загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

§ 1. Амністія


На відміну від попереднього чинний КК містить спеці-ально статтю (84), в якій визначено порядок та правові наслідки амністії. Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 103 Кон-статиці РФ амністія оголошується Державною Думою Фе-дерального Зборів РФ щодо індивідуально НЕ певного кола осіб.
Термін «амністія» походить від грецького слова amnestia, що означає забуття, прощення. Автори більшості навчально-ков з кримінального права не проводять відмінності між поняттями
«амністія» і «акт про амністію» 1. Таке ототожнення помилковий-но. Комплексний аналіз чинного законодавства (Консти-туції РФ, КК) дозволяє зробити висновок, що амністія представля-ет собою своєрідну державну міру, спрямовану на реалізацію кримінальної ответственности2. Акт про амністію являє-ся лише передбаченої законом формою, в якій ця міра здійснюється.
У системі права інститут амністії займає особливе місце, а визначення його галузевої приналежності відноситься до числа дискусійних проблем науки кримінального права. К.М. Тіщенко3 та О.С. Зельдова4 вважають амністію інститутом кримінального права. Аналогічну думку висловили М.І. Карпушин і В.І. Курлянд-скій5.
Інші автори6, відзначаючи специфічну правову природу актів про амністію, розглядають їх у рамках конституційного
1 Див, наприклад: Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 2. М., 1999. С. 268,
та ін
2 Див: Марогулова І.Л. Амністія і помилування в російському законо-
видавництві. М., 1998. С. 62.
3 Див: Тищенко К.М. Помилування в кримінальному праві. М., 1994. С. 8-12.
4 Див: Зельдови О.С. Роль амністії в здійсненні радянської уголов-
но-правової політики. Автореф. дис .... канд. юрид. наук. М., 1987. С. 12.
5 Див: Карпушин М.І., Курляндский В.І. Кримінальна відповідальність і со-
ставши злочину. М., 1974. С. 224.
6 Див: Дурманов Н.Д. Радянський кримінальний закон. М., 1967. С. 36; Синцова Т.А. Амністія і помилування в радянському державному праві / / Правове-дення. 1969. № 6. С. 118; Келіна С.Г. Теоретичні питання звільнення

права. Так, на думку Ю.М. Ткачевський і Н.Ф. Крилової, по-зиція, незважаючи на те, що в КК РФ включена ст. 84, інститут амністії «не входить в систему Загальної частини Кодекса1.
Найбільш обгрунтованою видається думка І.Л. Марогу-ловой, яка пропонує розглядати амністію і помілова-ня в рамках багатогалузевого інституту так званого дер-жавного пробачення. Видання актів про амністію віднесено до компетенції вищого органу законодавчої влади і з цієї точки зору відноситься до конституційного права. У той же вре-мя згідно з кримінальним законодавством акти про Амні-стіі входять до числа підстав звільнення від кримінальної відпові-дальності і покарання і тому можуть бути розглянуті в рамках кримінального права. Застосовуються ж акти про амністію на різних стадіях кримінального процесу, що дозволяє віднести їх до кримінально-процесуального права. Все це свідчить, що амністію слід вважати комплексним міжгалузевим інсти-тутом.
У науці кримінального права суперечки викликав і питання про юридиче-ської природі актів про амністію. У літературі висловлено думку про те, що «правова природа актів про амністію істотно відрізняється від правової природи нормативних актів» 2, що акти про амністії не застосовують і не скасовують норми права і що вони виступають в ролі своєрідного юридичного факту, порож-дає нове правовідношення між державою, з одного боку, і амністуються особами - з іншого.
Така точка зору представляється помилковою. Незважаючи на певні особливості актів про амністію, що стосуються в тому числі і дії цих актів у часі, вони містять норми права - правила поведінки, обов'язкові для суб'єктів, вказаних в цих актах, і розраховані на застосування до індивіда-ально не визначеному колу осіб . Приписи цих норм реа-лізуются в правозастосовних актах - в рішеннях (постанов-лениях) уповноважених на те посадових осіб і органів (попереднього слідства, дізнання, слідчих ізоляторів
від кримінальної відповідальності. М., 1974. С. 87; Скибицкий В.В. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання. Київ, 1987. С. 66, 176.
1 Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 2. М. , 1999. С. 269.
2 Марогулова М.Л. Указ. соч. С. 62.

