|
Суспільство в широкому значенні - сукупність історично сформованих форм спільної діяльності людей; у вузькому сенсі - історично конкретний тип соціальної системи, певна форма соціальних відносин.
Суспільство і держава - поняття не збігаються. Перше ширше другого, бо в суспільстві крім держави є і недержавні структури: політичні партії, політичні рухи, громадські організації та об'єднання, трудові колективи і т.д. Держава є лише політична частина суспільства, його елемент.
Держава займає в суспільстві центральне положення й відіграє в ньому головну роль. За характером держави можна судити про характер усього суспільства, його сутності.
Держава по відношенню до всього суспільства виступає як засіб управління, ведення спільних справ (забезпечує порядок і громадську безпеку), а по відношенню до противників панівного класу - нерідко як знаряддя придушення і насильства.
Хронологічні рамки суспільства і держави також не збігаються: перше виникло раніше і має більш багату історію свого розвитку, ніж друге. Народжене розвиваються суспільством держава набуває по відношенню до нього відносну самостійність. При цьому ступінь самостійності держави постійно змінюється і залежить від внутрішніх і зовнішніх умов їх взаємодії.
З появою держави починається складна і суперечлива історія його взаємодії з суспільством. Як форма організації суспільства і керуюча система держава повинна виконувати функції в інтересах більшості громадян, вирішувати виникаючі між ними протиріччя, долати кризові ситуації. Разом з тим іноді держава може грати і деструктивну роль - підніматися над створив його суспільством, перетворюватися з "слуги" в "господаря" і т.п.
Вплив суспільства на державу прийнято вважати прямим зв'язком, а вплив держави на суспільство - зворотною. Багатогранна зворотний вплив розвиненої держави на суспільство - ключова, але недостатньо вивчена проблема, головне в якій - співвідношення між свідомим державно-правовим регулюванням соціально-економічного життя і стихійним ринковим саморегулюванням (В.М. Корельський).
|
- § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
держави і суспільства, суспільного укладу, приналежності конкретної правової системи до тієї чи іншої правової сім'ї, особливостей конкретно-галузевого регулювання тощо, стосовно до кожної національній системі права в цілому, а також окремо взятої правової галузі можливо говорити про основні (специфічних), неосновних (неспецифічних), а також неприпустимих формах (джерелах)
- § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
держави і права, що пояснюється природною соціальною потребою приурочувати майнову правоздатність не тільки до окремих людей, а й до громадських організацій, а також тим, що "індивідуальна власність потребує доповнення своєї однобічності і в пом'якшенні її різкості ". На підставі цього вдавалися до такого прийому, як уявлення про юридичну особу, за допомогою
- § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
державною владою. Що виникає у творця право на досягнутий результат те саме праву власності, яке проявляється у особи, працею якої створено матеріальна річ. Як і право власності, право на результат творчої діяльності забезпечує його власникові виняткову можливість розпоряджатися цим результатом на свій розсуд, з усуненням усіх третіх осіб від
- 2. Історичний розвиток страхування
державної страхової монополії як виняткового права держави на проведення всіх видів страхування (існувала в нашій країні з 1918 по 1988 р.) містить в собі окремі переваги: висока концентрація страхової справи, гарантована фінансова стійкість страховика, єдина тарифна політика та ін Разом з тим така публічна організація страхування позбавляє його тих
- § 3. Причини і форми виникнення держави
держави є дискусійним. Про причини виникнення держави йдеться в різних теоріях: теологічної (божественна сила); договірної (сила розуму, свідомості); психологічної (фактори психіки людини); органічної (біологічні фактори); матеріалістичної (соціально-економічні фактори); теорії насильства (військово-політичні фактори) і т.д. Такий плюралізм думок обумовлений
- § 4. Основні теорії походження держави
держави - теологічна, патріархальна, договірна, насильства, органічна, матеріалістична, психологічна, патримоніальна і іригаційна - ставлять в основу будь-якої один конкретний домінуючий спосіб виникнення державності. Теологічна теорія походження держави набула поширення в часи середньовіччя. Її засновником зазвичай вважається Фома Аквінський
- § 5. Співвідношення і взаємозв'язок держави і права
державу і право (як система виходять від публічної влади норм) виникають одночасно в силу одних і тих же причин, а саме в результаті розкладання родового суспільства і переходу його в більш високе , цивілізований стан. Одночасно - не означає одномоментно і адекватно. Йдеться про порівняно тривалому періоді, в рамках якого генезис права і держави має свої особливості. Але
- § 3. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія, протиріччя
держави норми, покликані виражати ідеї гуманізму, моральності, справедливості, природних прав людини, міру свободи особистості; баланс інтересів між різними верствами суспільства. Загалом поняття права, як зауважив ще І.А. Ільїн, впирається в поняття норми. Саме тому жодна із пропонованих нині концепцій права не виключає з його складу норми, а лише доповнює їх рядом інших
- § 3. Правопорядок. Співвідношення правового і громадського порядку
державних встановлень, законів, розпоряджень - достатньо лише дотримуватися певних поглядів, переконань. Якщо ж під правом розуміти виходять від публічної влади чіткі, формально визначені і обов'язкові для всіх юридичні норми, що виражають зазначені вище цінності ("писане право"), то з'являється реальна можливість встановлення в суспільстві твердого порядку і
- Глава 27 Становий лад XVIII? першої половини XIX ст.
Державної та військової служби) - торгівля і промисловість. Найбільш важливим актом, який здійснив правову консолідацію дворянства, стала "Жалувана грамота дворянству" (1785 р.). Ще в 1771 р. в результаті роботи покладеної комісії був підготовлений проект, пізніше покладений в основу "Жалуваної грамоти дворянству". У проекті все населення поділялося на три
|