« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
35 СЕРВІТУТІВ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ СЕРВІТУТНОГО ПРАВА
|
Сервітут - речове право, яке виражається в праві користування в певних межах чужою річчю. Сервітути не встановлювалися на власну річ, на власний сервітут, на сервітути, які не мали інтересу для оточуючих і припиняли існування або спочатку не могли бути встановлені. Способи встановлення сервітуту: 1) з волі власника речі - заповідальним відмовою (легатом), договором; 2) в силу узукапіі, тобто давностного придбання володіння (володіння сервітутом протягом 10 або 20 років); 3) в силу судового рішення. Підстави припинення сервітуту: 1) загибель, псування, зміна якості речі, що була предметом сервітуту; 2) смерть суб'єкта сервітуту, витікання 100 років, якщо сервітут встановлено в користь юридичної особи; 3) відмова від сервітуту; 4) непользованіе сервітутом протягом 2 років; 5) Конфуз, тобто з'єднання в руках однієї особи прав на службовець і панівний земельні ділянки; 6) відчуження речі з боку фікса або імператора без згадки про сервітут; 7) розірвання, анулювання. Сервітути захищалися речовими позовами: 1) actio confessoaria, в яких позивач доводив своє сервітутне право і факт порушення його з боку відповідача; 2) actio negotoria, в якому власник речі заперечує за обличчям, неправомірно користуються річчю, право користування. Види сервітутів: 1) особисті - право користування річчю певною особою, яке встановлювалося щодо конкретної особи і припинялася з його смертю: а) узуфрукт - речове, приватне право особи на користування річчю і витяг плодів з неспоживна речі без зміни її сутності; б) узус - речове, приватне право користування чужою річчю, але без права вилучення плодів; 2) речові (предіальние) - сервітут, який встановлювався щодо конкретної речі. Умова - панівний і службовець (підлеглий) ділянки повинні були бути сусідніми або такими, коли можна було фактично здійснювати користування однією ділянкою в інтересах іншої. Види речових сервітутів: 1) сільські - сервітути на користь польових і незабудованих ділянок; а) дорожні, пов'язані з правом проходу, проїзду, прогону худоби, правом на дороги; б) водні, пов'язані з правом провозу води через чуже маєток, водопою худоби з чужого джерела, право проведення водопроводу; в) пасовищні, пов'язані з правом випасу худоби на чужій ділянці; г) міські - сервітути, встановлюються на користь забудованих ділянок та пов'язані з правом на світ, вид, споруду, стік і відводи води.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " 35 сервітутів: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ сервітутного права " |
- 54. Сервітутів: ПОНЯТТЯ І ВИДИ, СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ, ЗАХИСТ сервітутного права
сервітутів: 1) предіальние (від слова preadium - маєток), або земельні. Їх призначення - заповнити відсутні ділянці блага і властивості. Встановлюються на земельну ділянку. Обов'язкова умова - існування двох ділянок: пануючого і службовця. За загальним правилом панівний і службовець земельні ділянки мають бути сусідніми, але в пізнішому праві досить того, щоб
- Глава 32 Кодифікація російського права в першій половині XIX в.
Сервітут - "право участі приватного", правоздатність та дієздатність не розмежовують. Система речового права складалася з: права володіння, права власності, права на чужу річ (сервітути), заставного, права. Розрізнялося законне і незаконне володіння. За Зводу законів всяке володіння, навіть незаконне, охоронялося від насильства і самоуправства доти, поки майно
- § 3. ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ
сервітути в свою чергу будуються як речові або особисті. Речові або предіальние сервітути (servitutes praediorum) можуть бути проілюстровані на наступному прикладі. У зв'язку з спадкуванням земельної ділянки його доводиться ділити між двома спадкоємцями, причому за одним закріплюється та частина землі, яка примикає до дороги, а частина, що залишилася, яка не має до дороги самостійного доступу,
- § 1. Загальні положення
сервітуту (ст. 274 і 277 ЦК). У цю ж групу входять зобов'язальні права вимоги підприємців, що виникають з участі в установі комерційних організацій, з укладених ними договорів, скоєних угод та інших підстав, наприклад, внаслідок заподіяння підприємцю майнових збитків поза договірних відносин. До цієї ж групи охороноспроможними об'єктів відносяться і
- § 2. Правове становище публічних утворень
сервитутами (абз. 4 п. 1 ст. 216, ст. 274, 277 ЦК). Здійснення прав власника та інших речових прав від імені публічних утворень означає і наявність повноважень щодо застосування речове-правових та інших засобів захисту. Тому позовні вимоги відповідних державних і муніципальних органів по захисту права власності та інших речових прав на майно, щодо якого вони
- § 1. Поняття та юридична класифікація речей
сервітут тощо) і деяких зобов'язальних (оренда, довірче управління і т.д.) прав на нього відбуваються в особливому порядку, що вимагає дотримання письмової форми і обов'язковій державній реєстрації. Зазначений порядок поряд зі ст. 131 ГК регулюється Федеральним законом "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" від 21 липня 1997 г. * (408), деякими
- § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
сервітут, іпотека, довірче управління, оренда (п. 1 ст. 4 Закону про державну реєстрацію). Підставами для державної реєстрації прав на нерухоме майно виступають не тільки договори та інші угоди, а й акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, свідоцтва про приватизацію, судові рішення і т.д. (П. 1 ст. 17 Закону про державну
- § 1. Система цивільно-правових засобів захисту права власності та інших речових прав
сервітутів. Нагадаємо, що такий позов - actio confessoria - існував в римському праві. Для захисту своїх прав володар сервітуту далеко не завжди може скористатися позовом про захист прав власника, що не є власником (ст. 305 ЦК). Не може вже тому, що сервітут надає право користування чужою річчю в відомому обмеженому відношенні, а не право володіння нею. Тому з метою
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
сервітут, іпотека, довірче управління, оренда. Однак обидва ці переліку не викликають довіри, тому що принаймні, суперечать ст. 292 ГК в частині виключення з речових прав права членів сім'ї власника житлового приміщення та ст. 274 ЦК - в частині виключення з речових прав сервітуту. Тому на них ми орієнтуватися не будемо . * (687) Див протилежну думку: Цивільне право:
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
сервітут (див. п. 2 ст. 275 ЦК). Чи не єдиний виняток із сказаного - можливість продажу частки у праві спільної власності (див. п. 2 ст. 246, ст. 250, ч. 2, 3 ст. 255 ЦК). 2. Виключні права, як і права речові, абсолютні, проте на відміну від прав речових, мають своїм об'єктом конкретну річ, їх об'єкт ідеальний. Ідеальність об'єкта перешкоджає самостійному його
|