Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Л.М. Горбунова, С.В. Богачов. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, 2006 - перейти к содержанию учебника

2. Як визначити заробіток (дохід), втрачений внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, якщо Ви працювали за трудовим договором?


При визначенні розміру заробітку (доходу), який Вами втрачений внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, важливу роль відіграє той факт, чи знаходитесь Ви у трудових відносинах. Так, якщо каліцтво або ушкодження здоров'я було завдано людині, яка працювала за трудовим дого-вором3, то розмір втраченого заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
з
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Професійною працездатністю законодавством визначається здатність особи до виконання певної роботи, що потребує певної кваліфікації. Так, наприклад, у випадку, коли піаніст втратив пальця, то вважається, що він втратив свою професійну працездатність на 100 %.
Відсоток втрати професійної працездатності особи встановлюється медико-соціальною експертизою і на підставі цього особа визнається інвалідом І, ІІ, ІІІ груп.
Загальною працездатністю вважається здатність особи до виконання будь-якої некваліфікованої роботи взагалі, яка не потребує спеціальних знань та навичок. Відсоток втрати загальної працездатності особи встановлюється також медико-судовою експертизою. Тобто на розмір втраченого заробітку (доходу) впливають: середній місячний заробіток потерпілого; ступінь втрати професійної або загальної працездатності.
Розглянемо правила обчислення середньомісячного заробітку.
Для обчислення середньомісячного заробітку необхідно поділити сукупний заробіток (дохід) за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва, ушкодження здоров'я на, відповідно, 12 або 3.
При цьому необхідно наголосити, що пріоритетність у виборі найкращого співвідношення надається потерпілому. Законодавством гарантується, що вказане співвідношення, яке і становитиме середньомісячний заробіток, не повинно бути меншим п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Для того, щоб дізнатися про діючий на даний момент розмір мінімальної заробітної плати необхідно звернутися до положень Бюджетного кодексу України (пп. 11 п. 3 ст. 33) та Закону про державний бюджет на відповідний рік.
Зокрема, у поточному році Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" розмір мінімальної заробітної плати встановлено з 1 січня 2006 року - 350 гривень на місяць, з 1 липня 2006 року - 375 гривень, з 1 грудня 2006 року - 400 гривень.
Ще одним фактором, який впливає на розмір втраченого заробітку, є ступінь втрати професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. При цьому слід мати на увазі, що втрата працездатності може бути тимчасова або стійка (тривала).
Розглянемо детальніше випадки тимчасової та стійкої втрати працездатності, умови та порядок їх відшкодування.
Тимчасова втрата працездатності повинна посвідчуватись листком тимчасової непрацездатності (лікарняним листком), який видається відповідним лікувальним закладом.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Так, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) також підлягає виплаті застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".
Однак законодавством передбачено випадки, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. Зокрема,
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.
Стійка (тривала) втрата працездатності встановлюється ме-дико-соціальними експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я (далі - МСЕК).
Необхідно мати на увазі, що ступінь втрати професійної працездатності особи встановлюється на підставі проведеної цими органами медико-соціальної експертизи. І лише у випадках, коли втрати професійної працездатності немає, тоді відповідні комісії встановлюють ступінь втрати загальної працездатності. Наприклад, коли коректор друкованого видання втратив ногу, то ступінь втрати ним професійної працездатності практично нульовий, і тому слід визначати ступінь втрати загальної працездатності, який в цьому випадку заподіяння каліцтва буде досить високим.
Ступінь втрати працездатності встановлюється у відсотках на підставі висновку МСЕК.
Розглянемо приклад практичного визначення втраченого заробітку.
Так, для загального обрахування розміру втраченого заробітку (доходу) громадянина визначається його середньомісячний заробіток та співвідноситься зі ступенем втрати професійної, а у випадку її відсутності - загальної працездатності.
Наприклад, коли за трудовим договором особа отримувала впродовж останніх трьох місяців відповідно 720, 750 та 780 гривень і після цього їй було завдано каліцтво, що спричинило втрату професійної працездатності на 75 %, то обрахування розміру втраченого нею заробітку буде проводитись наступним чином:
(720 + 750 + 780) : 3 х 75 % = 562 грн. 50 коп. щомісяця.
Однак визначена втрата заробітку не є сталою величиною. Вона в залежності від різних факторів може змінюватись як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення.
Слід мати на увазі! Якщо середньомісячний заробіток обчислюється за 12 місяців, у заробіток включаються всі виплати, проведені в цей період, у тому числі і допомога по тимчасовій непрацездатності.
У разі, коли за Вашим бажанням береться заробіток за 3 календарні місяці, в загальний заробіток за 3 місяці включаються також річні винагороди (за підсумками роботи за рік, премії та інші виплати, які не завжди можуть бути розраховані на час проведення розрахунку) за минулий рік в частині, пропорційній періоду, який прийнято до розрахунку, тобто У частина річних виплат.
У випадку, коли Ви на момент завдання шкоди не працювали, Ваш середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за Вашим бажанням, виходячи з заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника Вашої кваліфікації у цій місцевості.
Пам'ятайте! Окрім можливості визначити та відшкодувати реальний втрачений дохід, законодавством також передбачено можливість вимагати відшкодування і того заробітку, який Ви могли б отримувати в майбутньому. Так, якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.
Ще одним видом видатків, які повинні бути відшкодовані потерпілому внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, є його додаткові витрати, які викликані необхідністю допомоги та
догляду.
