|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
65. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 г
|
|
Основним міжнародним договором в області авторських прав є Бернська конвенція, прийнята в 1886 р. Конвенція встановлює як загальні принципи, так і спеціальні мінімальні стандарти охорони авторських прав. У число загальних принципів входять:
1) охорона авторського права без яких або формальностей;
2) національний режим охорони;
3) національна незалежність охорони авторських прав.
У ст. 5 (2) Бернської конвенції щодо авторських прав закріплено: користування авторськими правами та їх здійснення не пов'язані з виконанням яких би то не було формальностей. Це означає, що для подальшої охорони авторського права не вимагається здійснити процес його реєстрації державних органах. Даний принцип відрізняє авторське право від патентного. Національний режим охраниозначает, що будь-якого твору, створеного в будь-якій країні - учасниці Конвенції, надається така сама охорона, як і власним творам. Національна незалежність охорони авторських правозначает надання охорони в усіх країнах Бернського союзу, не залежить від існування відповідної охорони або строку її дії в країні походження твору.
Бернська конвенція містить положення про те, що встановлюється охорона творів, які до моменту вступу Конвенції в силу не стали ще загальним надбанням у країні походження внаслідок закінчення терміну охорони. Умови застосування цього принципу визначаються відповідними країнами кожної для себе самостійно. При приєднання Росії до Бернської конвенції Урядом РФ було заявлено, що дія даної Конвенції не поширюється на твори, які на дату її вступу в силу для Російської Федерації (13 березня 1995 р.) вже з'являлись на її території суспільним надбанням.
Бернська конвенція містить пояснювальний невичерпний перелік охоронюваних творів. До них відносяться будь-які оригінальні твори у галузі літератури, науки і художньої творчості незалежно від форми і способу їх вираження. Охороняються так само всі похідні роботи, тобто ті, що засновані на інших, раніше існуючих творах. До похідних работамотносятся переклади, адаптації, музичні аранжування, інші види переробок творів.
Охорона авторського права Бернською конвенцією надається не тільки автору, але і його правонаступників. Встановлюється наявність у автора виняткових прав на твір (майнових і особистих немайнових).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 65. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 г " |
- § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
конвенція з охорони промислової власності, яка продовжує залишатися найважливішим міжнародною угодою в галузі охорони промислових прав. Традиція пропрієтарного підходу до авторського і патентного права достатньо сильна і в даний час. Термін "інтелектуальна власність" широко використовується в законодавстві, у науковій літературі і в практиці багатьох країн. У 1967 р. в
- 4. Сфера дії авторського права
конвенцією про охорону літературних і художніх творів 1886 і Всесвітньою конвенцією про авторське право 1952 Важливі й інші правила. Твір також вважається вперше опублікованих в Російській Федерації, якщо протягом 30 днів після дати першого опублікування за межами РФ воно було опубліковано на території РФ. Крім того, надання на території РФ охорони твору
- § 1. Міжнародно-правове регулювання авторських прав. Багатосторонні конвенції в галузі авторського права
конвенції як провідні чинні акти у сфері інтелектуальної власності. Першим багатостороннім договором в області захисту авторських прав стала Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 Конвенція багаторазово переглядалася (в 1896 р. - в Парижі, в 1908 р. - в Берліні, в 1928 р. - в Гавані, в 1948 р. - в Брюсселі, в 1967 р. - в Стокгольмі, остання
- 7. Міжнародні договори як джерела права інтелектуальної власності
конвенція з охорони промислової власності 1883 (для СРСР і потім для Росії Конвенція набула чинності з 1липня 1965 р.), 2) Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право 1952 р. (набула чинності в 1968 р.); 3) Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 (діє на території РФ з 1995 р.); 4) Договір про патентну кооперацію 1970 р. (вступив
- § 1. Загальна характеристика і джерела
конвенцій, які найбільше вплинули на внутрішнє законодавство цих країн, слід виділити Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів 1886 року, яка згодом неодноразово переглядалася. Помітна роль належить і Всесвітньої (Женевської) конвенції про авторське право 1952 року. Останні за часом редакції обох конвенцій були прийняті в Парижі в 1971
- 7.2. Міжнародно-правове регулювання захисту авторських прав та промислової власності
конвенція про охорону літературних і художніх творів. Надалі цей документ неодноразово переглядався на міжнародних конференціях, що проходили в 1896, 1908, 1914, 1928, 1948 і 1967 роках. Послід з них відбулася в 1971 р. в Парижі. Тому для Країна-учасниць конвенція діє в різних редакціях. Для Росії цей міжнародно-правовий документ діє з 13 березня 1995
- 1.1. Історія становлення та розвитку авторського права і суміжних прав
конвенція про охорону літературних і художніх творів, а потім і інші міжнародні договори (конвенції), що регулюють сферу інтелектуальної власності. У XIX в. французький досвід правового регулювання авторських відносин став основою для Загальної декларації прав людини (прийнята на третій сесії Генеральної Асамблеї ООН Резолюцією 217 A (III) від 10 грудня 1948 р.), ст. 27
- 1.3. Джерела авторського права
конвенції з охорони літературних і художніх творів (Берн, 9 вересня 1886; набула чинності для Російської Федерації 13 березня 1995) (далі - Бернська конвенція); - Всесвітньої конвенції про авторське право (Женева, 6 вересня 1952; переглянута в Парижі 24 липня 1971; набула чинності для СРСР 27 травня 1973); - Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і
- НОРМАТИВНІ АКТИ
конвенція з охорони літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 року у ред. від 28 вересня 1979 3. Всесвітня конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 (переглянута в Парижі 24 липня 1971). Переглянута Конвенція та протоколи до неї набули чинності 10 липня 1974 4. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх
- 2. Джерела авторського права
конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 (в паризькій редакції від 24 липня 1971 р.), змінена 28 вересня 1979 і набула чинності для Російської Федерації з 13 березня 1995 р., і Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право від 6 вересня 1952 р., діюча для Росії в початковій редакції з 27 травня 1973 р., а в редакції від 24 липня 1971 м.
|