та ін.) Все це свідчить про те, що на відміну від актів по-милування акти про амністію мають нормативний характер і можуть поширюватися на певні категорії осіб (на-приклад, на жінок, інвалідів, неповнолітніх) або на всіх осіб, які вчинили злочини певних видів (неос - торожности, економічні та ін.)
Акт про амністію не змінює і не скасовує закону, якими встановлено кримінальну відповідальність за ті чи інші гро-венно небезпечні діяння, і не ставить під сумнів законність і обгрунтованість вироку суду, винесеного по конкретній справі. Амністія лише пом'якшує доля осіб, які вчинили Престо-полон.
Акт про амністію тягне певні кримінально-правові по-слідства, встановлювані в кримінальному законі. Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК ці акти можуть містити приписи наступ-ного характеру:
а) про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, со-
вершили злочину;
б) про звільнення від покарання або його відбування осіб,
засуджених за злочини;
в) про скорочення призначеного покарання;
г) про заміну призначеного покарання більш м'яким; д) про звільнення від додаткового покарання; е) про зняття судимості.
Конкретний зміст амністії визначається в самому акті про амністію. Зазвичай такі акти носять комплексний характер і містять приписи декількох видів з числа передбачених ч. 2 ст. 84 КК, а іноді і не передбачених даною нормою (наприклад, в деяких актів про амністію були включе-ни приписи про скорочення не всього призначеного покарання, а лише його невідбутої частини).
У різні періоди розвитку Російської держави акти про амністію мали правову форму: Указів Президії Верховної Ради СРСР, постанов Верховної Ради СРСР і навіть Закону СРСР від 1 листопада 1991 р. «Про амністію військово-службовців , ухилились від військової служби »В теперішній час відповідно до Конституції РФ акт про амністію приймається-ється у вигляді постанови Державної Думи.

У зв'язку з тим, що практичне застосування акта про амністію представляє певну складність, крім самого акту дер-жавної Дума зазвичай приймає додаткове поста-Постановою, в якому роз'яснює питання, пов'язані з застосований-ням акта про амністії (визначаються органи, на які біля-жено виконання амністії, розкривається зміст термінів, використаних в акті про амністію, і т.д.).
Коло осіб, на яких поширюється дія конкретної амністії, визначається в самому акті про амністію шляхом максі-мально докладного їх перерахування.
Наприклад, відповідно до постанови Дер-ної Думи від 19 квітня 2006 р. «Про оголошення амністії у свя-зи з 100-річчям заснування Державної Думи в Росії» звільненню від кримінальної відповідальності підлягали:
1) підозрювані і обвинувачувані у вчиненні у віці до 16 років злочинів, за які передбачено покарання не понад 5 років позбавлення волі;
2) підозрювані і обвинувачувані у вчиненні в віці від
16 до 18 років злочинів, за які передбачено покарання не понад 5 років позбавлення волі, що раніше не відбували наказа-ня у виховних колоніях;
3) жінки , що мають неповнолітніх дітей, вагітністю-
ві жінки, жінки старше 55 років і чоловіки старші
60 років, підозрювані і обвинувачувані у вчиненні злочини ний, за які передбачено покарання не понад 5 років лише-ня свободи і раніше не відбували покарання у виправних установах;
4) підозрювані і обвинувачувані у вчиненні злочинів у віці до 18 років, а також підозрювані і обвинувачувані жінки, які мають неповнолітніх дітей, вагітні жінки, жінки старше 55 років і чоловіки старші 60 років, якщо за злочини, у вчиненні яких підозрюються або обвинувачуються зазначені особи, передбачено покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Цією ж постановою пропонувалося звільнити від на-
казания:
1) засуджених до позбавлення волі на строк до 5 років включи-
тельно за злочини, вчинені у віці до 16 років;

