| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.6. Трудова дисципліна |
||
|
Під трудовою дисципліною розуміється сукупність норм і правил поведінки працівників у процесі колективної праці. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах і організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. По відношенню до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Правила внутрішнього трудового розпорядку кожного даного трудового колективу затверджуються ним за поданням адміністрації і профспілкового органу. Передбачено комплекс заходів, спрямованих на зміцнення трудової дисципліни. Це, зокрема, питання поліпшення організаторської та виховної роботи, спрямованої на усунення втрат робочого часу на виробництві; формування стабільних трудових колективів; забезпечення чіткої регламентації прав і обов'язків кожного працівника; застосування матеріального і морального заохочення за самовіддану працю; питання застосування стягнень та впливу на порушників трудової дисципліни та підвищення відповідальності керівників підприємств та їх підрозділів за стан трудової дисципліни і плинність кадрів. Найважливішими напрямами в роботі з виховання та зміцнення дисципліни праці має бути підвищення ролі трудових колективів і ефективне використання наданих їм прав. Трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими загальними зборами (конференцією) працівників підприємств за поданням адміністрації. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну. Поряд з названими правилами, що носять нормативний характер і регулюючими загальні для підприємств питання трудової дисципліни, важливе значення мають тарифно-кваліфікаційні довідники, технічні інструкції, посадові характеристики і пр. Заходи заохочення за успіхи в роботі Трудове законодавство передбачає заходи заохочення, які можна поділити на моральні та матеріальні. Працівникові за зразкове виконання трудових обов'язків, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції, тривалу і бездоганну роботу, новаторство в праці і за інші досягнення на роботі застосовуються такі заохочення: оголошення подяки; видача премій; нагородження цінним подарунком. Цей перелік може бути розширений галузевими правилами внутрішнього розпорядку чи статутом дисципліни праці. Все заохочення застосовуються адміністрацією спільно або за погодженням з профспілковим органом підприємства, організації, установи. За особливі трудові заслуги працівників нагороджують орденами, медалями, нагрудними значками і привласнюють почесні звання і звання кращого працівника за даною професією. Широке поширення поряд з індивідуальними формами заохочення отримали колективні. Трудові колективи застосовують за успіхи в праці заходи громадського заохочення, висувають працівника для морального і матеріального заохочення; висловлюють думку щодо кандидатур, репрезентованою до державних нагород. Стягнення за порушення трудової дисципліни Поряд з заходами заохочення трудове законодавство встановлює і заходи дисциплінарних стягнень, що застосовуються до порушників трудової дисципліни. Під порушенням трудової дисципліни розуміється невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Воно тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського впливу, а також інших (кримінальних) заходів, передбачених законодавством. Порушення трудової дисципліни передбачає наявність вини в діях працівника. В іншому випадку до нього не можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення. Іншим обов'язковою умовою відповідальності працівника є невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, тобто обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку (порушив розпорядок робочого дня, недбало виконав свої трудові обов'язки, з'явився на роботі в нетверезому вигляді і пр.). Відсутність хоча б одного з цих умов служить підставою звільнення працівника від дисциплінарної відповідальності. Трудове законодавство передбачає загальну і спеціальну дисциплінарну відповідальність. Загальна дисциплінарна відповідальність настає за невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку і застосовується до всіх працівників, крім тих, для яких передбачена спеціальна дисциплінарна відповідальність. До загальних дисциплінарним стягненням відносяться: зауваження, догану, сувору догану. Звільнення може бути застосоване за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу (ст. 33, п. 3 КЗпП). При накладення дисциплінарного стягнення повинні враховуватися: тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких він зроблений, попередня поведінка працівника, ставлення до праці до застосування дисциплінарного стягнення. Від працівника має бути затребувано письмове пояснення вчиненого проступку. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо слідом за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби працівника або перебування його у відпустці. Стягнення не може бути застосоване пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а за результатами ревізії або перевірки господарської діяльності не пізніше двох років з дня його вчинення. У зазначені терміни не включається час провадження у кримінальній справі. Дисциплінарне стягнення застосовується органом, якому надано право прийняття (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На підприємствах, що володіють правами юридичної особи, таким правом володіють їхні керівники. Спеціальні дисциплінарні стягнення на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутом і положенням про дисципліну, можуть накладатися також органами, вищестоящими по відношенню до органів, яким надано право прийняття (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Так, щодо федеральних держслужбовців можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність. Федеральний державний службовець, який допустив посадовий проступок, може бути тимчасово, до вирішення питання про відповідальність відсторонений призначив його керівником від виконання посадових обов'язків. На основі спеціальних положень дисциплінарну відповідальність несуть судді, прокурори і слідчі. Указом Президента РФ від 7 серпня 1992 затверджено Положення про дисциплінарну відповідальність голів адміністрацій (Російська газета. 1992. 19 серпня). За кожну провину може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Воно оголошується в наказі (розпорядженні) або в постанові про застосування дисциплінарного стягнення із зазначенням мотивів його застосування і повідомляється працівникові, підданому стягненню, під розписку. У необхідних випадках наказ доводиться до відома всього колективу підприємства. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в порядку, встановленому законом. Трудове законодавство передбачає відповідно і порядок зняття дисциплінарних стягнень. Так, якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається не мав дисциплінарного стягненню. Органом, який застосував стягнення, може бути знято і до закінчення року за власною ініціативою, за клопотанням безпосереднього керівника чи трудового колективу, якщо підданий стягненню не вчинив нового проступку і виявив себе як сумлінний працівник. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Враховуючи велику роль дотримання трудової дисципліни, трудове законодавство передбачає, і ряд інших заходів правового впливу, які не належать до числа дисциплінарних. У положеннях про преміювання і положеннях, про преміювання за підсумками річної роботи, що діють на підприємствах, передбачено скорочення або позбавлення цілком премій чи винагород за підсумками річної роботи за порушення трудової дисципліни. Працівникам, звільненим за систематичне невиконання трудових обов'язків, прогули без поважних причин або появу на роботі в нетверезому стані, премії за новим місцем роботи протягом шести місяців виплачуються в половинному розмірі. Розглядаючи питання про порушення трудової дисципліни, трудові колективи можуть обмежитися обговоренням проступку працівника без застосування певного стягнення; вжити заходів громадського стягнення (зауваження, догана, клопотання перед адміністрацією про притягнення порушників трудової дисципліни до дисциплінарної відповідальності та ін .). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 7.6. Трудова дисципліна " |
||
|
||