ГоловнаТеорія та історія держави і праваІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Л. Н. Левіна, Л. Н. Терехова. Римське право. Шпаргалка, 2010 - перейти до змісту підручника

36 ЗАСТАВНЕ ПРАВО. ФОРМИ ЗАСТАВИ. ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗАХИСТ І ПРИПИНЕННЯ ЗАСТАВНОГО ПРАВА


Застава - право користування і за певних умов розпорядження чужою річчю.
Форми застави:
1) фідуція - форма застави, коли боржник передавав річ кредитору у власність, а кредитор у разі виконання зобов'язання зобов'язаний був повернути річ у власність боржника. У разі виконання боржником зобов'язання видавався позов про повернення речі (actio fiduciae).
Сторони фідуциі могли в договорі ставити умови:
а) pactum vendendo, що дає право кредитору в разі несплати боргу продати закладену річ і з вирученої суми погасити борг;
б) lex commissoria, що дає право кредитору в разі несплати боргу залишити закладену річ у себе.
При цьому кредитор міг користуватися цією річчю тільки в цілях застави;
2) пігнус - форма застави, при якій річ передавалася не в власність кредитора, а лише у володіння , і в разі виконання зобов'язання ця закладена річ поверталася боржнику. При цьому він міг користуватися закладеної річчю або як орендаря, або тимчасово (з дозволу кредитора (Прекарная));
3) іпотека - форма застави, при якій предмет застави залишався у власності та у володінні боржника і не передавався кредитору, але право на розпорядження цією річчю обмежувалося. При іпотеці боржник міг вільно користуватися закладеним майном, що дозволяло йому швидше виконати своє зобов'язання перед кредитором. При невиконанні боржником зобов'язання річ, що є предметом іпотеки, підлягала обов'язковому продажу з торгів, і кредитору пред'являвся позов про витребування речі з метою її продажу. У разі нестачі вирученої з продажу суми для задоволення вимоги кредитор міг пред'явити кдолжніку зобов'язальний позов на відсутню суму;
4) антіхрезіс - форма застави, при якій боржник, не маючи вільних грошей для сплати відсотків, передавав кредитору у користування землю, щоб він покривав відсотки отриманими плодами;
5) наступний заставу, або перезалог (pignus pignoris) - форма застави. Якщо річ коштувала дорожче, ніж було зайнято у кредитора, то кредитор мав право ще раз перезаставити річ;
6) застава зобов'язань - форма застави, коли отримання нової позики гарантувалося передачею в заставу боргової розписки від іншого боржника ;
7) застава сервітутів.
Застава встановлювався договором, легатом або законом.
Захист застави здійснювалося за допомогою іпотечного позову і посессорной интердиктов.
Застава припинявся у зв'язку із загибеллю речі, злиттям в одній особі заставодержателя і власника, припиненням зобов'язання, в забезпечення якого було встановлено заставу.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 36 ЗАСТАВНЕ ПРАВО. ФОРМИ ЗАСТАВИ. ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗАХИСТ І ПРИПИНЕННЯ ЗАСТАВНОГО ПРАВА "
  1. 56. ЗАСТАВНЕ ПРАВО. ФОРМИ ЗАСТАВИ. ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗАХИСТ І ПРИПИНЕННЯ ЗАСТАВНОГО ПРАВА
    заставного права не було потрібно обов'язкової форми, що породжувало невпевненість ділових відносин, так як особа, що бажає забезпечити своє право вимогою застави, не могло перевірити наявність або відсутність попередніх застав на дану річ. Форми застави: 1) заклад - застава, що супроводжувався передачею речі. Між сторонами, крім заставних відносин, виникали договірні відносини,
  2. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    заставне право зберігається і після відчуження заставленого майна у власність або господарське відання іншої особи (ст. 353 ЦК). Предметом застави може бути всяке майно, в тому числі речі і майнові права (вимоги), за винятком майна, вилученого з обороту, вимог, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема вимог про аліменти, про відшкодування шкоди,
  3. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    заставних операцій із сільськогосподарською продукцією, сировиною і продовольством. Застава сільськогосподарських продукції, сировини і продовольства за участю держави визначається Федеральним законом «Про державне регулювання агропромислового виробництва». При заставі сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства за участю держави заставоутримувачами є юридичні особи,
  4. § 2. Ознаки речового права
    заставних кредиторів задовольняються раніше вимог кредиторів, які не мають забезпечення. Але навіть без вступу в дискусію про природу права застави можна відзначити, що заставним вимогам сьогодні передують інші черги, причому зобов'язально-правові (п. 2 ст. 64 ГК, ст. 123 ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" від 26 жовтня 2002 р . (з ізм. та доп.) * (696). Нарешті, не розглядається
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    заставні кредитори, т. е. кредитори за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна банкрута (п. 3 ст. 211 Закону про банкрутство). Взагалі кажучи, вимоги заставних кредиторів враховуються у складі вимог кредиторів третьої черги. Проте в рамках кредиторів даної черги їхні вимоги задовольняються за рахунок вартості предмета застави переважно перед усіма іншими кредиторами, за
  6. Глава 32 Кодифікація російського права в першій половині XIX в.
    заставного, права. Розрізнялося законне і незаконне володіння. За Зводу законів всяке володіння, навіть незаконне, охоронялося від насильства і самоуправства доти, поки майно не буде присуджено іншому і зроблені відповідні розпорядження про його передачу. Закон розрізняв спір про володіння від суперечки власності і забезпечував недоторканність першого незалежно від
  7. 1. Договір в системі речових і зобов'язальних правовідносин
    правовідносини прийнято ділити за різними ознаками. При цьому, як правило, на основі двучленной формули. З усіх видів освічених таким чином пар "речове - зобов'язальне" має особливе значення. Це пов'язано з тим, що на відміну, наприклад, від такого, як "майнове - немайнове" або "абсолютна - відносне", що розглядається розподіл дозволяє в один і той же час
  8. 2. Договірні умови
    заставного договору, порушення заставодавцем правил про заміну предмета застави, втрата за певних обставин предмета застави, порушення заставодавцем правил про наступну заставу, невиконання заставодавцем обов'язків щодо застосування заходів, необхідних для забезпечення збереження предмета застави та негайного повідомлення іншій стороні про виникнення загрози втрати або пошкодження
  9. 3. Застава
    заставному кредитору. Одночасно між сторонами укладалася угода, по якому заставний кредитор брав на себе обов'язок у разі своєчасної сплати боргу повернути предмет застави боржнику. При цьому боржник більшою мірою, ніж це було необхідно, забезпечував боргове зобов'язання, передаючи у власність кредитору своє майно. Такі відносини могли будуватися тільки на
  10. 2. Форми договірної відповідальності
    заставних відносин (ст. 360 ЦК). У деяких же випадках Кодекс наділяє кредитора правом розпорядитися майном боржника при неналежному виконанні зобов'язання незалежно від того, передувало чи цьому утримання. Так, за договором поставки у випадках , коли покупець у відповідності з законом або договором відмовляється від переданого постачальником товару, він приймає його на відповідальне
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка