|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Коментар до п. 1
|
|
1. Коментованій нормою встановлено перелік категорій громадян, з яких створюється запас Збройних Сил Російської Федерації.
1-я категорія - звільнені з військової служби із зарахуванням в запас Збройних Сил Російської Федерації. У дану категорію входять особи, якщо вони до моменту звільнення не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні або обмежено придатні до військової служби (мова в даному випадку йде як про проходили військову службу за призовом, так і про проходили військову службу за контрактом).
2-а категорія - успішно завершили навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах при державних, муніципальних або мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) недержавних освітніх установах вищої професійної освіти і закінчили зазначені освітні установи. Положення про військових кафедрах при державних, муніципальних або мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) недержавних освітніх установах вищої професійної освіти затверджено постановою Уряду Російської Федерації від 12 жовтня 2000 р. N 768. Даною постановою Уряду Російської Федерації затверджено Перелік державних, муніципальних або мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) недержавних освітніх установ вищої професійної освіти, в яких здійснюється навчання громадян Російської Федерації за програмами підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах (більш докладно див коментар до подп. "б" п. 1 ст. 22).
3-тя категорія - не пройшли військову службу у зв'язку із звільненням від призову на військову службу. До даної категорії відповідно до ст. 23 коментованого Федерального закону відносяться:
- визнані не придатними або обмежено придатними до військової служби за станом здоров'я;
- відбуваються чи минулі військову службу в Російській Федерації;
- відбуваються чи минулі альтернативну цивільну службу;
- пройшли військову службу в іншій державі;
- що мають передбачену державною системою атестації вчений ступінь;
- є синами (рідними братами):
військовослужбовців, які загинули (померли) у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби, та громадян, які проходили військові збори, які загинули (померлих) у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби в період проходження військових зборів;
громадян, які померли внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби, після звільнення з військової служби або після відрахування з військових зборів або закінчення військових зборів.
4-я категорія - не пройшли військову службу у зв'язку з наданням відстрочок від призову на військову службу або не призвані на військову службу з якихось інших причин по досягненні ними віку 27 років. Перелік відстрочок встановлений ст. 24 коментованого Федерального закону.
5-а категорія - звільнені з військової служби без постановки на військовий облік і в подальшому поставлені на військовий облік у військових комісаріатах.
6-я категорія - пройшли альтернативну цивільну службу. Відповідно до п. 70 Положення про порядок проходження альтернативної цивільної служби, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 28 травня 2004 р. N 256, громадянин, звільнений з альтернативної цивільної служби, зобов'язаний у двотижневий з дня звільнення строк з'явитися до військового комісаріату для постановки на військовий облік.
7-я категорія - громадяни жіночої статі, що мають військово-облікову спеціальність. Перелік військово-облікових спеціальностей, а також професій, спеціальностей, за наявності яких громадяни жіночої статі отримують військово-облікові спеціальності та підлягають постановці на військовий облік, наведений у додатку до Положення про військовий облік, затвердженим постановою Уряду Російської Федерації від 27 листопада 2006 N 719.
2. Запас Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації та Федеральної служби безпеки Російської Федерації створюється в порядку, що визначається коментованим Законом, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Коментар до п. 1 " |
- § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
- § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
- § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
- § 5. Інформаційне забезпечення виборів
Одна з важливих складових частин виборів - інформаційні відносини. Без активно циркулює в суспільстві в період виборчої кампанії інформації виборцям важко визначитися у власному остаточному виборі. Інформаційне забезпечення виборів включає: інформування виборців та передвиборчу агітацію. Кожна з двох частин сприяє усвідомленому волевиявленню громадян, гласності
- ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
До всіх тем Автономов А.С. Правові та фінансові основи самоврядування в Російській Федерації: Навчальний посібник. М., 2002. Баранців В.А. Муніципальне право: Підручник. М., 2000. Видрін І.В. Муніципальне право Росії. М., 2004. Видрін І.В., Кокоть О.М. Муніципальне право Росії: Підручник. М., 1999. Князєв С.Д., Хрустальов Е.Н. Російське муніципальне право: Навчальний посібник.
- § 1. Поняття комерційного права
Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
- § 2. Повні і командитні товариства
Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
- § 4. Акціонерні товариства
Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
|