Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації зі змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 97. Виїзди засуджених до позбавлення волі за межі виправних установ

1. Засудженим до позбавлення волі, містяться у виправних колоніях і виховних колоніях, а також засудженим, залишеним в установленому порядку в слідчих ізоляторах і в'язницях для ведення робіт з господарського обслуговування, можуть бути дозволені виїзди за межі виправних установ:
а) короткострокові тривалістю до семи діб, не враховуючи часу, необхідного для проїзду туди і назад, в зв'язку з винятково особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихій-ве лихо, яке завдало значної матеріальної шкоди засудженому або його сім'ї), а також для попереднього рішення пи-тань трудового і побутового влаштування засудженого після звільнення;
б) тривалі на час щорічної оплачуваної відпустки, а засудженим, зазначеним у частині другій статті 103 цього Ко -дексу, або засудженим, які не забезпеченим роботою з не залежних від них причин, на строк, що дорівнює часу щорічної оплачуваної відпустки.
2. Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини виправних колоній, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправних установ для влаштування дітей у родичів або в дитячому будинку на строк до п'ятнадцяти доби, не вва-тая часу, необхідного для проїзду туди і назад, а засудженим жінкам, які мають неповнолітніх дітей-інвалідів поза виправної колонії, - один короткостроковий виїзд на рік для побачення з ними на той самий строк.
(В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
3. Виїзди з підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не дозволяються засудженим за особливо небезпечному рецидиві злочинів; засудженим, яким смертну кару в порядку помилування замінено позбавленням волі; засудженим до по-життєвому позбавлення волі; засудженим, хворим відкритою формою туберкульозу; засудженим , що не пройшли повного курсу ліку-ня венеричного захворювання, алкоголізму, токсикоманії, наркоманії; ВІЛ-інфікованим засудженим, а також у випадках прове-дення протиепідемічних заходів.
(В ред. Федерального закону від 09.03.2001 N 25-ФЗ)
4. Засудженим, які страждають психічними розладами, що не виключають осудності, засудженим, що є інвалідами першої або другої групи і потребують за станом здоров'я в сторонньому догляді, а також неповнолітнім засудженим виїзд за межі виправної установи дозволяється в супроводі родича або іншої супроводжуючої особи.
5. Заява засудженого про надання йому короткострокового виїзду за межі виправної установи у зв'язку з винятково особистими обставинами має бути розглянута протягом доби.
6. Дозвіл на виїзд за межі виправної установи дається начальником виправної установи з урахуванням характе-тера та тяжкості вчиненого злочину, відбутого строку, особи і поведінки засудженого.
7. Час, протягом якого засудженому дозволено виїзд за межі виправної установи, зараховується в строк відбувши-ня покарання.
(Частина 7 в ред. Федерального закону від 29.03.2010 N 36-ФЗ)
8. Витрати засудженого у зв'язку з виїздом за межі виправної установи оплачуються ним із власних коштів або іншими особами. За час перебування засудженого за межами виправної установи під час короткострокового виїзду заробітна плата йому не нараховується.
9. У разі виникнення непередбачених обставин, що ускладнюють зворотний виїзд засудженого у встановлений термін, за постановою начальника органу внутрішніх справ за місцем перебування засудженого термін повернення до виправної установи може бути продовжений до п'яти діб з обов'язковим терміновим повідомленням про це адміністрації виправної установи.
10. Порядок вирішення засудженим виїздів за межі місць позбавлення волі визначається Правилами внутрішнього розпорядку виправних установ.
11. При ухиленні засудженого від повернення у встановлений термін до виправної установи він підлягає затриманню ор-ганом внутрішніх справ за місцем перебування засудженого з санкції прокурора на строк не більше 30 діб для вирішення питання про напрямком під-ванні його до місця відбування покарання під конвоєм або притягнення до кримінальної відповідальності.
12. Виїзд засуджених на територію іншої держави дозволяється в порядку та у випадках, передбачених угодами з відповідними державами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 97. Виїзди засуджених до позбавлення волі за межі виправних установ "
  1. Стаття 79. Прийом засуджених до позбавлення волі до виправних установ
    засуджених до позбавлення волі до виправних установ здійснюється адміністрацією зазначених установ у порядку, встановленому Правилами внутрішнього розпорядку виправних установ. 2. Засуджені, які прибули в виправні установи, поміщаються в карантинне відділення на строк до 15 діб. У період перебування у карантинному відділення засуджені перебувають у звичайних умовах відбування
  2. Стаття 80. Роздільне утримання засуджених до ли-шению волі у виправних установах
    засуджених до позбавлення волі чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих. 2. Особи, вперше засуджені до позбавлення волі, утримуються окремо від засуджених, які раніше відбували позбавлення волі. Ізо-лированной від інших засуджених містяться: засуджені при небезпечному рецидиві, засуджені за особливо небезпечному рецидиві злочини ний; засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким смертна
  3. Стаття 96. Умови та порядок пересування засуджений-них до позбавлення волі без конвою або супроводу
    засудженим, які відбувають позбавлення волі у виправних колоніях і виховних колоніях, а також засудженим, залишеним для ведення робіт з господарського обслуговування в слідчих ізоляторах та в'язницях, може бути дозволено пересування без конвою або супроводу за межами виправної установи, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи. 2. Не допускається
  4. Стаття 314. Ухилення від відбування позбавлення волі Коментар до статті 314
    виїзд за межі виправних установ, до місця позбавлення волі після закінчення терміну виїзду; б) неявці особи, засудженої до позбавлення волі, якому надано відстрочку відбування покарання, до місцю позбавлення волі після закінчення строку відстрочки. Відповідно до ст. 82 КК РФ засудженим вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років, суд може відстрочити відбування покарання
  5. Стаття 110. Основні форми і методи виховання-котельної роботи із засудженими до позбавлення волі
    засуджених до позбавлення волі, що сприяє їх виправленню. 2. Виховна робота із засудженими організовується диференційовано з урахуванням виду виправної установи, терміну на-казания, умов утримання в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних методів. 3. Для організації виховної роботи із засудженими у виправних установах створюється
  6. Стаття 84. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях
    засуджених, персоналу виправних уста-нов та інших осіб; виявлення, попередження і розкриття готуються і скоєних у виправних установах злочинів і порушень встановленого порядку відбування покарання; розшук у встановленому порядку засуджених, які вчинили втечу з исправи-них установ, а також засуджених, які ухиляються від відбування позбавлення волі; сприяння в
  7. Стаття 73. Місця відбування позбавлення волі
    статтями 205 - 206, 208 - 211, 275, 277 - 279, 281, 282.1, 282.2, 317, частиною третьою статті 321, частиною другою статті 360 Кримінального кодексу Російської Федеративної- ції, засуджені за особливо небезпечному рецидиві злочинів, засуджені до довічного позбавлення волі, засуджені до відбування позбавлення волі у в'язниці, засуджені, яким смертна кара в порядку помилування замінено позбавленням волі,
  8. Стаття 104. Умови праці засуджених до позбавлення волі
    виїздом за межі виправної установи або без нього у відповідності зі стати-їй 97 цього Кодексу. Час утримання засудженого в приміщенні камерного типу, єдиному приміщенні камерного типу та одиночній камері в термін, необхідний для надання щорічної оплачуваної відпустки, не зараховується. 5. Засудженим, перевиконують норми виробітку або зразково виконуючим встановлені
  9. Стаття 81. Відбування засудженими до позбавлення волі всього терміну покарання в одному виправному закладі
    засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправної установи в інше того ж виду до-пускається в разі хвороби засудженого або для забезпечення його особистої безпеки, при реорганізації або ліквідації исправи-тельного установи, а також при інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому знаходженню засудженого в даному виправному закладі. Переклад
  10. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    засуджених у виправних колоніях особливого режиму відбувають покарання засуджені до довічного позбавлення волі, а також засуджені, яким смертна кара в порядку помилування замінена довічним позбавленням
  11. Коментар до статті 23.4
    статтями).
  12. Стаття 92. Телефонні розмови засуджених до ли-шению свободи
    засудженими за рахунок власних коштів або за рахунок коштів їхніх родичів чи інших осіб. Порядок організації телефонних розмов визначається федеральним органом виконавчої влади, у веденні якого знаходиться виправний заклад. (Частина перша в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) 2. Після прибуття до виправної установи, а також за наявності виняткових особистих
  13. Стаття 87. Умови відбування покарання засудженими до позбавлення волі
    статтями 120, 122, 124, 127, 130 і 132 цього Кодексу, проводиться за рішенням комісії виправної установи, в роботі якої можуть брати участь представники органів місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законодавством Російської Федерації, - представники громадських спостережних комісій. Комісія виправної установи вирішує також питання про переведення
  14. Стаття 89. Побачення засуджених до позбавлення волі
    засудженим можуть надаватися тривалі побачення з проживанням поза виправної установи тривалістю п'ять діб. У цьому випадку начальником виправної установи визначаються порядок та місце проведення побачення. 2. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника адміністрації виправної установи. Тривалі побачення
  15. Стаття 103. Залучення до праці засуджених до позбавлення волі
    засуджений до позбавлення волі зобов'язаний трудитися в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією ісправітель-них установ. Адміністрація виправних установ зобов'язана залучати засуджених до праці з урахуванням їх статі, віку, трудо-здатності, стану здоров'я та, по можливості, спеціальності, а також виходячи з наявності робочих місць. Засуджені залучаються до праці в центрах трудової
  16. Стаття 109. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі
    засудженими до позбавлення волі спрямована на їх виправлення, формування у засуджених поважних ставлення до людини, суспільства, праці, нормам, правилам і традиціям людського гуртожитку, на підвищення їх освітньої-тельного і культурного рівня. 2. Участь засуджених у проведених виховних заходах враховується при визначенні ступеня їх виправлення, а так-же при застосуванні до них заходів
  17. Стаття 17. Повідомлення про місце відбування покарання
    виїздів за межі виправної установи, побачень, телефонних розмов. 2. Про прибуття засуджених іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно проживали до арешту за кордоном, повідомлення ще і направляються в посольства або консульства, що представляють інтереси цих осіб в Російській Федерації. 3. Розглянута позиція Закону спрямована на збереження і підтримку зв'язку
  18. Стаття 107. Утримання із заробітної плати та інших доходів засуджених до позбавлення волі
    засуджених до позбавлення волі виробляються утримання для відшкодування витр-дів по їх утриманню відповідно до частини четвертої статті 99 цього Кодексу. 2. Відшкодування засудженими витрат за їх змісту виробляється після задоволення всіх вимог стягувачів у порядку, встановленому Федеральним законом від 2 жовтня 2007 року N 229-ФЗ "Про виконавче провадження". (Частина 2 в
  19. Стаття 106. Залучення засуджених до позбавлення сво-боди до робіт без оплати праці
    засуджені чоловіки старше 60 років, засуджені жінки старше 55 років, засуджені вагітні жінки залучаються до роботи без оплати праці за їх бажанням. 3. До зазначених робіт засуджені залучаються в порядку черговості у вільний від роботи час, їх тривалість не повинна перевищувати двох годин на тиждень. Тривалість робіт може бути збільшена за письмовою заявою засудженого або