ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

4. Наслідки порушення зобов'язань з договору підряду

Як вже зазначалося, якість виконаної роботи представляє собою найважливішу характеристику предмета договору підряду. У зв'язку з цим у випадках, коли робота виконана підрядником з відступами від договору підряду, що погіршили результат роботи, або з іншими недоліками, які роблять його непридатним для передбаченого в договорі використання або (за відсутності в договорі відповідної умови) - непридатним для звичайного використання, замовнику надається ряд можливостей, які забезпечують належну якість виконаних робіт.
Згідно ст. 723 ГК в цих випадках замовник має право, якщо інше не встановлено законом або договором, за своїм вибором вимагати від підрядника:
- або безоплатного усунення недоліків в розумний строк;
- або відповідного зменшення встановленої за роботу ціни;
- або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, коли право замовника усувати їх передбачено в договорі підряду (1).
---
(1) Представляється тому, що назва ст. 723 ГК "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи" не цілком точно відображає її зміст, оскільки мова в ній йде аж ніяк не тільки про відповідальність підрядника за неналежну якість виконаних робіт, а й про інші заходи впливу, зокрема про заходи оперативного впливу, що застосовуються замовником .
Підряднику надається можливість замість усунення недоліків, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові завданих простроченням виконання збитків. У цьому випадку замовник зобов'язаний повернути раніше переданий йому результат роботи підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки результату роботи у встановлений замовником розумний строк не були усунуті або є суттєвими (1), замовник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих збитків. Таким чином, наслідки неналежної якості результату виконаних робіт розрізняються залежно від характеру виявлених недоліків. У тому випадку коли недоліки не є суттєвими (прості недоліки), закон надає замовнику право скористатися одним із заходів оперативного впливу, перерахованих в п. 1 ст. 723 ГК. Однак якщо замовник виявляє суттєві недоліки, наявність яких не дозволяє досягти мети договору підряду, йому надається право на відшкодування завданих збитків, тобто можливість застосування до підрядника заходів майнової відповідальності. При цьому відповідно до ст. 728 ЦК, якщо замовник розриває договір підряду, підрядник зобов'язаний повернути надані замовником матеріали, обладнання, передану для переробки (обробки) річ і інше майно або передати їх вказаною замовником особі, а якщо це виявилося неможливим - відшкодувати вартість матеріалів, обладнання та іншого майна.
---
(1) Досить повне уявлення про зміст поняття "істотний недолік" дається в преамбулі Закону про захист прав споживачів. Під істотним розуміється недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення, або не може бути усунутий, або проявляється знову після усунення, або для усунення якого потрібні великі витрати, або внаслідок якого споживач в значній мірою позбавляється того, на що він був вправі розраховувати при укладенні договору.
Враховуючи проголошений ст. ст. 1 і 421 ГК принцип свободи договору, закон визнає можливість узгодження сторонами договору підряду умов про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки. Однак наявність таких умов у договорі підряду відповідно до п. 4 ст. 723 ЦК не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що ці недоліки виникли внаслідок винних дій чи бездіяльності підрядника.
Згідно ст. 724 ГК замовник має право пред'явити вимоги, пов'язані з неналежною якістю результату роботи, за умови, що воно виявлено у передбачені даною нормою терміни, якщо інше не встановлено законом або договором підряду. Тривалість строків для пред'явлення замовником вимог, пов'язаних з неналежним якістю результату роботи, ставиться в залежність від виду встановлених гарантій.
У разі коли на результат роботи не встановлено гарантійний строк (законна гарантія), вимоги, пов'язані з недоліками результату роботи, можуть бути пред'явлені замовником за умови, що вони були виявлені в розумний строк, але в межах двох років з дня передачі результату роботи, якщо інші терміни не встановлені законом, договором або звичаями ділового обороту.
За наявності договірної гарантії замовник має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками результату роботи, виявленими протягом гарантійного терміну, встановленого підрядником. При цьому, якщо інше не передбачено договором підряду, гарантійний строк починає текти з моменту, коли результат виконаної роботи був прийнятий або повинен був бути прийнятий замовником. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються правила, що містяться в п. п. 2 і 4 ст. 471 ЦК, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, угодою сторін або не випливає з особливостей договору підряду. Якщо передбачений договором гарантійний термін складає менше двох років і недоліки результату роботи виявлені замовником після закінчення гарантійного терміну, але в межах двох років з моменту, коли результат виконаної роботи був прийнятий або повинен був бути прийнятий замовником, підрядник несе несприятливі наслідки, якщо замовник доведе, що недоліки виникли до передачі результату роботи замовнику або з причин, які існували до цього моменту.
У ст. 725 ЦК міститься спеціальна норма про терміни давності за позовами про неналежну якість роботи. Термін позовної давності для вимог, пропонованих у зв'язку з неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд визначається відповідно до ст. 196 ЦК, тобто встановлено в три роки. Таким чином, для всіх видів рухомого та нерухомого майна, крім будівель і споруд, законом встановлено скорочений строк позовної давності за позовами про неналежну якість роботи.
Особливості обчислення строку давності за позовами про неналежну якість роботи полягають в тому, що якщо відповідно до договору підряду результат роботи прийнятий замовником по частинах, то протягом строку позовної давності починається з дня приймання результату роботи в цілому . У тому випадку, коли законом, іншими правовими актами або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків результату роботи було зроблено в його межах, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви про недоліки.
Згідно ст. 712 ЦК у разі невиконання замовником обов'язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право утримувати результат роботи, що належить замовнику обладнання, передану для переробки (обробки) річ, залишок невикористаного матеріалу, а також інше що опинилося у нього майно замовника до сплати замовником відповідних сум відповідно до правил, встановлених ст. ст. 359 і 360 ЦК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Наслідки порушення зобов'язань з договору підряду "
  1. § 2. Прийом на муніципальну службу, підстави її припинення
    наслідки (нещасний випадок на службі, аварія, катастрофа) або свідомо створювало реальну загрозу настання таких наслідків; 4) вчинення винних дій муніципальним службовцям, безпосередньо обслуговуючим грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку органу місцевого самоврядування або посадової особи; 5) вчинення
  2. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    наслідків порушення. До учасників торгової угоди також пред'являються особливі вимоги. Якщо учасники загальногромадянської угоди повинні володіти загальногромадянської правосуб'екгностью, то учасники торгової угоди - підприємницької правосуб'єктність. Вони повинні Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 197 бути
  3. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    наслідками порушення зобов'язання ст. 333 ЦК надає можливість суду зменшити неустойку, якщо вона явно не відповідає наслідків порушення зобов'язання. Застава. В силу застави кредитор за забезпеченим заставою зобов'язанням (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником цього зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед
  4. § 1. Підряд
    наслідки консервації будівництва (ст. 752 ЦК). Таким чином, можливості сторін щодо визначення умов договору будівельного підряду значно вужче, ніж у багатьох інших, з передбачених ГК, видах договорів, які регулюються значно більшою кількістю диспозитивних норм. Поняття і зміст договору будівельного підряду. За договором будівельного підряду підрядник
  5. § 2. Предмет цивільного права
    наслідки (див., напр., П. 2 ст. 578 ЦК). Таким чином, майновий компонент в предметі цивільного права утворюють майново-вартісні відносини (які є найбільш поширеними), а також інші майнові відносини. Особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими. Самостійне місце в предметі цивільного права займають особисті немайнові відносини,
  6. § 2. Цивільна дієздатність громадян
    наслідки, залежить від ряду обставин: а) віку (п. 1 ст. 21, ст. 26, 28 ЦК), б) психічного здоров'я (ст. 29 ЦК); в ) деяких шкідливих звичок і обумовлюються ними наслідків (ст. 30 ЦК); г) інших обставин (п. 2 ст. 21, ст. 27 ЦК), в тому числі оціночних (п. 4 ст. 26 ЦК). Тому залежно від цього обсяг дієздатності у різних громадян може бути однаковий або неоднаковий з
  7. § 2. Правове становище публічних утворень
    наслідків неналежній діяльності зазначених суб'єктів на інших учасників цивільного обороту. Прикладом винятків з режиму діяльності юридичних осіб, обумовлених особливостями публічних утворень і насправді мають місце, можуть служити норми, що відносяться до утворення юридичної особи, її установчих документів, філіям та представництвам, реорганізації та
  8. § 2. Результати інтелектуальної діяльності. Інформація
    наслідків. Найпоширенішим з них є недосягнення учасниками організаційного правовідносини того результату, до якого вони прагнули. Ним може бути визнання недійсним рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію юридичної особи, анулювання рішень органів управлінь господарських товариств або результатів проведених торгів і т.п. * (417) Юридичні процедури,
  9. § 5. Умовні угоди
    наслідок наступає тільки з настанням умови (п. 1 ст. 157 ЦК). До настання умови наступ правового наслідки, бажаного учасниками угоди, знаходиться в підвішеному стані. Умовно уповноважених ще не є суб'єктом умовно обгрунтованого для нього або умовно переданого йому права. Однак він має відносно того, що відбувається з настанням умови набуття права
  10. § 2. Способи захисту цивільних прав
    наслідків її недійсності, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину; визнання недійсним акту державного органу або органу місцевого самоврядування; самозахисту права; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; стягнення неустойки; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідносин; незастосування судом акта