Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Геноцид (ст. 357 КК).

У 1946 р. Генеральна Асамблея ООН в резолюції 96 (I) оголосила геноцид злочином, порушую-щим норми міжнародного права і суперечить духу і цілям ООН. У 1948 р. була прийнята, а в 1951 р. набула чинності

Конвенція про попередження злочину геноциду і наказа-
нии за нього.
Безпосереднім об'єктом геноциду є гро-ні відносини, що забезпечують безпечні умови життя національних, етнічних, расових або релігійних груп. До виконавчими об'єктами слід вважати життя і здоров'я людей. Національною групою вважається пов'язана з приналежності-ністю до певної нації група людей незалежно від тер-ритор її проживання. Нація являє собою історично сформовану групу людей, що характеризується спільністю мови, психічного складу і культури, території проживання та іншими особливостями побуту і традицій. Під етнічною групою розуміється історично виник вид стійкою соціальної групи людей, представленої племенем, народно-стю, нацією. Расової групою називається спільність людей, ха-теризується певною сукупністю зовнішніх призна-ков (кольором шкіри, волосся, очей тощо) та іншими історично сформованих особливостями. Релігійна група - спільність людей, які сповідують відповідну релігію, відмінну від домінуючої в даному суспільстві.
Об'єктивна сторона геноциду характеризується діями, спрямованими на повне або часткове знищення націо-нальної етнічної, расової чи релігійної групи в одній з передбачених диспозицією ст. 357 КК форм:
а) вбивство членів такої групи;
б) заподіяння тяжкої шкоди їх здоров'ю;
в) насильницьке перешкоджання дітородіння, тобто вживання заходів, здатних обмежити або повністю припинити процес народження дітей серед членів національної, етнічної, расової чи релігійної групи (примусові стерилізація, кастрація, примус до аборту, до використання протівозача-точних засобів і т.д.);
г) примусова передача дітей, тобто їх насильницьке з-ємство у батьків і передача членам іншої національної, етнічної, расової чи релігійної групи;
д) насильницьке переселення, тобто насильницьке переміщення щення всієї або частини групи за межі території їх прожи-вання;

е) інше створення життєвих умов, розрахованих на физи-
тичне знищення членів групи.
Склад аналізованого злочину є формально-матеріальним. Деякі форми його вчинення припускають настання відповідних наслідків (смерть, тяжка шкода їх здоров'ю). Геноцид, який чинять в інших формах, визнає-ся закінченим у момент здійснення дій, спрямованих на досягнення зазначених у законі цілей, навіть якщо ці цілі не були досягнуті і наслідки (у вигляді знищення даної групи людей, припинення дітородіння в їхньому середовищі і т.п .) не настали.
Суб'єктивна сторона геноциду характеризується виною у вигляді прямого умислу. Винний усвідомлює, що вчиняє дії, спрямовані на знищення в одній з перелічених у ст. 357
КК форм етнічної, національної, расової чи релігійної групи людей, і бажає вчинити такі дії. Одним з обов'язкових суб'єктивних ознак геноциду є мета - повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Наявність такої мети відрізняє геноцид від деяких злочинів проти особи (вбивство, умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю) і деяких форм злочину, передбаченого ст. 356 КК. Від застосований-ня заборонених засобів і методів ведення війни геноцид від-Ліча ще й тим, що його вчинення не пов'язане з наявністю військового конфлікту.
Суб'єктом геноциду може бути будь-яка особа, яка досягла віз-
раста 16 років.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Геноцид (ст. 357 КК). "
  1. Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
    геноцид (ст. 357 КК РФ), терористичний акт при обтяжуючих обставинах (ч. 3 ст. 205 КК РФ). Крім обмеженого кола злочинів, за вчинення яких може призначатися довічне позбавлення волі, законом встановлені і інші правила, ще більш звужують можливості застосування розглянутого покарання. Так, довічне позбавлення волі не може призначатися при незакінченому
  2. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    геноцид (ст. 357 КК РФ). Якщо до 1993 р. покарання у вигляді смертної кари не могло бути призначено лише неповнолітнім, які досягли до моменту вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, і жінкам, які перебували в стані вагітності на момент вчинення злочину, винесення або виконання вироку, то чинний КК РФ встановлює заборону на призначення смертної кари будь
  3. Стаття 78. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності Коментар до статті 78
    геноцид (ст. 357 КК РФ) і екоцид (ст. 358 КК РФ). В силу небезпеки для миру і людства ці злочини не можуть бути прощені державою і світовою спільнотою. Винні в цих злочинах особи повинні бути притягнуті до кримінальної відповідальності в будь-який час, без будь-якого обмеження терміну
  4. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    геноцид (ст. 357 КК РФ). 3. Слід звернути увагу на ту обставину, що виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі, не є видом установи, не передбаченим законом. Визначаючи, в якого виду виправної колонії засуджений - залежно від тяжкості вчиненого ним злочину - повинен буде відбувати покарання, КК РФ (ст. 58)
  5. Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у вигляді смертної кари
    геноцид (ст. 357 КК РФ). При цьому обвинуваченому надається право на розгляд його справи судом за участю присяжних засідателів. Виправлення судової помилки в разі виконання смертної кари неможливо. Тому законодавцем передбачається особлива процедура виконання смертної кари, яка в максимальному ступені дозволила б таку помилку виключити. Говорячи про застосування смертної кари,
  6. 12. Довічне позбавлення волі
    геноцид (ст. 357). Довічне позбавлення волі є самостійним основним покаранням і може призначатися судом лише у випадках, коли воно передбачене санкцією статті Особливої ??частини КК, а також при заміні цим покаранням смертної кари. Довічне позбавлення волі не призначається жінкам, а також особам, які вчинили злочини у віці до вісімнадцяти років, і чоловікам, які досягли до
  7. 13. Смертна кара
    геноцид (ст. 357). При цьому санкції цих статей передбачають альтернативні покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк або довічно. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 59 КК РФ смертна кара в порядку помилування може бути замінена довічним позбавленням волі або позбавленням волі на строк двадцять п'ять років. Присутнє в кримінальному законодавстві і раніше обмеження кола
  8. 3. Військові злочини
    геноциду (ст. 357) або екоцид (ст. 358) тягне відповідальність за сукупністю з фактично досконалими злочинами. Аналогічно кваліфікуються за сукупністю найманство з іншими загальнокримінальними злочинами, вчиненими найманцями (вбивства, згвалтування, пограбування тощо). Суб'єктивна сторона злочину і з боку вербувальника, і з боку найманця - прямий умисел. Суб'єкт
  9. 4. Злочини проти людства
    геноцид. Склад геноциду сконструйований відповідно нормі Конвенції 1948 р. про покарання злочину геноцид. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства 1994 також розрізняє геноцид і "систематичні і масові порушення прав людини". Під ними розуміються вбивства, тортури, встановлення або підтримка щодо осіб положення рабства, підневільного стану
  10. § 13. Довічне позбавлення волі
    геноцид (ст. 357 КК). Довічне позбавлення волі не призначається жінкам, а також особам, які вчинили злочини у віці до 18 років, і чоловікам, які досягли до моменту винесення судом вироку 65 років (ч. 2 ст. 57 КК). Умовно-дострокове звільнення застосовується лише при від-сутствии у засудженого злісних порушень встановленого порядку відбування покарання протягом попередніх 3