кодексом (див. коментар. До ст. Ст. 72.2, 74). К
  7. Стаття 78. Розірвання трудового договору за угодою сторін
    сторін є самостійною підставою припинення трудового договору. На відміну від розірвання трудового договору з ініціативи працівника і розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця тут необхідно спільне волевиявлення сторін, спрямоване на закінчення трудових відносин. Хоча законодавець не вимагає письмової форми угоди про розірвання договору, видається,
  8. Стаття 418. Ведення документації при вирішенні колективного трудового спору
    сторін колективного трудового спору, угод і рішень по суті спору шляхом складання протоколів. 2. При цьому доцільно використовувати форми документів, що містяться в додатках до рекомендацій, затверджених Мінпраці Росії 14.08.2002: N 57 - про організацію роботи з розгляду колективного трудового спору примирною комісією; N 58 - про організацію роботи з розгляду
  9. Стаття 72. Зміна визначених сторонами умов трудового договору
    сторін і в письмовій формі. Відповідно забороняється вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (див. ст. 60 ТК і коммент. До неї). Зміна визначених сторонами умов трудового договору - це зміна одного або декількох обов'язкових або додаткових умов трудового договору. Зміна змісту (умов) трудового договору можливе в наступних
  10. Контрольні питання до § 7.1
    трудового права? 2. Які особливості методу трудового права? 3. Хто може виступати в якості суб'єкта трудового правовідносини? 4. Що розуміється під змістом трудового
  11. Стаття 306. Зміна визначених сторонами умов трудового договору роботодавцем
    стаття недостатньо чітко визначає, чи вправі роботодавець - фізична особа змінювати умову про трудової функції працівника. Вважаємо, що відповідь на це питання має бути негативним. За змістом ст. 74 ТК зміна визначених сторонами умов трудового договору передбачає зміну будь-яких умов трудового договору, за винятком умови про трудової функції. Умовою про трудової функції в
  12. Стаття 60.1. Робота за сумісництвом
    трудових відносинах з роботодавцем, укладати інші трудові договори для виконання роботи у вільний від основної роботи час. Виконання працівником іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час іменується сумісництвом (див. коментар. До ст. 282). Робота, яка виконується у вільний від основної роботи час на підставі трудового
  13. Стаття 306. Зміна визначених сторонами умов трудового договору роботодавцем
    стаття скорочує термін попередження до 14 календарних днів (див. ст. 74 ТК і коммент. До неї). Відмова працівника від продовження роботи тягне за собою його звільнення за п. 7 ч. 1 ст. 77 ТК (див. ст. 77 і коммент. До неї). 2. Що стосується роботодавців - фізичних осіб, які є індивідуальними підприємцями, то вони не пов'язані організаційними або технологічними умовами праці і можуть