2) засуджених до позбавлення волі на строк до 5 років включно за злочини, вчинені у віці від 16 до 18 років, і які раніше не відбували покарання у виховних колоніях;
3) засуджених до позбавлення волі на строк понад 5 років за умисні злочини, вчинені у віці до 18 років, які відбули не менше половини призначеного строку покарання;
4) засуджених до позбавлення волі на строк до 5 років включно і які раніше не відбували покарання у виправних уч-нов:
жінок, які мають неповнолітніх дітей;
вагітних жінок; жінок старше 55 років; чоловіків старше 60 років.
5) засуджених до позбавлення волі за злочини, вдосконалення-шенние з необережності у віці до 18 років, які відбули не менше-неї однієї третини призначеного строку покарання.
Розглянуте постанову про амністію можна віднести до актів про амністію широкого застосування. Разом з тим у по-останньої часом все частіше стали оголошуватися амністії, які відносять-ся до більш вузькому колу осіб. Прийняття таких актів, як правило, викликається склалася в країні політичною ситуацією.
Як приклади так званих політичних амністій ??можна привести постанови Державної Думи від 23 лю-того 1994 р. «Про оголошення політичної та економічної ам-ність»; від 9 лютого 1996 р. «Про оголошення амністії у відношенні осіб, що брали участь у протиправних діях, пов'язаний-них з озброєним конфліктом на території Республіки Дагестан в січні 1996 р. »; від 12 березня 1997 р.« Про оголошення амністії щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у зв'язку з збройним конфліктом в Чеченської Респуб-лику », від 13 грудня 1999 р.« Про оголошення амністії у ставлення-ванні осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння в ході про-ведення антитерористичної операції на Північному Кавказі »; від 6 червня 2003 р.« Про оголошення амністії у зв'язку з прийняттям Конституції Чеченської Республіки »; від 22 вересня 2006
« Про оголошення амністії щодо осіб, які вчинили пре-
ступления в період проведення контртерористичних операцій

на територіях суб'єктів Російської Федерації, що знаходяться в межах Південного федерального округу ».
В актах про амністію, як правило, визначається і коло осіб, на
яких її дія не поширюється. Так, постанова
«Про оголошення амністії у зв'язку з прийняттям Конституції Че-Ченської Республіки» перераховує, до кого окремі приписи цього акту застосовуватися не повинні (особи, які вчинили діяння підвищеної суспільної небезпеки, вичерпний перелік яких наведено в розглянутому акті; військовослужбовці, со-трудники органів внутрішніх справ Російської Федерації, співро-ники установ і органів кримінально-виконавчої системи, особи громадянського персоналу Збройних Сил РФ, інших військ, військових формувань і органів, які вчинили розкрадання вогне-Стрельни зброї, боєприпасів, вибухових речовин або вибух-них пристроїв і їх збут; учасники незаконних збройних формувань або стійких збройних груп (банд) або інші особи, протидіяти проведенню Контртерористів-чеських операцій на територіях суб'єктів Російської Федерації, що знаходяться в межах Південного федерального округу; особи, со-вершили злочину при особливо небезпечному рецидиві; иностран-ні громадяни та особи без громадянства).
Матеріали про застосування акта про амністію до відбувають покарання засудженим, яким у встановленому порядку при-менено обов'язкове лікування від алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії, а також до засуджених, що не пройшли повного курсу лікування венеричних захворювань, розглядаються після завершення зазначеними засудженими повного курсу лікування. Підставою для визнання засудженого завершившим цей курс є медичний висновок. Матеріали про застосування акта про амністію до відбувають покарання засудженим, біль-ним туберкульозом та віднесеним до I групи диспансерного обліку, розглядаються після інтенсивного курсу лікування та прекраще-ня ними бактеріовиділення, підтвердженого медичним висновком. Однак ці правила повинні бути прямо передбачена в акті про амністію чи в постанові про порядок його застосування.
Амністія поширюється на всіх осіб, які підпадають під її дію незалежно від того, згодні вони з нею чи ні.

Однак амністія не означає реабілітацію особи і є лише прощенням за скоєне. Тому звільнення від уго-ловний відповідальності у зв'язку з актом про амністію можливо тільки за відсутності заперечень з боку обвинуваченого. При наявності таких заперечень провадження у справі продовжуе в звичайному порядку і доводиться до судового розгляду тва, в якому суд постановляє або виправдувальний вирок, або обвинувальний, але із звільненням від наказа-ня за актом про амністію.
  Акт про амністію є обов'язковим і безумовним підставою для пом'якшення долі осіб, зазначених у ньому (освобожде-ня від кримінальної відповідальності, від покарання, скорочення терміну покарання і т.д.). Така підстава не залежить від розсуд-ня органів, на які покладено застосування амністії (орга-нів дізнання, слідства, суду, органів виконання покарання відповідного виду), і не ставиться в залежність від после-дме поведінки особи або від якихось інших умов .
  Акти про амністію зазвичай поширюються на кримінально на-казуемие діяння, вчинені до його прийняття або набуття ними чинності.
  Застосування амністії до триваючим і продовжуємо переступив-леніям визначається роз'ясненнями, що містяться в постанов-лення Пленуму Верховного Суду СРСР від 4 березня 1929 № 23
  «Про умови застосування давності і амністії до триваючим і про-продовжували злочинів». За загальним правилом, акт про амністію до осіб, які вчинили триває злочин, застосуємо, якщо їх діяння було припинено до набуття чинності цього акту. З цього правила можливі виключення, встановлені самим актом про амністію. Так, постанова Державної Думи «Про порядок застосування постанови« Про оголошення амністії у свя-зи з прийняттям Конституції Чеченської Республіки »передбачати застосування даної амністії щодо осіб, здійснивши-ших суспільно небезпечні діяння в ході збройного конфлікту і (або) проведення контртерористичних операцій в межах кордонів колишньої Чечено-Інгушської Автономної Радянської соціалістичного Республіки в період з 12 грудня 1993 р. до дня встуила-ння в силу постанови про оголошення амністії, якщо вони відмовилися від участі в незаконних збройних формуваннях

