| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні. |
||
|
У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі таких форм називають мітинги, демонстрації, ходи, пікетування <30>. Однак навряд чи взагалі можливо здійснювати публічну владу за допомогою проведення зборів, мітингів, демонстрацій, ходів, пікетувань тощо Однак окремі елементи цього права спрямовані і на участь у здійсненні місцевого самоврядування. Зокрема, за допомогою проведення публічного заходу громадяни можуть висловити своє ставлення до діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування, а також до процесів, які на території муніципального освіти. --- <30> Див: Постовий Н.В. Муніципальне право Росії. М., 2000. С. 226 - 230. Стаття 31 Конституції Російської Федерації встановлює право російських громадян збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги і демонстрації, ходи і пікетування. З кінця 80-х рр.. минулого сторіччя в міру демократизації суспільства громадяни використовували таку форму політичного протесту самостійно, без влади і проти влади. Законодавчі рамки проведення публічних заходів окреслені у Федеральному законі від 19 червня 2004 р. N 54-ФЗ "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування". Публічний захід - це відкрита, мирна, доступна кожному, яка проводиться у формі зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування або в різних поєднаннях цих форм акція, здійснювана з ініціативи громадян Російської Федерації, політичних партій, інших громадських об'єднань і релігійних об'єднань. Метою публічного заходу є вільне вираження і формування думок, а також висунення вимог щодо різних питань політичної, економічної, соціальної та культурного життя країни і питань зовнішньої політики. Як випливає і з назви Федерального закону "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування", в ньому регулюється п'ять видів публічних заходів. Вони розрізняються за способом проведення та кількістю учасників. Види публічних заходів зазначені у ст. 2 даного Закону. Мітинг - це масова присутність громадян в певному місці для публічного висловлення громадської думки з приводу актуальних проблем переважно суспільно-політичного характеру. Як правило, на мітингу приймається звернення з певним вимогою до влади або закликом до громадян. Демонстрація - це організоване публічне вираження суспільних настроїв групою громадян з використанням під час пересування плакатів, транспарантів та інших засобів наочної агітації. Демонстрація може початися або завершитися мітингом. Іноді демонстрація може бути сидячій - учасниці не рухаються, а сидять масою в людному місці. Останнім часом в деяких країнах стали проводитися стоячі демонстрації: демонстранти, тримаючись за руки, утворюють кільце навколо якого об'єкта або безперервну лінію, зазвичай вздовж шосе, часом на десятки або сотні кілометрів <31>. --- <31> Конституційне (державне) право зарубіжних країн. М., 1999. Т. 1, 2. С. 159. Хода - це масове проходження громадян за заздалегідь визначеним маршрутом з метою залучення уваги до яких-небудь проблем. Різновидом маніфестацій є марші - ходи через багато населених пунктів, через всю країну або декілька країн. У ходах і маршах зазвичай беруть участь заздалегідь зорганізувалися люди <32>. --- <32> Там же. Пікетування - це форма публічного вираження думок, здійснюваного без пересування та використання звукопідсилюючої технічних засобів шляхом розміщення у пікетіруемого об'єкта одного чи більше громадян, які використовують плакати, транспаранти та інші засоби наглядної агітації. Особливою різновидом пікету є наметове містечко, існуючий більш-менш тривалий час <33>. --- <33> Там же. Збори - це спільна присутність громадян в спеціально відведеному або пристосованому для цього місці для колективного обговорення будь-яких суспільно значущих питань. Зауважимо, що таке законодавче визначення зборів може розглядатися в якості родового поняття для всіх заходів з кількістю учасників більше трьох осіб. Але не всі збори носять публічний характер, що, на наш погляд, неправомірно розширює коло регульованих Федеральним законом "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування" правовідносин, більшість з яких не є предметом цього закону. Такі недоліки Федерального закону "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування" нерідко вводять в оману громадян, бажаючих провести якесь збори, в тому числі і для здійснення місцевого самоврядування. Тому необхідно враховувати, що Федеральний закон "Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування" регулює порядок скликання та проведення зборів громадян як