|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до статті 4.3
|
|
1. На відміну від обставин, що пом'якшують відповідальність, ознаки, що обтяжують відповідальність, зафіксовані в КпАП і не можуть бути змінені (доповнені) законами суб'єктів Федерації або суддею, органом, посадовою особою, що розглядають справу (за винятком п. 6 ч. 1 даної статті). До таких обставин належать тільки дії (бездіяльність) порушника - фізичної або юридичної особи, здатні збільшити суспільно небезпечні наслідки проступку. Для адміністративних проступків фізичної особи з обтяжуючими ознаками характерна вина у формі прямого умислу, при цьому виявляються ознаки протиправного умисного дії. Остання являє собою мотивовану, з точки зору правопорушника, акт, наслідком якого може бути заподіяння шкоди потерпілому (тілесного (фізичного), моральної шкоди або майнової шкоди) або державі. Правопорушник (найчастіше при фізичному впливі на потерпілого) усвідомлює, що його дії суперечать не тільки нормам моралі, а й правовим розпорядженням.
При мотивації своєї дії правопорушник виходить з помилкового припущення про його корисність з точки зору захисту особистого або суспільного блага. Це може відбуватися при неознайомлення правопорушника з чинними нормативно-правовими актами, що, однак, не звільняє його від відповідальності.
2. Підсилюють суспільну небезпеку групові правопорушення, а також залучення до них неповнолітніх.
Ознаки групового правопорушення кваліфікуються за спільної участі двох або більше осіб у вчиненні умисного адміністративного проступку. Адміністративна відповідальність співучасників адміністративного правопорушення визначається характером і ступенем фактичного участі кожного з них у вчиненні суспільно небезпечного діяння. Коментована стаття передбачає кваліфікуючі ознаки обставин, що обтяжують відповідальність, залежно від ступеня суспільної небезпеки діяння організатора, виконавця чи іншого співучасника адміністративного правопорушення. У деяких випадках відмінності в ступені суспільної небезпеки організатора та інших співучасників можливі на основі аналізу непрямих ознак: наприклад, дії по залученню неповнолітнього в правопорушення припускають різну ступінь суспільної небезпеки особи, що організував вчинення неповнолітньою проступку чи керував його виконанням (організатора) або схилив неповнолітнього до скоєння проступку (підбурювача), та особи, безпосередньо вчинила правопорушення або брав участь у скоєнні проступку (виконавця).
3. За змістом п. 5 ч. 1 коментованої статті мається на увазі вчинення адміністративного правопорушення в умовах надзвичайної ситуації (див. п. 1 коментаря до ст. 20.6).
4. Згідно ч. 2 коментованої статті обставини не можуть бути враховані як обтяжуючі відповідальність, якщо вони передбачені в якості кваліфікуючої ознаки проступку відповідними нормами про відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення (див., наприклад, коментар до ст. 6.10). За змістом даного розпорядження будь-який з шести ознак, зазначених у ч. 1 коментованої статті, вже певний диспозицією правової норми КпАП, тим самим і передбачає застосування більш суворих адміністративних покарань, і тому немає необхідності в кваліфікації цих ознак в якості обтяжуючих відповідальність обставин. Останнє можливо лише в тих випадках, коли в статті КпАП, що визначає відповідне адміністративне правопорушення, ознака, обтяжуючий відповідальність, не згадано.
5. Стосовно до податкових правопорушень ПК передбачає єдина обставина, обтяжуюча відповідальність за вчинення правопорушення: згідно з п. 2 ст. 112 НК обставиною, що обтяжує відповідальність, визнається вчинення податкового правопорушення особою, раніше залученим до відповідальності за аналогічне правопорушення. На відміну від КпАП, визначення розміру штрафу - єдиного виду податкової санкції, встановленого НК, - обумовлено кваліфікацією судом обставини, що обтяжує відповідальність за вчинення податкового правопорушення; згідно п. 4 ст. 114 НК наявність зазначеної обставини тягне за собою збільшення розміру штрафу на 100%.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до статті 4.3 " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|