Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоІнформаційне право → 
« Попередня Наступна »
В.В. Піляева. Виконавче провадження, 2012 - перейти до змісту підручника

Сторони у виконавчому провадженні


Сторони у виконавчому провадженні - це суб'єкти матеріального зобов'язального відносини. У виконавчому провадженні сторонами є: 1) стягувач і 2) боржник. Кожна зі сторін має права і обов'язки. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них по відношенню до іншої сторони бере участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників (ст. 29 ФЗ "Про виконавче провадження".
Стягувач - це особа, уповноважених вимагати виконання рішення або іншого юридичного акту, тобто громадянин або організація, на користь або в інтересах яких видано виконавчий документ. Поняття "стягувач" у виконавчому провадженні набагато ширше поняття "позивач" і виникає не тільки на підставі судового акту. В ст . 7 Федерального закону "Про виконавче провадження" міститься перелік виконавчих документів, які видаються не тільки на підставі судових актів, але і актів інших органів (постанови органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, постанови судового пристава-виконавця та ін.) Отже, особи, які представляють інтереси цих органів і пред'являють виконавчі документи до примусового виконання, також є стягувачами. Стягувачеві надано право вибору: або отримати виконавчий документ і самостійно пред'явити його до стягнення, або за його прохання суд може сам направити виконавчий документ до стягнення.
Боржник - це громадянин або організація, зобов'язані за виконавчим документом вчинити певні дії (передати грошові кошти та інше майно, виконати інші обов'язки або заборони, передбачені виконавчим документом) або утриматися від їх вчинення. На відміну від стягувача, боржник не має права відмовлятися від виконання. Законом передбачені його права на відкладення виконавчих дій (ст. 19 ФЗ "Про виконавче провадження"), на відстрочку, розстрочку або зміну способу і порядку виконання за наявності обставин, що перешкоджають здійсненню виконавчих дій, які оцінює суд або інший орган, який видав виконавчий документ і т.п. Треба відзначити, що боржник зобов'язаний сплатити виконавчий збір і, як правило, витрати на проведення виконавчих дій. Законодавство і судова практика виходять з того, що перерахування сум виконавчого збору повинно здійснюватися одночасно з перерахуванням сум заборгованості (ст. 855 ГК РФ). У разі невиконання виконавчого документа боржник може бути притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Стягувач і боржник як процесуальні фігури виникають безпосередньо не після постанови рішення, а тільки після порушення виконавчого провадження, тобто після того, як виконавчий лист отримано в суді і прийнятий до виробництва судовим виконавцем.
При надходженні до судового пристава-виконавця виконавчого документа та вирішення питання про порушення виконавчого провадження судовий пристав -виконавець зобов'язаний перевірити правовий статус особи, яка звернулася до нього з питанням примусового виконання виконавчого документа. Якщо стягувачем є організація, перевіряються відповідність назви організації у виконавчому документі назвою організації, що звернулася в службу судового пристава, і повноваження особи, що представляє її інтереси і виступає від її імені. Юридичні особи (організації) беруть участь у виконавчому провадженні через свої органи або осіб, які мають відповідні повноваження. Повноваження осіб, що представляють інтереси юридичної особи, підтверджуються установчими документами юридичної особи або довіреністю, виданою від імені юридичної особи, завіреної підписом керівника та печаткою юридичної особи відповідно до вимог глави 10 ЦК РФ. Якщо стягувач - громадянин, судовий пристав-виконавець перевіряє правовий статус громадянина, який звернувся до нього з питання примусового виконання виконавчого документа.
У виконавчому провадженні можуть брати участь фізичні особи, досягли на момент порушення виконавчого провадження повноліття, здатні самостійно або через своїх представників мати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені законодавством про виконавче провадження, а також можуть брати участь фізичні особи, які в силу закону (ст. 27 ГК РФ) оголошені повністю дієздатними ( емансипація). Оголошення неповнолітнього повністю дієздатним проводиться за рішенням органу опіки та піклування - за згодою обох батьків, усиновителів або піклувальника, а за відсутності такої згоди - у судовому порядку. Участь у виконавчому провадженні неповнолітніх здійснюється відповідно до вимог Закону про виконавче провадження (ст. 30 ).
Громадяни по досягненні ними віку 18 років можуть:
- здійснювати свої права і виконувати обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.
Неповнолітній, що досяг віку 16 років, може:
- у разі оголошення його повністю дієздатним (емансипація) може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки у виконавчому провадженні.
Права неповнолітніх здійснюються у виконавчому провадженні:
- законними представниками - їх батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками.
Неповнолітні можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки в виконавче провадження:
- у випадках, передбачених федеральним законом, при виконанні виконавчих документів, виданих на підставі судових актів і актів інших органів у справах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових, адміністративних правовідносин і з угод , пов'язаних з розпорядженням отриманим заробітком (доходом).
Припинення правоздатності або втрата дієздатності тягне обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Так, згідно зі ст. 20 ФЗ "Про виконавче провадження "виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню: у разі смерті боржника; оголошення її померлою або визнання безвісно відсутньою, якщо встановлене судом правовідносини допускає правонаступництво, а також порушення арбітражним судом провадження у справі про неспроможність (банкрутство) боржника; в разі втрати боржником дієздатності.