публічного заходу, а Федеральний закон "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" в ст. 29 встановлює порядок здійснення громадянами Російської Федерації свого права на місцеве самоврядування у формі прямого волевиявлення. При цьому поняття "збори" в даних федеральних законах має різний правовий характер, як, власне, і правові наслідки прийнятих на цих зборах рішень. Важливою для участі населення у здійсненні місцевого самоврядування є і інформаційна відкритість для громадян органів місцевого самоврядування. Представляється, що в даний час це є одним з найбільш актуальних і дієвих каналів взаємодії громадян та органів місцевого самоврядування. У Конституції Російської Федерації (ч. 2 ст. 24) встановлено, що кожному надається можливість ознайомлення з документами і матеріалами, безпосередньо зачіпають його права і свободи. Таким чином, громадяни, звертаючись за інформацією про рішення органів публічної влади, реалізують своє конституційне право, а на органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов'язок надавати таку інформацію. Тому обов'язком держави є встановлення правових гарантій здійснення цього права. У ряді федеральних законів (наприклад, "Про інформацію, інформаційні технології та захист інформації") і указів Президента Російської Федерації містяться окремі положення, спрямовані на реалізацію зазначеного права. Однак у них в основному регулюються відносини, що виникають при формуванні та використанні інформаційних ресурсів і при захисті інформації. І практично відсутні положення, що регулюють порядок отримання інформації про рішення органів публічної влади, включаючи і органи місцевого самоврядування. Тому необхідно констатувати, що власне механізм надання відомостей про рішення органів публічної влади є недостатньо проробленим. Надання інформації про рішення органів місцевого самоврядування може здійснюватися такими основними способами: оприлюднення інформації про прийняті рішення органів місцевого самоврядування; забезпечення доступу громадян на засідання органів місцевого самоврядування; забезпечення безпосереднього доступу до документів і матеріалів в органах місцевого самоврядування; надання документів і матеріалів органів місцевого самоврядування на підставі запиту. Розглянемо дані способи докладніше. Оприлюднення інформації про прийняті рішення органів місцевого самоврядування. Основним способом оприлюднення інформації про прийняті рішення органів місцевого самоврядування є публікація цієї інформації в засобах масової інформації. Необхідно мати на увазі, що будь-які нормативні правові акти органів місцевого самоврядування, що зачіпають права, свободи та обов'язки людини і громадянина, мають бути офіційно опубліковані для загального відома. У разі порушення даного правила нормативні правові акти, що зачіпають права, свободи та обов'язки людини і громадянина, не можуть застосовуватися (ч. 3 ст. 15 Конституції Російської Федерації). Інформування громадян органами місцевого самоврядування про прийнятих рішеннях може здійснюватися за допомогою оприлюднення інформації: про вступ на посаду або про відставку керівників органів місцевого самоврядування; про прийняття та виконання місцевого бюджету, встановлення і зміну ставок та порядку сплати податків і зборів, комунальних та інших платежів у порядку, встановленому відповідно бюджетним та податковим законодавствами Російської Федерації; про прийняття правових актів з управління майновими об'єктами, що знаходяться у власності муніципального освіти; про укладення угод; про заходи, що вживаються для ліквідації надзвичайних подій, що загрожують життю і здоров'ю людей. Також з метою подання інформації про результати роботи органів місцевого самоврядування їх керівникам доцільно забезпечувати підготовку та публікацію в засобах масової інформації щорічної доповіді за результатами діяльності очолюваних ними органів. Забезпечення доступу громадян на засідання органів місцевого самоврядування. Громадянам має бути надано реальне право знайомитися не тільки з кінцевим продуктом - рішеннями органів місцевого самоврядування, а й мати всю необхідну інформацію на етапах, пов'язаних з виробленням якого рішення. Це може бути досягнуто шляхом безпосередньої присутності громадян на засіданні відповідного органу місцевого самоврядування. Таке безпосереднє присутність громадян також дозволить здійснити на практиці гласність, відкритість проведення засідання відповідного органу. При цьому відповідні органи місцевого самоврядування повинні завчасно доводити до відома громадян повістку і час свого засідання. Звичайно ж, доступ громадян на засідання органів