Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 1, 2002 - перейти к содержанию учебника

§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)


Чинному законодавству відомі угоди, що укладаються за умовою (ст. 61 ЦК УРСР), тобто з урахуванням різних обставин, які ще не відомо, стануться чи не стануться. Умови поділяються на відкладальні і скасувальні.
Угода визнається укладеною за відкладальною умовою, якщо сторони поставили виникнення прав та обов'язків у залежність від настання цієї умови. Наприклад, угоду піднайму жилого приміщення укладено за такої умови: наймач надасть жиле приміщення піднаймачеві, як тільки його син переїде на постійне місце проживання до іншого міста.
Угода визнається укладеною за скасувальною умовою, якщо сторони поставили припинення прав та обов'язків у залежність від настання цієї умови. Наприклад, вищезазначену угоду піднайму жилого приміщення може бути укладено за умови: піднаймач може поселитися і проживати у жилому приміщенні доти, поки син наймача не повернеться із відрядження.
Угоди, що укладаються за відкладальною або скасувальною умовами, називаються умовними угодами. При цьому їхні учасники не повинні недобросовісно сприяти чи перешкоджати настанню умов.
Якщо настанню умови недобросовісно перешкодила сторона, якій настання умови не вигідне, вважається, що умова настала.
Якщо настанню умови недобросовісно сприяла сторона, якій настання умови вигідно, вважається, що умова не настала.
Умови, за яких укладаються угоди, слід відрізняти від строків. Виконання обов'язків, встановлених угодою, здійснюється, як правило, у певний строк. Ще не відомо, станеться чи ні умова, а строк неминуче настане. У цьому полягає різниця між умовами і строками в угодах. Строки можуть визначатися зазначенням конкретної календарної дати, певного проміжку часу, події, щодо якої відомо, що вона обов'язково станеться.
Новий ЦК України відтворює положення ЦК України 1963 р. з деякими редакційними змінами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 5. Умови і строки в угодах (правочинах)"
  1. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    умови, що самовільне зайняття земельної ділянки заподіяло значну шкоду. Вказівка у ч. З ст. 197-1 на земельну ділянку, «зазначену у частині першій цієї статті», означає лише те, що самовільно зайнята земельна ділянка як місце самовільного будівництва не належить до числа земель з особливим правовим режимом, перелічених у ч. 2 ст. 197-1. Посіви і насадження сільськогосподарських та інших
  2. Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
    умови, що їх одержання відбулося заздалегідь і було поєднано з порушенням норм тільки кримінального законодавства України або іншої держави. Вказівка на винятково злочинний характер одержання майна - предмета кримінально караної легалізації не означає, що ст. 209 є нормою з кримінально-правовою преюдицією, яка вимагає для свого застосування попереднього винесення обвинувального вироку за
  3. § 12. Опіка та піклування
    умови, що орган опіки і піклування за місцем проживання підопічного визнає, що прохання викликане поважною причиною. Припускається, що "поважність" причини встановлює орган опіки і піклування. У разі, коли органи опіки і піклування відмовлять у задоволенні прохання про звільнення від обов'язків опікуна чи піклувальника, їхня відмова згідно ч. 2 ст. 79 ЦК може бути оскаржена до відповідного
  4. § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
    умови використання речі, тобто її "правовий режим". Отже, цей термін є умовним і означає не властивості речі, а визначає, якою має бути поведінка людеіі щодо речі. Правовий режим речей є однією з головних підстав їх класифікацій, необхідних при визначенні обсягу і змісту прав та обов'язків учасників цивільних відносин. За правовим режимом речі приватного права поділяються на: а) речі, які
  5. § 8. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом
    умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років, а у відносинах між юридичними ісобами - не більше 1 року (ст. 88 Закону "Про нотаріат"). Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", який визнає виконавчий напис підставою виконання і виконавчим документом (ст. З Закону "Про виконавче
  6. § 2. Види правочинів
    умови тягне виникнення, зміну або інші видозміни цивільних прав і обов'язків, це - відкла- дальна умова. Наприклад, якщо здача квартири в оренду пов'язана з вступом до вищого навчального закладу, то має місце відкладальна умова. Якщо настання умови тягне припинення цивільних прав і обов'язків, то це умова скасувальна. Наприклад, якщо квартири здана в оренду до вступу до вищого навчального
  7. § 2. Підстави виникнення та види представництва
    умови, що укладення правочину не суперечить інтересам дітей. Що стосується неповнолітніх дітей, то за загальним правилом вони вчиняють більшість правочинів самі, але за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частини 2, 3 ст. 32 ЦК). Отже, законне представництво стосовно цих осіб можливе лише у випадках, передбачених законом (наприклад, ч. 5 ст. 32 ЦК). Виникнення повноважень у
  8. § 2. Віндикаційний позов
    строк позовної
  9. § 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
    умови, порядок та строки виплати: ці питання вирішуються на розсуд сторін та мають бути закріплені в договорі про емфітевзис; - на переважне перед іншими особами придбання права корис- д пання земельною ділянкою в разі продажу цього права іншій особі М 2 ст. 411 ЦК); - на одержання відсотків від ціни продажу емфітевзису іншій особі - так званої "л ауле ми" (ч. 5 ст. 411 ЦК). Власник
  10. § 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
    умови платного користування ділянкою (розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати). У ЦК не передбачена обов'язкова форма договору про встановлення суперфіцію. Але, враховуючи ту обставину, що договір про встановлення суперфіцію не може бути виконаний сторонами в момент його вчинення, можна зробити висновок, що такий договір має бути лише письмовим. Заповіт також може бути