ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора В.В.Маклакова. ІНОЗЕМНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО, 1996 - перейти до змісту підручника

Німецький федералізм

Згідно з основним законом Німеччина є демократичною і соціальною федеративною державою (абз. 1 ст. 20). Федерація побудована за територіальним принципом, її виникнення не було результатом договору її суб'єктів, а скоріше наслідком вказівок західних окупаційних держав. Німецькі теоретики називають ФРН "кооперативної федерацією", по-скільки має місце інституційно (перш за все конституційно) оформлене співробітництво федерації та земель, а також земель між собою.
Спочатку конституція закріпила федеративний устрій держави у складі 11 земель (включаючи міста Бремен і Гамбург); пізніше (у 1952 р.) три землі об'єдналися в одну, а в 1957 р. до складу ФРН була включена Саарская область. Нарешті, при об'єднанні двох німецьких держав на території НДР було утворено 5 нових федеральних земель.
В даний час у складі ФРН 16 земель (включаючи місто Берлін). Кожна з федеральних земель відрізняється величиною території і чисельністю населення, рівнем економічного розвитку, історичними традиціями, мовними діалектами і т.д. Так, найбільшою по території є земля Баварія (її площа 70.554 кв.км), найменшою - місто Бремен (404 кв.км), найбільшої за кількістю населення - земля Північний Рейн - Вестфалія (17,68 млн. чоловік), найменшою - місто Бремен (0,68 млн. осіб). У Гамбурзі знаходиться найбільший в світі морський порт, Рурська область - центр землі Північний Рейн - Вестфалія - ??є найбільшою промислової агломерацією Європи.
Згідно з основним законом землі (суб'єкти федерації) володіють особливим правовим статусом (вони мають свої констатує-ції, законодавство, представницький орган землі - парламент, виконавчу владу землі - уряд і т.д.), однак вони не суверенними; суверенітетом володіє тільки федерація в цілому.
Особливістю основного закону ФРН є відсутність у ньому спеціального розділу, що регулює питання федеративного устрою держави. Однак положення, що стосуються цієї проблеми, містяться практично в кожному з розділів конституції. Основна увага в основному законі приділено визначенню принципів взаємовідносин центру (федерації) і земель (її суб'єктів), а також земель між собою.
У ній чітко встановлено, що конституційний лад земель повинен відповідати основним принципам республікан-ського демократичного і соціальної правової держави в сенсі основного закону ФРН (абз. 1 ст. 28), що федерація гарантує відповідність конституційного ладу земель вимогам основного закону, записаним в даній статті.
У ньому, далі, підкреслюється, що здійснення державних повноважень і рішення державних завдань є справою земель, оскільки основний закон не встановлює або не допускає іншого регулювання (ст. 30) і разом з тим зазначається, що федеральне право має перевагу перед правом земель (ст. 31). Іншими словами, мова йде про передбачуване віднесення компетенції на користь земель, тобто федерація може вирішувати суспільні відносини тільки, якщо це допускає основний закон. Разом з тим федеральне право завжди має перевагу над правом земель.
Основной закон допускає можливість застосування федерального примусу. Воно можливе тільки у випадку, коли земля не виконує покладених на неї основним законом та іншими федеральними законами обов'язків. Федеральний уряд з дозволу Бундесрату може вжити необхідних заходів, щоб спонукати землю до виконання своїх зобов'язаний-ностей (ст. 37).
Всі установи федерації та земель повинні надавати один одному взаємну правову та адміністративну допомогу (абз. 1 ст. 35), а для збереження або відновлення громадського порядку або безпеки земля в особливо важливих випадках може просити про направлення сил і підрозділі федеральної прикордонної охорони для надання допомоги поліції землі. Земля також може в разі стихійного лиха чи особливо тяжкої катастрофи просити про направлення їй для надання допомоги поліцейських сил іншої землі, підрозділі федеральної прикордонної охорони і збройних сип (абз. 1 ст. 35). У свою чергу, якщо стихійні лиха чи катастрофа загрожує території більш ніж однієї землі. Федеральний уряд може в тій мірі, в якій це необхідно для ефективної боротьби з ними, давати урядам землі вказівки про надання поліцейських сип в розпорядження інших земель, а також направляти підрозділи федеральної прикордонної охорони або збройних сил для підтримки поліцейських сил і т.д. (Ст. 35).
Гарантії рівного статусу земель отримали відображення в основному законі. Кожен німець має у будь-якій землі рівні права і обов'язки (ст. 33); у вищих закладах федерації повинні використовуватися в належному співвідношенні чиновники всіх земель, а в інших установах федерації набір співробітників проводиться, як правило, з жителів тон землі, де ці установи діють (ст. 36). Основний закон говорить про забезпечення єдиного рівня життя на всій території федерації (п. 2 абз. 3 ст. 106).
Значне місце в основному законі займають норми про розмежування компетенції центру і суб'єктів федерації. Чет-ко розрізняються виключна компетенція федерації і конкуруюча законодавча компетенція; в конституції го-ворітся про питання, по яких федерація може видавати загальні приписи (ст. 75). До виключної компетенції Феде-рації віднесено 11 основоположних напрямків, найважливіші з яких: зовнішні зносини і оборона; громадянство федерації; валюта, грошовий обіг, чеканка монети, режим мір і ваг; федеральні залізниці і повітряне сполучення, пошта, телезв'язок; співробітництво федерації та земель, зокрема, в охороні основ вільного демократичного ладу, існування і безпеки федерації та земель. Виключна компетенція земель в основному законі не обумовлена ??і носить залишковий характер. Землі, йдеться в ст. 70 основного закону, мають право законодательствовать в тій мірі, в якій основний закон не надав такі повноваження федерації.
Конкуруюча компетенція включає понад 25 питань, і перш за все: цивільне право, кримінальне право і використан-ня вироків, судоустрій, судочинство, адвокатура, нотаріат; право союзів і зборів, охорона німецького культурного надбання від вивозу за кордон, громадянство в землях та ін Земля володіє законодавчими повноваженнями у сфері конкуруючої компетенції лише тоді і остільки, коли і оскільки федерація не користується своїми законодавчими правами. Разом з тим передбачено, що федерація має право законодавства у цій сфері, якщо існує необхідність у федеральному законодавчому регулюванні, так як: 1) питання не може бути ефективно врегульовано законодавством окремих земель; 2) регулювання питання законодавством землі могло б порушити інтереси іншої землі або країни в цілому; 3) це необхідно для збереження правового або економічної єдності країни (ст. 72).
Федерація наділена правом (за наявності зазначених вище передумов, тобто в пп. 1-3) видавати: загальні розпорядження з таких питань, як правове становище осіб, які перебувають на публічній службі земель, громад та інших корпорацій публічного права; загальні принципи вищої освіти; загальне положення друку і кіно; полювання, охорона природи і турбота про ландшафти; відвід земель, організація територій та водопостачання; реєстрація жителів і видача посвідчень особи (ст. 75).
Як свідчить практика, використовуючи норми основного закону, що регулюють питання конкуруючої компетенції, а також можливості видання загальних приписів, федерація значно розширила свої законодавчі повноваження за рахунок земель.
В основному законі досить докладно врегульовані питання, що стосуються фінансових взаємовідносин федерації і земель. Федерація і землі роздільно несуть витрати для вирішення своїх завдань, якщо конституцією не передбачено іншого (абз. 1 ст. 104-а). Якщо однак, землі діють за дорученням федерації, то остання несе пов'язані з цим витрати (абз. 2 ст. 104-а). Федерація може надавати землям фінансову допомогу для особливо важливих інвестицій, як і для інвестицій громад та об'єднань громад у випадках необхідності запобігання порушень загальної економічної рівноваги, для вирівнювання економічних відмінностей на території федерації або для надання допомоги в економічному розвитку (абз. 4 ст. 104 - а). Конституція ФРН містить і нечасто зустрічаються в такому ж законодавстві норми про детальний розподіл податкових надходжень. Федерація і землі самостійні і незалежні у веденні свого бюджетного господарства (абз. 1 ст. 109), разом з тим вони повинні враховувати вимоги єдиного економічного балансу країни (абз. 2 ст. 109).
Правовий статус суб'єктів федерації детально не розглядається в основному законі 1949 Чи не розглядається і статус міст (Берлін, Гамбург, Бремен), що володіють таким же статусом. Внаслідок цього і ряду інших причин деякі німецькі вчені розглядають землі як державні утворення, що мають особливий правовий статус; інші автори вважають, що ФРН складають держави, що володіють ознаками суверенітету, а міста Берлін, Гамбург і Бремен в офіційних документах прямо іменуються, як міста-республіки . На наш погляд, ближче до істини стоять ті автори, які не розглядають землі як суверенних держав, оскільки, по-перше, вони такими за основним законом не є, по-друге, ніде не закріплено право виходу земель зі складу ФРН; в- третє, як уже говорилося, конституційний лад земель повинен відповідати загальним принципам, сформульованим в основному законі (ст. 28), по-четверте, встановлено, що федеральне право має перевагу над правом земель (ст. 31).
Вищим законодавчим органом землі є представницький орган (ландтаг, громадянське збори, палата депутатів), формований шляхом загальних, рівних, прямих виборів при таємному голосуванні. Ландтаги обираються на чотири або п'ять років. Мандат депутата ландтагу є вільним; на депутата поширюється імунітет і індемнітет. У більшості земель діють однопалатні ландтаги; в Баварії парламент має дві палати.
Ландтаги приймають закони і здійснюють нагляд за їх виконанням, контроль за діяльністю виконавчої вла-сти; вони обирають прем'єр-міністра. У землях законодавство може прийматися і шляхом референдуму.
Більшість ландтагів можуть приймати рішення про саморозпуск; основний закон ФРН не передбачає такого права щодо Бундестагу.
Уряд землі (нерідко іменоване кабінетом) складається з прем'єр-міністра (за німецькою термінологією - міністра-президента) і міністрів. У містах Берлін, Гамбург і Бремен міністри називаються сенаторами. Прем'єр-міністр визна-ділячи напрямки урядової політики; в рамках цієї політики кожен міністр самостійно керує дове-ренной йому галуззю. Важливою сферою діяльності земельних урядів є підготовка законопроектів, призначення чиновників до органів землі, а також проведення в життя федеральних законів (наприклад, в області оподаткування). Пре-м'єр-міністр керує діяльністю уряду, здійснює право помилування, представляє землю в зовнішніх від-відносинах та ін
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Німецький федералізм"
  1. Тема 8. Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї
    германської правової сім'ї. Географія розповсюдження романо-германських правових сис-тем. Структура і джерела права романо-германської правової се-мьі. Загальне та особливе в правових системах країн романо-германської правової сім'ї. Французьке право - модель французької правової групи. Право ФРН - модель германської правової
  2. РОЗДІЛ V. ПОДАТКОВИЙ ФЕДЕРАЛИЗМ
    РОЗДІЛ V. ПОДАТКОВИЙ
  3. Список літератури
    федералізм / / Міжнародна життя. 1991. N 4. 14. Остром В. Сенс американського федералізму. М., 1993. 15. Петров В.С. Сутність, зміст і форми держави. Л., 1981. 16. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: У 2 т. М., 1992. 17. Проблеми суверенітету в Російській Федерації. М., 1994. 18. Соломаткін А.С. Адміністративно-територіальний устрій Російської Федерації: Питання
  4. 14. Принципи фінансової діяльності держави і муніципальних утворень
    федералізм, законність, гласність, плановість. 5) Принцип федералізму: у веденні РФ знаходяться: фін, валютних, кредитних регулювання, ден емісія, ФЕД банки, ФЕД бюджет, ФЕД податки і збори; до спільного ведення РФ і суб'єктів РФ віднесено встановлення загальних принципів оподаткування і зборів в РФ. 6) Принцип законності: процес створення, розподілу і використання фондів ден. коштів детально
  5. Список скорочень
    Віденська конвенція окуплені-продажу - Конвенція ООН про міжнародну купівлю-продаж товарів 1980 ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності ГАТТ - Генеральна угода з тарифів і торгівлі ГГУ - Німецьке цивільне укладення ЦКУ - Німецький конкурсний статут ЦПК - цивільно-процесуальний кодекс ГТУ - Німецьке торговельне укладення ВТК - Однаковий торговий
  6. Тема 8. Загальна характеристика романо-германської правової сім'ї
    германської правової
  7. Тема 10. Правові системи країн Латинської Америки
    німецької моделі. Поєднання в правових системах латиноамериканських країн рецепції і модернізації права. Особливості правових систем країн Латинської Америки. Зростаючий вплив права США в другій половині XX в. Тенденції до зближення правових систем країн романо-германської та англосаксонської правових
  8.  Відповіді до контрольних тестів
      федералізму 1-в б-а 11-а 2-б 7-б 12-в 3-б 8-а 13-б 4-а 9-в 14-а 5-в 10-6 Розділ VI. Правові основи міжнародних податкових відносин 1-а 7-б 12-г 2-а 8-б 13-а 3-б. 9-в 14-г 4-в 10-б 15-в 5-а 11 - Д 16-а 6-б Розділ VII. Відповідальність за порушення податкового законодавства 1-в З-б 5-б 2-б 4-в 6-а 7-6 16-а 25-б 8-в 17-б 26-б 9-б 18-а 27-в
  9.  Контрольні питання по темі
      /. Які види джерел цивільного та торгового права капіталістичних країн ROM відомі? ). Яке співвідношення різних джерел права в різних правових системах? ^. Які закони в галузі цивільного та торгового права країн Котіну Галиною Європи Вам відомі? 4. Що характеризує Французький цивільний u Французький торгович кодеїн, Німецьке цивільне u Німецьке
  10.  Характерні риси спадкового права.
      німецькому праві. Характерною рисою спадкування за Кодексом стала відсутність меж спадкування за законом. При відсутності більш близьких родичів спадкоємцями померлого ставали родичі будь-яких віддалених ступенів. Родичі призивалися до спадкоємства за законом за так званими парантеллу (лініям). Першу лінію становив сам спадкодавець зі своїми спадними (§ 1924). Другу
  11.  1. Місце скандинавського права на правовій карті світу
      германської сім'ї. У зв'язку з цим розглянемо латиноамериканське право, правову систему Японії, а також хоча прямо і не входить до романо-германську сім'ю, але близьке їй скандинавське право. Почнемо з останнього. Незважаючи на те що країни Північної Европи1 - Швеція, Норвегія, Данія, Ісландія, Фінляндія географічно куди більш близькі країнам романо-германської правової сім'ї, ніж Латинська
  12.  Глава 17. Середньовічне держава в Німеччині
      німецьких герцогів, силою приєднаних слов'янських земель та Північної Італії до імперії, яка в XV в. назва Священної Римської імперії німецької нації. Німецькі імператори успадкували не тільки титул "короля франків", але й коронувалися в Римі, як "імператори римлян" та отримували корону з рук папи і претендуючи тим самим на духовне і світське лідерство в християнському світі. Цим
  13.  3.Фінансовий діяльність суб'єктів публічного права: поняття, роль і методи.
      федералізм, законність, гласність, плановість. 1) Принцип федералізму: у веденні РФ знаходяться: фін, валютних, кредитних регулювання, ден емісія, ФЕД банки, ФЕД бюджет, ФЕД податки і збори; до спільного ведення РФ і суб'єктів РФ віднесено встановлення загальних принципів оподаткування і зборів в РФ. 2) Принцип законності: процес створення, розподілу і використання фондів ден. коштів детально
  14.  3.3. Класифікація основних принципів оподаткування і зборів
      федералізму. Ця класифікація заснована на традиційному для конституційного права виділенні кола проблем, оскільки основні принципи оподаткування і зборів розвивають більш загальні конституційні початку і є їх логічним продовженням. Можливі й інші підстави поділу на групи принципів оподаткування і зборів
  15.  Стаття Федеративна держава
      федералізму, забезпечуючи єдність Російської Федерації, децентралізацію державної влади, рівноправність і самовизначення народів у складі Російської Федерації. (2) Російська Федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів - рівноправних суб'єктів Російської Федерації. (3) Основи, а також особливості правового статусу
  16.  § 3. Принципи організації і діяльності державного апарату
      федералізму; принцип професіоналізму - створює сприятливі умови для використання найбільш кваліфікованих працівників у діяльності державного апарату, гарантує високий рівень вирішення основних питань державного життя в інтересах населення країни; принцип поєднання колегіальності і єдиноначальності - забезпечує розумне співвідношення демократичних і бюрократичних
  17.  Крах кайзерівської Німецької імперії.
      німецької армії. Війна приносила все нові лиха німецькому народові. Вона коштувала Німеччині 2,5 млн. убитих німців, сотень тисяч зниклих без вести, 4,5 млн. поранених та інвалідів, привела до розрухи в промисловості, скорочення посівних площ, падіння врожаїв, до голоду, який став наслідком економічної блокади. Озлоблення проти уряду було загальним. Верхи вже не могли керувати країною
  18.  Список рекомендованої літератури
      федералізму в Росії і США. Матеріали російсько-американських семінарів. - М.: Агентство США з міжнародного розвитку, 1996. 2. Державне право Німеччини. У 2 т. - М.: Інститут держави і права РАН, 1994. Т. 2. Частина 5. Конституційні основи фінансової системи ФРН. 3. Лексин В.М., Швецов А.М. Держава та регіони. Теорія і практика державного регулювання територіального
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка