Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове , інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 25.10


1. Участь перекладача у провадженні у справі про адміністративні правопорушення обумовлено правами осіб, що беруть участь у провадженні у даній справі, зазначених у ст. 25.1 - 25.9 КоАП. Згідно ч. 2 ст. 24.2 КоАП особам, бере участі у провадженні у справі про адміністративне правопорушення та не володіють мовою, якою ведеться провадження по справі, забезпечується право виступати і давати пояснення, заявляти клопотання і відводи, приносити скарги на рідною мовою чи на іншому вільно обраному цими особами мовою спілкування , а також користуватися послугами перекладача (див. коментар до зазначеної статті).
2. Відповідно до ст. 59 КПК під перекладачем розуміється особа, вільно володіє мовою, знання якої необхідно для перекладу, а також особа, що володіє навичками сурдоперекладу. Відповідно до ст. 169 КПК перекладач може бути притягнутий і для участі в слідчих діях.
Згідно ч. 2 ст. 57 АПК перекладач може бути призначений з числа запропонованих учасниками арбітражного процесу осіб. Інші учасники арбітражного процесу не має права приймати на себе обов'язки перекладача, хоча б вони і володіли необхідними для перекладу мовами. При залученні перекладача суддею арбітражного суду в разі розгляду останнім справ про адміністративні правопорушення, вчинені юридичними особами, а також індивідуальними підприємцями (див. ч. 3 ст. 23.1 КоАП), суддя арбітражного суду керується статтею коментарів КпАП (про кореляції процесуального законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення див. п. 1 коментаря до ст. 29.1).
Вичерпний перелік обставин, що виключають можливість участі перекладача у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, визначено ч. 2 ст. 25.12 КоАП.
3. Адміністративна відповідальність за завідомо неправильний переклад при провадженні у справі про адміністративне правопорушення передбачена ст. 17.9 КоАП.
За відмову або за ухилення від виконання обов'язків, передбачених ч. 3 коментованої статті, перекладач несе адміністративну відповідальність, передбачену ст. 17.7 КоАП (умисне невиконання вимог посадової особи, яка здійснює провадження у справі про адміністративні правопорушення).
Завідомо неправильний переклад у суді кваліфікується як злочин при провадженні у кримінальних справах (див. ч. 1 ст. 307 КК і примітка до даної статті КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 25.10 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    Кримінальний закон (КК РФ) являє собою нормативний правовий акт, прийнятий вищим законодавчим органом державної влади в порядку, встановленому Конституцією РФ, що містить правові норми, обов'язкові для дотримання і виконання і має вищу юридичну силу по відношенню до іншим нормативним правовим актам. Від інших законів кримінальний закон відрізняється предметом правового
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    Зміст цього принципу говорить про те, що до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише в тих випадках, коли їм скоєно діяння, безпосередньо передбачене кримінальним законом, та призначено тільки таке покарання , яке знову ж передбачено виключно кримінальним законом. Ніякими іншими нормативними правовими актами не можуть вирішуватися питання кримінальної відповідальності і
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    Основою принципу рівності громадян перед законом є положення ст. 19 Конституції РФ про рівність всіх перед законом і судом. Ці положення не означають абсолютної рівності громадян у всіх відносинах і незалежно ні від яких обставин, але вони гарантують рівне становище громадян перед вимогами закону і рівне ставлення до громадян суду незалежно від статі, раси, національності, мови,
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі