Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 1, 2002 - перейти к содержанию учебника

Захист права власності осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими.

Довга безвісна відсутність громадянина створює невизначеність правовідносин, учасником яких він був; його кредитори не знають, як і від кого вимагати виконання зобов'язань безвісно відсутнього. Важливою метою у такій ситуації є охорона майнових інтересів самого відсутнього. Адже його майно залишилося без нагляду. Тому закон створив інститут визнання громадянина відсутнім та оголошення громадянина померлим (статті 18-22 ЦК УРСР, статті 43-48 нового ЦК України, статті 261-265 ЦПК).
Громадянин може бути визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування (ч. 1 ст. 18 ЦК УРСР, ст. 43 ЦК України).
У разі визнання громадянина безвісно відсутнім над його майном встановлюється опіка. За заявою заінтересованих осіб орган опіки і піклування може призначити опікуна для охорони та управління майном відсутнього громадянина до закінчення одного року з дня одержання останніх відомостей про місце його перебування.
З майна особи, визнаної безвісно відсутньою видається утримання громадянам, яких ця особа зобов'язана була за законом утримувати, погашається заборгованість за іншими зобов'язаннями.
Отже, вживаючи заходів з охорони майна безвісно відсутнього, суд здійснює захист його прав, допускаючи можливість його з'явлення. Тому у разі з'явлення чи виявлення місця перебування безвісно відсутнього, суд скасовує своє попереднє рішення і знімає опіку над майном.
Рішення суду про оголошення громадянина померлим приймається відповідно до вимог закону. Щодо юридичних наслідків такого судового рішення, то вони збігаються з наслідками, передбаченими у випадку смерті громадянина: 1) відкривається спадщина; 2) припиняється шлюб; 3) припиняються зобов'язання, пов'язані з громадянином, оголошеним померлим; 4) певні особи набувають право на отримання пенсій як і при визнанні громадянина безвісно відсутнім.
ЦК УРСР (ст. 22) передбачає наслідки, пов'язані зі з'явленням громадянина, оголошеного померлим. У цьому разі суд скасовує своє попереднє рішення, а громадянин набуває право вимагати:
повернення майна, що збереглося і безоплатно перейшло до особи після оголошення громадянина померлим;
повернення майна, що збереглося і перейшло за сплатними угодами до інших осіб у разі коли вони знали, що громадянин, оголошений померлим, є жи вим;
у разі переходу майна до держави в порядку спадкування і його реалізації - повернення суми, вирученої від реалізації цього майна.
Крім того, припиняється виплата пенсій, поновлюється шлюб, а у разі його розірвання - шляхом його нової реєстрації.
ЦК України в цілому підтримав порядок визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим, встановлений ЦК УРСР. Новий ЦК лише уточнює правові наслідки оголошення особи померлою. Зокрема, в ч. 2 ст. 47 нового ЦК зазначається, що спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою,
5 не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Отже, зазначені способи захисту мають на меті захист майнових прав та інтересів безвісно відсутнього чи оголошеного померлим як під час їх відсутності, так і після їх повернення, а також захист прав та інтересів інших заінтересованих осіб.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Захист права власності осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими."
  1. § 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
    захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 p. Натомість у цій Постанові зазначається, що при розгляді позову про переведення на підставі ст. 114 ЦК України прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням права привілеєвої купівлі частки у спільній частковій власності, слід з'ясовувати платоспроможність позивача. Доказом цього може бути внесення позивачем
  2. Стаття 99. Порядок виконання грошових зобов'язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб
    захисту прав усіх суб'єктів, права та інтереси яких пов'язані з переходом власності від спадкодавця до спадкоємців. З іншого - вирішення питань, які 28 пов'язані зі смертю фізичної особи та подальшим правонаступництвом . Нормами п. 99.1 коментованої статті встановлено, що грошові зобов'язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які
  3. Стаття 162. Платники податку
    захистом на території держави перебування відповідно до міжнародного права125. Зазначені привілеї та імунітет визначаються міжнародними договорами України, що укладені у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його
  4. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    захисту для бездомних громадян, центрам соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, санаторіям для ветеранів та інвалідів, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, для розподілу благодійної допомоги між особами, які перебувають у таких закладах; д) платнику податку, який проводить наукове дослідження або розробку, для відшкодування вартості
  5. Стаття 174. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав
    захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» дитина-сирота - дитина, у якої померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв' язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх
  6. § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
    захисту цивільних прав, що їх застосовують суд, арбітраж або третейський суд. Так, цивільно-правовий захист цивільних прав здійснюється шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідносин; стягнення з особи,
  7. Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
    захисту майнових прав учасників сімейних відносин. На вимоги, що випливають із сімейних відносин, включаючи вимогу про стягнення аліментів, позовна давність не поширюється (ч. 1 ст. 20 СК України, ч. 2 ст. 268 ЦК України). Вимога про стягнення аліментів може бути подана протягом усього строку існування права на утримання. Право на утримання не погашається давністю, оскільки потреба в
  8. § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
    захисту цивільних прав, що їх застосовують суд, арбітраж або третейський суд. Так, цивільно-правовий захист цивільних прав здійснюється шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; 4 присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідносин; стягнення з
  9. § 9. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою
    захисту майнових інтересів відсутньої особи та інтересів осіб, з якими вона пепсОуьає \ повільних відносинах. Гарантією від необгрунгованого визнання особи безвісно відсутньою є те, що відповідне рішення приймає лише суд. До того ж ст. 43 ЦК максимально точно встановлює умови, за яких фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, передбачаючи, шо для цього необхідно, шоб протягом одного
  10. § 1. Договір дарування
    права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. На договори дарування як і на договори купівлі-продажу поширюються обмеження щодо можливості відповідного майна бути предметом договору дарування. Проте на відміну від договору купівлі-продажу, на договори дарування не поширюються вимоги щодо якості їх предмета. Дарувальник не зобов'язаний виправляти недоліки