Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Л. Н. Левіна, Л. Н. Терехова. Римське право. Шпаргалка, 2010 - перейти до змісту підручника

34 МАЙНОВІ ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ. Емфітевзису і суперфіцію


Майнові права на чужі речі - речові права не власника, а інших осіб, які не могли мати (як власник) всіх правочинів стосовно речі, з якої власник згідно з римським правом міг робити все, що йому завгодно, за винятком лише того, що йому було прямо заборонено законом. Тому права на чужі речі називалися ще й обмеженими речовими правами. Види прав на чужі речі:
1) сервітут - речове право, яке виражалося в користуванні в певних межах чужою річчю;
2) застава - речове право користування (і за певних умов - розпорядження) чужою річчю;
3) емфітевзис - відчужуване і передане у спадок речове право довгострокового користування та вилучення за певну плату плодів з нерухомого майна;
4) суперфіцій - відчужуване і передане у спадок право зведення будови на міській землі і право користування зведеним будовою.
При цьому сервітут був правом користування чужою річчю в одному або декількох відносинах, а застава, емфітевзис і Суперфіт-цій - правом користування і розпорядження чужою річчю з метою сільськогосподарської обробки або зведення на ній будівель.
Емфітевзис включав в себе:
1) право користування чужою земельною ділянкою;
2) право на збір з нього плодів і врожаю ;
3) право застави;
4) право відчуження землі;
5) право передачі земельної ділянки у спадщину;
6) обов'язок суб'єкта емфітевзису попереджати власника землі про передбачуване відчуження емфітевзису;

7) обов'язок сплати орендної плати та внесення державного земельного податку, причому невнесення орендної плати протягом 3 років призводило до припинення емфітевзису. Для захисту емфітевзису застосовувалися ті ж позови, що і для захисту права власності, але у формі позовів за аналогією (actiones utiles).
Суперфиций - аналогічне з емфітевзі-сом речове, відчужуване, що передається у спадщину право зведення будови на чужому міській ділянці за рахунок суб'єкта супер-фіція і право користування цією будовою.
При цьому право власності на будівлю належало не суб'єкту суперфіцію, а власникові земельної ділянки за правилом: «будову іде за землею, пов'язане із землею» (superficies solo cedit).
Суперфиций включав в себе право:
1) користування будовою;
2) застави будови;
3) відчуження будівлі;
4) передачі будови у спадок.
Захист суперфіцій:
1) преторский інтердикт (interdictum de superficie), призначений для охорони від третіх осіб;
2) actio de superficie, який пред'являвся в разі втрати володіння будівлею або іншою будовою.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 34 МАЙНОВІ ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ. емфітевзису і суперфіцію "
  1. 53. МАЙНОВІ ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
    Майнові права на чужі речі мали місце, коли право власності на річ належало іншій особі і невласника мав ряд прав відносно даної речі. Це були права на речі, що належать особам, які не є власниками цих речей. Особа, яка має право на чужу річ, не могло мати таких великих правомочий, як власник, тому права на чужі речі називали обмеженими
  2. § 3. ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ
    Поняття прав на чужі речі. Подібно праву власності, права на чужі речі (jura in re aliena) є речовими правами. Їм властиві тому такі характерні для речових прав загальні якості, як слідування за річчю і задоволення переважно перед пов'язаними з тією ж річчю особистими правами. Але якщо право власності є право на свою річ, то від нього не може не відрізнятися таке
  3. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    Особи. У романо-германської правової системи особи є суб'єктами права. Серед всіх живучих до осіб відносяться тільки люди, які на відміну від тварин мають волею. Крім того, до осіб належать об'єднання людей і групи людей, відомі як юридичні особи. Всі особи володіють юридичним статусом, тобто право-і дієздатністю. Індивідуалізуються особи за наступними критеріями: народження,
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  5. 3. Класифікація обмежених речових прав
    Традиційно виділяється три основні групи таких прав: по-перше, права користування чужими речами (наприклад, відомі з часів римського права сервітути, емфітевзис, суперфіцій, тобто право забудови чужої земельної ділянки), по-друге, права на отримання відомої цінності з чужої речі (наприклад, заставне право або право на отримання ренти за рахунок вартості нерухомої речі), по-третє,
  6. 1. Поняття і сфера застосування
    В системі окремих видів договірних зобов'язань по російському цивільному законодавству особливе місце займають зобов'язання довірчого управління майном. Під договором довірчого управління майном розуміється такий договір, за яким одна сторона (засновник управління) передає іншій стороні (довірчому керуючому) на певний строк майно в довірче
  7. § 1. Поняття і види прав на чужі речі
    1.Право власності в Римі не було єдиним речовим абсолютним правом, тобто правом, мають своїм предметом безпосередньо річ і захищається проти будь-якого порушника. Крім права власності до речових і абсолютних прав належали також права на чужі речі (iura in re aliena). Оскільки це були права на речі, що належать якимсь іншим особам (невласника), то зрозуміло, що особа,
  8. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  9. § 1. Поняття і види обмежених речових прав
    Поняття обмежених речових прав. Поряд з найбільш широким за обсягом речовим правом - правом власності в законодавстві виділяється категорія речових прав осіб, які не є власниками (ст. 216 ЦК) * (1000). Легального визначення поняття обмежених речових прав у законодавстві не міститься. Доктринальне поняття речового права запропоновано в гол. 19 цього підручника. Стосовно до
  10. § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
    Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Юридична відповідальність - одне з основних понять законодавства та правової науки, широко використовується в правозастосовчій діяльності. Однак, незважаючи на це, поняття юридичної відповідальності не знайшло свого однозначного рішення і є одним з найбільш складних і суперечливих. У юридичній літературі відповідальність розглядається