Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 16.6


1. Про зміст митної процедури внутрішнього митного транзиту, встановленої Митним кодексом РФ, см. гл. 10 зазначеного Кодексу. Про міжнародний митному транзиті, относимом Митним кодексом РФ до основних митним режимам, див. ст. 167 - 172 названого Кодексу.
2. Під дією непереборної сили за змістом п. 3 ст. 401 ГК розуміються надзвичайні й невідворотні за даних умов обставини. До них належать обставини, які не залежать від волі фізичних осіб (стихійні лиха, епідемії, епізоотії), або дії, які неможливо передбачити (дії, зумовлені припиненням протиправного діяння).
Аварія транспортного засобу може бути викликана заподіянням восполнима шкоди, що перешкоджає використанню транспортного засобу за цільовим призначенням.
3. Відповідно до п. 1 ст. 70 Митного кодексу РФ, якщо доставка товарів з місця перетину митного кордону в місце прибуття переривається, а також якщо морське (річкове), повітряне судно робить вимушену зупинку або посадку на митній території РФ внаслідок аварії, дії непереборної сили або інших обставин, що перешкоджають доставці товарів , здійсненню зупинки або посадки у встановлених місцях, перевізник зобов'язаний вжити всіх заходів для забезпечення збереження товарів і транспортних засобів, негайно повідомити в найближчий митний орган про ці обставини, про місце перебування товарів, а також перевезти товари або забезпечити їх перевезення (якщо його транспортний засіб пошкоджено) в найближчий митний орган або інше місце, вказане митним органом.
При аварії, дії непереборної сили або інших обставин, що перешкоджають перевезення товарів відповідно до внутрішнього митним транзитом, перевізник приймає заходи, передбачені вищезазначеною статтею (п. 1 ст. 91 Митного кодексу РФ).
4. Згідно п. 1, 7 Правил доставки товарів під митним контролем (див. п. 5 коментарю до ст. 16.1) перевізник зобов'язаний доставити товари, транспортні засоби та документи на них без будь-якої зміни їх упаковки або стану, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення за нормальних умов транспортування та зберігання, без використання в яких інших цілях, крім доставки, за встановленими маршрутами в визначене митним органом відправлення місце і перебувати в цьому місці після прибуття.
Доставка товарів, транспортних засобів та документів на них повинна бути проведена у строки, встановлені митним органом відправлення відповідно до звичайних термінами доставки виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту та інших умов перевезення, але не понад граничного строку, який визначається з розрахунку 2 тис. км за один місяць. Якщо при доставці товарів перевізник не може виконати зазначені вимоги внаслідок аварії або дії непереборної сили, він зобов'язаний вжити всіх заходів для забезпечення збереження і недопущення будь-якого недозволеного використання товарів, негайно повідомити в найближчий митний орган про ці обставини і про місце перебування товарів. Митний орган визначає заходи, необхідні для забезпечення митного контролю.
Якщо існує реальна загроза знищення, безповоротної втрати або істотного псування товарів, перевізник може на власний розсуд прийняти рішення про вивантаження або перевантаження товарів. У цьому випадку перевізник повинен навести докази того, що його дії були обумовлені необхідністю збереження транспортного засобу або товарів, і забезпечити перевезення товарів до найближчого митного органу або доставку посадових осіб митного органу до місця знаходження товару.
Митний орган після вивчення обставин того, що сталося складає акт про аварію або дії непереборної сили (додатки 4, 5 до зазначених Правил) у трьох примірниках. Перший примірник акта залишається в митному органі, його складу, другий надсилається до митного органу відправлення для зняття товару з контролю, третій відправляють разом з товаром в митний орган призначення.
5. Відповідно до п. 8.1 Типової технології взаємодії митних органів і залізничних адміністрацій держав - учасниць СНД при митному оформленні та контролі товарів, що переміщуються залізничним транспортом, затвердженої рішенням N 1/20 Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності від 16 вересня 1998 р., у разі, коли під час перевезення товару під митним контролем через несправність транспортних засобів (аварії, дії непереборної сили, технічних причин) неможливо більше використовувати транспортний засіб, залізниця перевантажує товари і оформляє документи відповідно до нормативним актом держави - учасниці СНД для цілей митного контролю.
Зазначений акт загальної форми або комерційний акт, оформлений у державі - учасниці СНД, де перевантажували товари, визнається митними органами призначення або прикордонними митними органами при ввезенні на митну територію будь-якої держави - учасниці СНД для цілей митного контролю .
6. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються посадовими особами митних органів (див. подп. А, В п. 5 коментарю до ст. 16.2).
Про процесуальні особливості накладення і стягнення адміністративного штрафу у випадках, встановлених санкцією ч. 2 даної статті для громадян і посадових осіб, см. п. 7, 8 коментарю до ст. 16.3.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 16.6 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі