| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Правова характеристика рамкового договору |
||
|
Оскільки правової особливістю рамкового договору є породжуваний їм ансамбль (система) базового договору і договорів- додатків, в правовій характеристиці потребують сам базовий договір, договори -додатки, а також весь ансамбль зазначених договорів. Базовий договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних пунктам. Договори-додатки можуть бути як реальними, так і консенсуальних, що залежить від договірного типу, до якого вони належать. Як будь організаційний договір, базовий договір, за загальним правилом, є безоплатним. Він не передбачає надання зустрічного еквівалента в обмін на укладення договорів-додатків. Оскільки рамкові договори укладаються у підприємницькій діяльності і є підприємницькими угодами, то договори-додатки мають бути оплатним і також є підприємницькими угодами. Представляється, що немає перешкод для використання конструкції рамкового договору в непідприємницької діяльності. У цьому випадку до-говори-додатки можуть бути як оплатним, так і безоплатними, що визначається їх правовою природою. Об'єктом рамкового договору є дії сторін щодо організації системи майбутніх ділових відносин, яка може з'явитися тільки в результаті укладення різних договорів-при-ложений. За загальним правилом, базовий договір не зобов'язує сторони укладати договори-додатки. Він не обмежує чиюсь свободу договору і не покладає на сторони жорстку обов'язок вступити в якісь конкретні договірні відносини. Це не попередній договір. Однак якщо такі договори все ж будуть укладені, то вони повинні підкорятися узгодженими раніше містяться в базовому договорі правилам чи загальним умовам. Дуже часто рамкові договори містять наступне умова: «Якщо у нас з'явиться намір вступити в договірні відносини в майбутньому - що ми вправі робити чи не робити абсолютно вільно, - то ми зобов'язуємося укласти такий договір на умовах, узгоджених в цьому договорі». Таким чином, конкретне зобов'язання однієї сторони перед іншою все ж існує. Однак його реалізація залежить виключно від бажання сторони продовжувати співпрацю та укладати подальші договори. У цьому сенсі рамковий договір містить подвійну обов'язок сторін: обов'язок за ключать майбутні договори і обов'язок укладати їх на умовах, погоджених у базовому договорі. Зазначена обов'язок покладається рамковим договором на обидві його сторони. Отже, Рамоче-ний договір є двосторонньо-зобов'язуючим. Об'єкт договорів-додатків визначається тим договірним типом, до якого вони належать. Договори-додатки можуть бути як двосторонньо-зобов'язуючими (наприклад, договір купівлі-прода-жи, підряду тощо), так і односторонньо-обязивающймі (наприклад, договір позики), що визначається їх правовою природою. Вирішення питання про каузальності або абстрактності рамкового договору може зустрічати певні труднощі. Вони пов'язані з двома групами причин. 1. Відомо, що поняття «кауза» застосовується до двох різних правових явищ. По-перше, воно традиційно застосовується до сіналлагматіческій договорами в сенсі зустрічного надання іншої сторони. У даному значенні термін «causa», тобто підставу, застосуємо до зобов'язання, породженому рамковим договором (угодою). Зазначений висновок обгрунтовується тей, що підстава завжди є складовим елементом зобов'язання, що виникло з відплатних сделок7. По-друге, під терміном «causa» розуміється мета угоди, тобто той безпосередній правовий результат, який розраховують отримати сторони, що укладають цю угоду {causa proximo). Цей результат може бути досягнутий різними способами залежно від особливостей самої угоди. Відповідно каузальною слід вважати таку угоду, правова мета якої безпосередньо випливає з її змісту. В абстрактній угоді її правова ціль не видна. 2. Оскільки рамковий договір включає в себе систему базового договору і договорів-додатків, то виявлення causa угоди і підстави зобов'язання має здійснюватися за кожним з цих договорів окремо. Враховуючи, що мета базового договору як угоди - організація подальших ділових відносин сторін за допомогою укладення договорів-додатків - ясно видна з його змісту, становит ся зрозумілим, що рамковий договір є каузальною угодою. Мета договорів-програм може бути різна і визначається їх правовою природою (договори купівлі-продажу, концесії, міни, підряду тощо). У більшості випадків договори-додатки також є каузальними угодами. Однак немає перешкод для появи абстрактних угод в якості договорів-додатків. Наприклад, припустимо висновок базового договору, предметом якого є укладення його сторонами в майбутньому договорів позики, що оформляються за допомогою простих векселів боку базового договору. Видача таких векселів може розглядатися як абстрактна угода. Це ж дію одночасно направлено на виконання базового договору. Якщо базовий договір не містить тверду обов'язок сторін укладати будь договори-додатки в майбутньому, то складно говорити про зустрічний надання, яке в даному випадку відсутній. Однак немає підстави і для висновку про повну відсутність самого зобов'язання з базового договору. Оскільки ця угода є безоплатній, відсутня і зустрічний предоставленіе8. Ситуація ускладнюється тоді, коли у зміст базового договору включається умова про надання одній з його сторін якого-або ексклюзивного права, наприклад права ексклюзивної покупки або умови про квоту. На відміну від загального правила такі умови покладають на одну зі сторін рамкового договору обов'язок укласти договори-додатки в певних межах. Наприклад, умова про ексклюзивну купівлі товару надає однієї зі сторін рамкового договору право вимагати від іншої сторони, щоб вона не продавала свій товар третім особам. Відповідно продавець то- Питання про заснування зобов'язання в безоплатних угодах не розроблений правовою доктриною. Наприклад, на думку Євгена Годеме, в безоплатних договорах воля незрозуміла без мотивів. Вивчаючи