ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону "Про військовий обов'язок і військову службу", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 1

1. Здійснюючи правове регулювання в галузі військового обов'язку в цілях реалізації громадянами Російської Федерації конституційного обов'язку і обов'язки по захисту Вітчизни, коментований Федеральний закон, на жаль, не розкриває сутність правового поняття "підготовка громадянина до військової служби".
Звертаючись до зарубіжного досвіду юридичної регламентації правовідносин у галузі військового обов'язку в державах СНД, відзначимо, що, наприклад, в Законі Республіки Казахстан "Про військовий обов'язок і військову службу" від 8 липня 2005 р. N 74 -III ЗРК дається визначення зазначеного поняття як комплексу обов'язкових заходів, що проводяться з громадянами допризовного і призовного віку з метою їх навчання основам військової служби.
Слід зазначити, що в Білорусії, Таджикистані, Казахстані підготовка громадян до військової служби є тільки обов'язковою.
У Російській Федерації диференціація підготовки громадян до військової служби на обов'язкову і добровільну проведена лише в 1998 р. Проте тільки обов'язкова підготовка до військової служби відповідно до п. 1 ст. 1 коментованого Федерального закону є складовою частиною військового обов'язку, добровільна підготовка в її зміст не входить, у зв'язку з чим постає питання про правильність подібної законодавчої конструкції.
2. У коментованому пункті зазначено обов'язкових заходи щодо підготовки громадян до військової служби:
- отримання початкових знань у галузі оборони (ст. 12);
- підготовка з основ військової служби в освітній установі середньої (повної) загальної освіти, освітній установі початкової професійної та середньої професійної освіти і в навчальних пунктах організацій (ст. 13);
- військово-патріотичне виховання (ст. 14);
- підготовка за військово-обліковими спеціальностями солдатів, матросів, сержантів і старшин у напрямку військового комісаріату (ст. 15);
- медичний огляд (з 1 січня 2006 р . ч. 7 ст. 18 Федерального закону "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку з удосконаленням розмежування повноважень" від 31 грудня 2005р. N199-ФЗ ст.16 коментованого Федерального закону, що регламентує питання медичного огляду та медичного обстеження громадян при постановки на військовий облік та проведення з ними лікувально-оздоровчих заходів, визнана такою, що втратила силу).
Як недолік у правовому оформленні зазначених заходів варто вказати на відсутність напрямків щодо їх застосування до конкретних суб'єктним групам, які підпадають в сферу військового обов'язку в Російській Федерації. У Білорусії, наприклад, з допризовниками і призовниками, придатними за станом здоров'я до військової служби, проводиться підготовка, яка включає: підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, військово-патріотичне виховання (ст. 7 Закону Республіки Білорусь "Про військовий обов'язок і військову службу" від 22 липня 2003 р.), а в Таджикистані підготовка допризовників і призовників до військової служби включає: допризовну підготовку юнаків; підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей; підготовку до вступу у військово-навчальні заклади; фізичну підготовку; лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загальноосвітньої підготовки; патріотичне виховання (ст. 8 Закону Республіки Таджикистан "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 червня 1993 р.).
3. Отримання навчаються початкових знань про оборону держави, про військовий обов'язок громадян і придбання ними навичок в галузі цивільної оборони, а також підготовка навчаються - громадян чоловічої статі, які не пройшли військової служби, з основ військової служби здійснюється в освітніх установах середньої (повної) загальної освіти, освітніх установах початкової професійної та середньої професійної освіти відповідно до державних освітніх стандартів в порядку, передбаченому законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, законами та іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації (ч. 7 ст. 14 Закону Російської Федерації "Про освіту" від 10 липня 1992 р. N 3266-I). Даний порядок встановлено постановою Уряду Російської Федерації "Про затвердження Положення про підготовку громадян Російської Федерації до військової служби" від 31 грудня 1999 р. N 1441.
4. Громадяни чоловічої статі отримують початкові знання в галузі оборони відповідно до зразкової програмою навчання, погодженою з Міністерством оборони Російської Федерації (п. 4 Положення про підготовку громадян Російської Федерації до військової служби). На виконання цього нормативного припису міністром оборони Російської Федерації і міністром освіти Російської Федерації видано спільний наказ "Про затвердження Інструкції про організацію навчання громадян Російської Федерації початковим знанням у галузі оборони та їх підготовки з основ військової служби" від 3 травня 2001 р. N 203/1936 . Ця Інструкція визначає завдання, функції органів військового управління та органів управління освітою, порядок організації навчання громадян Російської Федерації початковим знанням у галузі оборони (більш докладно див коментар до ст. 12).
5. Відповідно до п. 5 Положення про підготовку громадян Російської Федерації до військової служби підготовка з основ військової служби передбачається для громадян чоловічої статі і проводиться в освітніх установах середньої (повної) загальної освіти, освітніх установах початкової професійної та середньої професійної освіти протягом останніх двох років навчання і в навчальних пунктах. У навчальних пунктах підготовку з основ військової служби проходять у напрямку військових комісаріатів громадяни, які досягли 16-річного віку, які навчаються в освітніх установах і не працюють в організаціях (більш докладно див коментар до ст. 13).
