Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
О.В.Шило. Правові відносини батьків та дітей, 2002 - перейти к содержанию учебника

2.1 Суб'єктивні сімейні права і обов'язки.

Правоздатність і дієздатність - це передумови для виконання особою сімейних прав і обов'язків. Суб'єктивні права і обов'язки реалізуються в сімейних правовідносинах, складаючи їх зміст.
Суб'єктивні права і обов'язки в сфері сімейних відносин за своїм характером можуть бути особистими і майновими. Майнові суб'єктивні права і обов'язки характеризуються тим, що вони тісно пов'язані з колом визначених осіб. Наприклад, подружжя мають взаємні права на матеріальне утримання один одного. Смерть одного з них припиняє такі права і обов'язки, із цього випливає висновок, що суб'єктивні права і обов'язки в сфері сімейних правовідносин не передаються іншим особам. Наприклад, не можна передати своє право на отримання аліментів, обов'язок по вихованню дітей, інше. Сімейні права і обов'язки не передаються, але можна покласти їх здійснення на інших осіб і можливість їх реалізації через своїх представників. Якщо батьки або усиновителі доручають нагляд за дитиною няні, то це не означає передачу батьківських прав іншій особі. Тут мова йде про покладання здійснення прав або виконання обов'язку на цю особу.
Оскільки суб'єктивні сімейні права реалізуються, як правило, в правовідносинах, вони по своїй юридичній природі виступають як відносні права. Суб'єкту сімейного права завжди протистоїть інший суб'єкт. Так, батьківське право існує тоді, коли інший суб'єкт, до якого воно звернено - дитина. Будь-яке особисте право подружжя існує лише тоді, коли зареєстрований шлюб. Припинення шлюбу означає припинення і особистого сімейного права. Отже, суб'єктивне сімейне право - це відносне право.
В деяких випадках сімейні права залишаються відносними, але набувають також змісту абсолютних прав. Наприклад, батьки вправі вимагати повернення дітей від будь-якої особи, яка утримує дітей у себе не на підставі закону чи судового рішення (ст.68 КпШС України).
Що стосується особистих немайнових прав, то вони виступають взагалі як відносні, оскільки проявляються тільки в сфері відносин шлюбу і сім'ї.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.1 Суб'єктивні сімейні права і обов'язки."
  1. О.В.Шило. Правові відносини батьків та дітей, 2002
    єктивні сімейні права і обов'язки. 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків 2.3. Характеристика батьківських прав та обов'язків щодо дітей Розділ 3. Судова практика Висновок Список
  2. § 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні та його елементи
    суб'єктивному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність матеріальних благ конкретним суб'єктам, у тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення у них та+ кого права щодо цих благ. Такі правові норми у своїй сукупності утворюють відповідний інститут права власності. Оскільки ці норми мають
  3. Стаття 15. Виконання сімейних обов'язків
    суб'єктивні сімейні обов'язки. Цей поділ обов'язків має принципово важливе практичне значення. За певних обставин учасник сімейних правовідносин може втрачати особисті суб'єктивні обов'язки, зберігаючи при цьому обов'язки майнові (дивись п. 8 коментаря до цієї статті). 3. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: а) шляхом здійснення активних дій; б) шляхом
  4. Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
    суб'єктивні права та обов'язки, законодавство надає уповноваженій особі і право на їх захист. Право на захист - це передбачені законом вид і міра поведінки уповноваженої особи, права якої зазнали посягання, що полягають у можливості вчинення самостійних дій, спрямованих на поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, а також зверненні до юрисдикційних органів для здійснення захисту
  5. § 4.Трансформація концепції цивільного права наприкінці XX ст.
    суб'єктів підприємницької діяльності тощо. Разом із тим, звернення до таких загальнолюдських цінностей - "громадянське суспільство", "правова держава", "суверенітет особи", "приватне та публічне право", "ринкові відносини", відновлення відомого ще римському праву принципу "дозволено все, що не заборонено законом" та інших зумовлювали доцільність використання надбань попередніх цивілізацій
  6. § 4. Види цивільних правовідносин
    суб'єктів, і, таким чином, дає можливість більш чіткого тлумачення цивільно-правових норм стосовно конкретного випадку. Класифікація можлива за різними підставами. 1. Залежно від економічного змісту цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові. Майнові правовідносини мають економічний зміст. їх об'єктом є майно (матеріальні блага). У свою чергу, вони поділяються на
  7. § 1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
    суб'єктів, спрямована на отримання різноманітних матеріальних благ . Що стосується об'єктів цивільних прав, то під ними розуміють будь-які матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини, часом звертаючи увагу на те, що "об'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин" - поняття тотожні . Очевидно, слід погодитися з тією точкою зору, що
  8. § 5. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
    єктивній формі (відеозапис, фонограма тощо), тобто люгь доступними для сприйняття іншими особами. Разом з Тим, не можна ототожнювати результати інтелектуальної, творчої діяльної її і речі, в яких вони втілені матеріально, як об'єкти цивільних рав. Наприклад, право власності на картину переходить до покупця, і ой час як авторське право зберігається за художником, що створив і по картину. Варто
  9. § 2. Здійснення цивільних прав
    суб'єктивного цивільного права. Здійснення суб'єктивного цивільного права може відбуватися шляхом вчинення як фактичних, так і юридичних дій. Наприклад, власник користується майном (фактична дія), що належить йому, або продає його (юридична і фактична дія). Розглядаючи питання здійснення цивільних прав, слід враховувати декілька принципово важливих положень. По-перше, уповноважена особа
  10. § 1. Поняття зобов'язання
    суб'єктивного права кредитора у зобов'язальних правовідносинах можливе тільки у разі здійснення боржником дій, що складають його обов'язок, тоді як у речових правовідносинах уповноважена особа може здійснювати свої суб'єктивні права самостійно, не звертаючись за допомогою до інших осіб; 4) те, що зобов'язання опосередковують динаміку цивільного обігу. Речові права - це його статика. З
© 2014-2022  yport.inf.ua