| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Підрядні ризики |
||
|
1. Сутність ризику випадкової загибелі (пошкодження) майна полягає у збитках, рівних вартості загиблого (пошкодженого) майна, які в силу закону або договору несе та чи інша сторона договору (сторона, що несе контрактний ризик). Ризик випадкової загибелі (пошкодження) матеріалів, обладнання, переданої для переробки (обробки) речі або іншого використовуваного для виконання договору майна несе надала дане майно сторона, якщо інше не передбачено ГК, іншими законами або договором (см. абз. 1, 2 п. 1 ст. 705 ЦК). Відповідно сторона, звільнена законом або договором від даного ризику, не несе обов'язки з відшкодування вартості випадково загиблого (пошкодженого) майна, поверненню його аналога, а також інших несприятливих майнових наслідків того, що сталося. Ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату виконаної роботи до його прийняття замовником несе підрядник, якщо інше не передбачено ГК, іншими законами або договором (див. абз. 1, 3 п. 1 ст. 705 ГК) * (415). Даний ризик, покладений за загальним правилом на підрядника, означає втрату підрядником права на оплату виконаної роботи, а також виникнення у нього обов'язку повернути замовнику суму отриманої передоплати. Тому всі витрати підрядника, вироблені в ході виконання роботи, перетворюються для нього в ніким не компенсовані збитки. Якщо в силу закону або договору ризик випадкової загибелі (пошкодження) підрядного результату покладається на замовника, це означає його обов'язок сплатити вартість виконаних підрядником робіт без права вимагати від нього зустрічного надання у вигляді здачі результату. 2. Обидва правила п. 1 ст. 705 ГК мають зважаючи будь-які ризики, тому неважливо, який саме випадок став причиною загибелі (пошкодження) майна - пожежа, вибух, землетрус, повінь, крадіжка та ін. * (416) Ризик випадкової загибелі (пошкодження) майна означає небезпеку (загрозу) випадкової його загибелі (пошкодження) після укладення договору і виникнення збитку в результаті впливу зовнішніх сил або таких властивостей майна, які не є його недоліками (наприклад, випадковий вибух газу або займання майна при проведенні зварювальних робіт). Під випадковою загибеллю (пошкодженням) слід розуміти загибель (пошкодження) майна, що настала за обставин, які не можна поставити в провину сторонам договору. Саме сторона, що несе контрактний ризик, - належний позивач з невизначеною перспективою задоволення вимоги до третьої особи, відповідальної за загибель (пошкодження) майна, або до страховика * (417). Загибель (пошкодження) майна буде випадковою, якщо поведінка сторін договору бездоганно (тобто не заслуговує засудження), отже, виключається можливість залучення когось із них до цивільної відповідальності. У таких умовах ризик виконує функцію локалізації випадкових збитків на тій стороні договору, яка несе контрактний ризик. Навпаки, в умовах можливості залучення будь-якої зі сторін до цивільної відповідальності питання про ризик випадкової загибелі (пошкодження) майна не виникає, а в тих випадках, коли громадянська відповідальність настає незалежно від вини, категорія ризику використовується вже не у зв'язку з вирішенням питання локалізації випадкових збитків, а для суб'єктивного обгрунтування безвинної відповідальності і виступає в якості альтернативи вини. Оскільки вина в цивільному праві презюміруется, питання про відповідальність за збитки виключає питання про ризик випадкової загибелі (пошкодження) майна всякий раз і до тих пір, поки відповідач не доведе відсутність вини (див. п. 2 ст. 401 ЦК), а якщо відповідальність не підпорядкована початку провини - поки не будуть доведені обставини непереборної сили (див., зокрема, п. 3 ст. 401 ЦК). Так, підрядник несе відповідальність за незбереження майна замовника, яка за загальним правилом підпорядкована початку провини (див. п. 1 ст. 401, ст. 714 ЦК). Для виключення відповідальності підряднику необхідно довести свою невинність, і тільки після цього доречне запитання про ризик замовника як сторони договору, що надала дане майно. Однак за договором побутового підряду підрядник несе відповідальність не тільки за винну, а й за випадкову загибель (пошкодження) майна замовника (відповідальність на початку заподіяння або ризику), відповідно ризик замовника тут обмежується обставинами непереборної сили, які тільки й здатні виключити відповідальність підрядника (см . п. 3 ст. 401, п. 1 ст. 730, ст. 734 ЦК). 3. Обидва правила п. 1 ст. 705 ГК сформульовані диспозитивно, що відповідає різноманіттю життєвих ситуацій та умов виконання робіт, дозволяючи індивідуалізувати інтереси конкретних замовників і підрядників. Так, в тих переважних випадках, коли необхідне для виконання роботи майно надано підрядником і в процесі виконання роботи у нього ж знаходиться, питання про причину його загибелі (пошкодження) позбавлений практичного значення: будь-які збитки падають тут на підрядника. Але верб таких випадках ризик випадкової загибелі (пошкодження) майна можна перекласти на замовника, і вже тим більше це має сенс, якщо робота ведеться на території замовника (на дому, в офісі і інш.). Замовник, не будучи стороною договору, що надала майно для виконання роботи, проте може прийняти на себе ризик як особа, у господарській сфері (у володінні) якої вона перебуває. Навпаки, якщо підрядник виконує роботу своїми засобами, але з матеріалів замовника, ризик випадкової загибелі (пошкодження) матеріалу в обхід загального правила абз. 2 п. 1 ст. 705 ГК може бути перенесений із замовника на підрядника. Тоді за випадкову загибель (пошкодження) матеріалу підрядник повинен буде в кожному разі відшкодувати замовнику збитки, з тією лише різницею, що за одних обставин їх обгрунтуванням буде п. 1 ст. 705 ГК, при інших - ст. 714 ЦК (з урахуванням ст. 401 ЦК). Відносно решти майна (наприклад, обладнання) за відсутністю застереження про інше буде діяти загальне правило абз. 2 п. 1 ст. 705 ГК, згідно з яким ризик випадкової його загибелі (пошкодження) несе підрядник, як надала його сторона договору. Подібні зауваження можна зробити і щодо підрядного результату. Оскільки в п. 1 ст. 705 ГК йдеться про всяких руських випадкової загибелі (пошкодженні) майна (тобто ризик взагалі), остільки диспозитивная редакція того й іншого правила дозволяє перенести (перерозподілити) ризики не тільки повністю, а й частково. Під частковим перерозподілом між сторонами договору ризику випадкової загибелі (пошкодження) майна мається на увазі перенесення окремих ризиків щодо одного і того ж майна, а також покладання несприятливих наслідків випадкової загибелі (пошкодження) майна на обидві сторони договору. Так, договір може передбачати, що зміна сторонами загального правила абз. 2 або 3 п. 1 ст. 705 ЦК стосується лише випадків загибелі (пошкодження) майна від крадіжки, але не поширюється на інші випадки (наприклад, пожежа), або, приміром, що випадкові збитки діляться між підрядником і замовником порівну (в іншій пропорції). Частковий перерозподіл ризику випадкової загибелі (пошкодження) майна має сенс при необхідності диференціації несприятливих наслідків від різних випадків (наприклад, простого і кваліфікованого - так званого форс-мажору, які, як відомо, не маючи чітких меж, в той же час мають неоднакове цивільно- правове значення). Це може бути доцільним і тоді, коли потрібно провести різницю між кількома простими (кваліфікованими) випадками. 4. Можливий питання: наскільки принципово для вирішення питання про ризик і ризик стороні визначення моменту перетворення матеріалу в результат, інакше кажучи, як пов'язані між собою правила про ризик, сформульовані в абз. 2 і 3 п. 1 ст. 705 ГК, і чи виключає перше (правило) друге (і навпаки)? Відповідь на це питання має бути наступним. Підрядний матеріал і підрядний результат - два тісно пов'язаних між собою явища, так як в основі підрядного результату завжди лежить якесь кількість підрядного матеріалу і (або) праці, а поява результату не виключає той факт, що для його досягнення було витрачено деяку кількість матеріалу. Ризики, про які йде мова в абз. 2 і 3 п. 1 ст. 705 ГК, припускають різні збитки, а оскільки ризик в абз. 2 пов'язаний з некомпенсируемое збитками від загибелі (пошкодження) майна, тоді як ризик в абз. 3 - з некомпенсируемое збитками від виконаної роботи, відповідні правила, отже, не виключають, а, навпаки, доповнюють один одного, а тому за наявності на те передумов можуть і повинні застосовуватися разом. Так, якщо випадково загинув готовий до здачі костюм, зшитий з матеріалу замовника, підрядник не зобов'язаний компенсувати замовнику його збитки від загибелі матеріалу, які, таким чином, лягають на замовника (абз. 2). У свою чергу замовник не повинен оплачувати підряднику вартість виконаної роботи, через що відповідний збиток терпить підрядник (абз. 3). 5. При простроченні передачі (приймання) результату виконаної роботи ризик випадкової загибелі (пошкодження) майна падає на бік, яка допустила прострочення (див. п. 2 ст. 705 ЦК). Дане правило, яке є імперативним, розвиває правила про прострочення боржника і кредитора (див. ст. 405, 406 ЦК), його само, в свою чергу, конкретизує норма п. 7 ст. 720 ГК, присвячена простроченні, викликаної ухиленням замовника від прийняття виконаної роботи. Причини прострочення мають значення при вирішенні питань цивільної відповідальності (див. п. 1 ст. 405, п. 2 ст. 406 ЦК), але вони байдужі для цілей покладання на прострочила ризику випадкової загибелі (ушкодження) майна. Правило про локалізацію ризику випадкової загибелі (пошкодження) майна має своєю метою не засудити прострочила, а стимулювати учасників договору до своєчасного виконання покладених на них обов'язків по здачі (прийманні) результату. Тому сенс правила п. 2 ст. 705 ГК зводиться до наступного: ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату виконаної роботи, що лежить за загальним правилом на підряднику, зберігається на ньому при простроченні у здачі результату на весь період прострочення. Однак він переходить до замовника, що допустив прострочення у прийманні результату, в той момент, коли приймання мала відбутися; ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату виконаної роботи, який в силу закону або угоди лежить на замовнику , залишається на ньому при простроченні у прийманні результату. Однак він переходить до підрядника, що допустив прострочення у здачі результату, в той момент, коли здача мала відбутися; хоча правило п. 2 ст. 705 ГК говорить про прострочення передачі (приймання) результату роботи, воно переносить на прострочила всі ризики, передбачені в п. 1 цієї статті. Це означає, що прострочила несе не тільки ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату роботи, але і ризик, зазначений в абз. 2 п. 1 ст. 705 ГК. Таким чином, підрядник, який прострочив здачу результату роботи, при випадковій загибелі (пошкодженні) цього результату ризикує не отримати оплату за свою працю, тоді як замовник, який прострочив приймання результату роботи, за аналогічних обставин ризикує сплатити підряднику вартість виконаних робіт. Крім того, як підрядник, так і замовник, допустивши прострочення в передачі (приймання) результату, при випадковій загибелі (пошкодженні) іншого підрядного майна (наприклад, обладнання) ризикують потерпіти відповідні збитки незалежно від того, ким це майно було надано. 6. Ризики, про які йде мова в абз. 2 і 3 п. 1 ст. 705 ГК, слід відрізняти від ризику випадкової неможливості закінчення роботи, який лежить на підряднику і означає, що, якщо результат не був досягнутий, підрядник не має права на відшкодування понесених витрат (див. п. 1 ст. 702 і п. 1 ст. 711 ГК) * (418). Насамперед ризики, про які йде мова в п. 1 ст. 705 ГК, мають пряме відношення до загибелі (пошкодження) майна, навпаки, ризик випадкової неможливості закінчення підрядної роботи може бути обумовлений різними причинами, у тому числі і випадковою загибеллю (пошкодженням) підрядного майна (матеріалу і інш.). Але це не все. Ризик випадкової неможливості закінчення роботи лежить на підряднику, що відрізняє цей ризик від ризику випадкової загибелі (пошкодження) майна, переданого для виконання договору підряду, який зазвичай несе сторона, що надала майно, а у випадках, передбачених законом або договором, - її контрагент. Водночас між названими ризиками можлива зв'язок. Так, загибель юридично незамінного матеріалу, з якого ведеться робота, неминуче спричинить неможливість її закінчення і припинення підрядного зобов'язання (див. п. 1 ст. 416 ЦК). Якщо ж підрядний матеріал юридично замінимо, про ризик випадкової неможливості закінчення роботи з причини загибелі матеріалу і припинення зобов'язання говорити не доводиться. Тому випадкова загибель (пошкодження) матеріалу - одна з причин випадкової неможливості завершення роботи, одночасно це далеко не єдина причина випадкової неможливості закінчення роботи. Ризик випадкової неможливості закінчення роботи передбачає випадково незакінчену роботу, він лежить на підряднику і не може бути змінений законом або угодою сторін, в той же час безпосередньо залежить від формулювання предмета договору, а також наданих або ненаданих підрядником гарантій щодо результату * (419). Навпаки, ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату виконаної роботи пов'язаний з виконаною (закінченої) роботою і досягнутим результатом, загиблим до його здачі замовнику. Хоча цей ризик і лежить на підряднику, вказівкою закону або угодою сторін він може бути повністю або в частині перенесений на замовника. Втім, навіть якщо слідувати загальному правилу про те, що ризик випадкової загибелі (пошкодження) результату роботи лежить на підряднику, фактичне відмінність між ним і ризиком випадкової неможливості закінчення роботи незначно, якщо не сказати, що його немає взагалі. Справа в тому, що замовникові, який не отримав від підрядника результат роботи, навряд чи цікавий і важливий питання, а був цей результат підрядником досягнутий чи ні. Водночас незалежно від того, досяг чи ні підрядник необхідного результату, сенс ризику підрядника полягає в тому, що він не отримає від замовника винагороди за виконану працю, якщо результат не зданий, що і складе його збиток. 7. Відомі й інші правила, присвячені підрядним ризикам. Так, правила п. 5 та абз. 2 п. 6 ст. 709 ГК регулюють питання ризику подорожчання виконуваної роботи, а тому не застосовуються в тих випадках, коли подорожчання викликане винними діями тієї чи іншої сторони договору підряду. При наявності вини (точніше, передумов для залучення до цивільної відповідальності) збитки від подорожчання роботи падають на відповідальну сторону. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Підрядні ризики" |
||
|
||