| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Підряд |
||
|
До всіх цих видів договорів підряду застосовуються норми ст. 702-729 ГК, утворюють як би спільну частину законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва робіт і складові § 1 гл. 37 ГК. Підряд займає значне місце серед підприємницьких договорів і відноситься до одного з найдавніших видів договорів [1]. Включення в ГК загальних положень про підряд не випадково. Це необхідно перш за все тому, що в комерційному обороті використовується декілька видів підряду, особливості яких вельми різноманітні і не можуть бути, перш за все з міркувань юридико-технічного характеру, відображені у всіх деталях і подробицях в спеціальних нормативних актах, та в цьому й немає необхідності . Цілком достатньо мати добре розроблену спільну частину законодавства про підряд, щоб на її основі побудувати, сконструювати практично будь-який специфічний договір підрядного типу. Відповідно з легальним визначенням договору підряду, даними в ст. 702 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням другої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його. Спеціальні норми загальногромадянського законодавства, присвячені окремим видам договорів підряду, нормують договори, що найчастіше зустрічаються в практиці. Проте класифікація цих окремих видів договорів, наведена в п. 2 ст. 702 ГК, орієнтована на різні критерії. Так, норми про побутовому підряді застосовуватися лише у тому випадку, якщо замовником виступає громадянин, а підрядником - особа, осу- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 285 ществляться підприємницьку діяльність. Робота, виконувана підрядником, повинна бути призначена для задоволення побутових чи інших особистих потреб замовника. Як бачимо, тут критерієм виступають як суб'єктний склад договорів, так і особливості їх предмета. Договори будівельного підряду виділені в спеціальний вид за таким критерієм, як особливість предмета договору: це повинні бути будівельні роботи, в тому числі і ремонтні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи або реконструкція будівель, споруд та інших об'єктів. Разом з тим у випадках, коли предметом договору є будівництво, що виконується для задоволення споживчих потреб громадянина, застосовуються правила про побутовому підряді. Таким чином, договори будівельного підряду виділені в спеціальний вид за таким критерієм, як предмет. Тут суб'єктний склад не має значення в якості підстави класифікації. Той же критерій - специфічний предмет договору лежить і в основі виділення такого виду підряду, як підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт. У таких договорах предметом можуть бути або технічна документація, яка містить результат проектних робіт - сам проект, або вишукувальні роботи. Статті 763-768 ЦК присвячені підрядів для державних потреб. У даному випадку використано кілька критеріїв, що лежать в основі відокремлення цих договорів в окремий вид підрядних договорів: по-перше, це предмет; як така можуть виступати будівельні, проектні або вишукувальні роботи, тобто це можуть бути ті ж предмети, що і в двох попередніх видах підряду. Однак друга необхідною ознакою таких договорів є їх специфічний суб'єктний склад: виконувані підрядні роботи повинні бути призначені для задоволення потреб Російської Федерації або її суб'єктів. Нарешті, ці договори мають третій специфічний ознака: роботи мають фінансуватися за рахунок коштів відповідних бюджетів або позабюджетних джерел. У підсумку можна сказати, що державні контракти на виконання робіт для державних потреб - це такі договори будівельного підряду або про виконання проектних та вишукувальних робіт, що забезпечують державні потреби і мають, як правило, бюджетне фінансування. Як випливає з аналізу представлених в ГК видів договорів підряду, всі вони можуть бути віднесені до кола підприємницьких договорів, якщо взяти до уваги суб'єктний склад цих зобов'язань. Так і побутової поспіль, і будівельний підряд, і підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт, і підряди для державних потреб припускають, що в якості підрядника виступає підприємець. Стосовно до побутовому підряду це Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 286 прямо вказано в його визначенні, що ж до інших договорів, то такий висновок випливає із визначеної у ГК специфіки предмета. Адже і капітальне будівництво, і проектування, і вишукування, незалежно від того, для кого вони виконуються - для державних чи потреб або для приватних підприємств, можуть бути виконані тільки такими юридичними або фізичними особами, які мають ліцензії на здійснення відповідної діяльності. Сама ж ця діяльність - капітальне будівництво і капітальний ремонт, проектування та вишукування - це діяльність підприємницька. Отже, всі спеціальні норми ЦК про окремі види договорів підряду регулюють відносини або між особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, або з їх участю, і лише загальні положення про підряд поширюють свою дію на відносини, учасниками яких можуть бути не тільки підприємці, але й інші суб'єкти цивільного права. Важливе значення у регулюванні відносин підряду мають спеціальні нормативні акти, розвиваючі норми ЦК про окремі види договорів підряду та спрямовані на врегулювання тих видів зобов'язань, які не знайшли відображення у ЦК. Так, відносини у сфері капітального будівництва регулюються Законом РФ від 26 червня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність у РРФСР» [2] в частині, що не суперечить загальним положенням про підряд. Відмінність договорів підряду від інших договорів відбувається з предмета. Предметом договорів підряду є, як випливає з легального визначення цього зобов'язання, виконувана підрядником робота і її результат. Таким чином, можна говорити про складний характер предмета цього зобов'язання. Тут специфіка предмета в тому, що поки виконуються роботи, ще немає результату, у всякому разі в його остаточному, завершеному вигляді, а як тільки з'являється результат, самі роботи вже завершені. Редакція колишнього законодавства не давала незаперечних підстав для такого висновку і тому в літературі велися дискусії про предмет підрядного договору. Суть їх зводилася до того, що одні автори вважали, що є підстави вважати предметом самі роботи, інші - що в такій якості слід розглядати результат робіт, нарешті, третій - що і сама робота і її результат складають предмет договору [3]. Як випливає з сучасного легального визначення підрядного зобов'язання, його предметом виступають і робота, і її результат. Характер предмета підряду дозволяє відмежувати це зобов'язання від договорів про надання послуг, що нерідко має істотне практичне значення, оскільки, наприклад, у податковому Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 287 та іншому спеціальному законодавстві в цілому ряді випадків по-різному визначається правова доля доходів, отриманих за такими різними правовими підставами, як підрядні договори або договори про надання послуг. Предметом договорів про надання послуг є діяльність, предметом же підрядних договорів - виконання робіт і результат цих робіт. Чимале практичне значення має і розмежування підряду і трудового договору. Нерідко труднощі пов'язані з тим, що термін «виконання робіт» розуміють як роботу в сенсі трудової діяльності. Це термінологічне подібність не повинно затінювати принципову відмінність між підрядом і трудовим договором, так як останній є фундаментом самостійної галузі права і відрізняється від підряду предметом, суб'єктним складом і змістом. Предметом підряду виступає виконання робіт та їх результат як товар, предметом ж трудового договору є виконання певної трудової функції. Суб'єктами підряду можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права, суб'єктами ж трудового договору виступають робітники та службовці, з одного боку, і роботодавець - з іншого. Трудовий договір передбачає підпорядкування працівника правилам трудового розпорядку і дотримання трудової дисципліни, право на відпочинок, гарантії при вивільненні, звільнення, хвороби і т. д., право на відпустку і компенсації і т. д., підрядний ж договір заснований на юридичній рівності сторін і грунтується на принципі віднесення ризику загибелі робіт та їх результату на підрядника. Навіть цей короткий перелік основних відмінностей підряду і трудового договору дозволяє провести чітке розмежування цих інститутів різних галузей права. Сторонами договору підряду виступають підрядник (особа, яка приймає на себе обов'язок виконати певну роботу) і замовник (особа, за завданням якого виконується робота і якому передається готовий результат). Як підрядниками, так і замовниками можуть бути громадяни і юридичні особи. Однак, як уже зазначалося, в окремих видах підряду і замовниками, і підрядчиками можуть виступати тільки підприємці. У побутовому підряді - підрядник завжди підприємець, а замовником може бути будь-який суб'єкт цивільного права. За загальним правилом, підрядник, якщо інше не встановлено законом або договором, має право виконати роботу як особисто, так і з залученням до виконання інших осіб (субпідрядників). У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника (ст. 706 ЦК). Таким чином, виникає складна система договорів, сполучною ланкою в якій є генеральний підрядник, бо саме він укладає договори як із замовником, так і з субпідрядниками. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 288 Замовник не має права без згоди генерального підрядника, самостійно залучати до виконання робіт, що є предметом договору, інших осіб. Якщо ж подібне згода отримана, то між ними полягає самостійний договір, за виконання якого генеральний підрядник відповідальності не несе. Зміст договору підряду - сукупність умов, в яких визначаються майбутні права та обов'язки його учасників. Основний обов'язок підрядника - виконання зазначених у договорі робіт і здача їх результату замовникові. Слід зазначити, що нерідко істотне значення має технологія виконання робіт, час їх виробництва, вживані матеріали та інші умови, що характеризують вимоги, звернені до предмета договору. Всі ці вимоги, які стосуються предмета договору, повинні бути узгоджені сторонами. Умова про предмет є суттєвим для договору підряду. Термін виконання роботи також є істотною умовою. У договорі підряду вказуються початковий і кінцевий терміни виконання роботи. За погодженням між сторонами в договорі можуть бути передбачені також терміни завершення окремих етапів роботи (проміжні терміни). Загальні положення про підряд, що містяться в ЦК, встановлюють такі принципово важливі норми, що відносяться до всіх різновидів підряду, як виконання робіт коштом підрядника, тобто його силами і засобами, а також з його матеріалів . Однак правило, встановлене ст. 704 ЦК, має диспозитивний характер, оскільки в договорі сторони можуть встановити, наприклад, що робота буде виконана з матеріалів замовника, або, що матеріали придбаваються підрядником за рахунок грошових коштів, спеціально переданих для цих цілей. Так як підрядник приймає на себе обов'язок передати певний результат роботи, то законодавець відповідним чином розподілив ризик випадкової загибелі робіт і матеріалів. Ризик випадкової загибелі роботи до її здачі замовнику лежить на підряднику, ризик ж загибелі матеріалів лежить на їх власника. Таким чином, за замовником ж залишається ризик випадкової загибелі його матеріалів. Важливе значення має і норма ст. 709 ГК про визначення ціни роботи. Вона може бути твердою або приблизною, причому, якщо сторони не домовилися про інше, ціна вважається твердою. Крім того, важливо врахувати, що підряд відноситься до числа тих договорів, на які поширюється дія п. 3 ст. 424 ГК, згідно з якою, якщо ні законодавство, ні договір не дозволяють визначити ціну договору, то ціна, на яку має право підрядник, - це середня ціна таких робіт у порівнянних обставин. Таким Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 289 чином, відповідно до ст. 709 ГК ціна в договорі підряду не відноситься законом до істотних умов. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого ціни, а замовник її зменшення, в тому числі у разі, коли в момент укладення договору підряду виключалася можливість передбачити повний обсяг підлягають виконанню робіт або необхідних для цього витрат. При істотному зростанні вартості матеріалів і устаткування, наданих підрядчиком, а також надають йому третіми особами послуг, які не можна було передбачити при укладенні договору, підрядник має право вимагати збільшення встановленої ціни, а при відмові замовника виконати цю вимогу - розірвання договору відповідно до ст. 451 ГК. Норма про твердою ціною підкріплюється правилом ст. 710, згідно з якою економія залишається за підрядником, якщо сторони не домовилися про інше. Крім загальних положень про відповідальність сторін за невиконання договірних зобов'язань, встановлених гол. 25 ГК, законодавець у загальних положеннях про підряд встановив також правила, уточнюючі відповідальність учасників зобов'язання підряду. Так, наприклад, відповідальність за неналежне виконання або невиконання зобов'язання субпідрядником перед замовником несе генеральний підрядник, за винятком випадків, коли договір з субпідрядником укладений самостійно замовником. Якщо інше не передбачено законом або договором, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником. Підрядник, який залучив до виконання договору підряду субпідрядника у разі, якщо законом або договором на нього було покладено обов'язок особисто виконати роботу, несе перед замовником відповідальність за збитки, завдані участю субпідрядника у виконанні договору. Підрядник несе також відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб. При простроченні передачі або приймання результату роботи ризики, пов'язані із загибеллю роботи або матеріалів, несе сторона, яка допустила прострочення. Наслідки прострочення виконання наступають при порушенні тільки кінцевого терміну виконання роботи. Будівельний підряд - один з найпоширеніших видів підрядних зобов'язань і йому спеціально присвячений § 3 гл. 37 ГК. Для правового регулювання будівельного підряду завжди було характерне значне число імперативних норм. Дей- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 290 ствующее законодавство, в тому числі і норми ЦК, присвячені будівельним підряду, продовжують цю традицію. Можна переконатися, що серед норм, що регулюють будівельний підряд, зустрічається значне число імперативних приписів. Такі приписи відносяться до визначення прав і обов'язків замовника і підрядника, наприклад, з приводу додаткових обов'язків замовника (ст. 747 ЦК), про наслідки консервації будівництва (ст. 752 ЦК). Таким чином, можливості сторін щодо визначення умов договору будівельного підряду значно вужче, ніж у багатьох інших, з передбачених ГК, видах договорів, які регулюються значно більшою кількістю диспозитивних норм. Поняття і зміст договору будівельного підряду. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується у встановлений договором термін побудувати за завданням замовника певний об'єкт або виконати інші будівельні роботи, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат і сплатити обумовлену ціну. Предметом договору будівельного підряду можуть бути: - Будівництво будівель, споруд, у тому числі житлових будинків і виробничих об'єктів, - Виконання інших будівельних робіт, наприклад, реконструкція об'єкта або виконання одного з циклів будівельних робіт: це можуть бути спорудження фундаменту, облицювальні або покрівельні роботи, оздоблювальні роботи, прокладка інженерних комунікацій і т. д. - Монтажні роботи, якщо споруджуваний об'єкт оснащується новим обладнанням, - Пуско-налагоджувальні роботи. Як видно з цього переліку, нормами про будівельному підряді можуть регулюватися такі роботи, які не відносяться до власне будівництва, але тісно, нерозривно з ним пов'язані. Правила про договір будівельного підряду застосовуються також до робіт з капітального ремонту будівель і споруд, якщо інше не передбачено договором. Предмет договору - споруджуваний об'єкт або етапи будівництва, окремі цикли будівельних робіт визначається технічною документацією та кошторисом. Відповідно до п. 1 ст. 743 ГК технічна документація повинна визначати обсяг, зміст робіт та інші вимоги до робіт вимоги. Технічна документація - цей, як правило, проектна документація, в тому числі робочі креслення, необхідні і достатні для виконання робіт і спорудження об'єкта. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 291 Умова про склад і зміст технічної документації, а також про порядок і терміни її надання (у тому числі хто - замовник чи підрядник надає технічну документацію), є відповідно до п. 2 ст. 743 ГК істотною умовою даного договору. Якщо будівництво ведеться великої будівельної або проектно-будівельної організацій, тим більше якщо в його основі лежить типовий проект, то технічна документація зазвичай підрядником. Однак нерідко, особливо якщо йдеться про будівництво складних об'єктів за індивідуальними проектами, замовник спочатку замовляє проектно-кошторисну документацію спеціалізованим проектним організаціям, а потім, прийнявши проект, передає технічну документацію підряднику для виконання робіт. Оскільки підрядник - професіонал, то п. 3 ст. 743 ГК спеціально покладає на підрядника обов'язок сповістити замовника про всі недоліки переданої йому проектної документації і чекати рішення замовника, якщо продовження робіт загрожує подорожчанням їх або необхідні додаткові роботи. Якщо замовник не дає відповіді протягом 10 днів, підрядник зобов'язаний сам призупинити роботи. Підрядник, крім того, має взяти на себе за відповідну плату і виконання опинилися необхідними і схвалених замовником додаткових робіт, якщо це не виходить за рамки його професійної діяльності. Прийнята сторонами до виконання технічна документація може вимагати внесення змін і доповнень. Право замовника вносити їх, а значить, і обов'язок підрядника дотримуватися таких