Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ І НАДАННІ ПОСЛУГ. Книга третя, 2006 - перейти до змісту підручника

7. Права та обов'язки сторін

Норми гл. 39 ГК включили спеціальне регулювання трьох питань стосовно відповідним договором: як повинен здійснювати свої дії виконавець, яким чином слід проводити оплату послуг, а також які підстави для односторонньої відмови сторони від договору.
Стаття 780 ГК, присвячена питанню про належне виконавця, містить норму, прямо протилежну ст. 313 ГК. Йдеться про одну з основних особливостей договору на надання послуг - його особистому характері. Відповідно ст. 780 передбачає неприпустимість покладання виконання послуги на третю особу. І тільки у випадках, прямо зазначених у договорі, таке покладання можливо. Вже цього виражено відміну від договору підряду, щодо якої діє прямо протилежне правило.
Підкреслюючи безумовно БЕЗОПЛАТНО характер аналізованого договору, виражений вже в самому його визначенні, Кодекс (ст. 781) разом з тим відсилає з питання про терміни і порядок оплати послуг до договірних умов. Спеціальних норм про розмір оплати в названій статті немає, що означає необхідність керуватися на цей випадок загальною нормою - статтею 424 ЦК. Мається на увазі, що розрахунки за надання послуги повинні здійснюватися за ціною, передбаченої угодою, крім випадків, коли відповідно до закону застосовуються ціни (тарифи, розцінки, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими на те державними органами. При відсутності ціни в договорі діє правило "про звичайну ціну" (п. 2 ст. 424 ЦК).
Найбільш повно своєрідність договорів возмездного надання послуг виражається в розподілі ризиків між сторонами. Так, слідуючи ст. 401 ЦК, ст. 781 ГК ставить наслідки виявлену неможливість виконання для сторін у залежність від наявності в тому їхньої провини. Відповідно п. 2 ст. 781 ГК виділяє випадок, при якому неможливість виконання зобов'язання з надання послуг виникла з вини замовника. Тоді на нього покладаються всі наслідки такої неможливості, які складаються в обов'язки замовника оплатити послуги в повному обсязі. Такий обов'язок являє собою не самий борг, а відповідальність за порушення зобов'язання. З цієї причини можливі ситуації, при яких вступає в дію ст. 404 ГК. Йдеться, зокрема, про змішану вини, тобто вини обох сторін. У подібних випадках суд може зобов'язати замовника сплатити виконавцеві зазначену в договорі вартість робіт лише частково. Допустима ГК можливість іншого рішення в законі сама по собі означає поширення на договір про оплатне надання послуг правил, що містяться в п. 3 ст. 401 - про особливу, підвищеної відповідальності боржника-підприємця, тобто про відповідальність незалежно від його вини, що передбачає звільнення від відповідальності лише за доведенні настання неможливості виконання внаслідок непереборної сили.
Пункт 3 ст. 781 ГК присвячений наслідкам неможливості виконання, яка виникає "за обставинами, за які жодна із сторін не відповідає". Тим самим сфера дії відповідної статті розширена: вона пов'язує певні наслідки не тільки з винними, але і з будь-якими іншими діями, за які сторона не несе відповідальності. Мова йде про те, що за відсутності підстав для настання відповідальності тієї чи іншої сторони (для виконавця-підприємця - це дія непереборної сили, а виконавця, яка не є підприємцем, - відсутність вини) негативні наслідки виниклої неможливості виконання розподіляються певним чином між контрагентами. Це виражається в наділенні виконавця правом вимагати лише відшкодування фактично понесених витрат.
Як і п. 2, п. 3 ст. 781 ГК являє собою диспозитивную норму, а значить, за сторонами зберігається право закріпити в договорі будь-яке інше рішення питання про наслідки неможливості виконання, за які не відповідає жодна зі сторін.
Стаття 781 ГК залишає відкритим питання про наслідки третього випадку неможливості виконання: коли вона виникла з вини самого виконавця (виконавця-підприємця - за відсутності непереборної сили або провини замовника). У цій ситуації, якщо інше не передбачено в законі або договорі, виконавець повністю втрачає право на виплату винагороди, а якщо раніше було виплачено аванс, то він, як правило, повинен бути повернений.
Аналогічних норм про неможливість виконання зобов'язань у договорі підряду немає. Більше того, наведені рішення не збігаються з нормами підряду, присвяченими розподілу різних ризиків між сторонами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 7. Права та обов'язки сторін "
  1. § 6. Припинення зобов'язань
    Підставами припинення зобов'язань у сфері підприємництва є такі юридичні факти, у зв'язку з якими припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Підстави припинення зобов'язань передбачені ГК, законами, іншими правовими актами або договором. Насамперед, зобов'язання у сфері підприємництва припиняється його належним виконанням. Належне виконання
  2. § 2. Зовнішньоторговельні операції
    Загальні положення. Найбільш поширеною зовнішньоторговельною операцією традиційно є міжнародна купівля-продаж товарів, яка в ході її виконання «обростає» цілим рядом інших угод, спрямованих, зокрема, на забезпечення доставки товару від продавця до покупця (договори експедиції, перевезення та ін.), огорожу продавця і покупця від ризику випадкової загибелі або пошкодження товару
  3. § 1. Введення в цивільне (приватне) право
    Система і галузі права. Право - сукупність норм (правил поведінки), що існують для регулювання та охорони суспільних відносин. У механізмі соціально-нормативного регулювання норми права специфічні тим, що: а) утворюють єдину струнку систему (тому сукупність правових норм не хаотична і не випадкова, а внутрішньо організована і структурована), б) санкціоновані державою
  4. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  5. § 3. Представництво без повноважень
    Поняття представництва без повноважень. Наявність у представника повноважень - неодмінна умова всякого представництва. У цивільному обороті зустрічаються, однак, і такі випадки, коли угоди та інші юридичні дії від імені і в інтересах одних осіб відбуваються іншими особами, які не мають на це необхідних повноважень. Іноді така ситуація виникає в чистому вигляді, коли між
  6. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
    Загальна характеристика договору лізингу. За договором фінансової оренди (договору лізингу) орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей (ст. 665 ЦК). Як видно з визначення, лізинг передбачає, що одна особа, в силу
  7. § 3. Зміст і припинення договору позички
    Обов'язки ссудодателя. Безплатність позички, безумовно, відбивається на розподілі обов'язків між сторонами договору. У порівнянні з орендодавцем ссудодатель несе менш суворі за своєю суттю обов'язки, тобто закон, керуючись принципом справедливості, звужує обсяг можливих домагань до ссудодателю. По-перше, ссудодатель зобов'язаний надати річ у стані, відповідному
  8. § 5. Користування житловими приміщеннями
    Користування жилим приміщенням за договором соціального найму в будинках державного і муніципального житлового фонду. За договором соціального найму житлового приміщення одна сторона - власник житлового приміщення державного або муніципального житлового фонду (наймодавець) зобов'язується передати іншій стороні - громадянину (наймачу) жиле приміщення у володіння і користування для проживання в ньому
  9. § 3 . Договір будівельного підряду
    Загальні положення. Договори будівельного підряду укладаються на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд чи інших об'єктів, а також на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших нерозривно пов'язаних зі споруджуваним об'єктом робіт. Згідно з раніше діючим законодавством виникають при цьому цивільно-правові відносини в
  10. § 2. Зобов'язання з перевезення вантажів
    Поняття та ознаки договору перевезення вантажів. Згідно п. 1 ст. 784 ГК перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється на підставі договору перевезення. При цьому договір перевезення вантажу знайшов своє загальне врегулювання в ст. 785 ГК, а договір перевезення пасажирів - в ст. 786 ГК. За договором перевезення вантажу перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і
© 2014-2020  yport.inf.ua