Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Комерційна концесія і франчайзинг

. Подібна система організації господарських зв'язків давно відома закордонному законодавству під назвою "франчайзинг". Правовласник відповідно іменується "франчайзер", а користувач - "франчайзі". Відомо, що саме договори франчайзингу служили орієнтиром для розробників гл. 54 ГК. Однак концепція франчайзингу як моделі бізнесу, безсумнівно, ширше, ніж відносини, регульовані власне договором комерційної концесії.
По-перше, у зв'язку з відсутністю гнучкості легальної формули цього договору (п. 1 ст. 1027 ЦК), гл. 54 ЦК не буде застосовуватися до угод, де правовласник з якоїсь причини надає користувачеві ліцензію не так на товарний знак, а на інший засіб індивідуалізації. По-друге, за рамками даного виду зобов'язань залишаються такі неминучі аспекти відносин сторін як поставка товару (у разі збутового франчайзингу), запасних частин і витратних матеріалів, надання послуг. Таким чином, франчайзинг в широкому сенсі опосередковується не тільки договором комерційної концесії, але системою взаємопов'язаних паралельних зобов'язань, регульованих різними главами частини другої Цивільного кодексу. Договір комерційної концесії в цьому випадку служить центральним об'єднуючою ланкою для окремих договорів, які опосередковують комплексні відносини сторін, що дало деяким дослідником підстави характеризувати його як рамковий договір * (887).
У країнах Заходу правове регулювання в цій сфері спрямоване, в основному, на охорону інтересів концесіонера (користувача), як економічно більш слабкої сторони у відносинах з правовласником. Спеціальні нормативні акти про франчайзинг діють в США (на федеральному рівні - Звід правил про франчайзинг, закріплений в Единообразном торговому кодексі США, місцеві закони маються на 15 штатах), Канаді (на рівні провінцій), у Франції, Іспанії, Австралії, Індонезії, Китаї та інших країнах.
У країнах Європейського Союзу відносини франчайзингу регулюються єдиним для ЄС "наднаціональним" актом про франчайзинг - Регламентом N 4087/88 Європейської ЄС від 30 листопада 1988 * (888) До його прийняття спеціальних правових актів про франчайзинг в ЄЕС не існувало. Національних актів про франчайзинг немає ні в одній з держав Західної Європи і понині.
Спочатку комерційні концесії на російському ринку надавалися, в основному, західними компаніями - "Баскін Роббінс", "Сабвей", "АльфаГрафікс", "Кока-Кола", "Містер Дорз", "Грільмастер" та ін, переважно в сфері громадського харчування, а також у сфері обслуговування населення. Ці компанії і в даний час працюють в Росії. Перший договір комерційної концесії, зареєстрований в російському Патентному відомстві в 1996 році, був укладений компаніями "Колгейт-Палмолів" (США), що діяла як правовласника, та АТ "Колгейт-Палмолів" (РФ). Крім прав на використання фірмового найменування і товарних знаків, договір передбачав надання прав на використання 35 винаходів і 7 промислових зразків в області виробництва предметів та засобів гігієни. Цей договір діє і сьогодні * (889).
Серед вітчизняних франчайзерів слід зазначити паливні компанії (наприклад, "Лукойл", "Сибнефть") та роздрібні торгові мережі - "Перехрестя", "Копійка", "Пятерочка" і т.д.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Комерційна концесія і франчайзинг "
  1. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    Форми (джерела) права. Одним із специфічних ознак норм права в системі соціально-нормативного регулювання суспільних відносин є їх формальна визначеність, тобто зовнішня вираженість (закріпленість) в тих чи інших формах (джерелах) права. До числа таких у загальній теорії права прийнято відносити: а) нормативний правовий акт; б) нормативний договір; в) правовий звичай; г)
  2. § 1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
    Поняття договору комерційної концесії. За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без зазначення строку право використовувати в підприємницькій діяльності користувача комплекс належних правоволодільцеві виключних прав, що включає право на товарний знак, знак обслуговування, а також
  3. § 2. Елементи договору комерційної концесії
    Сторони договору комерційної концесії. Сторонами договору комерційної концесії згідно з російським законодавством можуть бути як незалежні, так і афільовані між собою особи. Правовласником (франчайзером), як правило, виступає компанія, що має широко відому торгову марку і високу репутацію. Таким може бути не тільки власник виключних майнових прав, а й
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  5. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    --- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  6. 2. Основні розділи курсу цивільного права
    Сказане раніше дозволяє представити систему курсу цивільного права в наступному вигляді: Розділ I. Введення в цивільне право, - де висвітлюються поняття і системи приватного і цивільного права, даються основні відомості про цивілістичній науці, джерелах цивільного права, зміст і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття,
  7. 2. Система зобов'язального права
    Як сукупність цивільно-правових норм, що регулюють майновий оборот, зобов'язальне право становить певну систему цивільно-правових інститутів, яка відображатиме як загальні категорії, службовці цивільно-правовому оформленню всякого товарообміну, так і його різні , конкретні цивільно-правові форми. Відповідно цьому воно підрозділяється на загальну і особливу частини. Загальна
  8. 1. Поняття договору оренди підприємства
    За договором оренди підприємства в цілому як майнового комплексу, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, орендодавець зобов'язується надати орендарю за плату в тимчасове володіння і користування земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання та інші входять до складу підприємства основні засоби, передати в порядку, на умовах і в межах, визначених
  9. 2. Особливості цивільно-правового положення керуючих організацій
    Організації, що управляють майновими правами на колективній основі, в силу п. 1 ст. 45 Закону про авторське право "не має права займатися комерційною діяльністю". За цілями своєї діяльності вони відповідно до п. 1 ст. 50 ГК відносяться до некомерційних організацій. Однак згідно абз. 2 п. 3 ст. 50 ЦК та абз. 1 п. 2 ст. 24 Федерального закону від 12 січня 1996 р. N 7-ФЗ "Про некомерційні
  10. § 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
    § 1. Поняття договору комерційної концесії