Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Відповідальність, забезпечення виконання і припинення договору позики

. Обов'язковою складовою правової характеристики договору позики є аналіз відповідальності за невиконання позикового зобов'язання, на яке поширюються загальні положення про відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
Правові засади визначення умов виконання позикового зобов'язання визначені цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 374 ЦК УРСР позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю таку саму суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості не пізніше строків, визначених договором позики або законом.
У разі прострочення повернення боргу позичальник несе відповідальність за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 214 ЦК УРСР позичальник-боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.
Таким чином, нормами цивільного законодавства передбачено стягнення інфляційних збитків, яких неминуче зазнає позикодавець внаслідок скільки-небудь тривалого прострочення боржника у виконанні покладеного на нього обов'язку щодо сплати грошей. Іншими словами, знецінення грошей внаслідок протиправної поведінки позичальника-боржника в законодавчому порядку визнається одним з конкретних виявів позитивної шкоди або реальних збитків, що рівнозначні втратам або пошкодженню іншого майна позикодавця.
Положення ЦК України про позику вигідно відрізняються від попереднього цивільного законодавства, в якому міститься окрема стаття, присвячена наслідкам порушення договору позичальником.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 627 ЦК, згідно з п. 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 551-554 ЦК, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1067 ЦК.
З наведеного випливає, що у разі порушення договору позики позичальником останній зобов'язаний сплатити позикодавцю проценти за користування чужими коштами, розмір яких встановлюється нормативними актами, а також проценти, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України на день сплати позичальником суми боргу або його відповідної частини, якщо інше не передбачено договором позики або законом. Якщо збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його коштами, перевищують суму процентів, що належні йому за користування чужими коштами, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму.
Важливе місце в належному здійсненні договору позики посідає забезпечення виконання зобов'язання позичальника.
Позикові відносини передбачають певну впевненість кредитора в тому, що боржник виконає всі зобов'язання, пов'язані з укладеною угодою. Звідси випливає поняття "забезпечення виконання зобов'язання за договором позики".
У зв'язку з цим позикодавець, щоб забезпечити себе від невиконання зобов'язання, може вимагати забезпечення виконання такого зобов'язання. Позикодавець має право вимагати забезпечення договору позики неустойкою (штрафом, пенею), заставою чи поручительством. Позикодавець не має обов'язків у договорі позики, отже він не повинен нічого забезпечувати.
Договір позики не забезпечується завдатком, оскільки укладення договору позики підтверджується передачею предмета договору, а не видачею завдатку. Те, що завдаток, який є грошовою сумою, не застосовується у негрошовій позиці, саме собою зрозуміло.
Забезпечення завдатком виконання договору грошової позики не практично, оскільки звичайно позичальник може забезпечити цей договір тільки із предмета позики, що призведе до втрати останнім певної вигоди від позики, забезпеченої таким способом1.
За характером або ознакою (властивістю) забезпечення позика буває або особистою, або заставною, або речовою, реальною.
При особистій позиці кредитор головним чином основується на довірі до господарської особистості позичальника і обмежується одним лише юридичним забезпеченням (письмовим зобов'язанням), а іноді не вимагає навіть і його.
Для посилення забезпечення при індивідуальному кредитуванні нерідко застосовують так звану кругову поруку (або поручительство).
При заставній або речовій позиці кредитор вимагає, щоб було вказано певне майно, шляхом продажу якого можна було б виконати зобов'язання, якщо боржник з будь-яких причин не виконає його добровільно. Майно, яке служить забезпеченням кредитної угоди, передається до сплати боргу в руки кредитора (ломбардна
позика) або залишається в розпорядженні боржника (іпотечна позика), але з деякими обмеженнями права розпорядження цим майном.
ЦК України прямо передбачені наслідки невиконання позичальником обов'язків щодо забезпечення виконання позикового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1071 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1067 ЦК, якщо інше не встановлено договором.