судову практику у справах про визнання недійсними договорів дарування, Годеме виявив, що суди визнають недійсними ті з них, в яких мотив дарування визнається протизаконним. Звідси робиться висновок, що в безоплатних договорах підставою зобов'язання є мотив (див.: Годеме Е. Указ. Соч. С. 118-146). Така позиція не може бути використана для визначення підстави зобов'язання в безоплатних рамкових договорах, оскільки підприємницькі угоди найчастіше мають один і той же мотив - отримання прибутку. Пара набуває обов'язок дотримуватися умова про ексклюзивність продажу свого товару. Такий обов'язок повинна мати підставу. Якщо, згідно з рамковою угодою, продавець товару не отримає зустрічного права вимагати від покупця товару укладання договорів поставки, він взагалі не зможе реалізувати свій товар: третім особам він продавати товар не вправі, а ексклюзивний покупець ухиляється від укладення договору поставки. У цьому випадку необхідно визнати, що зобов'язання продавця не має свого заснування. Коли виробник резервує продаж продукції виключно для конкретного покупця, цей останній повинен зобов'язатися її купити. Тільки в цьому випадку у них вийде договір про ексклюзивну поставці. Стосовно до таких випадків говорять про взаємодоповнюваності рамкового договору договорами-додатками, за допомогою яких він буде виконуватися. У зв'язку з цим можна зробити висновок, що неможливо скласти договір про ексклюзивне розповсюдженні продукції в тій мірі, в якій постачальник відмовляється від права контролювати продаж своїх товарів. В інших договорах рамкового типу - концесії або франшизі - надання ексклюзивності з боку виготовлювача може приймати інші форми - умова про ексклюзивне постачанні або умова про квоту і т.п.9 Рамковий договір носить триваючий характер, т . е. мова йде про договір, який передбачає неодноразове послідовне виконання. Він призначений для супроводу майбутніх відносин сторін. Саме тому він не може бути охарактеризований як попередній договір, завдання якого вважається реалізованою після одноразового укладення сторонами підготовлюваного договору. Рамковий договір дозволяє сторонам організувати цілу систему ділових відносин, що включає всі укладені ними численні договори. Він стоїть біля витоків цілої групи наступних договорів. Триває характер носить, наприклад, договір банківського рахунку. Він передбачає укладання необмеженої кількості розрахункових операцій. Договори-додатки можуть бути як триваючими (наприклад, договори поставки, які передбачають від грузку товару в декілька етапів), так і виконуваними одноразово. Наприклад, розрахункові угоди, укладені на виконання договору банківського рахунку, виконуються банком одноразово шляхом здійснення платежу вказаною клієнтом особі. Оскільки рамковий договір, а також договори-додатки укладаються, як правило, у підприємницькій діяльності, їх сторонами зазвичай є підприємці. Проте російський закон не регулює відносини, що виникають з рамкового договору, а значить, не містить будь-яких імперативних норм, що обмежують коло суб'єктів такого договору. Тому на сьогоднішній день сторонами рамкового договору можуть бути будь-які особи, як мають, так і не мають статусу підприємця. Наприклад, сторонами договору банківського рахунку є банк (небанківська кредитна організація) і клієнт. Банк (небанківська кредитна організація) - будь-яка кредитна організація, що отримала ліцензію Банку Росії на право здійснення нею банківських операцій, а також сам Центральний банк Російської Федерації. Клієнт - будь-яка особа (держава, російські та іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства), як підприємець, так і споживач, яке користується послугами банку з відкриття та ведення рахунків та вчинення розрахункових операцій. Таким чином, на стороні клієнта за договором банківського рахунку можуть бути як підприємці, так і споживачі. Аналогічна ситуація складається при укладенні договору про надання кредитної лінії. Позичальником за овердрафтом (різновид кредитної лінії) може бути як підприємець, так і споживач. Договори-додатки, як правило, укладаються між тими ж сторонами, що і рамкові договори. Вони є двосторонніми угодами. Однак в окремих нечисленних випадках одна зі сторін рамкового договору заміщає себе третьою особою для укладання договорів-додатків. Це третя особа є посередником. Поява фігури посередника при виконанні рамкового договору не є підставою для зміни правової кваліфікації договора10. Рамковий договір - договір комплексний. І саме це робить його специфічним, оригінальним. Така характеристика випливає з простого аналізу розглянутої юридичної угоди. З одного боку, можна виявити комбінацію «рамковий договір / договори виконання рамкового договору», яка була розглянута вище. З іншого боку, сам базовий договір містить комбінацію різноманітних зобов'язань, які також утворюють комплексну структуру цієї угоди. Базовий договір містить елементи різних з точки зору правової природи відносин, оскільки він включає не тільки організаційні умови, а й загальні умови договорів-додатків. Останні можуть бути різними за правовою природою угодами. В результаті базовий договір може включати, наприклад, організаційні елементи, елементи договору позики, договору підряду, договору поставки, елементи забезпечувальних угод та інших подібних конструкцій, які мають бути укладені на виконання рамкового договору. Організація цих складових являє собою предмет оригінального договору. Але вивчення рамкового договору не може ігнорувати договори-додатки, які його дотримуються. В їх відсутність мета, узгоджена сторонами рамкового договору, не буде досягнута. Вони встановлюють кінцеву мету операції. Таким чином, рамковий договір передбачає подвійну комплексність: на рівні базового договору і на рівні договірного ансамблю, який він породжує. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Правова характеристика рамкового договору " |
||
|
||