|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до статті 29.9
|
|
1. Частиною 1 коментованої статті визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких виноситься постанова про припинення провадження у справі. Постанова про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за наявності хоча б однієї з обставин, що виключають провадження у справі (див. коментар до ст. 24.5 КоАП), може бути винесено органом, посадовою особою, у провадженні яких перебуває справа, до передачі справи на розгляд - відповідно до ст. 28.9 КоАП, або за результатами розгляду справи - згідно п. 2 ч. 1 коментованої статті.
2. Відповідно до ст. 2.9 КоАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя, орган, посадова особа, уповноважені вирішити справу про адміністративне правопорушення, можуть звільнити особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
3. За винятком адміністративних покарань в вигляді попередження, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 28.6, ч. 2 ст. 3.10 КоАП, - адміністративного штрафу та адміністративного видворення, призначення яких віднесено до відання посадових осіб органів адміністративної юрисдикції (див. п. 1 коментаря до ст. 29.8), - все інші види адміністративних покарань, зазначені в ст. 3.6 - 3.9, 3.11 КоАП, можуть бути призначені лише суддею.
Про протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи див. п. 1 коментаря до ст. 29.6.
4. За змістом п. 1 ч. 2 коментованої статті орган, посадова особа, що не уповноважені призначати адміністративне покарання даного виду, повинні передати справу судді, до органу, посадовій особі, до відання яких віднесено призначення даного виду адміністративного покарання.
Про правові критеріях обчислення розміру адміністративного штрафу див. коментар до ст. 3.5.
Адміністративний штраф у випадках, визначених ч. 1 ст. 28.6 КоАП, може бути накладено уповноваженою посадовою особою на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення (див. коментар до зазначеної статті).
5. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються суддями (світовими суддями), органами, посадовими особами в межах компетенції, встановленої ст. 23.1 - 23.63 КоАП. Якщо за результатами розгляду справи з'ясується, що розгляд справи не відноситься до компетенції розглянули його судді, органу, посадової особи, виноситься ухвала про передачу справи за підвідомчістю - судді, органу, посадової особи, уповноваженим розглядати справу. Суддя, орган, посадова особа відповідно до п. 1 ст. 29.1 КоАП повинні з'ясувати, чи належить до їх компетенції розгляд даної справи при підготовці до його розгляду, проте винесення ухвали про передачу справи на розгляд по підвідомчості можливо тільки після розгляду справи.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму ВАС РФ від 9 грудня 2002 р. N 11 за результатами розгляду справи суддя арбітражного суду виносить рішення, а не постанова, передбачене розглянутої статтею КпАП (про кореляції процесуального законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення див. п. 1 коментаря до ст. 29.1).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до статті 29.9 " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
Кримінальний закон (КК РФ) являє собою нормативний правовий акт, прийнятий вищим законодавчим органом державної влади в порядку, встановленому Конституцією РФ, що містить правові норми, обов'язкові для дотримання і виконання і має вищу юридичну силу по відношенню до іншим нормативним правовим актам. Від інших законів кримінальний закон відрізняється предметом правового
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
Зміст цього принципу говорить про те, що до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише в тих випадках, коли їм скоєно діяння, безпосередньо передбачене кримінальним законом, та призначено тільки таке покарання , яке знову ж передбачено виключно кримінальним законом. Ніякими іншими нормативними правовими актами не можуть вирішуватися питання кримінальної відповідальності і
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
Основою принципу рівності громадян перед законом є положення ст. 19 Конституції РФ про рівність всіх перед законом і судом. Ці положення не означають абсолютної рівності громадян у всіх відносинах і незалежно ні від яких обставин, але вони гарантують рівне становище громадян перед вимогами закону і рівне ставлення до громадян суду незалежно від статі, раси, національності, мови,
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|