Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Л. Н. Левіна, Л. Н. Терехова. Римське право. Шпаргалка, 2010 - перейти до змісту підручника

35 сервітутів: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ сервітутного права


Сервітут - речове право, яке виражається в праві користування в певних межах чужою річчю. Сервітути не встановлювалися на власну річ, на власний сервітут, на сервітути, які не мали інтересу для оточуючих і припиняли існування або спочатку не могли бути встановлені.
Способи встановлення сервітуту:
1) з волі власника речі - заповідальним відмовою (легатом), договором;
2) в силу узукапіі, тобто давностного придбання володіння (володіння сервітутом протягом 10 або 20 років);
3) в силу судового рішення. Підстави припинення сервітуту:
1) загибель, псування, зміна якості речі, що була предметом сервітуту;
2) смерть суб'єкта сервітуту, витікання 100 років, якщо сервітут встановлено в користь юридичної особи;
3) відмова від сервітуту;
4) непользованіе сервітутом протягом 2 років;
5) Конфуз, тобто з'єднання в руках однієї особи прав на службовець і панівний земельні ділянки;
6) відчуження речі з боку фікса або імператора без згадки про сервітут;
7) розірвання, анулювання. Сервітути захищалися речовими позовами:
1) actio confessoaria, в яких позивач доводив своє сервітутне право і факт порушення його з боку відповідача;
2) actio negotoria, в якому власник речі заперечує за обличчям, неправомірно користуються річчю, право користування.
Види сервітутів:
1) особисті - право користування річчю певною особою, яке встановлювалося щодо конкретної особи і припинялася з його смертю:
а) узуфрукт - речове, приватне право особи на користування річчю і витяг плодів з неспоживна речі без зміни її сутності;
б) узус - речове, приватне право користування чужою річчю, але без права вилучення плодів;
2) речові (предіальние) - сервітут, який встановлювався щодо конкретної речі. Умова - панівний і службовець (підлеглий) ділянки повинні були бути сусідніми або такими, коли можна було фактично здійснювати користування однією ділянкою в інтересах іншої.
Види речових сервітутів: 1) сільські - сервітути на користь польових і незабудованих ділянок;
а) дорожні, пов'язані з правом проходу, проїзду, прогону худоби, правом на дороги;
б) водні, пов'язані з правом провозу води через чуже маєток, водопою худоби з чужого джерела, право проведення водопроводу;
в) пасовищні, пов'язані з правом випасу худоби на чужій ділянці;
г) міські - сервітути, встановлюються на користь забудованих ділянок та пов'язані з правом на світ, вид, споруду, стік і відводи води.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 35 сервітутів: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ сервітутного права "
  1. 54. Сервітутів: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ сервітутного права
    сервітутів: 1) предіальние (від слова preadium - маєток), або земельні. Їх призначення - заповнити відсутні ділянці блага і властивості. Встановлюються на земельну ділянку. Обов'язкова умова - існування двох ділянок: пануючого і службовця. За загальним правилом панівний і службовець земельні ділянки мають бути сусідніми, але в пізнішому праві досить того, щоб
  2. Глава 32 Кодифікація російського права в першій половині XIX в.
    Сервітут - "право участі приватного", правоздатність та дієздатність не розмежовують. Система речового права складалася з: права володіння, права власності, права на чужу річ (сервітути), заставного, права. Розрізнялося законне і незаконне володіння. За Зводу законів всяке володіння, навіть незаконне, охоронялося від насильства і самоуправства доти, поки майно
  3. § 3. ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ
    сервітути в свою чергу будуються як речові або особисті. Речові або предіальние сервітути (servitutes praediorum) можуть бути проілюстровані на наступному прикладі. У зв'язку з спадкуванням земельної ділянки його доводиться ділити між двома спадкоємцями, причому за одним закріплюється та частина землі, яка примикає до дороги, а частина, що залишилася, яка не має до дороги самостійного доступу,
  4. § 1. Загальні положення
    сервітуту (ст. 274 і 277 ЦК). У цю ж групу входять зобов'язальні права вимоги підприємців, що виникають з участі в установі комерційних організацій, з укладених ними договорів, скоєних угод та інших підстав, наприклад, внаслідок заподіяння підприємцю майнових збитків поза договірних відносин. До цієї ж групи охороноспроможними об'єктів відносяться і
  5. § 2. Правове становище публічних утворень
    сервитутами (абз. 4 п. 1 ст. 216, ст. 274, 277 ЦК). Здійснення прав власника та інших речових прав від імені публічних утворень означає і наявність повноважень щодо застосування речове-правових та інших засобів захисту. Тому позовні вимоги відповідних державних і муніципальних органів по захисту права власності та інших речових прав на майно, щодо якого вони
  6. § 1. Поняття та юридична класифікація речей
    сервітут тощо) і деяких зобов'язальних (оренда, довірче управління і т.д.) прав на нього відбуваються в особливому порядку, що вимагає дотримання письмової форми і обов'язковій державній реєстрації. Зазначений порядок поряд зі ст. 131 ГК регулюється Федеральним законом "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" від 21 липня 1997 г. * (408), деякими
  7. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    сервітут, іпотека, довірче управління, оренда (п. 1 ст. 4 Закону про державну реєстрацію). Підставами для державної реєстрації прав на нерухоме майно виступають не тільки договори та інші угоди, а й акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, свідоцтва про приватизацію, судові рішення і т.д. (П. 1 ст. 17 Закону про державну
  8. § 1. Система цивільно-правових засобів захисту права власності та інших речових прав
    сервітутів. Нагадаємо, що такий позов - actio confessoria - існував в римському праві. Для захисту своїх прав володар сервітуту далеко не завжди може скористатися позовом про захист прав власника, що не є власником (ст. 305 ЦК). Не може вже тому, що сервітут надає право користування чужою річчю в відомому обмеженому відношенні, а не право володіння нею. Тому з метою
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    сервітут, іпотека, довірче управління, оренда. Однак обидва ці переліку не викликають довіри, тому що принаймні, суперечать ст. 292 ГК в частині виключення з речових прав права членів сім'ї власника житлового приміщення та ст. 274 ЦК - в частині виключення з речових прав сервітуту. Тому на них ми орієнтуватися не будемо . * (687) Див протилежну думку: Цивільне право:
  10. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
    сервітут (див. п. 2 ст. 275 ЦК). Чи не єдиний виняток із сказаного - можливість продажу частки у праві спільної власності (див. п. 2 ст. 246, ст. 250, ч. 2, 3 ст. 255 ЦК). 2. Виключні права, як і права речові, абсолютні, проте на відміну від прав речових, мають своїм об'єктом конкретну річ, їх об'єкт ідеальний. Ідеальність об'єкта перешкоджає самостійному його
© 2014-2020  yport.inf.ua