Наведені положення свідчать, що законодавець таким чином стимулює позичальника до належного виконання своїх обов'язків і захищає інтереси позикодавця. Така позиція є цілком логічною і виправданою, оскільки обумовлене сторонами договору забезпечення є істотною умовою такого правочину і обов'язковим елементом волевиявлення кредитора на укладення договору, за відсутності якого можна припустити ймовірність того, що позикодавець взагалі не надав би згоди на укладення договору позики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Відповідальність, забезпечення виконання і припинення договору позики"
  1. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    відповідальність лише за наявності вини (умислу або необережності), крім випадків, передбачених законом або договором. Таким чином, був закріплений принцип відповідальності "за вину з винятками". Окремим видам зобов'язань присвячена друга частина цього розділу. З численних можливих варіантів побудови системи зобов'язань законодавець обрав структуру, що нагадує Цивільний кодекс Франції 1804
  2. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    відповідальність може настати як за невиконання цивільно-правових зобов'язань, так і за деліктні зобов'язання, наприклад, за завдання шкоди внаслідок прийняття закону про припинення права власності на певне майно (ст. 1170 ЦК), шкода, завдана державними органами (ст.ст. 1 173-1175 ЦК), органами дізнання, попереднього (доеудового слідства), прокуратури та суду (ст. 1176 ЦК). На державу
  3. § 3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
    забезпечення отримання доходу на капітал і (або) повернення самого капіталу. Права, які складають зміст цінних паперів, можуть належати до різних категорій цивільних прав. Частіше за все, вони належать до зобов'язальних прав, опосередковуючи різноманітні договірні та позадоговірні відносини. Але вони також можуть бути речовими правами, правами членства в корпорації, являти собою уповноваження
  4. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    відповідальність відповідно до законодавства України. Після призначення розпорядника, органи управління боржника мають такі обмеження: ­ не мають права приймати рішення про: реорганізацію і ліквідацію; створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід із складу учасників
  5. Що означає заміна кредитора і боржника в зобов'язанні?
    відповідальністю "ККК", надалі - "Новий кредитор", в особі директора Глущенко П.П., що діє на підставі Статуту товариства, враховуючи положення Цивільного кодексу України, що регулюють заміну кредитора у зобов'язанні, уклали цей договір на таких умовах: 1. Предмет договору 1.1. Кредитор відступає Новому кредитору право вимоги на одержання від ВАТ "ААА" 10 000 грн заборгованості за розрахунками
  6. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Н-П
    відповідальність - відповідальність особи, яка настає у разі порушення нею обов'язку, встановленого законом або підзаконним актом. Немайнові права юридичної особи - права на недоторканність її ділової репутації, на кореспонденцію, на інформацію та інші немайнові права, які можуть їй належати. Непереборна сила - зовнішній, невідворотний фактор (стихійне явище чи явище суспільного характеру), що
  7. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    відповідальністю тощо) засновникам за підсумками звітного року. Цією статтею чітко визначено термін сплати авансового внеску із податку на прибуток. Термін сплати авансового внеску із податку на прибуток не пов' язаний із конкретною звітною датою чи терміном подання податкової декларації, він залежить виключно від терміну виплати дивідендів. Сплата авансового внеску із податку на прибуток
  8. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    відповідальність за порушення порядку чи строків надання податкової звітності. 170.1.6. Суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до органу державної податкової служби за місцем своєї
  9. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    відповідальність має нести особа, прямо передбачена законом (наприклад, аліментні зобов'язання). Закономірно, що за особисті борги кожен з подружжя несе самостійну відповідальність. Така відповідальність дружини-боржника настає у межах його роздільної власності і частки у спільній сумісній власності (ст. 31 КпШС). При відшкодуванні збитків, заподіяних злочином одного з подружжя, стягнення може
  10. § 2. Дієздатність громадян
    відповідальність за протиправну поведінку (делік-тоздатність). Можна сказати, що дієздатність є надана громадянину можливість реалізації своєї правоздатності власними діями. Категорії праводієздатності, маючи спільні риси, водночас є різними правовими категоріями. Якщо одна з них окреслює коло того, що можна мати, то інша - перш за все що може створити для себе своїми діями суб'єкт права.