Основні права сторін виконавчого провадження:
- сторони можуть звертатися із заявами про відстрочку або про розстрочку виконання виконавчого документа;
- про зміну способу і порядку виконання виконавчого документа;
- про відкладення виконавчих дій;
- про повернення виконавчого документа;
- відмовитися від вчинення зазначених дій при незгоді з діями судового пристава-виконавця з виконання виконавчого документа;
- подати відвід судового пристава-виконавця;
- права як боржника, так і стягувача можуть перейти від одних осіб, які виступають стороною, до інших осіб з моменту порушення виконавчого провадження і до його закінчення в конкретному виконавчому провадженні (правонаступництво);
- здійснювати інші дії, передбачені Федеральним законом "Про виконавче провадження". Наприклад, стягувач має право на пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання (ст. 9), на відмову від стягнення (ст. 23 і 26), на відкладення виконавчих дій і укладення мирової угоди, авансування витрат з розшуку боржника та його майна, а згодом - на вимогу відшкодування витрат по розшуку (ст. 28), стягувач, має право залишити за собою майно боржника, якщо воно не буде реалізовано на торгах спеціалізованою організацією у двомісячний строк (ст. 54).
Основні обов'язки сторін виконавчого провадження:
- загальним обов'язком сторін є виконання вимог законодавства про виконавче провадження. Для боржника - це своєчасне і повне виконання вимог виконавчого документа, для стягувача - надання допомоги і сприяння судовому приставу-виконавцю при вчиненні ним виконавчих дій;
- обов'язки як боржника, так і стягувача можуть перейти від одних осіб, які виступають стороною, до інших осіб з моменту порушення виконавчого провадження і до його закінчення в конкретному виконавчому провадженні (правонаступництво ).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Сторони у виконавчому провадженні"
  1. Поняття методу виконавчого виробництва
    боку бере участь судовий пристав-виконавець, а з іншого боку - інші суб'єкти, в тому числі особи, які беруть участь у виконавчому провадженні. У процесуальних відносинах, які виникають у виконавчому провадженні, завжди тільки два суб'єкти. У виконавчому провадженні всі відносини, які виникають, - це відносини влади і підпорядкування. Імперативність проявляється у відносинах
  2. Стаття 438 . Відновлення виконавчого провадження
    виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, а також у нормативно-правового зв'язку зі ст. 42 Федерального закону від 2 жовтня 2007 р. N 229-ФЗ "Про виконавче провадження" * ( 381), яка визначає строки призупинення виконавчого провадження. Ці терміни залежать від підстав призупинення, характеристика змісту яких дана в коментарі до ст. 436-437 справжнього
  3. Стаття 436. Обов'язок суду зупинити виконавче провадження
    сторін виконавчого провадження, на період дії цих обставин. В теорії цивільного процесу виділяють обов'язкові підстави зупинення виконавчого провадження, за наявності яких суд зобов'язаний його призупинити, і факультативні, при виникненні яких його зупинення залежить від розсуду суду. 2. Частина 1 ст. 39 Федерального закону "Про виконавче
  4. Стаття 440. Порядок зупинення або припинення виконавчого провадження судом
    сторонам, а також до суду (якщо питання вирішувалося не тим судом , який видав виконавчий документ) або інший орган, що його видав, про призупинення або припинення виконавчого
  5. Стаття 429. Видача по одному рішенням суду декількох виконавчих листів
    виконавчих листів, існує ймовірність перевищення меж стягнення і порушення прав боржників. Попередженню такого положення служить ст. 34 Федерального закону від 2 жовтня 2007 р. N 229-ФЗ "Про виконавче провадження" * (371), згідно з якою порушені щодо одного боржника кілька виконавчих проваджень майнового характеру, а також порушені стосовно
  6. Коментар до статті 31.7
    виконавче провадження, порушену судовим приставом-виконавцем на підставі виконавчого листа, виданого арбітражним судом, у випадках, передбачених федеральним законом про виконавче провадження. Зупинення або припинення виконавчого провадження проводиться арбітражним судом, який видав виконавчий лист, або арбітражним судом за місцем знаходження судового
  7. 19.6. Адміністративно-правонаделітельний процес: поняття, риси, структура
    виконавчої влади та їх посадових осіб за дозволом позитивних управлінських справ. Спільні риси адміністративно-правонаделітельного процесу: - є складовим елементом (частиною) адміністративного процесу; - спрямований на створення умов для реалізації позитивних завдань у сфері діяльності виконавчої влади; - в ході адміністративно-правонаделітельного процесу
  8. Стаття 318. Припинення провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження
    сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав рішення суду або ухвали суду про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін (п. 2 ч. 1 ст. 134 ЦПК). Точно так же суд, який розглядає позов, заявлений в такому порядку, не вправі припинити провадження у справі за аналогічним основи , вказаному в абз. 2 ст. 220 Кодексу. 2. Вирішуючи питання про терміни
  9. Стаття 432. Перерва і відновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання
    виконавчого документа до виконанню "є те, що за наявності передбачених законом підстав протягом даного терміну припиняється і поновлюється після того, як ці підстави припинили діяти. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 22 Федерального закону від 2 жовтня 2007 р. N 229-ФЗ" Про виконавче провадження "* (374) час, що минув до перерви строку, до нового строку не
  10. Стаття 1468. Договір про відчуження виключного права на секрет виробництва
    сторона ( правовласник) передає або зобов'язується передати належне їй виняткове право на секрет виробництва в повному обсязі іншій стороні - набувачеві виключного права на цей секрет виробництва. 2. При відчуження виключного права на секрет виробництва особа, розпорядитися своїм правом, зобов'язана зберігати конфіденційність секрету виробництва до припинення дії
  11. Стаття 433. Роз'яснення виконавчого документа
      виконавче провадження "* (375). На відміну від колишньої редакції вона передбачає Тлумачення не судової постанови (див. коментар до ст. 202 ЦПК), а виданого судом на його підставі виконавчого документа, способу і порядку його виконання. У силу того що в виконавчому документі дослівно відтворюється резолютивна частина судового постанови, між цими процесуальними