| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Припинення зобов'язань |
||
|
Підстави припинення зобов'язань передбачені ГК, законами, іншими правовими актами або договором. Насамперед, зобов'язання у сфері підприємництва припиняється його належним виконанням. Належне виконання означає, що зобов'язання виконується належному особі (ст. 312 ЦК), у визначений термін (ст. 314 ЦК), в належному місці (ст. 316 ЦК). Грошові зобов'язання повинні бути виражені в рублях (ст.317ГК). Виконання зобов'язань у сфері підприємництва має ряд особливостей. Перша особливість - це можливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання, пов'язаного із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, і одностороння зміна умов такого зобов'язання (ст. 310 ЦК). За загальним правилом, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом. Однак, якщо зобов'язання пов'язано із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, то одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов такого зобов'язання допускаються у випадках, передбачених не тільки законом, а й договором, якщо інше не випливає з закону або змісту зобов'язання. Іншими словами, в самому договорі, пов'язаному із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, може бути передбачено право кожної зі сторін відмовитися від виконання зобов'язання в односторонньому порядку, якщо інше не випливає з закону або змісту зобов'язання. Друга особливість виконання зобов'язань у сфері підприємництва полягає в обмеженні можливості боржника виконати зобов'язання достроково. За загальним правилом, боржник має право виконати зобов'язання до строку, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або умовами зобов'язання, або не випливає із її суті. Разом з тим, якщо зобов'язання пов'язано із здійсненням його сторонами підприємницької діяльності, то його дострокове виконання допускається тільки у випадках, коли дострокове виконання зобов'язання допускається законом або іншими правовими актами. Крім того, дострокове виконання зобов'язання у сфері підприємництва допускається і тоді, коли це передбачено умовами зобов'язання або випливає із звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 240 Нарешті, цивільне законодавство виходить з презумпції солідарності зобов'язань у сфері підприємництва. Якщо, за загальним правилом, встановленим ГК, солідарна обов'язок (відповідальність) або солідарна вимога виникає, якщо така солідарність передбачена договором або встановлена законом (зокрема, при неподільності предмета зобов'язання), то обов'язки кількох боржників за зобов'язанням, пов'язаному з підприємницькою діяльністю, одно як і вимоги декількох кредиторів у такому зобов'язанні, є солідарними чинності ЦК. Законом, іншими правовими актами або умовами зобов'язання може бути передбачено інше. За угодою сторін зобов'язання у сфері підприємництва припиняється у двох випадках: у разі надання відступного (ст. 409 ЦК) і в разі новації (ст. 414 ЦК). Суть відступного полягає в тому, що за угодою сторін зобов'язання може бути припинено наданням замість виконання його боржником кредитору певної грошової суми, якого майна і т. п. Питання, пов'язані з наданням відступного, вирішуються за згодою сторін. Сторони - боржник і кредитор - встановлюють розмір, терміни та порядок надання відступного. Істота новації полягає в тому, що сторонами досягається угода про заміну первісного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням, передбачає інший предмет або спосіб виконання. Новація допускається щодо будь-якого зобов'язання, за винятком зобов'язань з відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю, і по сплаті аліментів. Підставами припинення зобов'язання у сфері підприємництва за заявою однієї сторони є залік і прощення боргу. Залік полягає в тому, що зобов'язання припиняється за заявою однієї сторони повністю або частково заліком зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений і визначений моментом пред'явлення вимоги. Залік зустрічної однорідної вимоги застосовується на практиці в основному в якості підстави припинення взаємних грошових зобов'язань. У випадках, передбачених ЦК, законом або договором, залік вимог не допускається. Прощення боргу полягає в тому, що кредитор має право по своїй волі звільнити боржника від лежачих на ньому обов'язків. Прощення боргу допускається в тому випадку, якщо це не порушує прав інших осіб щодо майна кредитора. До інших підстав припинення зобов'язань у сфері підприємництва відносяться збіг боржника і кредитора в од- Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 241 ном особі (ст. 413 ЦК), ліквідація юридичної особи (ст. 419 ЦК), неможливість виконання зобов'язання, викликана обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (непереборна сила) . Окремим випадком припинення зобов'язання з причини неможливості його виконання є ситуація, коли неможливість виконання зобов'язання є результатом видання акта державного органу. Сторони зобов'язання, що припинилася повністю або у відповідній частині в результаті видання акта державного органу, має право звернутися до суду з вимогою про визнання такого акту не відповідає чинному законодавству. У разі визнання в установленому порядку недійсним акту державного органу, на підставі якого зобов'язання припинилося, воно відновлюється, якщо його виконання не втратило інтерес для кредитора і якщо інше не випливає з угоди сторін або суті зобов'язання. Крім того, сторони зобов'язання, які зазнали в результаті припинення зобов'язання збитки, має право вимагати їх відшкодування від Російської Федерації або суб'єкта Російської Федерації. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 6. Припинення зобов'язань " |
||
|
||