вказівок замовника, обмежені 10% початкової кошторису будівництва і не змінюють характеру передбачених у договорі будівельного підряду робіт. Ці норми ЦК про будівельному підряді покладають на підрядника обов'язки, що забезпечують інтереси замовника. Інші ж зміни і доповнення предмета договору в порівнянні з його початковим визначенням можливі тільки за згодою сторін. Важливою умовою будь-якого договору будівельного підряду є питання про розподіл між замовником і підрядником обов'язків щодо забезпечення будівництва матеріалами і устаткуванням. Якщо сторони не досягли угоди про повне постачанні будівництва замовником, діє загальне правило ст. 745 ГК, за яким обов'язки забезпечити будівництво матеріалами, в тому числі деталями і конструкціями, несе підрядник. Як у всякому договорі, питання про ціну займає і в будівельному підряді значне місце. Тут є ряд умов импера- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 292 тивного характеру, проте є і диспозитивність, що дозволяє сторонам з найбільшим успіхом врахувати свої специфічні інтереси. По-перше, ціна в цих договорах визначається кошторисом, а вона складається відповідно до тієї проектної, технічної документацією, на основі якої здійснюється будівництво. Кошторис, як і технічна документація, може бути змінена лише за згодою сторін. Однак сама кошторис може бути не тільки твердою, а й приблизною. Це буває особливо важливо при будівництві за індивідуальними проектами, коли ще немає достатнього досвіду спорудження подібних об'єктів і відпрацьованою технологією. Якщо ж будується об'єкт за типовим проектом, то, як правило, кошторис є твердою. Якщо сторони не визначили в договорі характер кошторису, то вона вважається твердою. По-друге, сплата ціни може бути передбачена як за весь завершений об'єкт в цілому, при так званому будівництві «під ключ», так і за його окремі етапи, або періодично - за фактично виконаний обсяг робіт. По-третє, п. 3 ст. 744 надає підряднику право вимагати перегляду кошторису, якщо з не залежних від нього причин вартість робіт перевищила узгоджену сторонами кошторис не менше ніж на 10%. Стаття 747 ЦК прямо відносить до обов'язків замовника надання земельної ділянки для будівництва. Площа і стан наданого земельної ділянки повинні відповідати містяться в договорі будівельного підряду умовам, а за відсутності таких умов забезпечувати своєчасний початок робіт, нормальне їх ведення і завершення в строк. Крім того, в договорі підряду можуть встановлюватися також випадки та порядок передачі замовником підряднику у користування необхідних для будівництва будівель і споруд (як правило, складських приміщень, гаражів і т. д.), забезпечення тимчасової підведенням енергопостачання, водо-і паропроводу, забезпечення транспортування вантажів на адресу підрядника. Що стосується оплати таких послуг, то вона повинна бути передбачена в договорі будівельного підряду. З редакції даної норми випливає, що якщо такої умови про оплату в договорі немає, то надання послуг все ж залишається обов'язком замовника і було враховано при складанні кошторису, тобто додаткова оплата названих послуг підрядником не потрібно. [1] Барон Ю. Система римського цивільного права. Книга IV. Зобов'язальне право. СПб., 1917. С. 210. [2] Відомості РРФСР. 1991. № 29. ст. 1008. [3] Див підр.: Іоффе О.С. Зобов'язальне право. М., 1975. С. 450-452. Сторони договору. Вельми часто обидві сторони договору будівельного підряду є підприємцями. В якості підрядника виступають спеціалізовані будівельні організації, які мають відповідні ліцензії і є професіоналами в будівництві. У випадках, коли за договором будівельного підряду виконуються роботи для задоволення побутових чи інших особистих по- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 293 требностей громадянина (замовника), до такого договору відповідно застосовуються правила § 2 гл. 37 ГК про права замовника за договором побутового підряду. При укладанні договорів будівельного підряду можуть бути використані як досить прості, так і досить складні схеми організації договірних зв'язків. Звичайно, чимале число об'єктів споруджується одним підрядником, а в ролі замовника виступає одна особа. Однак при будівництві складних і дорогих об'єктів у виробничий процес може бути залучено багато учасників. Так, якщо будівництво потребує великих обсягів спеціалізованих робіт, наприклад, монтажу обладнання, то, як правило, використовується модель генерального підряду, коли підрядник бере на себе організацію всіх робіт і виконання своїми силами їх частини. Інші ж роботи виконуються субпідрядниками, які укладають з генеральним підрядником субпідрядні договори, а з самим замовником не складаються в яких договірних відносинах. Крім того, можуть бути договори про інвестування будівництва, коли в якості замовника, укладає договір з підрядником, виступає одна особа, але інвестиції в цей об'єкт здійснюють кілька осіб; вони ж матимуть право на споруджуваний об'єкт або його частини. У цьому випадку інвестори фінансують будівництво, замовник в їх спільних інтересах організовує всі взаємини з підрядником, самі ж інвестори не є учасниками договору будівельного підряду. За такої моделі будується значне число багатоквартирних житлових будинків, різних ділових центрів, об'єктів соціально-культурного та побутового призначення. При виконанні обов'язків підрядником він самостійно визначає способи ведення роботи, якщо інше не визначено договором. Водночас ст. 748 ГК надається замовнику право здійснювати контроль та нагляд за ходом і якістю виконуваних робіт, дотриманням термінів їх виконання (графіка), якістю наданих підрядником матеріалів, а також правильністю використання підрядником матеріалів замовника, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника. Замовник, що виявив відступи від умов договору, які можуть погіршити якість робіт, або інші їх недоліки, зобов'язаний негайно заявити про це підряднику. Замовник в ході будівництва вправі давати вказівки замовнику. Останній зобов'язаний ці вказівки виконати, якщо такі вказівки не суперечать умовам договору будівельного підряду і не є втручанням в оперативно-господарську діяльність підрядника. Замовник може здійснювати контроль за будівництвом як самостійно, так і залучати для виконання цієї функції спеціалізовані організації або фахівців. Останні від Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 294 імені замовника здійснюють контроль і нагляд, причому вибір інженерної організації замовник визначає сам, тут згоди підрядника не потрібно. При виконанні будівництва і пов'язаних з ним робіт можуть виникнути перешкоди до належного виконання договору будівельного підряду. У цьому випадку кожна зі сторін зобов'язана вжити усіх залежних від неї розумних заходів щодо усунення таких перешкод. Сторона, яка не виконала цього обов'язку, втрачає право на відшкодування збитків, завданих тим, що відповідні перешкоди не були усунені. Крім обов'язків, існуючих у підрядника за договором, на нього покладається публічна обов'язок при здійсненні будівництва та пов'язаних з ним робіт дотримуватися вимог закону та інших правових актів про охорону навколишнього середовища і про безпеку будівельних робіт. Він не має права використовувати в ході здійснення робіт матеріали та обладнання, надані замовником, або виконувати його вказівки, якщо це може призвести до порушення обов'язкових для сторін вимог до охорони навколишнього середовища та безпеки будівельних робіт. При готовності результату будівельного підряду (або етапу робіт, якщо це передбачено договором) підрядник повідомляє про це замовнику. Замовник зобов'язаний негайно приступити до його приймання. Таким чином, приймання результату роботи в будівельному підряді є не тільки правом, але й обов'язком замовника. Він має право відмовитися від приймання результату робіт тільки у разі виявлення недоліків, які виключають можливість його використання для зазначеної в договорі будівельного підряду мети та не можуть бути усунені підрядником або замовником. Формулювання ст. 753 ЦК не залишає сумнівів у праві підрядника на дострокове виконання, яке зобов'язаний прийняти замовник. І затримка замовника у прийманні роботи буде означати його прострочення. Замовник організовує та здійснює прийняття результату робіт за свій рахунок, якщо інше не передбачено договором будівельного підряду. У передбачених законом або іншими правовими актами випадках у прийманні результату робіт повинні брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування. У випадках, коли це передбачено законом чи договором або випливає з характеру робіт, приймання результату робіт повинні передувати попередні випробування. У цих випадках приймання може здійснюватися тільки при позитивному результаті попередніх випробувань. Здача результату робіт підрядником і приймання його замовником оформляються актом, підписаним обома сторонами. При відмові однієї із сторін від підписання акта в ньому робиться відмітка про це і акт підписується іншою стороною. Односторонній акт здачі або Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 295 приймання результату робіт може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови від підписання акта визнані ним обгрунтованими. Якщо з не залежних від сторін причин роботи за договором будівельного підряду припинені і об'єкт будівництва законсервований, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові у повному обсязі виконані до моменту консервації роботи, а також відшкодувати витрати, викликані необхідністю припинення робіт та консервацією будівництва, із заліком вигод, які підрядник одержав або міг одержати внаслідок припинення робіт. У ст. 746 ЦК, присвяченій оплаті робіт, міститься відсилання до ст. 711 ГК, вміщеній у § 1, де йдеться про загальні положення про договір підряду. Згідно сформульованим там правилом оплата робіт повинна бути здійснена тільки після їх приймання замовником, причому дострокова здача робіт можлива за згодою замовника. Оскільки ст. 753 ГК, як уже зазначалося, встановлено обов'язок замовника приступити до приймання негайно, то правило про згоду замовника на дострокову здачу робіт в будівельному підряді не застосовується. Договір може передбачати аванс, задаток або попередню оплату всієї роботи або її етапу. Правове регулювання будівництва, що сформувалося в основному в нашій країні в умовах дефіциту послуг підрядних організацій, традиційно не містило правил про штрафний відповідальності будівельних підрядних організацій за недоброякісна виконання робіт. У руслі цієї традиції сформульовано і правило ст. 754 ГК, згідно з яким підрядник відповідає перед замовником за відступи від вимог, що містяться в технічній документації і будівельних нормах і правилах, обов'язкових для сторін. Крім того, при спорудженні виробничих об'єктів підрядник відповідає за недосягнення ними проектної потужності. При реконструкції підрядник не може допустити втрату міцності, стійкості або надійності будівель або їх частин. Оскільки текст ЦК не містить згадки про штрафні санкції за такі порушення, слід підкреслити, що на підставі цієї норми ГК замовник має право стягнути в цих випадках з підрядчика тільки збитки. Що ж до неустойок або штрафів, то вони можуть бути стягнуті лише в тому випадку, якщо умова про штрафний відповідальності знайшло пряму згадку в конкретному договорі. Разом з тим підрядник не відповідає за дрібні відступу від технічної документації, якщо вони не вплинули на якість споруджуваного об'єкта, хоча б такі відступи і були зроблені без згоди замовника. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 296 Законом встановлено граничний термін для виявлення недоліків у зведеному об'єкті. Такий термін визначено у п'ять років і після закінчення зазначеного строку замовник вже не має права ставити питання про відповідальність підрядника за неналежну якість робіт. Строк для виявлення недоліків в об'єктах, збудованих за договорами будівельного підряду, починає обчислюватися з дня підписання акту здачі-приймання. До гарантій якості робіт і споруджуваних об'єктів у відносинах за будівельним підряду віднесені обов'язки підрядника гарантувати досягнення об'єктом показників, зазначених у технічній документації і можливість експлуатації об'єкта протягом гарантійного терміну. Крім того, підрядник відповідає за дефекти, виявлені в межах гарантійного терміну. Він може уникнути відповідальності, якщо доведе, що ці дефекти є результат нормального зносу об'єкта, неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій з експлуатації, якщо такі інструкції розроблені самим замовником або залученими ним третіми особами, тобто не самим підрядником. Як бачимо, і в цьому випадку ЦК не містить вказівок на будь-які штрафні санкції і тому у разі виявлення недоліків, дефектів, за які відповідає підрядник, замовник може стягнути з нього збитки. При цьому діє загальне правило про відповідальність підприємця незалежно від вини, тобто замовник для стягнення збитків з підрядчика зовсім не повинен доводити вину останнього. Однак стягнути штрафні санкції з підрядчика можна лише в тому випадку, якщо вони прямо вказані в договорі. Аналіз норм загальногромадянського законодавства і спеціально присвяченого будівельного процесу Закону «Про інвестиційну діяльність у РРФСР» дозволяє прийти до висновку, що ці норми становлять лише саму загальну канву при розробці проектів договорів будівельного підряду. Тому важливе значення для правильної побудови взаємовідносин сторін в ході будівництва мають такі нормативні акти, як діюча з 1 січня 1995 р. «Система нормативних документів у будівництві. Основні положення »[1]. Цей документ затверджений Постановою Держбуду РФ 17 травня 1994 і його юридичне значення насамперед у тому, що він визначив ієрархію техніко-економічних документів, що діють в будівництві. На найвищому рівні цієї системи знаходяться федеральні СНиП (будівельні норми і правила), державні стандарти в сфері будівництва, зведення правил по проекту- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 297 рованию та будівництва. Територіальні будівельні норми приймаються на рівні суб'єктів федерації. Нарешті, діють стандарти галузеві (стандарти будівельного комплексу) і стандарти підприємств. Стандарти усіх рівнів мають важливе значення як при розробці технічної документації, так і при самому будівництві. Ці норми носять загальнообов'язковий характер і можуть виступати критерієм сумлінності підрядників при розгляді спорів, пов'язаних з якістю будівельних робіт. Обов'язок підрядної будівельної організації слідувати вимогам стандартів випливає з п. 2 ст. 721 ГК, яка встановила, що якщо підрядником є підприємець, то він зобов'язаний дотримуватися встановлених обов'язкові вимоги до роботи. Обмежена відповідальність підрядника за недоліки може бути кілька урівноважена в договорі введенням обов'язки підрядника усувати всі недоліки, з оплатою замовником робіт з усунення тих з них, за які підрядник за законом не відповідає. Аналіз норм ГК, присвячених будівельному підряду, показує, що практична робота зі складання проектів таких договорів вимагає звернення до багатьох нормативним і рекомендаційним актам, що конкретизує і деталізуючим досить загальні норми, що містяться в ЦК і визначають як би магістральний напрям при підготовці документів, що оформляють будівельний підряд . У світлі цього доцільно використовувати як рекомендаційних документів такі, як Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені 26 грудня 1986 Постановою Ради Міністрів СРСР [2]. Ці правила, хоча і не є нормативним актом, але зберігають своє значення в якості моделі, макета договору будівельного підряду. Підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт. Поняття і зміст договору. За договором підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт підрядник (проектувальник, розвідувач) зобов'язується за завданням замовника розробити технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх результат (ст. 758 ЦК). Предметом договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт є розробка технічної документації та сама ця документація, а також виконання вишукувальних робіт. Втім, останні можуть бути предметом самостійного договору, що не припускає розробку технічної документації. Як технічної документації зазвичай виступають проекти будівель, споруд, обладнання, технологічних ліній, машин і меха- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 298 низмов, землевпорядних робіт, а також технологічна документація. Вишукувальні ж роботи передбачають проведення спеціального вивчення місцевості, її рельєфу, грунтів і т. д. для подальшої розробки технічної документації, по якій буде вестися будівництво. Для виконання проектних та вишукувальних робіт замовник повинен передати підрядникові завдання на проектування, в якому визначається предмет договору. Отримавши завдання на проектування та при необхідності інші вихідні дані, підрядник зобов'язаний виконати зазначені в ньому роботи, тобто розробити технічну документацію або провести вишукувальні роботи, потім - узгодити цю документацію із замовником, а при необхідності - з державними органами та органами місцевого самоврядування (наприклад, при проектуванні об'єктів, які можуть надати вплив на місцеву екологічну обстановку), і нарешті - передати замовникові готову технічну документацію та результати пошукових робіт. Важливо відзначити при цьому, що ст. 760 ЦК прямо забороняє підряднику передавати результат робіт - технічну документацію третім особам без згоди замовника. Це означає, що, якщо сторони не домовилися про інше, у замовника виникає виключне право на використання розробленої підрядником технічної документації. Редакція норм, присвячених договорами на виконання проектних та вишукувальних робіт, дозволяє стверджувати, що ці норми призначені законодавцем для застосування до таких замовлень, предметом яких є роботи, здійснимість і реальність яких не викликає сумнівів, результат в цілому цілком може бути визначений сторонами і охарактеризований в договорі або завданні на проектування. Ці якості предмета даного договору відрізняють його від такого договору, як договір на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. В останньому в принципі заздалегідь немає ясності щодо майбутнього результату: він може бути і негативним, наприклад, результатом може бути висновок про неможливість створення певної технології, створення або використання будь-якого з'єднання або матеріалу і т. д. Серед обов'язків замовника, сформульованих у вигляді диспозитивної норми, законодавець називає обов'язку оплати робіт після їх завершення повністю або поетапно, надання сприяння підрядникові у ході виконання ним робіт за договором, участь у погодженні документації в державних органах, відшкодування додаткових витрат підрядника у випадку, якщо він проводить Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 299 додаткові розробки або вишукування з не залежних від нього причин. Особливе місце серед перелічених у ст. 762 ГК обов'язків замовника займає його обов'язок використовувати технічну документацію, одержану від підрядника, тільки на цілі, зазначені в договорі, не передавати її третім особам і не розголошувати без згоди підрядника. Цей обов'язок замовника співзвучна обов'язки підрядника (п. 1 ст. 760 ЦК) не передавати техдокументацію третім особам без згоди замовника. Істотне значення має і встановлена тієї ж ст. 762 процесуальна за своєю правовою природою обов'язок замовника залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим третьою особою до замовника з приводу недоліків техдокументації та вишукувальних робіт. Сторонами в договорі також здебільшого є підприємці. Підрядниками виступають спеціалізовані організації, які можуть здійснювати свою діяльність тільки за наявності ліцензії [3]. Зазвичай замовниками за договорами на виконання проектних та вишукувальних робіт виступають будівельні організації, які в договорах будівельного підряду будуть вже підрядчиками, а тому несуть в таких договорах відповідальність за якість виконаних за проектами робіт. Отже, такі замовники проектів завжди об'єктивно зацікавлені в залученні виконавців проектів до участі у справі, якщо в ході будівництва виявились певні недоліки техдокументації. Однак проектна документація може бути замовлена і тією організацією, яка згодом буде замовником у договорі будівельного підряду. Для таких замовників важливо встановити імперативна вимога, як це і зроблено в ст. 762, залучати до участі у справі того, хто виконував проектні роботи, бо без цього буде неможливо встановити, хто і в якій мірі повинен відповідати за недоліки зведеного об'єкта: будівельна організація або розробник техдокументації. Норми ГК про договори на виконання проектних та вишукувальних робіт встановлюють обов'язок підрядника безоплатно переробити технічну документацію і провести додаткові пошукові роботи в тому випадку, якщо в техдокументації або вишукувальних роботах виявлені недоліки. Це можуть бути як недоліки, виявлені при прийманні робіт, так і в ході будівництва за вже зданому проекту або при експлуатації об'єкта. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 300 Разом з тим договір може обмежити відповідальність підрядника за такі упущення. Закон, встановлюючи обов'язок підрядника відшкодувати збитки, не обмежує їх обсяг. Отже, збитки можуть бути стягнуті в повному обсязі. Підрядні роботи для державних потреб. Важливою особливістю правового регулювання цього різновиду підрядних договорів є значне число імперативних норм, що містяться як у ЦК, так і в спеціальному нормативному акті, присвяченому цим договором. Як вже зазначалося, цю групу договорів утворюють зобов'язання з будівництва, ремонту, реконструкції, проектування або вишукувань, тобто всі ті, які включені в коло договорів будівельного підряду та підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт, з тією лише відмінністю, що замовником в таких договорах - державних контрактах - виступають державні органи чи інші організації, наділені держорганами правом розпоряджатися інвестиційними ресурсами. Поняття інвестиційних ресурсів передбачає інвестиції як у вигляді грошових коштів, так і у вигляді інших матеріальних ресурсів, наприклад, це можуть бути будівельні матеріали з державних ресурсів. Є суттєва особливість і в оплаті робіт, виконаних за державним контрактом: п. 2 ст. 763 встановив, що замовник в цих договорах може або сам оплатити прийняті роботи, або забезпечити їх оплату. Так, якщо замовник - державні орган, що не бере участь в комерційному обороті і не має в своєму самостійному розпорядженні будь-яких засобів для оплати виконуваних для нього за державним контакту робіт, він, спираючись на відповідні акти управління, наприклад, розпорядження центральних або місцевих органів управління , може вказати в договорі, що оплата робіт буде здійснена не їм самим, а тим державним органом, який виділив відповідні суми централізованого фінансування і буде проводити оплату безпосередньо підряднику. Зміст державного контракту має відповідати вимогам ст. 766 ГК, згідно з якою договір повинен включати умови про обсяг і вартість робіт, про терміни її початку і закінчення, про розмір і порядок фінансування та оплати, а також про способи забезпечення виконання зобов'язань контрагентів. Звертає на себе увагу імперативна вимога про включення до договір умов про способи забезпечення цього зобов'язання: це рідкісне для комерційного і взагалі цивільного законодавства досить детальне регламентування, кілька обмежує розсуд і свободу волі сторін при укладенні договору. Разом з тим не можна не визнати особливу зацікавлений- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 301 ність законодавця створити найбільш привабливі умови для тих підрядників, які беруться за державні контракти: їхні інтереси отримали особливу підтримку в результаті включення в ст. 766 такого правила. Державні контракти нерідко укладаються після проведення конкурсу на розміщення замовлення на підрядні роботи. У цих випадках умови договору визначаються ще в умовах оголошується конкурс і повинні їм відповідати, як і тим пропозиціям переміг у конкурсі підрядника, які були зафіксовані в здобути перемогу реченні. Специфічний характер фінансування робіт, виконуваних за державними контрактами, зумовив включення спеціального правила про обов'язки сторін змінити умови договору, якщо зменшився обсяг коштів, що виділяються з відповідного бюджету для фінансування даного державного замовлення. У цих випадках слід змінити терміни, а при необхідності - й інші умови договору. При цьому підрядник може вимагати від державного замовника відшкодування лише тих збитків, які виникли у зв'язку із зміною терміну виконання робіт [1] СНиП 10-01-94 «Система нормативних документів у будівництві. Основні положення ». Офіц. видання Міністерства будівництва РФ. М., 1994. [2] СП СРСР. 1987. ст. 19; 1990. № 25. ст. 118. [3] Про затвердження Положення про ліцензування проектно-вишукувальних робіт, пов'язаних з використанням земель. Постанова Уряду РФ № 1230 від 12.12.1995 / / Російська газета. 1996.18 січня. 2. Виконання науково-дослідних, дослідно-конструктивних та технологічних робіт Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, а також технологічних робіт регулюються нормами гл. 38 ЦК (ст. 769-778). Відокремлення цих норм в рамках самостійної глави, наступній за главою, присвяченій договорами підряду, означає, що зазначені договори, традиційно позначаються абревіатурою НДДКР, не є різновидом підрядних зобов'язань, а утворюють самостійну групу договорів. Така позиція законодавця має підстави і практично доцільна. Основна відмінність цих договорів від, здавалося б, близьких до них договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт полягає в тому, що в НДДКР предметом є наукові дослідження або створення зразків нових виробів, технологій або конструкторських документації. Принципово важливим тут є умова про новизну створюваного в рамках таких договорів результатів. Не випадково тому п. 4 ст. 770 ЦК вказує не необхідність відповідності умов договорів на виконання НДДКР нормам про виняткові права: адже предметом цих зобов'язань є результат, який, як правило, може бути віднесений до числа об'єктів інтелектуальної власності. Так, це можуть Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 302 бути результати наукових досліджень, а також конструкторських або технологічних розробок, програми для ЕОМ і т. д. Серед таких об'єктів нерідко зустрічаються результати, здатні до правової охорони, тобто такі, на які можуть бути отримані патенти або свідоцтва. Особливість подібного предмета зобов'язання - творчий характер діяльності, здійснюваної для виконання укладених договорів, новизна результату, тобто виконання такого роду завдань вперше, - все це диктує необхідність врахування в правових нормах ризику випадкової неможливості виконання таких договорів. Оскільки предметом виступає створення нових об'єктів, передбачається творчий характер діяльності виконавця, існує невідомість щодо самої можливості отримання позитивного результату, що дають підставу законодавцеві встановити диспозитивную норму про віднесення такого ризику на замовника. І тільки умови конкретного договору можуть розподілити цей ризик інакше, наприклад, віднести його на виконавця. Поряд з відмінностями, що дозволяють віднести договори на НДДКР до самостійної групи договорів, ці зобов'язання мають чимало спільних рис з договорами підрядної групи. Так, і в одній, і в іншій групі загальним правилом є конфіденційність відомостей, отриманих сторонами один від одного в ході виконання робіт, обов'язок своїми силами виконувати роботи та право замовника контролювати можливе залучення третіх осіб до виконання робіт, обов'язок усунути недоліки за свій рахунок, якщо вони виникли з вини виконавця. Однак специфічний характер предмету договорів на НДДКР диктує необхідність встановити такі суттєві його особливості, як обов'язок виконавця узгоджувати із замовником питання використання у своїй роботі охоронюваних законом прав третіх осіб на об'єкти інтелектуальної власності. Наприклад, якщо в розробках за даним договором використовуються чужі винаходи, то необхідно відповідним чином врегулювати всі питання з патентовласниками. Важливе значення має обов'язок виконавця негайно повідомити замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або про недоцільність продовжувати роботу. Такі обов'язки прямо покладені на виконавця ст. 773 ЦК і не можуть бути виключені з умов якого б то не було договору на НДДКР. Такий обов'язок знову висвічує найважливішу відмінну рису цих договорів: тут йдеться не про виконання робіт, результат яких може бути запланований, передбачаємо, але про замовлення на створення нових результатів, які можливо отримати, але які можуть опинитися і недосяжними. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 303 Суттєвою у формуванні взаємовідносини сторін за договорами на НДДКР є проблема використання ними отриманих результатів. ст. 772 ГК встановила, що сторони можуть в договорі визначити межі використання ними отриманих результатів, а якщо договір не містить таких умов, то замовник отримує право на вільне використання переданих йому результатів робіт, в тому числі і таких, які здатні до правової охорони, т. е. можуть бути запатентовані, а виконавець у всіх випадках набуває право використовувати отримані результати для своїх потреб, тобто він не має права передавати їх третім особам або використовувати іншим чином в комерційних цілях. Якщо настає неможливість виконання робіт, то замовник зобов'язаний оплатити їх відповідно до фактично виконаним обсягом робіт. Відповідальність за договорами на НДДКР, норми про яку зосереджені в ст. 777, має дві найважливіші особливості: по-перше, вона настає лише за провину виконавця, і, по-друге, він несе відповідальність, якщо інше не зазначено в договорі, лише в межах вартості виконаних робіт. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Підряд" |
||
|
||