|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до статті 29.10
|
|
1. Див абз. 2 п. 5 коментарю до ст. 29.9.
Реквізити, визначені п. 1 - 7 ч. 1 коментованої статті, повинні бути визначені в постанові про призначення адміністративного покарання або в постанові про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за наявності хоча б однієї з обставин, що виключають провадження у справі, зазначених у ст. 24.5 КоАП, може бути винесено до передачі справи на розгляд або за результатами її розгляду; постанову про призначення адміністративного покарання виноситься лише за результатами розгляду справи. Постанова про призначення адміністративного покарання виноситься щодо фізичної, юридичної особи, вина якого у скоєнні адміністративного правопорушення доведена при розгляді справи.
2. Про терміни та порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення див. коментарі до ст. 30.1 - 30.9.
3. Згідно ч. 1 ст. 4.7 КоАП суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, вправі при відсутності спору про відшкодування майнової шкоди одночасно з призначенням адміністративного покарання вирішити питання про відшкодування майнової шкоди. У постанові про призначення адміністративного покарання, винесеному суддею в даному випадку, вказується розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, визначаються терміни і порядок його відшкодування.
Спори про відшкодування майнової шкоди та компенсації моральної шкоди, завданих адміністративним правопорушенням, розглядаються судом у порядку цивільного судочинства.
4. Про застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення у вигляді вилучення речей і документів, а також про арешт товарів, транспортних засобів та інших речей див. відповідно коментарі до ст. 27.10, 27.14. При винесенні постанови про призначення адміністративного покарання про оплатне вилучення або про конфіскацію речі, що явилася знаряддям вчинення або предметом адміністративного правопорушення, річ підлягає примусовому вилученню. Про справи про адміністративні правопорушення, що тягнуть накладення зазначених адміністративних покарань, див. коментар до ст. 32.4.
Згідно ч. 2 ст. 3.6, ч. 2 ст. 3.7 КоАП оплатне вилучення, конфіскація мисливської зброї, бойових припасів та інших дозволених знарядь полювання чи рибальства не можуть бути застосовані до осіб, для яких полювання або рибальство є основним законним джерелом засобів до існування.
5. Про статус предметів, вилучених з обігу, а також обмежено оборотоздатні об'єктів цивільних прав див. коментар до ст. 14.2. За змістом п. 1 ч. 3 коментованої статті під речами, що не вилученими з обігу, маються на увазі також і обмежено оборотоздатні речі.
Про статус документів, що є речовими доказами по справі про адміністративне правопорушення, див. коментарі до ст. 26.6, 26.7.
6. Питання про вилучені речі і документи, а також про речі, на які накладено арешт, має бути вирішено в постанові про припинення провадження у справі за наявності обставин, що виключають провадження у справі, винесеному до передачі справи на розгляд відповідно до ст. 28.9 КоАП, або в зазначеній постанові, прийнятій за результатами розгляду справи, згідно з ч. 1 ст. 29.9 КоАП.
7. Про статус колегіальних органів адміністративної юрисдикції та посадових осіб, які розглядають справу про адміністративне правопорушення на основі єдиноначальності, см. п. 1 коментаря до ст. 29.8.
У ч. 5 коментованої статті маються на увазі суддя гарнізонного військового суду, суддя районного суду, суддя арбітражного суду, мировий суддя; посадова особа, що головує в засіданні колегіального органу; посадові особи, які розглядають справу на основі єдиноначальності (см. також абз. 2 п. 5 коментарю до ст. 29.9).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до статті 29.10 " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|