Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 49. Державні внутрішні та зовнішні запозичення


Державний внутрішній борг формується на основі го
сударственних внутрішніх запозичень. Державні внут
ренніе запозичення представляють собою державні зай
ми, здійснювані шляхом випуску державних цінних бу
маг від імені Російської Федерації, і кредити, що залучаються
з інших бюджетів бюджетної системи Російської Федерації,
кредитних організацій і міжнародних фінансових організує
ций, виражені у валюті Російської Федерації.
У Росії перший внутрішній займ був випущений в травні 1810 р. в
період правління Олександра I. Це був шестипроцентний займ
з семирічним терміном обігу асигнаціями номіналом
1000 рублів і вище. Однак було реалізовано тільки 3 відсотки
цієї позики на загальну суму 3,2 млн рублів з причини відсутності
вільних грошових коштів для довгострокового вкладення і Недов
рія населення до нової форми державного кредиту. Саме з
цього моменту почалася історія формування російського фон
дового ринку. У наступні роки держава все активніше стало
випускати різні внутрішні позики, які здійснювалися
у формі випуску цінних паперів (в основному облігацій і векселів).
Розрізняють декілька видів державних позик.
По суб'єкту емісії вони поділяються на що випускаються Пра
вітельством Російської Федерації, Урядами суб'єктів
Російської Федерації і органами місцевого самоврядування.
По суб'єктам-власникам цінних паперів розрізняють державні
і позики, реалізовані тільки юридичним особам, тільки грома
данам, а також фізичним та юридичним особам.

По формі позики бувають облігаційними і безоблігаційних
вими. Облігаційні позики пов'язані з емісією цінних паперів
(наприклад, облігацій). Безоблігаційні позики оформляються
підписанням угод, договорів, а також шляхом запису в
боргових книгах і видачі спеціальних зобов'язань.
За строками погашення позики поділяються на короткострокові (до
1 року), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (до 30 років).
Право здійснення державних внутрішніх запозичаю
ваний від імені Російської Федерації належить Правитель
ству Російської Федерації або уповноваженій ним Міністер
ству фінансів Російської Федерації. Відповідно до Бюджет
вим кодексом право на здійснення внутрішніх запозичень
ний належить, відповідно, вищому виконавчому
органу державної влади суб'єкта Російської Федерації
або фінансовому органу суб'єкта Російської Федерації. Право
на муніципальні запозичення від імені муніципального про
разования належить місцевій адміністрації. При цьому осу
ществление державних і муніципальних запозичень
допускається лише у разі включення їх у програму государ
дарських внутрішніх запозичень Російської Федерації,
суб'єктів Російської Федерації чи муніципальних освітніх у
ний, яка затверджується в якості додатку до соответству
ющему закону (рішенню) про бюджет.
Програма державних внутрішніх запозичень Росій
ської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муниципаль
утворень являє собою перелік всіх внутрішніх
запозичень Російської Федерації, суб'єктів Російської
Федерації, муніципальних утворень на черговий финансо
вий рік і плановий період. Зазначений перелік відображається в
вигляді різниці між обсягом залучення та обсягом коштів,
спрямованих на погашення основної суми боргу, по кожному
увазі запозичення.
У разі якщо державні внутрішні запозичення, осу
ществляться шляхом випуску державних цінних паперів від
імені Російської Федерації, передбачають залежно
від умов їх випуску отримання при погашенні іншого, ніж де
ніжні засоби, майнового еквівалента, підлягають отра
жению окремим рядком у програмі державних внутріш
них запозичень Російської Федерації. У програму государ
дарських внутрішніх запозичень Російської Федерації,
суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень
в обов'язковому порядку включаються угоди про позики, за
ключении в попередні роки, якщо такі угоди НЕ ранку
тили чинності в установленому порядку.
В даний час в Російській Федерації випущено неяк
ко видів державних внутрішніх позик. По кожному випус-

ку позик приймається окремий нормативний правовий акт, в
якому вказуються цілі і термін випуску позики, його прибутковість,
умови виплати, пільги, строк і порядок погашення. Так, в готелі зі
ответствии з Постановою Уряду Російської Феде
рації від 15 червня 2001 р. № 379 (у редакції від 24 серпня 2004
№ 433) затверджені Генеральні умови емісії та обігу
облігацій державної ощадної позики. У них встановлен
але, що емітентом облігацій від імені Російської Федерації
є Міністерство фінансів Російської Федерації. Обли
гаціі є купонними середньостроковими (від 1 року до 5 років)
державними цінними паперами та надають їх вла
ділкам право на отримання номінальної вартості облігації
при її погашенні і отримання доходу у вигляді відсотка до номи
нальної вартості. Номінальна вартість облігації составля
ет 500 рублів. Емісія здійснюється у формі окремих випус
ков, кожен з яких має державний реєстраційний
ний номер. Рішення про випуск приймається емітентом у вигляді
пріказа1. Власниками облігацій можуть бути російські та іно
дивні юридичні та фізичні особи. При цьому для кожного
випуску окремо можуть встановлюватися обмеження на потен
ціальних власників. Облігації можуть вільно звертатися на
вторинному ринку.
До складу державного та муніципального внутрішнього дол
га входять державні гарантії Російської Федерації,
суб'єктів Російської Федерації та муніципальні гарантії.
Перелік підлягають наданню і виконанню государ
дарських і муніципальних гарантій у валюті Російської Феде
рації на черговий фінансовий рік (черговий фінансовий рік
і плановий період) включається в спеціальну програму дер
дарчих гарантій Російської Федерації, державних
гарантій суб'єкта Російської Федерації, програму муници
смальни гарантій. У даних програмах повинна бути предусмот
рена кожна гарантія (із зазначенням принципала по кожній гаран
тії), величина якої перевищує:
- 1 млрд рублів - для державних гарантій Російської
Федерації;
- 10 млн рублів - для державних гарантій суб'єкта Ріс
сийской Федерації ;
- 100 тис. рублів - для муніципальних гарантій.
Програми державних і муніципальних гарантій у ва
люте Російської Федерації включаються в якості програми
до відповідного закону (рішенню) про бюджет.
1 Див: Наказ Міністерства фінансів Росії від 15 червня 2001 р. № 45н «Про
затвердження умов емісії та обігу облігацій державної Ощад
готельних позики Російської Федерації »/ / Російська газета. - № 140. - 2001.

Особливим видом державних внутрішніх запозичень яв
ляють грошові вклади населення. Відповідно до ст. 1 Феде
рального закону від 10 травня 1995 р. № 73-ФЗ «Про відновлення і
захист заощаджень громадян Російської Федерації» 1 держава
гарантує відновлення і забезпечення схоронності денеж
них заощаджень громадян Російської Федерації, визнаючи їх
гарантованими заощадженнями та державним внутрішнім
боргом Російської Федерації. Держава гарантує збережемо
ня громадян у вкладах Ощадного банку Російської Феде
рації, внесених до 20 червня 1991 р., а також вклади в організує
ції державного страхування Російської Федерації з до
говорним (накопичувальним) видам особистого страхування в період
до 1 січня 1992
В якості заходів для відновлення та забезпечення сохранно
сти гарантованих вкладів громадян застосовується переведення їх у
цільові боргові зобов'язання Російської Федерації, являю
щіеся державними цінними паперами відповідно до
зазначеним законом, а також з положеннями Федеральних зако
нов «Про порядок переведення державних цінних паперів СРСР з
сертифікатів Ощадного банку СРСР до цільових боргові
зобов'язання Російської Федерації »2 та« Про порядок встановлен
ня боргової вартості одиниці номіналу цільового боргового
зобов'язання Російської Федерації »3.
Гарантування заощаджень здійснюється державною
власністю і всіма активами, які у распоряже
нии Уряду Російської Федерації. Фінансові гаран
тії з погашення цього виду державного боргу предусмат
риваются у Федеральному законі про бюджет на черговий фінан
совий рік і плановий період, де вказані розміри коштів, на
правляться на виплату компенсацій. Так, відповідно до ст. 19
Федерального закону від 24 липня 2007 р. № 198-ФЗ «Про федераль
ном бюджеті на 2008 рік і на плановий період 2009 та 2010 го
дов »передбачено спрямування бюджетних асигнувань у сум
ме 56 млрд рублів в 2008 р., 70 млрд рублів в 2009 р. і 85 млрд
рублів в 2010 р. на здійснення виплат окремим категоріям
громадян Російської Федерації попередньої компенсації
по вкладах в Ощадному банку Російської Федерації, вне
сам в організації державного страхування та викуп у вла
дельцев-громадян Росії державних казначейських зобов'язань
нізацією СРСР і сертифікатів Ощадного банку СРСР, яв-
1 Збори законодавства Російської Федерації. - 1995. - № 20. -
Ст. 1765.
2 Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. -
Ст. 3683.
3 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 28. -
Ст. 3349.

Ляющая гарантованими заощадженнями. Організація ком
компенсаційних виплат та погашення гарантованих заощаджень
громадян Російської Федерації покладена на Міністерство фі
нанси Російської Федерації.
Незважаючи на щорічні виплати компенсацій у розмірі до
1 тис. рублів, повністю суми вкладів громадянам не возвраща
ються, хоча їх індексація проводиться. У даному випадку пробле
ма не тільки в нестачі коштів бюджету на погашення зазначених
видів боргових зобов'язань, а й у визначенні правової регла
ментації самих компенсаційних виплат. Виплата компенсацій
по банківських вкладах як способу забезпечення зобов'язань
нізацією, їх розмір, порядок і терміни не передбачені громадян
ським законодавством , що ще раз свідчить про специфи
ке відносин в галузі державного кредиту.
У Росії державні цінні папери у формі облігаційних
ного зовнішньої позики вперше були випущені в 1769 р. в період
правління Катерини II на загальну суму 500 тис. голландських
гульденів, розміщені на голландському ринку на 10-річний термін
під 5 відсотків річних через банкірський дім «Гопе і К0» 1.
З цієї позики почалася історія формування державного
зовнішнього боргу Росії.
Державний зовнішній борг Російської Федерації форми
руется за рахунок запозичень, здійснених в іноземній
валюті від іноземних кредиторів, тобто від іноземних дер
дарств, іноземних фізичних і юридичних осіб, междуна
  рідних фінансових організацій, і складається з наступних
  елементів:
  1) заборгованості перед офіційними кредиторами, тобто пе-
  ред комерційними банками західних країн, що надають
  кошти в борг під гарантії Уряду;
  2) заборгованості перед комерційними банками західних
  країн без державних гарантій;
  3) боргу зовнішньоторговельних об'єднань по централізованим
  імпортним поставкам, що утворився до 1991 р.;
  4) боргу міжнародним валютно-фінансовим організаціям
  (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Європей
  ський банк реконструкції та розвитку);
  5) позик Росії в цінних паперах, що обертаються на миро
  вих ринках (облігації внутрішньої валютної позики, еврооблі
  гаціі) 2.
  Державні зовнішні запозичення Російської Федера
  ції та суб'єкта Російської Федерації включаються в програму
  1 Однак на вторинний ринок ці цінні папери не потрапили, а борг по них
  вдалося погасити тільки в 1891 р. - Прим. авт.
  2 Див: Країв А.О., Коньков І.М., Малєєв П.Ю. Ринок боргових цін-
  них паперів. - М., 2002. - С. 222.

  державних зовнішніх запозичень, яка представляє
  собою перелік всіх зовнішніх запозичень на черговий фі
  нансових рік і плановий період за видами запозичень з від
  раженіем різниці між обсягом залучення грошових коштів
  і обсягом коштів, що спрямовуються на погашення основного боргу
  по кожному виду боргового зобов'язання.
  У програмі державних зовнішніх запозичень Росій
  ської Федерації повинен міститися перелік зовнішніх позик з
  поділом на незв'язані (фінансові) та цільові иностран
  ві запозичення із зазначенням джерела залучення (Заїм
  ствования), суми запозичення, термінів погашення і інших
  показників. Право здійснення державних зовнішніх за
  імствованій та укладання договорів про надання государ
  дарських гарантій для залучення зовнішніх кредитів (позик)
  належить від імені Російської Федерації Уряду
  Російської Федерації або уповноваженій ним Міністерству
  фінансів Російської Федерації.
  У програмі державних зовнішніх запозичень Росій
  ської Федерації окремо повинні бути передбачені всі зай
  ми, величина яких перевищує суму, еквівалентну 10 млн
  доларів США, на весь термін позики. Дані позики підлягають ре-
  ализации тільки за умови їх затвердження у складі програм
  ми державних зовнішніх запозичень Російської Феде
  рації Федеральним законом про федеральний бюджет. У програму
  також в обов'язковому порядку включаються угоди про зай
  мах, укладених у попередні роки, якщо такі угоди
  не втратили чинності в установленому порядку. Програма государ-
  дарських зовнішніх запозичень Російської Федерації утвер
  ждается в якості додатку до Федерального закону про феде
  рального бюджет на черговий фінансовий рік і плановий пе
  риод.
  Договори та угоди про державних зовнішніх запозичаю
  ваниях Російської Федерації, виконання яких вимагає уве
  личения обсягів державних зовнішніх запозичень Рос
  сийской Федерації, затверджених Федеральним законом про фе
  деральному бюджет на черговий фінансовий рік і плановий
  період, можуть бути укладені лише після внесення відпо
  ствующих змін до Федерального закону про федеральний бюд
  жете на черговий фінансовий рік і плановий період.
  У програмі державних зовнішніх запозичень суб'єктів
  та Російської Федерації повинні бути визначені:
  1) граничний обсяг державних зовнішніх запозичень
  ний суб'єкта Російської Федерації на черговий фінансовий
  рік (черговий фінансовий рік і плановий період);
  2) перелік, обсяги і терміни погашення державних
  зовнішніх запозичень суб'єкта Російської Федерації.

  Порядок здійснення зовнішніх запозичень суб'єктів
  Російської Федерації (за винятком зовнішніх облігаційних
  вих позик) встановлюється Урядом Російської Феде
  рації. Бюджетним кодексом вводиться правило, за яким ви
  пуск зовнішніх облігаційних позик суб'єктів Російської Фе
  дерации здійснюється з урахуванням пріоритету державних
  зовнішніх запозичень Російської Федерації 1. Програма го-
  сударственних зовнішніх запозичень і державних гаран
  тий в іноземній валюті суб'єкта Російської Федерації вклю
  чає в якості додатку до закону про бюджет.
  Договори про державних зовнішніх запозиченнях Росій
  ської Федерації, про надання державних гарантіях
  за зовнішніми позиками підлягають ратифікації Федеральним Зі
  Бран Російської Федерації у випадку, якщо передбачений
  ві цими договорами позики і державні гарантії не
  включені в програму державних зовнішніх запозичень
  і програму державних гарантій в іноземній валюті, а
  кошти, що залучаються за позиками перевищують суму, еквіва
  лентний 10 млн доларів США, і надані гарантії
  перевищують суму, еквівалентну 50 млн доларів США, на
  весь термін позики або гарантії.
  У законі про федеральний бюджет на черговий фінансовий
  рік і плановий період закріплюються межі державних
  внутрішніх та зовнішніх запозичень. Так, на 1 січня 2010
  верхня межа державного внутрішнього боргу Російської
  Федерації складе 2270000000000 рублів, а верхня межа зовні
  го боргу - в сумі 43900000000 доларів США (або 32300000000 євро).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 49. Державні внутрішні і зовнішні запозичення "
  1. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      державний Центральний банк з його установами. Дана структура банківської системи закріплена в ст. 2 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність» [1]. Хоча пройшло менше десяти років існування банківської системи в її нинішньому вигляді, така структура повністю себе виправдала і має бути збережена на майбутнє. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої.
  2. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      державної власності і передане в управління органам місцевого самоврядування, а також інша власність, яка служить задоволенню потреб населення муніципального освіти. Органи місцевого самоврядування - це органи, що входять в систему публічної влади, і вирішують вони передусім завдання публічно-правового характеру. Цілком логічно припустити, що вони повинні володіти
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      державних і муніципальних унітарних підприємствах "з ізм. та доп. / / СЗ РФ. 2002. N 48. Ст. 4746) та ін Основна маса таких федеральних законів," безпосередньо оточуючих "Цивільний кодекс і утворюють разом з ним власне цивільне законодавство, вже розроблена і прийнята, однак процес їх прийняття не завершений. Так, досі немає Закону про прямих змішаних (комбінованих)
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      державної реєстрації права власності (див. абз. 2 п. 2 ст. 223 ЦК), в третьому - в порядку ст. 234 ГК. * (32) Див: Цивільне право. У 3 т. / під ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. Т. 2. С. 34 (автор параграфа - І. В. Єлісєєв). * (33) Докладний аналіз ст. 460-462 ГК див.: Хаскельберг Б.Л., Рівний В.В. Обов'язок продавця - забезпечити юридичну чистоту відчужуваного майна та
  5. § 1. Об'єкти авторського права
      державного або муніципального замовлення. Відповідно до ст. 1298 ЦК виключне право на такий твір науки належить виконавцю замовлення, що є автором або іншим виконуючий державний чи муніципальний контракт особою, якщо державним чи муніципальним контрактом не передбачене інше. Виконавець на вимогу замовника зобов'язаний надати зазначеній ним особі
  6. 2. Суб'єкти та об'єкти договору позики
      державні та муніципальні підприємства, установи) права власності на закріплене за ними майно не може служити перешкодою для укладення ними договорів позики в якості позичальників, з тією лише особливістю, що грошові кошти та інше майно, яке визначається родовими ознаками, отримані ними за договорами позики, надходять відповідно у державну чи муніципальну
  7. Договір державної позики
      державної позики, так само як і договір облігаційної позики, виділений в ГК в окремий вид договору позики за ознаками особливого порядку його укладення і специфічної форми вираження прав позикодавця: договір державної позики укладається шляхом придбання позикодавцем випущених державних облігацій чи інших державних цінних паперів, що засвідчують право займодавца на отримання
  8. 1.1. Історичні аспекти уніфікації права міжнародних комерційних контрактів
      державної судової юрисдикції. Одночасно поряд з даної юрисдикцією, спочатку в Італії і на півдні Франції, з'явилися власні органи купців, поступово набували правомочності на вирішення суперечок і вступали тому в конкуренцію з судовою владою. Керівники корпорацій - торгові судді (consules) спільно з радниками (сonsiliarii) або одноосібно в купецькій курії (curia
  9. 2.1. Загальні підходи до уніфікації колізійних норм
      державного органу і службової особи до механічного запозичення з іноземних правових систем принципів, інститутів і норм. --- Див: Лунц Л.А. Міжнародне приватне право. Загальна частина. С. 190 - 195; Звеков В.П. Міжнародне приватне право. Курс лекцій. С. 22, 116 - 119. Див: Тихомиров Ю.А. Юридична колізія. М.: Манускрипт, 1994. С. 12 - 14.
  10. § 3. Позитивізм у філософії, науці, соціології
      державного життя виявилися без належного нормативного регулювання. Відповідно, з кінця 80-х рр.. спостерігається різке зростання злочинності, самогубств, наркотизма. Всі «за Дюркгейма»! Е. Дюркгейм один з перших розвиває теорію суспільного розподілу праці, звертає увагу на роль соціально-економічної нерівності в генезі людської активності, як позитивної, так і негативної.
© 2014-2022  yport.inf.ua