ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Договір підряду та суміжні з ним договори

. Договір підряду, будучи правовою формою виконання робіт і здачі отриманого результату замовникові, з урахуванням усього сказаного вище вимагає відмежування від ряду суміжних з ним договорів, а саме: трудового; купівлі-продажу; НДДКР; возмездного надання послуг. Особливих слів заслуговує так званий договір переробки давальницької сировини. Детальніше про це - далі.
1. Підрядні відносини є цивільно-правовими і спочивають на засадах рівності, автономії волі і майновій самостійності учасників, свободи договору (див. п. 1 ст. 1, п. 1 ст. 2, п. 4 ст. 421 ЦК). Договір підряду завжди полягає на виконання конкретної роботи за індивідуальним замовленням протягом встановленого терміну. На стороні підрядника і замовника можуть виступати будь-які суб'єкти цивільного права з урахуванням суб'єктних особливостей окремих його видів (див. п. 1 ст. 730, ст. 740, 758, 764 ЦК). Підрядник повинен здати замовнику результат виконаної роботи (в іншому випадку пророблена робота оплаті не підлягає - див. п. 1 ст. 702, ст. 711 ЦК), при цьому він не включається в трудовий колектив і самостійно організовує свою працю (в тому числі час праці, відпочинку та ін.). Як правило (якщо інше не передбачено договором), підрядник виконує роботу своїм коштом - тобто своїми матеріалами, силами і засобами (див. п. 1 ст. 704 ЦК), а також за свій ризик (див. ст. 705 ЦК).
Зазвичай кожна сторона договору представлена ??однією особою, в іншому випадку (при наявності на тій і (або) іншій стороні одного договору двох або більше осіб) має місце множинність осіб у зобов'язанні (див. п. 1 ст. 308 ЦК). Якщо дві особи або більше в рамках єдиного договору виступають на стороні підрядника, в силу особливої ??вказівки закону при неподільності предмета зобов'язання вони визнаються по відношенню до замовника солідарними боржниками і кредиторами, а при подільності предмета зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених законодавством або договором, - пайовими боржниками і кредиторами (див. ст. 707 ЦК). Дане правило є спеціальним. А оскільки аналогічна ситуація на стороні замовника (наприклад, зобов'язання тесляра побудувати альтанку на ділянці, що належить двом співвласникам) законом спеціально не регулюється, належить керуватися загальними положеннями про зобов'язання. Маючи на увазі, що предмет зобов'язання підрядника (тобто підлягає здачі підрядний результат) може бути діленим або неподільним, в той час як предмет зобов'язання замовників (тобто підлягають сплаті грошові кошти) подільні завжди, дві чи більше особи на стороні замовника за загальним правилом (якщо із законодавства або умов зобов'язання не випливає інше) є відносно підрядника пайовими або солідарними кредиторами (щодо підрядного результату) і пайовими боржниками (щодо сплати грошей) (див. ст. 321, п. 1 ст. 322 ЦК). Якщо ж мова йде про зобов'язання, пов'язаному з підприємницькою діяльністю замовників, вони зазвичай (якщо знову-таки законодавством або умовами зобов'язання не передбачено інше) виступають відносно підрядника як солідарні кредитори і боржники (див. п. 2 ст. 322 ЦК) * ( 420). Все це відрізняє цивільні відносини з виконання робіт від близьких їм трудових відносин - об'єкта правового регулювання трудового законодавства, значного за обсягом і специфічного за змістом.
Взагалі кажучи, основна функція трудового законодавства - одноманітне нормування масового праці, його мети - встановлення державних гарантій трудових прав і свобод громадян, створення сприятливих умов праці, захист прав та інтересів працівників і роботодавців, а в числі основних завдань - забезпечення балансу інтересів учасників трудових відносин і держави, регулювання (поряд із власне трудовими) відносин по: a) організації та управління працею; б) працевлаштування; в) професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників безпосередньо у даного роботодавця; г) соціального партнерства, ведення колективних переговорів, укладання колективних договорів та угод; д) нагляду і контролю (у тому числі профспілковому) за дотриманням трудового законодавства (в тому числі законодавства про охорону праці) та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права; е) вирішення трудових спорів; ж) обов'язковому соціальному страхуванню у випадках, передбачених федеральними законами. Звідси трудовий договір - угода між роботодавцем (фізичною, юридичною особою, а у випадках, передбачених законом, - і іншим суб'єктом) і працівником (завжди фізичною особою), згідно з яким роботодавець зобов'язується надати працівникові роботу за обумовленою трудової функції (тобто роботу взагалі), забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами та даними - трудовим - договором, своєчасно і в повному обсязі виплачувати працівникові заробітну плату, а працівник зобов'язується особисто виконувати узгоджену трудову функцію, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.
Працівник щодо роботодавця має ряд специфічних прав: a) на робоче місце, що відповідає державним нормативним вимогам охорони праці і умовам, передбаченим колективним договором; б) на забезпеченість роботою згідно з трудовим договором, обладнанням, інструментами, технічною документацією й іншими засобами, необхідними для виконання трудових обов'язків; в) на обов'язкове соціальне страхування у випадках, передбачених федеральними законами. Трудовий договір, як правило, укладається на невизначений термін, його особливість виключає множинність осіб на стороні роботодавця і працівника. Трудове законодавство гарантує мінімальний розмір оплати праці (не нижче розміру прожиткового мінімуму працездатного населення), виплата якого забезпечується відповідними бюджетами, власними коштами приватних роботодавців. Заробітна плата працівника може бути в грошовій або в іншій формі. У більшості випадків в тій чи іншій мірі оплаті підлягає і без результатний працю (у тому числі при невиконанні норм праці, невиконанні трудових (посадових) обов'язків, шлюбі продукції, простої). Трудове законодавство регулює інститути робочого часу і часу відпочинку, гарантій та компенсацій, трудового розпорядку, дисципліни та охорони праці, чужі законодавству цивільному (докладніше див ст. 1, 15, 20-22, 56, 58, 130, 131, 133, 155 -157, розд. IV, V, VII, VIII, X ТК). Ці та інші обставини слід мати на увазі при кваліфікації підрядних і трудових договорів, враховуючи особливе призначення останніх-регулювати відносини економічно нерівноправних суб'єктів і спеціальну - соціальну - спрямованість.
2. Договори підряду та купівлі-продажу (гл. 30 ЦК) - різні типи цивільних договорів: перший опосередковує процес возмездного створення або зміни майнових благ і подальшої їх передачі замовнику, другий - процес возмездного переміщення готівки або майбутніх товарів. Саме тому підрядник завжди діє за завданням замовника, виконуючи для нього індивідуальне замовлення (див. п. 1 ст. 702, п. 1 ст. 703 ЦК). Отже, предмет договору підряду завжди є індивідуально-визначеним (конкретним). Замовник визначає свої вимоги до результату роботи і має право повсякчас перевіряти хід і якість виконуваної роботи, не втручаючись при цьому у діяльність підрядника (див. п. 1 ст. 715 ЦК). Це й відрізняє договір підряду від купівлі-продажу, який може полягати з приводу не тільки індивідуального, але і родового майна (майна певного роду і якості), в останньому випадку право вибору конкретного майна для передачі покупцеві належить продавцю. Зазвичай предметом договору купівлі-продажу є вже створена річ, але навіть при її відсутності на момент укладення договору хід виконання роботи щоразу залишається за рамками договору, а сам результат (на відміну від підрядного) може не мати і нерідко не має належної індивідуалізації аж до моменту його передачі. Оскільки згідно з п. 2 ст. 455 ЦК договір купівлі-продажу може бути укладений в тому числі і на купівлю-продаж товару, який буде створений продавцем у майбутньому (що зближує продавця з підрядником до ступеня повного змішання відповідних випадків купівлі-продажу та підряду), при виборі між гл. 30 і 37 ЦК (з метою виключення неприпустимою в даному випадку конкуренції) принципово з'ясування низки питань, в тому числі:
a) грунтувалися чи відносини між контрагентами на індивідуальному замовленні (принциповому для договору підряду і взагалі знав Чи набувач речі, що її творцем є його контрагент);
б) визначалися чи початковий і кінцевий терміни виконання роботи (істотні для договору підряду);
в) з якого матеріалу виконувалася робота (виконання підрядною роботи можливе з матеріалу замовника).
Аналіз цих та інших питань має стати вирішальним при виборі між гл. 30 або 37 ЦК.
3. Договори підряду і НДДКР (гл. 38 ГК) - також різні типи цивільних договорів. Хоча в тому і іншому випадку мова йде про роботи, істота цих робіт різна. Договір підряду опосередковує звичайну (стандартну) діяльність підрядника по створенню тих чи інших матеріальних благ або інших матеріалізованих результатів з передачею їх замовнику. Навпаки, договір НДДКР опосередковує особливу - новаторську (творчу, інноваційну) діяльність виконавця щодо створення нових (раніше невідомих) результатів у вигляді наукового дослідження, зразка нового виробу, конструкторської документації на цей - новий - зразок або нової технології (див. п. 1 ст . 769 ЦК). Саме тому результатами підрядної діяльності відповідають координати і режим речового права, результатами НДДКР - координати і режим виняткового права (інтелектуальної власності) (див. п. 4 ст. 769 ЦК). І саме тому підрядна діяльність носить ризиковий характер (підрядник не отримує оплату, якщо не виконає замовлення), що за загальним правилом (якщо інше не передбачено законом або договором) не характерно для НДДКР (див. п. 3 ст. 769, а також ст . 775, 776 ЦК). Водночас близькість між собою розглянутих договорів дозволяє застосовувати щодо НДДКР окремі підрядні правила (див. п. 2 ст. 770, ст. 778 ЦК).
4. Різними типами цивільних договорів є і договори підряду і возмездного надання послуг (див. гл. 39 ЦК). Підрядні роботи відрізняються від послуг, що надаються наступним. Робота закінчується тим чи іншим матеріалізованим результатом, здатним до автономного (від підрядника і, як правило, від замовника) існуванню і виступу в якості об'єкта речового права; навпаки, послуга товарно-нематеріальна, не здатна до автономного (від виконавця і замовника) існування і не може бути розглянута з точки зору об'єкта речового права.
Цінність роботи полягає в досягнутому в процесі її виконання результаті, тому оплаті тут підлягає результат; навпаки, цінність послуги полягає в самій відповідної діяльності, тому оплаті тут підлягає діяльність незалежно від її результативності.
В силу матеріалізованності результат роботи здається підрядником замовнику (у тому числі передається за актом прийому-передачі), навпаки, надається виконавцем послуга споживається (поглинається, засвоюється) замовником негайно в процесі самого її надання.
Сутнісні відмінності між виконуваними роботами і надаються послугами обумовлюють відмінності в їх правовому регулюванні. Так, виконання роботи, як правило, не залежить від особистості підрядника, навпаки, надання послуги, як правило, залежить від цього. Є й інші відмінності (пор. ст. 711 з п. 1 ст. 781, ст. 717 з п. 1 ст. 782 ЦК).
5. Договори про переробку давальницької сировини припускають передачу однією особою іншій особі сировини для подальшої його переробки і повернення першого готової продукції. У радянській літературі (зокрема, з посиланням на ст. 355 ЦК 1964 р.) особливо згадувалися договори переробки сировини замовника, за якими замовник передавав підряднику свої матеріали за плату, а сам оплачував вартість готових виробів з урахуванням витрат праці та матеріалів (так звані договори переробки давальницької сировини "за твердий рахунок"). На сучасному етапі велике значення придбали так звані толлінгові угоди * (421). Через розмаїття своїх формальних проявів і неоднозначності у трактуванні вони не мають однозначної кваліфікації. Поза всяких сумнівів відносини з переробки давальницької сировини мають багато спільного з конструкцією договору підряду, а тому їх кваліфікація нерідко обмежується правилами гл. 37 ГК.
У той же час відомо й інша думка, загальний зміст якого полягає в наступному. Виходячи з двох обставин, а саме: a) знеособленості переробляється для переробки сировини і, отже, виробництва з нього родової продукції, яку переробник самостійно виділяє і передає різним замовникам, а значить, б) незастосовності багатьох правил про договір підряду (йдеться про право замовника контролювати процес виконання роботи, давати підряднику обов'язкові для виконання вказівки, його обов'язки надавати підряднику сприяння, інших принципів розподілу підрядних ризиків) - такі відносини являють собою зустрічні договори купівлі-продажу (поставки), де розрахунки між сторонами здійснюються у формі заліку зустрічних грошових вимог
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Договір підряду та суміжні з ним договори"
  1.  § 1. Загальні положення про підряд
      договору підряду. Договір підряду, відомий в римському праві як найм роботи (locatio-conductio operis) і існуючий поряд з наймом речей (locatio-conductio rei) і найманням послуг (locatio-conductio operarum), - юридична форма опосередкування економічних відносин з виконання робіт. Сучасний інститут підряду представлений двома частинами - Загальною (§ 1 гл. 37 ЦК) та Особливої, куди увійшли
  2.  § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
      договір; в) правовий звичай; г) судовий (адміністративний) прецедент; д) інші форми (джерела) права (зокрема, юридичну доктрину та релігійні догми). Оскільки питання про конкретний спосіб формального закріплення (вираження) права залежить від ряду обставин, в тому числі від конкретно-історичних умов розвитку держави і суспільства, суспільного укладу, приналежності конкретної
  3.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. PACTA SUNT SERVANDA [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. PACTA TERTIS NEC NOCENT NEC PROSUNT [пакту тертіс НЕК ноцен НЕК просунь] - договори не шкодять і не сприяють третім особам 56. PAR IN PAREM IMPERIUM (JURISDICTIONEM) NON HABET [пар ін Парем імперіум (юрісдікціонем) нон хабет] - рівний над рівним
  4.  § 3. Права авторів творів науки, літератури і мистецтва
      договорів про поступку авторських прав, який знайшов відоме підкріплення у законодавстві. З прийняттям Закону про авторське право, в якому авторські права також розглядалися як виняткові, відбулося відновлення справжнього змісту поняття винятковості авторських прав. Закон визнав, що тільки сам володар авторського права може вирішувати всі питання, пов'язані із здійсненням
  5.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      договори не зобов'язують нікого, крім осіб, в них беруть участь 54. PACTA SUNT SERVANDA [пакту сун серванда] - договори повинні дотримуватися 55. PACTA TERTIS NEC NOCENT NEC PROSUNT [пакту тертіс НЕК ноцен НЕК просунь] - договори не шкодять і не сприяють третім особам 56. PAR IN PAREM IMPERIUM (JURISDICTIONEM) NON HABET [пар ін Парем імперіум (юрісдікціонем) нон хабет] - рівний над рівним
  6.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      договори і загальновизнані принципи і норми міжнародного права як джерела цивільного права. Поняття і склад цивільного законодавства. Цивільне законодавство і Конституція РФ. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права, головний акт цивільного законодавства. Система Цивільного кодексу РФ. Інші федеральні закони в сфері цивільного права. Інші
  7.  3. Види строків
      договором можна виділити терміни імперативні і диспозитивні, визначені і невизначені, загальні і приватні. Імперативні строки не можуть бути змінені угодою учасників цивільних правовідносин. Таким є, зокрема, переважна більшість термінів, встановлених нормами корпоративного та спадкового права. На відміну від них диспозитивні строки можуть змінюватися угодою сторін,
  8.  1. Поняття та ознаки договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт
      договором підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт підрядник (проектувальник, розвідувач) зобов'язується за завданням замовника розробити технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх результат (ст. 758 ЦК). Як і інші види підряду, даний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним, двостороннім і
  9.  4. Система і кваліфікація договорів про придбання і використання виключних прав і ноу-хау
      договорів в якості самостійних типів належать насамперед: - договір про передачу патенту; - патентно-ліцензійні договори; - договір про передачу ноу-хау; - авторські договори. Враховуючи принципові відмінності в предметі даних типів договорів, в сучасних умовах вже некоректно називати цей клас "договорами про право використання нематеріальних благ" та іменувати
  10.  1. Поняття агентського договору
      договір є новим для російського права. Він широко поширений в англо-американському праві, де цей договір замінює традиційні для континентальної правової системи договори доручення і комісії. Не слід вважати, що цей договір повністю запозичений (рецепірованного) ГК з англо-американського правопорядку, хоча вплив останнього на цей інститут неможливо повністю заперечувати.
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка