Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Виконання зобов'язань з договору підряду

Відповідно до ст. 702 ГК основним обов'язком підрядника є виконання за завданням замовника певної роботи і здача йому результату виконаної роботи. При цьому підрядник виконує передбачені договором роботи за свій ризик. У зв'язку з цим у ст. 705 ГК спеціально врегульовано питання про розподіл між сторонами ризиків, що виникають в ході виконання договору підряду. Ризик, тобто тягар виникли випадково майнових втрат, покладених на певну особу (при відсутності протиправності в діях сторін договору, а у відповідних випадках - за відсутності їх вини у настанні несприятливих майнових наслідків), відноситься, по-перше, до майна, необхідного для здійснення передбачених договором підряду робіт, по-друге, до предмета підряду.
Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна, необхідного для здійснення передбачених договором підряду робіт, належить:
- до матеріалів та обладнання, наданими для виробництва, переробки або обробки речі ;
- до переданої для переробки (обробки) речі;
- до іншого використовуваному для виконання договору майну.
Згідно ст. 705 ГК ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів, обладнання, переданої для переробки (обробки) речі або іншого використовуваного для виконання договору майна несе надала їх сторона. Враховуючи, що за загальним правилом робота за договором підряду виконується утриманням підрядчика, тобто з його матеріалів, його силами і засобами (ст. 704 ЦК), саме він як їх власник в більшості випадків піддається ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна, необхідного для здійснення передбачених договором підряду робіт. Разом з тим при наданні замовником матеріалів і устаткування, а також при передачі їм для переробки або обробки своєї речі зазначений ризик їх випадкової загибелі або псування буде нести замовник. Положення ст. 705 ГК про покладання ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів, обладнання, переданої для переробки (обробки) речі або іншого використовуваного для виконання договору майна на надала їх сторону повністю відповідає встановленому ст. 211 ГК загальним правилом про те, що ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором.
Що стосується ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження предмета підряду, то до приймання замовником результату виконаної роботи його несе підрядник. До моменту прийняття виконаної роботи замовник не може розглядатися в якості власника нової речі або іншого матеріалізованої результату, оскільки згідно ст. 223 ЦК право власності у набувача речі за договором, якщо інше не встановлено законом або договором, виникає з моменту її передачі. Завершення приймання виконаних робіт в підрядних відносинах як раз і є моментом передачі права власності на отриманий результат підрядником замовнику.
Слід мати на увазі, що розподіл ризиків між сторонами договору підряду врегульовано диспозитивної нормою, отже, ці правила діють, якщо інше не передбачено ГК, іншими законами або договором підряду. Так, згідно з п. 2 ст. 705 ЦК при простроченні передачі або приймання результату роботи зазначені ризики несе сторона, яка допустила прострочення.
Оскільки за загальним правилом виконання роботи здійснюється коштом підрядника, він несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалів та устаткування, обтяжених правами третіх осіб (п. 2 ст. 704 ЦК). Згідно п. 5 ст. 723 ГК підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості. Отже, замовник має право скористатися будь-який з можливостей, наданих покупцю ст. 475 ГК.
Якщо ж підрядник виконує передбачені договором підряду роботи з використанням матеріалу замовника, то згідно зі ст. 713 ГК він зобов'язаний використовувати наданий замовником матеріал економно та ощадливо. Після закінчення роботи підрядник повинен представити замовникові звіт про використання матеріалу, а також повернути його залишок або за згодою замовника зменшити ціну роботи з урахуванням вартості залишається у підрядника невикористаного матеріалу.
Відповідно до ст. 714 ГК підрядник несе відповідальність за незбереження наданих замовником матеріалу, обладнання, переданої для переробки (обробки) речі або іншого майна, що опинилося у його володінні у зв'язку з виконанням договору підряду.
Підрядник зобов'язаний негайно попередити замовника і до отримання від нього вказівок призупинити роботу (ст. 716 ЦК), якщо їм будуть виявлені:
- непридатність або недоброякісність наданих замовником матеріалу , обладнання, технічної документації або переданої для переробки (обробки) речі;
- або можливі несприятливі для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб виконання роботи;
- або інші , які не залежать від підрядника обставини, які загрожують міцності або придатності результатів виконуваної роботи або створюють неможливість її завершення в строк.
Підрядник, не попередив замовника про ці обставини або продовжив роботу, не чекаючи закінчення зазначеного в договорі терміну, а при його відсутності - розумного строку для відповіді на попередження (або що продовжив її, незважаючи на своєчасне вказівка ??замовника про припинення роботи), не вправі при пред'явленні до нього або їм до замовника відповідних вимог посилатися на зазначені обставини.
Але якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване попередження з боку підрядника про зазначені обставини, в розумний строк не замінить непридатні або недоброякісні матеріал, обладнання, технічну документацію або передану для переробки (обробки) річ, що не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не прийме інших необхідних заходів для усунення обставин, що загрожують її придатності, підрядник має право відмовитися від виконання договору підряду та вимагати відшкодування завданих його припиненням збитків.
Відповідно до п. п. 2 і 3 ст. 713 ГК підрядник зберігає право вимагати оплати виконаної ним роботи, навіть якщо результат роботи не було досягнуто або досягнутий результат виявився з недоліками, які роблять його непридатним для передбаченого в договорі підряду використання, а за відсутності в договорі відповідної умови - непридатним для звичайного використання, якщо причиною цього є недоліки наданого замовником матеріалу. Це право підрядник може здійснити в тому випадку, якщо доведе, що недоліки матеріалу не могли бути ним виявлені при належній його приймання.
У разі припинення договору підряду з підстав, передбачених законом або договором, до приймання замовником результату роботи, виконаної підрядником, замовник має право вимагати передачі йому результату незавершеної роботи з компенсацією підряднику зроблених витрат (ст. 729 ЦК) .
Основним обов'язком замовника є необхідність прийняття результату роботи та її оплати (ст. 702 ЦК). Разом з тим замовник має можливість впливати на хід виконання робіт і отриманий результат. Враховуючи, що роботи повинні виконуватися відповідно до завдання замовника, йому ст. 715 ГК надається право повсякчас перевіряти хід і якість робіт, виконуваних підрядником, не втручаючись, однак, в його діяльність.
У зв'язку з цим, якщо підрядник не приступає своєчасно до виконання договору підряду або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, то замовник набуває право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Відповідно до ст. 728 ГК у випадках, коли замовник за цим пунктом розриває договір підряду, підрядник зобов'язаний повернути надані замовником матеріали, обладнання, передану для переробки (обробки) річ і інше майно або передати їх вказаною замовником особі, а якщо це виявилося неможливим, - відшкодувати вартість матеріалів , обладнання та іншого майна.
У тому випадку, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові розумний термін для усунення недоліків. При невиконанні підрядчиком в призначений термін цієї вимоги замовнику також надається право відмовитися від договору підряду або доручити виправлення робіт іншій особі за рахунок підрядника, а також вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 718 ГК замовник зобов'язаний у випадках, в обсязі та в порядку, передбачених договором підряду, надавати підряднику сприяння у виконанні роботи. При невиконанні ним даного обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, або перенесенням термінів виконання роботи, або збільшенням зазначеної в договорі ціни роботи. У випадках, коли виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник зберігає право на сплату йому зазначеної в договорі ціни з урахуванням виконаної частини роботи.
Виходячи з того що договір підряду є двостороннім, у ст. 719 ГК спеціально регулюються наслідки невиконання замовником зустрічних обов'язків за договором підряду. Так, підрядник має право не приступати до роботи, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх обов'язків за договором підряду (неподання матеріалу, обладнання, технічної документації або підлягає переробці (обробці) речі і т.д.) перешкоджає належному виконанню ним договору , а також за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що виконання зазначених обов'язків не буде вироблено у встановлений термін. Ці положення повністю відповідають смислу ст. 328 ЦК про зустрічний виконанні зобов'язань. Крім того, за наявності зазначених обставин підрядник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором підряду.
Замовнику законом традиційно надається право на відмову від виконання договору підряду (ст. 717 ЦК). Згідно з цим правилом замовник може у будь-який час до здачі йому результату роботи відмовитися від виконання договору, сплативши підрядчикові частину встановленої ціни пропорційно частини роботи, виконаної до отримання повідомлення про його відмову від виконання договору, якщо інше не передбачено договором підряду. Однак, якщо у підрядника виникли збитки, заподіяні припиненням договору підряду, замовник також зобов'язаний відшкодувати їх у межах різниці між ціною, визначеною за всю роботу, і частиною ціни, виплаченої за виконану роботу.
Виконання обов'язку замовника з прийняття результату роботи, а також виконання підрядником обов'язки здати замовнику даний результат завершується прийманням виконаної роботи. Порядок приймання виконаної роботи докладно врегульовано ст. 720 ЦК, оскільки в рівній мірі важливий для обох сторін договору підряду.
Замовник зобов'язаний у строки та в порядку, передбаченому договором підряду, за участю підрядника оглянути і прийняти результат виконаної роботи. При виявленні відступів від договору, що погіршують результат роботи, або інших недоліків у роботі він повинен негайно заявити про це підряднику.
Замовник, що виявив недоліки в роботі в момент її приймання, має право посилатися на них тільки в тих випадках, коли в акті або в іншому документі, що засвідчує приймання, були обговорені ці недоліки або можливість подальшого пред'явлення вимоги про їх усунення. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки), якщо інше не передбачено договором підряду.
При виявленні після прийняття роботи відступів від договору підряду або інших недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі приймання (приховані недоліки), у тому числі таких, які були навмисне приховані підрядником, замовник зобов'язаний сповістити про це підрядника у розумний строк після їх виявлення.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-якої з сторін договору повинна бути призначена експертиза. Витрати на експертизу несе підрядник, за винятком випадків, коли експертизою встановлено відсутність порушень підрядником договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на експертизу несе сторона, що зажадала призначення експертизи, а якщо вона призначена за угодою сторін, то витрати покладаються на обидві сторони в рівних частках.
При ухиленні замовника від прийняття виконаної роботи підрядник має право після закінчення місяця з дня, коли згідно з договором результат роботи повинен був бути переданий замовнику, і за умови подальшого дворазового попередження замовника продати результат роботи, а виручену суму, за вирахуванням всіх належних підрядчику платежів, внести на ім'я замовника в депозит в порядку, передбаченому ст. 327 ГК. Дане правило застосовується, якщо інше не передбачено договором підряду. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило прострочення у здачі роботи, ризик випадкової загибелі виготовленої, переробленої або обробленої речі визнається перейшло до замовника у момент, коли передача речі мала відбутися.
  Замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи за ціною, що визначається відповідно до ст. 709 ГК. При цьому відповідно до ст. 711 ЦК, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі результатів роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений термін, або за згодою замовника достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу або завдатку тільки у випадках і в розмірі, зазначених у законі або договорі підряду.
  Підрядник у відповідності зі ст. 726 ГК поряд з передачею самого результату роботи зобов'язаний також передати замовнику інформацію, що стосується експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором, або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результату роботи для цілей, зазначених у договорі. Сторона, яка від іншої завдяки виконанню свого зобов'язання за договором підряду інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця (ст. 139 ЦК), не вправі повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони (ст. 727 ЦК). Порядок і умови користування такою інформацією визначаються угодою сторін. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "3. Виконання зобов'язань з договору підряду"
  1.  3. Сторони у договорі
      виконанням договору підряду іншій юридичній або фізичній особі, яка спеціалізується на відповідних роботах. Подібне довірена особа замовника могло діяти від його імені і представляти його інтереси протягом всього інвестиційного процесу. Спеціально обмовлялося і на цей випадок, що майнову відповідальність перед підрядником за невиконання або неналежне виконання
  2.  7. Права та обов'язки сторін
      виконання послуги на третю особу. І тільки у випадках, прямо зазначених у договорі, таке покладання можливо. Вже цього виражено відміну від договору підряду, щодо якої діє прямо протилежне правило. Підкреслюючи безумовно БЕЗОПЛАТНО характер аналізованого договору, виражений вже в самому його визначенні, Кодекс (ст. 781) разом з тим відсилає з питання про терміни і
  3.  § 2. Принципи і гарантії виборчого права
      виконання даних повноважень за власним бажанням або у зв'язку з висловленням йому недовіри населенням або відчужений від зазначеної посади, не може бути висунута кандидатом на виборах, призначених у зв'язку з названим обставиною. Очевидно, що на наступних виборах даного глави муніципального освіти зазначена особа знову знаходить пасивне виборче право. 9. Несумісність
  4.  § 2. Прийом на муніципальну службу, підстави її припинення
      виконання посадових обов'язків з яким пов'язане з використанням відомостей, що становлять державну таємницю, за переліком посад, що затверджується Президентом РФ. За рішенням органу місцевого самоврядування конкурс може не проводитися при призначенні на посади, які відносяться до групи молодших посад муніципальної служби. Претендентові може бути відмовлено в допуску до участі в конкурсі в
  5.  § 1. Поняття договору в сфері підприємництва
      виконанні або неналежному виконанні зобов'язань, є економічними спорами, які вирішуються арбітражним судом у відповідності з Арбітражним процесуальним кодексом РФ. Зазначені ознаки договору у сфері підприємництва: особливий суб'єктний склад, розрахунок на прибуток при здійсненні підприємницької діяльності, возмездность - повинні розглядатися в цілісності і під
  6.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      виконанню торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання змісту угод нормами комерційного права проявляються, з одного боку, у спрощенні форми і порядку їх укладення сторонами, а з іншого боку, в посиленні захисту інтересів учасників торгової угоди і в пред'явленні до змісту самої
  7.  § 3. Виконання зобов'язань
      виконання зобов'язань. Особливості правової регламентації відносин, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, відображені в нормах, присвячених зобов'язального права і, зокрема, виконанню зобов'язань. Цивільний кодекс Російської Федерації закріплює єдиний принцип виконання зобов'язань - належне виконання. Його суть полягає в тому, що зобов'язання повинні
  8.  § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
      виконання боржником своїх зобов'язань. Це може статися як через несумлінне поведінки боржника, так і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 221 зважаючи на його неплатоспроможності. Для того, щоб зробити положення кредитора більш стійким, йому надається можливість різними способами захищати
  9.  § 2. Оренда
      виконання, або зажадати розірвання договору та відшкодування збитків, завданих його невиконанням. Якщо орендодавець не передає приналежності та документи, без яких орендар не може користуватися орендованим майном відповідно до його призначення або в значній мірі позбавляється того, на що був вправі розраховувати при укладенні договору, орендар має право вимагати
  10.  § 1. Підряд
      виконанню інших осіб (субпідрядників). У цьому випадку підрядник виступає в ролі генерального підрядника (ст. 706 ЦК). Таким чином, виникає складна система договорів, сполучною ланкою в якій є генеральний підрядник, бо саме він укладає договори як із замовником, так і з субпідрядниками. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,