| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
15.1. Поняття і зміст адміністративного правопорушення |
||
|
Елементи адміністративного правопорушення (проступку): | наявність діяння; | протиправність; | антигромадського; | винність; | караність; | юридичний склад Під діянням з правової точки зору прийнято розуміти таку поведінку суб'єкта правовідносин, яке може бути виражене в вигляді дії або бездіяльності Під дією розуміється активне невиконання визначеного обов'язку, непокору вимозі правової норми (наприклад, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції або народного дружинника, стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах і т п) Бездіяльність передбачає пасивне невиконання обов'язки (наприклад, невиконання приписів Державної автомобільної інспекції; невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків з виховання та навчання дітей і т п) Протиправність діяння грунтується на забороні законом або іншим нормативно-правовим актом вчинення конкретної дії (бездіяльності). Особа, яка вчиняє протиправне діяння, тим самим порушує норму чинного законодавства (конституційного, адміністративного, цивільного та ін.) Закон розглядає протиправне діяння, вчинене суб'єктом адміністративного правопорушення, в якості проступку (адміністративного делікту) лише за наявності вини цієї особи антигромадських адміністративного правопорушення полягає в тому, що воно має шкідливу спрямованість у вигляді посягання на захищаються суспільством цінності: права і свободи людини і громадянина, власність, незалежно від її форм, - державну, приватну і суспільну; навколишнє природне середовище; державний громадський порядок, а також порядок управління Винність діяння означає, що воно вчинене навмисно або з недбалої необережності. Наявність провини - обов'язкова ознака адміністративного правопорушення (проступку) Зміст умисної вини залежить від того, як адміністративне правопорушення сконструйовано в законодавстві Склади адміністративних проступків умовно поділяють на формальний і матеріальний При цьому для першого досить скоєння зазначеного в законодавстві дії або бездіяльності незалежно від настання шкідливих наслідків. Наприклад, ст. 12. 21-2 КпАП в якості формального складу адміністративного правопорушення передбачає порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на залізничному, морському, річковому та автомобільному транспорті та електротранспорті Матеріальні склади адміністративних правопорушень, на відміну від формальних, включають в якості обов'язкової ознаки, крім дії (бездіяльності), наслідок і причинний зв'язок між діянням і настанням шкідливого результату, наприклад втягнення неповнолітнього у вживання пива та напоїв, що виготовляються на його основі, спиртних напоїв або одурманюючих речовин (ст. 6 .10 КпАП). У формальних складах адміністративних правопорушень умисна вина полягає у свідомості особою протиправного характеру вчиненого діяння При цьому не потрібно, щоб порушник точно знав, коли і яким органом вчинення тих чи інших дій заборонено і які конкретно шкідливі наслідки можуть наступити в результаті його дії (бездіяльності). У матеріальних складах адміністративних проступків умисна вина, крім свідомості протиправності діяння, включає також ставлення порушника до настали шкідливих наслідків Особа передбачає ці наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання Необережна вина визначається стосовно матеріальних складів адміністративних правопорушень і пов'язується виключно з відношенням порушника до наслідків своєї дії. У формальних проступки необережна вина характеризується тим, що особа, як правило, не усвідомлює протиправності своєї дії, хоча повинна була і могла усвідомлювати як протиправність, так і караність поведінки в адміністративному порядку Різниться дві форми необережної вини : легковажність - передбачення особою можливості настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), поєднане з самовпевненим розрахунком їх запобігання, і недбалість - непередбачені такої можливості за умови, що особа повинна була і могла передбачати настання вказаних у законі наслідків Караність діяння передбачає застосування адміністративного стягнення у вигляді санкції до винної особи спеціально уповноваженим на те державою органом або посадовою особою і становить відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення. Будучи юридичною підставою адміністративної відповідальності, адміністративне правопорушення включає в себе як обов'язковий елемент юридичний склад. Це сукупність закріплених нормативно-правовими актами ознак, наявність яких може спричинити адміністративну відповідальність Ознаки (елементи) юридичного складу адміністративного правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона Об'єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного чи іншої галузі права, які охороняються заходами державного примусу До таких громадських відносин відносяться відносини, що виникають в процесі реалізації політичних, економічних, трудових та інших прав і свобод людини і громадянина; відносини, які охоплюють сферу державної , приватної і суспільної власності; навколишнього природного середовища; охорони здоров'я; безпеки особистості, державного громадського порядку, а також порядку управління Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення проявляється у вигляді діяння, що має протиправний характер, або, що одне і то ж, у вигляді забороненого адміністративно-правовою нормою дії або бездіяльності, що зазіхає на конкретні суспільні відносини Разом з тим таке діяння може виявлятися повторно, неодноразово або мати триває характер, що має істотне значення для правильної юридичної кваліфікації правопорушення та визначення виду стягнення за його вчинення . Під неоднократностью в юридичній літературі прийнято розуміти вчинення особою аналогічних протиправних дій два і більше рази з розривом протягом певного проміжку часу, за які до правопорушника хоча і не застосовувалися заходи адміністративної відповідальності, але він міг бути попереджений компетентним органом або посадовою особою (наприклад, порушення правил адміністративного нагляду та т п) Під повторністю в юридичному сенсі розуміється вчинення особою двох і більше аналогічних адміністративних правопорушень протягом року, якщо стосовно хоча б одного з них до правопорушника були застосовані заходи адміністративного стягнення або адміністративне правопорушення було зареєстровано у встановленому законом порядку. Повторність перетворює простий вид даного правопорушення в кваліфікований, за вчинення якого встановлюється підвищена адміністративна відповідальність Продовжуємо (що триває) правопорушення являє собою ряд схожих за своїм характером, спрямованістю та змістом дій, що становлять у своїй сукупності єдине правопорушення. Триваюче правопорушення має нерозривний зв'язок дій, спрямованих на тривале невиконання приписуваних обов'язків, покладених законом на винну особу під загрозою адміністративної відповідальності Суб'єктами адміністративного правопорушення є як фізичні особи, так і колективні утворення, визнані у встановленому законом порядку винними у вчиненні конкретного проступку Серед суб'єктів Російської Федерації КпАП передбачає п'ять видів фізичних осіб 1. Громадяни Російської Федерації. 2. Іноземні громадяни (включаючи суб'єктів з подвійним громадянством) 3. Особи без громадянства. 4. Спеціальні (індивідуальні) суб'єкти, що в індиві дуальним адміністративно-правовим статусом (посадові особи, водії, підприємці без утворення юридичної особи і т п) 5. Особливий суб'єкт - фізична особа, яка має зв'язок з особливо стями його адміністративно-правового статусу, що обмежує його адміністративну відповідальність (співробітники ОВС, військовослужбовці, неповнолітні, окремі категорії іноземних громадян) За встановленим правилом усі фізичні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності по досягненні ними передбаченого на момент вчинення адміністративного проступку віку 16 років і за умови їх осудності. Разом з тим ряд осіб, які належать до категорії спеціальних суб'єктів (наприклад, посадові особи), реально можуть володіти такими правами лише з віку 18 років, що і визначає порядок їх залучення до адміністративної відповідальності з моменту фактичного призначення на посаду КоАП виходить з того, що знаходяться на території Росії іноземці та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами Росії, однак фактичне виконання закону обумовлено міжнародно-правовими зобов'язаннями Російської Федерації Адміністративна відповідальність зазначених осіб може бути врегульована ратифікованим міжнародним договором, який за своєю юридичною силою перевершує акти внутрішнього законодавства У такому випадку норма, передбачена КпАП, поступається своє місце міжнародного правовому акту Серед колективних суб'єктів можна розрізняти загальні та спеціальні. При цьому ознаки спеціальних суб'єктів прямо називаються в нормі, яка встановлює відповідальність. Із закону випливає необхідність розходжень між суб'єктами адміністративного правопорушення та адміністративної відповідальності Слід мати на увазі, що не завжди суб'єкти адміністративного правопорушення підлягають адміністративній відповідальності Наприклад, військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу ОВС, як правило, підлягають не адміністративної, а дисциплінарної відповідальності Отже, коло суб'єктів адміністративного правопорушення і коло суб'єктів адміністративної відповідальності не завжди збігаються Таким чином, характеристика суб'єкта має суттєве значення як для визначення його ролі в системі суспільних відносин, так і для правильного вибору міри адміністративної та іншої відповідальності Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - психоемоційний ставлення суб'єкта до здійснюваного їм протиправному діянню та її можливим шкідливим наслідків. Центральне місце суб'єктивної сторони займає вина суб'єкта, яка може проявлятися у формі як умислу, так і необережності. Наявність наміру означає, що проступок був здійснений усвідомлено: обличчя, його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускав настання цих наслідків (ст 2 лютого КпАП) Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (ст. 2. 2 КпАП). Слід зазначити, що наявність умисної вини може служити підставою для накладення на винного більш суворого стягнення Адміністративні проступки на відміну від кримінально караних правопорушень носять менш небезпечний характер Однак це не означає, що вони не містять суспільної небезпеки Адміністративним провинам, як і кримінально караним діянням, притаманна суспільна небезпека, антигромадська спрямованість і загроза нормальному розвитку відповідних суспільних відносин, хоча їх ступінь суспільної небезпеки нижче, ніж у злочинів Матеріальним ознакою адміністративних проступків, як і злочинів, виступає їх суспільна небезпека, яка і є вираженням певної міри їх антигромадської суті Саме ступінь суспільної небезпеки служить критерієм оцінки та відмежування адміністративних проступків від інших правопорушень Значення розглянутих вище елементів адміністративного правопорушення полягає в нерозривному зв'язку з дозволом питання про можливість подальшого наступу адміністративної відповідальності для осіб, вчинили адміністративні проступки. Випадання хоча б одного з розглянутих елементів адміністративного правопорушення чи ознак його юридичного складу виключає і настання адміністративної відповідальності. Таким чином, можна зробити висновок про те, що юридичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення (адміністративний проступок) Захищаючи інтереси суспільства, права і свободи громадян, держава використовує засоби і методи соціального контролю за дотриманням норм поведінки , застосовуючи до порушників заходи не тільки моральної (суспільного) впливу, а й юридичної відповідальності Одним з видів юридичної відповідальності, що встановлюються державою з метою забезпечення законності, є адміністративна відповідальність |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "15.1. Поняття і зміст адміністративного правопорушення" |
||
|
||