| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4. Наслідки порушення зобов'язань з договору підряду |
||
|
Згідно ст. 723 ГК в цих випадках замовник має право, якщо інше не встановлено законом або договором, за своїм вибором вимагати від підрядника: - або безоплатного усунення недоліків в розумний строк; - або відповідного зменшення встановленої за роботу ціни; - або відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, коли право замовника усувати їх передбачено в договорі підряду (1). --- (1) Представляється тому, що назва ст. 723 ГК "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи" не цілком точно відображає її зміст, оскільки мова в ній йде аж ніяк не тільки про відповідальність підрядника за неналежну якість виконаних робіт, а й про інші заходи впливу, зокрема про заходи оперативного впливу, що застосовуються замовником . Підряднику надається можливість замість усунення недоліків, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові завданих простроченням виконання збитків. У цьому випадку замовник зобов'язаний повернути раніше переданий йому результат роботи підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки результату роботи у встановлений замовником розумний строк не були усунуті або є суттєвими (1), замовник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих збитків. Таким чином, наслідки неналежної якості результату виконаних робіт розрізняються залежно від характеру виявлених недоліків. У тому випадку коли недоліки не є суттєвими (прості недоліки), закон надає замовнику право скористатися одним із заходів оперативного впливу, перерахованих в п. 1 ст. 723 ГК. Однак якщо замовник виявляє суттєві недоліки, наявність яких не дозволяє досягти мети договору підряду, йому надається право на відшкодування завданих збитків, тобто можливість застосування до підрядника заходів майнової відповідальності. При цьому відповідно до ст. 728 ЦК, якщо замовник розриває договір підряду, підрядник зобов'язаний повернути надані замовником матеріали, обладнання, передану для переробки (обробки) річ і інше майно або передати їх вказаною замовником особі, а якщо це виявилося неможливим - відшкодувати вартість матеріалів, обладнання та іншого майна. --- (1) Досить повне уявлення про зміст поняття "істотний недолік" дається в преамбулі Закону про захист прав споживачів. Під істотним розуміється недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення, або не може бути усунутий, або проявляється знову після усунення, або для усунення якого потрібні великі витрати, або внаслідок якого споживач в значній мірою позбавляється того, на що він був вправі розраховувати при укладенні договору. Враховуючи проголошений ст. ст. 1 і 421 ГК принцип свободи договору, закон визнає можливість узгодження сторонами договору підряду умов про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки. Однак наявність таких умов у договорі підряду відповідно до п. 4 ст. 723 ЦК не звільняє його від відповідальності, якщо доведено, що ці недоліки виникли внаслідок винних дій чи бездіяльності підрядника. Згідно ст. 724 ГК замовник має право пред'явити вимоги, пов'язані з неналежною якістю результату роботи, за умови, що воно виявлено у передбачені даною нормою терміни, якщо інше не встановлено законом або договором підряду. Тривалість строків для пред'явлення замовником вимог, пов'язаних з неналежним якістю результату роботи, ставиться в залежність від виду встановлених гарантій. У разі коли на результат роботи не встановлено гарантійний строк (законна гарантія), вимоги, пов'язані з недоліками результату роботи, можуть бути пред'явлені замовником за умови, що вони були виявлені в розумний строк, але в межах двох років з дня передачі результату роботи, якщо інші терміни не встановлені законом, договором або звичаями ділового обороту. За наявності договірної гарантії замовник має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками результату роботи, виявленими протягом гарантійного терміну, встановленого підрядником. При цьому, якщо інше не передбачено договором підряду, гарантійний строк починає текти з моменту, коли результат виконаної роботи був прийнятий або повинен був бути прийнятий замовником. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються правила, що містяться в п. п. 2 і 4 ст. 471 ЦК, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами, угодою сторін або не випливає з особливостей договору підряду. Якщо передбачений договором гарантійний термін складає менше двох років і недоліки результату роботи виявлені замовником після закінчення гарантійного терміну, але в межах двох років з моменту, коли результат виконаної роботи був прийнятий або повинен був бути прийнятий замовником, підрядник несе несприятливі наслідки, якщо замовник доведе, що недоліки виникли до передачі результату роботи замовнику або з причин, які існували до цього моменту. У ст. 725 ЦК міститься спеціальна норма про терміни давності за позовами про неналежну якість роботи. Термін позовної давності для вимог, пропонованих у зв'язку з неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд визначається відповідно до ст. 196 ЦК, тобто встановлено в три роки. Таким чином, для всіх видів рухомого та нерухомого майна, крім будівель і споруд, законом встановлено скорочений строк позовної давності за позовами про неналежну якість роботи. Особливості обчислення строку давності за позовами про неналежну якість роботи полягають в тому, що якщо відповідно до договору підряду результат роботи прийнятий замовником по частинах, то протягом строку позовної давності починається з дня приймання результату роботи в цілому . У тому випадку, коли законом, іншими правовими актами або договором підряду встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків результату роботи було зроблено в його межах, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви про недоліки. Згідно ст. 712 ЦК у разі невиконання замовником обов'язку сплатити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право утримувати результат роботи, що належить замовнику обладнання, передану для переробки (обробки) річ, залишок невикористаного матеріалу, а також інше що опинилося у нього майно замовника до сплати замовником відповідних сум відповідно до правил, встановлених ст. ст. 359 і 360 ЦК. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4. Наслідки порушення зобов'язань з договору підряду " |
||
|
||