Для відшкодування додаткових витрат необхідно, щоб потреба в них була обґрунтованою та доведеною, а також коли потерпілий реально потребує відповідних видів допомоги та догляду і не вправі претендувати на їх безкоштовне отримання. Саме тому законодавством передбачається орієнтовний перелік додаткових витрат, як-то на посилене харчування, санаторно-курортне лікування, придбання ліків, сторонній догляд. Однак цей перелік не є вичерпним і в разі, коли є обґрунтованою необхідність в додаткових потребах, вони також повинні бути відшкодовані. До таких витрат можуть належати також витрати, пов'язані з придбанням спеціальних транспортних засобів, підготовкою, перепідготовкою до іншої професії тощо.
Майте на увазі, що відшкодуванню можуть підлягати навіть і додаткові витрати, які зможуть реально виникнути в майбутньому, наприклад, винайдення нового методу лікування. Однак слід наголосити, що в будь-якому випадку така необхідність повинна бути підтверджена відповідною лікарською експертизою (МСЕК) або судом.
Якщо повернутись до питання, яке стосується відшкодування заробітку, то до нього включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом4, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку, крім виплат одноразового характеру, не передбачених діючою системою оплати праці: одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо.
Якщо у Вас у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу, що підтверджується із зазначенням їх тривалості висновком МСЕК, вони компенсуються Фондом соціального страхування. Додаткові витрати потерпілих (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), на яких зазначене правило не поширюється, тобто якщо вони не відносяться до застрахованих осіб, підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду.
Судовою практикою передбачається, що у тих випадках, коли комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я мало місце не лише з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги як страхової виплати за рішенням цієї комісії зменшується, але не більше ніж на 50 %.
В інших випадках одноразову допомогу може бути зменшено із зазначених підстав судом. У разі виникнення спору суд вирішує це питання з урахуванням встановлених обставин, але при зменшенні з цих підстав розміру одноразової допомоги не може вийти за зазначені межі.
У тих випадках, коли Ви на одному підприємстві (в установі, організації) мали кілька виробничих травм з втратою працездатності, розмір відшкодування визначається за загальним процентом
4 Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
втрати професійної працездатності. Середньомісячний заробіток при цьому за вашим бажанням визначається за відповідні періоди (за Вашим вибором), що передували втраті працездатності від будь-якої з цих травм.
Якщо Ви одержали травми на різних підприємствах, розмір відшкодування визначається для кожного підприємства окремо, виходячи з проценту втрати професійної працездатності, встановленого МСЕК для кожного випадку, і середньомісячного заробітку за відповідні періоди, що передували втраті працездатності на кожному підприємстві.
Розглянемо ще один вид зобов'язань: пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої життю фізичної особи, тобто завдання смерті потерпілому.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2. Як визначити заробіток (дохід), втрачений внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, якщо Ви працювали за трудовим договором?"
  1. § 3. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
    заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Розмір втраченого фізичною особою заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від
  2. Які умови (підстави) цивільно-правової відповідальності?
    визначити, - той, хто раніше вчинив позов. Боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Коли збитки, завдані кредиторові неправомірним користуванням його грошовими коштами, перевищують суму процентів, передбачених угодою, він має право вимагати від боржника відшкодування збитків у частині, що перевищує цю суму. Боржник, який прострочив виконання грошового
  3. Стаття 56. Право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканість
    заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Це означає, що особа, яка вчинила насилля в сім'ї і цим причинила шкоду здоров'ю іншого члена сім'ї, зобов'язана її
  4. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи
    заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я чи втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи
  5. 1. Що являє собою відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням життя?
    визначитись, яким чином Ви можете отримати відшкодування такого виду шкоди, необхідно мати на увазі, при яких обставинах шкода була завдана. Це зумовлюється і визначенням особи, яка має відшкодувати шкоду: особа, яка її безпосередньо завдала чи держава. Необхідною умовою відшкодування шкоди державою є те, чи є громадянин застрахованим. Так, обов'язковому страхуванню від нещасного випадку
  6. § 2. Види цивільно-правової відповідальності
    заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, виплатити потерпілому одноразову допомогу у встановленому законом порядку та компенсувати витрати, спричинені ушкодженням здоров'я, зокрема на посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо (статті 455 ,і 456 ЦК). У цьому разі відповідальність є позадоговірною, хоч потерпілий з організацією чи громадянином може
  7. 5. Визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи -підприємця
    дохід менш як дванадцять місяців, розмір втраченого Вами доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Цивільним кодексом закріплюються правила, згідно яких розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою - підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, визначається на підставі даних органу державної
  8. 6. Як регламентуються питання відшкодування ш
    заробіток, і їй можуть бути відшкодовані лише додаткові витрати. Необхідно мати на увазі! Спеціальною підставою для наступної зміни розміру відшкодування є досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років), оскільки така особа вже має право реалізувати свої здібності до праці та може мати власний заробіток. Тому юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов'язана
  9. § 2. Види цивільно-правової відповідальності
    заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, виплатити потерпілому одноразову допомогу у встановленому законом порядку та компенсувати витрати, спричинені ушкодженням здоров'я, зокрема на посилене харчування, протезування, санітарно-курортне лікування, сторонній догляд тощо (статті 455 і 456 УРСР, ст. 1214 ЦК України). У цьому разі відповідальність є позадоговірною, хоч
  10. § 2. Дієздатність громадян
    визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною. Слід мати на увазі, що від вирішення питання щодо дієздатності громадянина залежить можливість його участі у розв'язанні інших цивільних справ. Тому заяви про визнання громадянина недієздатним підлягають розглядові окремо від інших вимог у порядку, передбаченому статтями 256-260 ЦПК України. Водночас зі спором про цивільне