  або добровільно здали зброю і військову техніку до 00 годин
  1 вересня 2003
  При вчиненні продовжуваних злочинів амністія при-змінюється тільки в разі, коли останній акт такого злочини ня був здійснений до набрання чинності акту про амністію.
  Слід мати на увазі, що сам акт про амністії не освобожда-ет від кримінальної відповідальності або покарання і не пом'якшує покарання. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акта про амністію здійснюється органами дізнання, слідства (постановою про відмову в порушенні кримінальної справи або про його припинення), а також командуванням дисциплінарних-нарних військових частин, але обов'язково затверджується прокурений-ром. У справах, які знаходяться на розгляді в суді, амністія застосовується судом (ухвалою суду про припинення кримінальної справи), але за обов'язкової участі прокурора. Амністія може бути реалізована обвинувальним вироком суду з освобожде-ням від покарання і судимості; постановою начальника ис-виправних установи, санкціонованою прокурором, або постановою спеціальної комісії по звільненню з місць позбавлення волі.
  Приписи актів про амністію, що стосуються зняття судимо-сти, не вимагають прийняття якихось спеціальних актів застосований-ня права. Однак зняття судимості рідко передбачається постановами про амністію (таке положення містило, на-приклад, постанова Державної Думи від 20 квітня
  2005 року "Про оголошення амністії у зв'язку з 60-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»).
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 1. Амністія"
  1.  § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
      амністії, закінчення строків давності, недосягнення віку, з якого настає кримінальна чи адміністративна відповідальність, прийняття закону, що скасовує злочинність чи караність діяння), так само як і зміна кваліфікації вчиненого на менш тяжкий злочин або зниження міри покарання, не є підставами для відшкодування збитку за ст . 1070 ЦК. В якості потерпілих від
  2.  17.4. Звільнення від адміністративної відповідальності та її виключення за чинним російським законодавством
      амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання, скасування закону, який встановлює адміністративну відповідальність, закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, смерть фізичної особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне
  3.  20.1. Поняття, завдання і стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
      амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; - скасування закону, який встановлює адміністративну відповідальність; - закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності; - наявність по одному і тому самому факту вчинення протиправних дій (бездіяльності) особою, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне
  4.  20.7. Виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення
      амністії, якщо такий акт усуває застосування адміністративного покарання; скасування або визнання такими, що втратили силу закону або його положення, що встановлюють адміністративну відповідальність за скоєне; смерть особи, залученого до адміністративної відповідальності, або оголошення її у встановленому законом порядку померлим; закінчення строків давності виконання постанови про призначення
  5.  21.4. Державний контроль: поняття і види
      амністії; - висунення обвинувачення проти Президента РФ для усунення його з посади; - висловлення недовіри Уряду РФ. Завдання Рахункової палати РФ: 1) організація і здійснення контролю за своєчасним використанням дохідних і видаткових статей федерального бюджету і бюджетів позабюджетних фондів за обсягом, структурою та цільовим призначенням; 2) визначення ефективності та
  6.  3. Відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями правоохоронних та судових органів
      амністія, зміна обстановки і т.д.) виключає право вимагати відшкодування шкоди. У вилучення із загальних умов відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі заподіяної публічною владою, шкоду, заподіяну в зазначених вище випадках правоохоронними або судовими органами, підлягає відшкодуванню незалежно від вини їх посадових осіб (п. 1 ст. 1070 ЦК; п. 1 ст . 133 КПК). Адже останні,
  7.  § 3. Обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність
      амністія, помилування, хвороба, зміна обстановки, діяльне каяття, закінчення строку давності, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом, умовно-дострокове звільнення і т.д. (Ст. 75 - 86 КК РФ). Контрольні питання 1. Що розуміється під правомірним поведінкою? 2. Назвіть основні види і мотиви правомірної поведінки. 3. Дайте визначення правопорушення і його складу.
  8.  Глава 30 Правове становище околиць імперії
      амністії, представляв князівство Фінляндське у зовнішніх зносинах. Сейм скликався через кожні п'ять років, він складався з двох палат, що представляють чотири стани: лицарство і дворянство, духовенство, городян і селян. Рішення Сейму вважалося прийнятим, якщо воно приймалося трьома палатами. Прийняття або зміна основних законів вимагало рішення всіх чотирьох палат. Сейм мав право
  9.  Глава 45 Державна дума в Росії
      амністії політв'язням, скасування смертної кари та ін.) Державна рада, наприклад, загальмував поширення закону про земському самоврядуванні на окраїнні губернії, перешкодив створенню волосних земських установ. Найбільш гострим був конфлікт між Думою і урядом при обговоренні аграрного питання. Уряд доводив, що проекти кадетів і трудовиків дають селянам
  10.  Глава 49 Лютнева революція 1917 р
      амністію, основні права і свободи громадян, рівноправність солдатів з громадянами, створення міліції (замість поліції) і початок підготовки до Установчих Зборів. 2 березня депутати Думи (Гучков і Шульгін) прибули в Псков, щоб переконати імператора відректися від престолу. Микола II передав владу братові Михайлу, але той відмовився прийняти престол і Маніфестом 3 березня надав рішення питання про форму
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка