Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Випадки перерахунку сум відшкодування шкоди членам сім'ї померлого.

Частина заробітку потерпілого, що обчислена на день його смерті відповідно до чинного законодавства і припадає на непрацездатних утриманців та інших осіб, які мають право на відшкодування, надалі перерахунку не підлягає. Винятком є такі випадки.
По-перше, народження дитини після смерті потерпілого. Наприклад, на день смерті потерпілого на його утриманні перебували син 7 років і працездатна дружина 32 років, яка не працювала. Заробіток потерпілого становив 96 грн. Право на відшкодування має неповнолітній син. Частина заробітку загиблого, що припадає на сина, дорівнює 32 грн. (96 грн. : 3 = 32 грн.). Через чотири місяці після смерті потерпілого його вдова народила дочку. В цьому разі має бути перерахована частина заробітку потерпілого, що припадає на кожного члена сім'ї, який має право на відшкодування. Після народження дитини право на відшкодування мають: дитина, яка народилася; дружина потерпілого незалежно від віку і стану здоров'я, яка доглядає за дитиною потерпілого, що не досягла восьми років. Як і раніше має право на відшкодування неповнолітній син потерпілого: 96 грн. : 4 = 24 грн. Отже, кожний із членів сім'ї загиблого, який має право на відшкодування, після проведеного перерахунку має право вимагати від заподіювача 24 грн.
По-друге, припинення (призначення) виплати суми відшкодування одному з батьків, дружині або іншому члену сім'ї, який не працює і доглядає за дітьми, братами, сестрами або онуками потерпілого до досягнення ними 8-річного віку. Частка вдови потерпілого становить 24 грн. Коли дочці виповнилося 7 років, вдова влаштувалася на роботу. Виплата суми відшкодування їй була припинена. В цьому разі частина заробітку потерпілого, що припадає на сина і дочку, підлягає перерахунку. Тепер право на відшкодування мають двоє дітей, бо дружина працездатна і своєю працею заробляє засоби до існування. З урахуванням частки, що припадає на самого потерпілого, частка дітей дорівнює 96 грн. : З = 32 грн.
Вищезазначений Закон № 1105-XIV змінив режим відшкодування шкоди, завданої працівникові в зв'язку з виконанням трудових обов'язків на підставі трудового договору. Ушкодження здоров'я працівника є підставою виникнення правовідносин між ним, як застрахованою особою, і страховиком. Нині є Фонд соціального страхування - некомерційна, самоврядна організація, що має статус юридичної особи. Роботодавець, який заподіяв шкоду здоров'ю працівника, не відповідає перед ним. Його обов'язок сплачувати страхові внести до Фонду соціального страхування. Отже, організація-страхувальник є чистим страхувальником і не несе жодного обов'язку з відшкодування заподіяної ним шкоди - ушкодження здоров'я перед потерпілим працівником. Зазначені правовідносини регулюються нормами права соціального забезпечення, в тому числі нормами Закону № 1105-XIV, який становить частину законодавства щодо соціального забезпечення, яке за своєю природою є публічним.
Відмова від цивільне правових (приватне правових) відносин між потерпілим працівником і заподіювачем шкоди і узаконення іншої правової конструкції: по-
терпілий працівник і Фонд соціального страхування в якості страховика навряд чи є доцільним і вигідним для потерпілого працівника.
Крім осіб, що працюють на умовах трудового договору, сфера дії Закону № 1105-XIV поширюється на учнів та студентів навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах, осіб, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
За наявності добровільного страхування від нещасного випадку дія розглядуваного Закону поширюється на священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, що забезпечують себе роботою самостійно, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Прийняття Закону № 1105-XIV зумовило певні зміни в цивільному законодавстві. Скорочено сферу застосування ст. 456 ЦК УРСР, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (з наступними змінами) про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків1.
ЦК України сприйняв традиційні особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіянні смерті. Специфікою об'єкта посягання зумовлено застосування спеціальних понять: "каліцтво", "інше ушкодження здоров'я", "професійне захворювання", "професійна або загальна працездатність", "додаткові витрати". Збережено обчислення розміру відшкодування шкоди за допомогою середньомісячного заробітку, відсотків професійної або загальної працездатності, врахування вини потерпілого у відсотках за відповідних обставин. В ньому також передбачені нормативні новели. Вони доповнили значні і серйозні прогалини ЦК УРСР щодо відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю фізичної особи.
Вперше сформульовано правило про підстави відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок каліцтва під час виконання нею договірних зобов'язань. Така шкода підлягає відшкодуванню на загальних підставах (ст. 1185 ЦК України) або незалежно від вини заподіювача шкоди (ст. 1206 ЦК України).
В кодекс включені норми, що поширюються на особу, яка на момент завдання їй шкоди не працювала. В такому випадку її середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за її бажанням, виходячи з її заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника її кваліфікації у цій місцевості.
В інтересах потерпілого встановлено правило, за яким, якщо заробіток потерпілого до його каліцтва змінився, що поліпшило його матеріальне становище, при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.
Вперше передбачається визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва фізичної особи-підприємця. При цьому розмір доходу визначається на підставі даних органу державної податкової служби.
Див. постанову Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 807.
ЦК України передбачає також нові оптимальні норми відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Йдеться щодо розширення кола осіб, які мають право на відшкодування в разі смерті потерпілого. До них відносяться фізичні особи, які були на утриманні потерпілого і стали непрацездатними протягом п'яти років після його смерті. Збільшено строк догляду з боку відповідних осіб за дітьми, онуками, братами, сестрами померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років, а не восьми, як це зазначено в ЦК УРСР.
Внесені зміни і до порядку відшкодування шкоди. За відповідних обставин сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки наперед.
До новел слід також віднести норму про обов'язок держави з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або смертю внаслідок злочину, якщо не встановлена особа, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною (ст. 1225 ЦК України).
Крім того, потерпілий вправі претендувати на збільшення відшкодування в зв'язку зі зміною соціально-економічних обставин у державі. За кодексом такими обставинами є підвищення вартості життя і збільшення розміру мінімальної заробітної плати.
За заявою потерпілого в разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди підлягає індексації на підставі рішення суду. В разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати потерпілий також може звернутися до суду із заявою про збільшення розміру відшкодування, що провадиться за рахунок заподіювана шкоди. Розглядувана норма забезпечує стабільність матеріального становища потерпілих.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Випадки перерахунку сум відшкодування шкоди членам сім'ї померлого."
  1. § 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
    випадках не підлягає дії позовної давності: потерпілий має право звернутися із зазначеною вимогою у будь-який час. У статті 464 ЦК УРСР сформульовано підстави, за наявності яких заподіювач шкоди може вимагати зменшення розміру відшкодування. До них належать: 1) підвищення працездатності потерпілого порівняно з тією, яка у нього залишилася на момент вирішення питання про відшкодування йому
  2. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або
  3. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента
  4. Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
    випадках - членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі. 174.2.1.а. Визначення поняття «члени сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення» наведено у пп. 14.1.263 п. 14.1. ст. 14 розділу І Кодексу. Зауважимо, що ст. 1261-1265 Цивільного кодексу встановлено п'ять черг спадкування за законом, але з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб застосовується визначення ступеня
  5. § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
    випадки не поодинокі. Тому зберігає свою практичну значимість поділ підстав на універсальні (загальні) і спеціальні. У період соціалістичного будівництва домінуючу роль у набутті права власності відігравали спеціальні підстави, оскільки для суспільної власності (особливо державної) встановлювалися переваги, обмежувалося коло підстав виникнення права власності у громадян. За новим законодавством
  6. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи
    випадку має виходити з можливостей потерпілого виконувати в тому або іншому обсязі роботу за своєю професією або роботу, рівну їй по кваліфікації та оплаті. Тому встановлювати конкретні розміри можна лише для визначення ступеня втрати загальної працездатності. особі у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів (ст. 1195 ЦК України). Якщо така
  7. 3. Як відшкодовується шкода, завдана смертю потерпілого?
    випадках смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Непрацездатними громадянами визнаються особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також
  8. § 2. Умови виникнення і припинення права приватної власності громадян
    випадки непоодинокі. Тому зберігає свою практичну значимість поділ підстав на універсальні (загальні) і спеціальні. У період соціалістичного будівництва домінуючу роль у набутті права власності відігравали спеціальні підстави, оскільки для суспільної власності (особливо державної) встановлювалися переваги, обмежувалося коло підстав виникнення права власності у громадян. За новим законодавством
  9. § 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
    випадках, передбачених нею, а обмеження цих прав, встановлених ЦК України та іншими законами, можливе лише у випадках, передбачених ними (ст. 275 ЦК України). Закріплення та регулювання особистих немайнових прав ставить питання і про їх ефективний захист. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб за допомогою традиційних
  10. 5.2. Класифікація юридичних фактів
    випадку поновлення права власності пов'язане з двома обставинами: 1) появою особи, оголошеної померлою; 2) скасування судом рішення про оголошення особи померлою. 2. Залежно від наявності та характеру вольового елемента (слід зазначити, що саме ця класифікація є найбільш популярною у цивіліс- тиці) розрізняють, насамперед, дві великі групи юридичних фактів: 1) дії - обставини, що залежать від