6. Військово-патріотичне виховання, що є складовою частиною обов'язкової підготовки громадян до військової служби, організовується органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування спільно з Міністерством оборони Російської Федерації і федеральними органами виконавчої влади, в яких законом передбачена військова служба, і проводиться в освітніх установах основної загальної освіти, середньої (повної) загальної освіти, початкової професійної, середньої професійної та вищої професійної освіти, у навчальних пунктах, а також військово-патріотичних молодіжних та дитячих об'єднаннях. Крім того, у військово-патріотичному вихованні громадян можуть брати участь громадські та релігійні об'єднання, діяльність яких дозволена на території Російської Федерації (більш докладно див коментар до ст. 14).
7. Підготовка з військово-обліковими спеціальностями передбачається для громадян чоловічої статі, які досягли 17-річного віку, які підлягають призову на військову службу і придатних до військової служби за станом здоров'я, фізичному розвитку, моральними якостями та освітньому рівню. Відбір та направлення громадян в освітні установи громадських об'єднань, освітні установи початкової професійної та середньої професійної освіти для підготовки за військово-обліковими спеціальностями, комплектування навчальних груп, відрахування громадян з освітніх установ здійснюються військовими комісаріатами в порядку, що визначається Інструкцією про підготовку громадян Російської Федерації з військово -обліковими спеціальностями солдатів, матросів, сержантів і старшин у громадських об'єднаннях і освітніх установах початкової професійної та середньої професійної освіти, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 3 травня 2001 р. N 202. При цьому, здійснення заходів щодо військово-професійної орієнтації громадян, які підлягають призову на військову службу, є однією з основних обов'язків військових комісаріатів, яка вменена їм п. 12 Положення про військові комісаріати, затвердженого Указом Президента Російської Федерації від 15 жовтня 1999 р. N 1372 (більш докладно див коментар до ст. 15).
8. Незважаючи на те, що медичний огляд закріплено законодавцем як заходи основної підготовки громадянина до військової служби, його слід, швидше за все, віднести до складової військового обліку. Про це свідчить і доповнення коментованого Федерального закону ст. 5.1, яка відповідно до ст. 18 Федерального закону "Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку з удосконаленням розмежування повноважень" від 31 грудня 2005 р. N 199-ФЗ вступила в силу з 1 січня 2006 р. Згідно ст. 5.1 коментованого Федерального закону громадяни при постановці на військовий облік, призовом або вступом на військову службу за контрактом, надходженні у військові освітні установи професійної освіти, призов на військові збори, а також громадяни, раніше визнані обмежено придатними до військової служби за станом здоров'я, проходять медичне огляд лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, а в разі необхідності - лікарями інших спеціальностей (більш докладно див коментар до ст. 5.1).
Серед осіб, зазначених у наведеній вище нормі, відсутні громадяни, які відбуваються обов'язкову підготовку до військової служби. Інструкція про порядок проведення медичного огляду, обстеження (лікування) громадян Російської Федерації при постановки на військовий облік та лікувально-оздоровчих заходів серед громадян, поставлених на військовий облік, та Інструкція про порядок проведення медичного огляду, обстеження (лікування) громадян Російської Федерації при призові на військову службу та лікувально-оздоровчих заходів серед громадян Російської Федерації, які отримали відстрочки від призову на військову службу за станом здоров'я, затверджені наказом міністра оборони Російської Федерації та Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 23 травня 2001 р. N 240/168, також не визначають громадян , що проходять обов'язкову підготовку до військової служби в якості суб'єктів медичного огляду.
Однак Інструкцією, затвердженою наказом міністра оборони Російської Федерації та Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації від 23 травня 2001 р. N 240/168, передбачено проведення щорічних профілактичних медичних оглядів, лікування, диспансерного спостереження за станом здоров'я і фізичним розвитком громадян до їх первісної постановки на військовий облік, які включають:
- раннє виявлення функціональних порушень, захворювань, відхилень у фізичному і психічному розвитку юнаків, а також факторів медико-соціального ризику виникнення захворювань (умов навчання , праці, побуту тощо);
- розробку і здійснення профілактичної роботи з юнаками в освітніх установах та за місцем проживання з динамічним лікарським наглядом за юнаками, що мають відхилення у стані здоров'я, проведення нужденним лікувально-оздоровчих заходів;
- систематичний аналіз стану здоров'я та фізичного розвитку юнаків, якості та ефективності медичного спостереження, розробку і здійснення заходів щодо вдосконалення медичного забезпечення.
Медичні процедури, що проводяться в рамках обов'язкової підготовки громадян до військової служби, в даний час називаються "медичне забезпечення", а в коментованому пункті вони називаються "медичний огляд". У зв'язку з цим для усунення складнощів у правозастосуванні необхідно привести категоріально-понятійний апарат розглянутої медичної діяльності до однаковості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до п. 1 "
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
    Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
      Одна з важливих складових частин виборів - інформаційні відносини. Без активно циркулює в суспільстві в період виборчої кампанії інформації виборцям важко визначитися у власному остаточному виборі. Інформаційне забезпечення виборів включає: інформування виборців та передвиборчу агітацію. Кожна з двох частин сприяє усвідомленому волевиявленню громадян, гласності
  5.  ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
      До всіх тем Автономов А.С. Правові та фінансові основи самоврядування в Російській Федерації: Навчальний посібник. М., 2002. Баранців В.А. Муніципальне право: Підручник. М., 2000. Видрін І.В. Муніципальне право Росії. М., 2004. Видрін І.В., Кокоть О.М. Муніципальне право Росії: Підручник. М., 1999. Князєв С.Д., Хрустальов Е.Н. Російське муніципальне право: Навчальний посібник.
  6.  § 1. Поняття комерційного права
      Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  7.  § 2. Повні і командитні товариства
      Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  8.  § 4. Акціонерні товариства
      Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  9.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).