влади з ряду причин не може бути абсолютно вільним. Іноді це просто пов'язано з відсутністю можливості розміщення значного числа бажаючих. Слід також мати на увазі, що навряд чи зможуть взяти громадяни участь і в закритому засіданні. Однак умови проведення таких засідань не повинні визначатися довільно. Вони повинні бути закріплені як мінімум в регламенті відповідного органу, а ще краще - в статуті муніципального освіти. У будь-якому випадку, рішення про проведення засідання в закритому режимі має бути доступне для ознайомлення і детально мотивовано з посиланнями на конкретні норми законодавства, які були підставою для обмеження доступу громадськості до засідання органу місцевого самоврядування. Забезпечення безпосереднього доступу до документів і матеріалів в органах місцевого самоврядування. Безпосередній доступ до документів і матеріалів органів місцевого самоврядування може забезпечуватися через: фонди офіційної інформації органів місцевого самоврядування (сформовані на основі офіційних документів і матеріалів органів місцевого самоврядування, зборів відомостей, що знаходяться у відповідному органі, бібліотеці, архіві або на сайті муніципального органу в мережі Інтернет); бібліотечні й архівні фонди офіційної інформації; інформаційні ресурси, що функціонують на основі технологій мережі Інтернет. Особливу увагу необхідно звернути на можливості максимального використання мережі Інтернет в роботі органів місцевого самоврядування з інформування громадян про прийняті ними рішення (природно, за наявності у муніципального освіти відповідної технічної можливості). У цих цілях інформація про рішення органів місцевого самоврядування повинна бути розміщена на сайті відповідного органу або муніципального освіти в мережі Інтернет для відкритого доступу. На сайтах представницьких органів муніципальних утворень для відкритого доступу необхідно розміщувати проекти нормативних правових актів, результати голосування на засіданнях цього органу, за винятком таємного голосування. Крім того, депутати представницького органу повинні володіти правом використання сайту відповідного органу для розміщення в мережі Інтернет у відкритому доступі інформації, що стосується питань своєї діяльності, в тому числі результатів голосування. Надання документів та матеріалів органів місцевого самоврядування на підставі запиту. Для того, щоб інформація була реально доступна, громадянин повинен мати можливість вимагати надати йому інформацію про рішеннях органів місцевого самоврядування в тій формі, яка дійсно існує і зручна особисто для нього. Багато в чому дане право перегукується з розглянутим нами вище правом на звернення. Проте слід враховувати, що право на звернення випливає із ст. 33 Конституції Російської Федерації, а обов'язок органів місцевого самоврядування забезпечити кожному можливість ознайомлення з документами і матеріалами, безпосередньо зачіпають його права і свободи, передбачена ч. 2 ст. 24 Конституції. Запити на отримання інформації можуть бути адресовані органам місцевого самоврядування у формі: особистого усного звернення, звернення по довідковому телефону відповідного органу; письмового запиту, що доставляється поштою або шляхом особистої передачі; текстових повідомлень, переданих каналами телекомунікаційного зв'язку (електронна пошта, факс). Відповідь на запит доцільно давати в тій же формі, в якій було отримано запит або ж у іншій зручній для громадян формі. Так, при особистому усному зверненні зацікавленої особи за отриманням інформації або зверненні по телефону відповідна інформація має надаватися в усній формі. Необхідно відзначити, що обов'язки органу місцевого самоврядування, який отримав запит, повинні вичерпуватися пошуком існуючого документа. Від нього не потрібно підбирати інформацію, якої у нього немає. Орган місцевого самоврядування не зобов'язаний також проводити дослідницьку або аналітичну роботу для задоволення запиту. Особи, що запитують інформацію, повинні звертатися за існуючими документами. Для того, щоб отримати необхідні відомості, запити повинні ретельно формулюватися. Їм на допомогу органам місцевого самоврядування необхідно розробляти примірні зразки запитів. Рекомендована література. 1. Нудненко Л.А. Безпосередня демократія і місцеве самоврядування в Росії. Барнаул, 2000. 2. Комарова В.В. Форми безпосередньої демократії в Росії: Учеб. посібник. М., 1998. 3. Постніков А.Є. Виборче право Росії: Наук. і навч. вид. М., 1996. 4. Павлушкін А.В. Судова практика у справах про місцеві референдуми / / Коментар судової практики. М., 2005. Вип. 11. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні." |
||
|
||